Справа № 524/3238/26
Провадження № 1-кп/524/514/26
17 квітня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у закритому підготовчому судовому засіданні у м. Кременчуці кримінальне провадження № 22026170000000086 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчук Полтавської області, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, вдови, інваліда III групи, пенсіонерки, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України,
У період воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та продовжуваного подальшими указами, в тому числі від 12 січня 2026 року № 40/26, ОСОБА_5 , займаючи антиукраїнську позицію та підтримуючи дії держави-агресора Російської Федерації, маючи прямий умисел на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинила такі дії.
Так, 07 листопада 2024 року о 16 год. 36 хв., перебуваючи у власному помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи власний мобільний телефон марки Samsung Galaxy A13 (IMEI НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ) із сім-картою НОМЕР_3 , в ході телефонної розмови зі своєю знайомою ОСОБА_6 (номер НОМЕР_4 ) озвучила висловлювання, в яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, зокрема щодо статусу Криму та мотивів дій керівництва РФ, а саме : : «С - ... і ОСОБА_15 їздив у Турцію. І вони ж сказали, Крим наший і тд. і тп. Ж - Ага. Ага. С - А ті сказали. А вони звернули, шо Америка сказала, шо їм воюйте. Ні! Вони самі сказали, шо ми будемо воювать! І яке Крим? Крим наший! А отдали б Крим тоді! Ж -Ага. С - А ОСОБА_14 тепер оцим мотівірує, і каже: «А ось ви ж самі поставили воювати - воюйємо!»
Відповідно до висновку експерта (судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи) № 56/Л/3/3 від 19 серпня 2025 року у вказаних висловлюваннях ОСОБА_5 містяться висловлювання, спрямовані на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинила вчинила виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, 25 грудня 2024 року о 06 год. 44 хв., перебуваючи за тією ж адресою, використовуючи той самий мобільний телефон, в ході розмови за допомогою месенджера Telegram зі своїм сином ОСОБА_10 ОСОБА_5 озвучила висловлювання, в яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема щодо територіальних питань , а саме : «С - Ну так Україна под Амерікой пляшет. М - Ну так понятно. С - Она захочет і она - сядет за стол переговоров М- Вони ж уже сказали: по лінії фронта заморозка конфлікту, а тоді - дипломатичним путьом. Ну ОСОБА_14 не хоче, вроде шось, там цей. Ну, вобщем, я думаю... Хотя кажуть: ми ждем представника Америки і будем балакать. С - Ну, короче, здесь уже виступал Сам М- Да, да С -1 оні согласии на все договорьонності, коториє билі подтверджени Украіной в Турциі М - Ну да С - I сказал, что відомо росія... М - От якби ж тоді, то війна вже тоді прекратилася С - Оні ж согласілісь M-Да С - Україна согласілась, что Херсон, Запорож'е, Харьков, Донецк, Луганск... М- Ну шо-то там да С - Отходят poccii. Потому шо билі референдуми. Всьо! Война заканчіваєтся нахуй! М - А вони, наші, чого ж тягнуть? Бо війна тікі цей - підуть же перевибори С - Перевибори , конєшно. Зелю уже не вибєрут. М - І всьо! Вони отут же ж, понімаєш, те шо бабок, бабок. І цей же ж Трамп сказав: якщо не припините війни, ОСОБА_12 , всі долги мені отдать».
Відповідно до того ж висновку експерта № 56/Л/3/3 від 19 серпня 2025 року у вказаних висловлюваннях містяться висловлювання, спрямовані на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України.
Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинила виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 436-2 КК України.
Під час досудового розслідування між обвинуваченою ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_4 24.03.2026 року укладено угоду про визнання винуватості.
За умовами угоди обвинувачена ОСОБА_5 зобов'язується беззастережно визнати вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 436-2 КК України, сприяти розслідуванню, а також зробити благодійний внесок на підтримку Збройних Сил України у розмірі 20 000 гривень.
Сторонами узгоджено покарання: за ч. 1 ст. 436-2 КК України - 1 рік позбавлення волі, за ч. 3 ст. 436-2 КК України - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України узгоджено звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, визначеного судом, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, узгоджено застосування спеціальної конфіскації - примусове безоплатне вилучення у власність держави мобільного телефону марки Samsung Galaxy A13 (IMEI НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ) із сім-картою НОМЕР_3 , використаного як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень.
Під час підготовчого судового засідання встановлено, що угода про визнання винуватості укладена добровільно. Обвинувачена ОСОБА_5 повністю, безумовно та беззастережно визнала вину у вчиненні кримінальних правопорушень, які їй ставляться у вину, повідомила обставини їх вчинення, які зазначені в обвинувальному акті. Захисник ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 підтримали затвердження угоди, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України.
Суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з такого.
Укладена угода відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 468, ч.ч. 2, 4, 5 ст. 469, ст. 472, ч.ч. 4, 6 ст. 474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст. 474 КПК України в суді не встановлена, зокрема:
1. дії обвинуваченої правильно кваліфіковано за ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України як виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та те саме діяння, вчинене повторно;
2. умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
3. угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;
4. Міра покарання, узгоджена сторонами, а саме: за ч. 1 ст. 436-2 КК України - 1 рік позбавлення волі; за ч. 3 ст. 436-2 КК України -5 років позбавлення волі без конфіскації майна; на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - остаточно 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з подальшим звільненням ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з встановленням іспитового строку, визначеного судом, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, відповідає вимогам ст. 65 КК України.
При цьому суд враховує наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_5 та знижують ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень, серед яких: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відсутність обтяжуючих обставин (крім вчинення злочинів в умовах воєнного стану), те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, інвалідність III групи, пенсійний вік, позитивні характеристики, а також зробила благодійний внесок на ЗСУ. Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України, звільнивши обвинувачену від відбування покарання з випробуванням із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні у розмірі 11 588,20 грн (вартість лінгвістичної експертизи) підлягають стягненню з обвинуваченої.
Проте, прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про розстрочення обвинуваченій ОСОБА_5 сплати процесуальних витрат на 10 місяців на підставі ст. 119 КПК України, враховуючи майновий стан обвинуваченої. Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора та просили суд його задовольнити. На підтвердження майнового стану обвинувачена надала довідку про доходи № 1929 8791 0929 5922 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, згідно з якою ОСОБА_5 отримує пенсію в разі втрати годувальника, розмір якої у 2025 році становив від 7333,03 грн до 7946,33 грн щомісяця, а загальна сума за 2025 рік склала 94 129,36 грн.
Суд, враховуючи майновий стан обвинуваченої (пенсійний вік, інвалідність III групи, розмір пенсії), вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора, підтримане обвинуваченою та її захисником.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 березня 2026 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 22026170000000086.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 КК України, та призначити їй покарання:
• за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
• за ч. 3 ст. 436-2 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
• періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Скасувати арешт накладений Шевченківським районним судом міста Полтави від 23.02.2026 року.
Речові докази :
- сім-карту НОМЕР_5 та бездротовий маршрутизатор TP-Link TL-WR841N s/n 2184130016265 - повернути власнику ОСОБА_5
-мобільний телефон марки Samsung Galaxy A13 (IMEI НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ) із сім-картою НОМЕР_3 , примусово безоплатно вилучити у власність держави, застосувавши спеціальну конфіскацію.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 11 588,20 грн., розстрочивши їх сплату на 10 (десять) місяців, а саме:
• по 1 158,82 грн щомісяця протягом 10 місяців.
На вирок може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Автозаводського районного суду
м. Кременчука ОСОБА_1