Справа № 526/595/26
Провадження № 2/526/804/2026
іменем України
17 квітня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Лопушняк Т.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання
Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області (справа № 526/595/26) від 14.04.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 06 березня 2026 року та до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2029 року, але не більше чим до досягнення сином 23 років.
При перевірці матеріалів цивільної справи було встановлено, що в рішенні суду допущено описку.
Відповідно до частини першої та другої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Виходячи із системного аналізу приписів ЦПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер і можуть ускладнити виконання рішення. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що "судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності".
Перевіривши матеріали цивільної справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для виправлення описки.
Керуючись статтями 260, 269 ЦПК України, суд -
В тексті рішення Гадяцького районного суду Полтавської області ((справа № 526/595/26) від 14.04.2026 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, виправити описки -
абзац двадцять другий мотивувальної частини вважати вірним наступного змісту
«Судом встановлено, що повнолітній син сторін навчається на денній формі навчання.»
в абзаці двадцять третьому мотивувальної частини вважати вірним словосполучення наступного змісту «…але має повнолітнього сина, який навчається…» після словосполучення «… протилежного суду доказу не надано…».
в абзаці другому резолютивної частини рішення вважати вірним прізвище ОСОБА_2 « ОСОБА_4 », замість невірного « ОСОБА_5 », а також розшифрування розміру аліментів в дужках «одна четверта», замість невірної «одна шоста».
Ухвалу вважати невід'ємною частиною рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 14.04.2026 у справі № 526/595/26.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Полтавського апеляційного суду безпосередньо.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений та підписаний 17.04.2026.
Головуючий: В. Г. Черков