вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/360/26
381/2205/26
Ухвала
14 квітня 2026 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представниці володільця майна ФОП ОСОБА_4 та власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12026111310000324, внесеного до ЄРДР 08.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,-
Встановив:
На розгляд слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що 07.04.2026 року до ЧЧ Фастівського РУП надійшло повідомлення по лінії "102", що за адресою Фастівський район, с. Бишів невідома особа з використанням автомобіля марки "DAF" та маніпулятора здійснює незаконну порубку та завантаження дерев на території Бишівської ОТГ.
З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, 07.04.2026 в період часу з 15 год. 10 хв. по 15 год. 40 хв. проведено огляд ділянки автодороги сполучення с. Бишів - с. Грузьке Фастівського району - яка розташована на території Бишівської ОТГ, поруч із с. Бишів Фастівського району Київської області, за координатами 50,283545С 29,801765В.
Під час огляду на вказаній ділянці було виявлено спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF 106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , білого кольору, з спеціалізованим напівпричіпом Н/ПР-сортиментовоз лісовоз обладнений платворною стоянкою для перевезення лісоматеріалів або сортиментів у складі автопоїзда з державним номерним знаком НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , чорного кольору.
На вказаній виявленій платфорній стоянці розміщено чотири пачки деревини різних порід, та діаметру, кожна шириною 220 см та висотою 220 см, які прикріплені до платформи стяжними ременями.
Також водій даного транспортного засобу, який не представився, надав на правовстановлюючі документи на виявлені транспортні засоби, які під час огляду були вилучені, а саме:
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 04.09.2025 року на вантажний сідловий тягач марки DAF 106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24.09.2025 року на спеціалізований напівпричіп Н/ПР-сортиментовоз лісовоз обладнаний платфорною стоянкою для перевезення лісоматеріалів або сортиментів у складі автопоїзда з державним номерним знаком НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
В подальшому, зазначений вище автомобіль з спеціалізованим причепом, пачками деревини та реєстраційними документами на транспорті засоби були вилучені в ході проведення огляду місця події та визнані речовими доказами постановою слідчого.
Прокурор, посилаючись на приписи статті 98, 167, 168 КПК України, стверджує про необхідність накладення арешту на зазначене вище тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення його збереження, як речових доказів, в тому числі з метою подальшого проведення з використанням зазначених об'єктів судових експертиз.
Ініціатор клопотання зазначає, що вилучена деревина ймовірно є предметом злочину, передбаченого статтею 246 КК України, а тягач з причетом - знаряддям його вчинення.
На цій стадії кримінального провадження існують достатні підстави для твердження про здійснення незаконної порубки та перевезення лісу, зокрема, враховуючи в тому числі і те, що водій вантажного сідлового тягача марки DAF106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 не надав жодних документів, що підтверджують походження деревини та дають можливість визначити місце її порубки.
Ініціатор клопотання додатково зазначає, що вилучене в ході проведення огляду майно - матеріальні об'єкти, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використанні як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,
Таким чином, вищевказане тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та відповідно до постанови від 08.04.2026 визнано речовимидоказами у вказаному кримінальному проваджені.
З урахуванням викладеного, прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно:
-вантажний сідловий тягач марки DAF106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , білого кольору;
-чотири пачки деревини різних порід, та діаметру, кожна шириною 220 см та висотою 220 см, які прикріплені стяжними ременями до спеціалізованого напівпричіпа Н/ПР-сортиментовоз лісовоз обладнаний платфорною стоянкою для перевезення лісоматеріалів або сортиментів у складі автопоїзда з державним номерним знаком НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , чорного кольору;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 04.09.2025 на вантажний сідловий тягач марки DAF106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24.09.2025 року на спеціалізований напівпричіп Н/ПР-сортиментовоз лісовоз обладнаний платфорною стоянкою для перевезення лісоматеріалів або сортиментів у складі автопоїзда з державним номерним знаком НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заборонити власникам вищевказаного майна, а також третім особам, які заявлять право вимоги на вищевказане майно, відчужувати, розпоряджатися та/або користуватися ним.
Після призначення зазначеного клопотання до розгляду, слідчим суддею вживались дії для належного повідомлення осіб, чиїх майнових інтересів може стосуватися накладення арешту на вилучене майно, зокрема, на сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області була розміщено повідомлення про виклик для власників транспортних засобів, ТОВ «АГРО-ХОЛДИНГ МС» та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , а також ОСОБА_8 , водія транспортного засобу.
В судовому засіданні приймали участь прокурор, ОСОБА_8 , на представник ОСОБА_5 і ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 .
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Додатково зазначив, що законність порубки і перевезення деревини не знайшла підтвердження на цій стадії кримінального провадження, особами, які здійснювали перевезення та завантаження деревини, не було надано жодних документів, які б давали можливість визначити місце порубки, кількість деревини та маршрут її перевезення.
Вилучені транспортні засоби та реєстраційні документи на них, а також вилучена деревина є речовими доказами, зокрема, предметами та знаряддями ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, отже існує потреба у збереженні цих доказів, в тому числі для подальшого використання, як об'єктів дослідження, в судових експертизах.
ОСОБА_8 , водій вилученого транспортного засобу, в судовому засіданні підтвердив обставини вилучення транспортного засобу, вказав, що є працівником ФОП ОСОБА_4 , та приїхав для завантаження деревини. Додатково уточнив, що перед виїздом шляховий лист, чи інші підтверджуючі маршрут документи йому вручені не були, інформація про місце завантаження визначена шляхом направлення в електронному вигляді координат. Під час вилучення транспортного засобу товарно-транспортна накладна не була складеною і врученою йому, так як завантаження ще не було закінченим.
Представниця володільця майна ФОП ОСОБА_4 та власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, додатково пояснила, що прокурором не наведено доказів незаконності порубки і перевезення деревини, хоча це є його процесуальним обов'язком.
На уточнюючі питання слідчого судді зазначила, що з огляду на скорочені строки розгляду клопотання, вона не може надати документи, які місять інформацію щодо того, в якому місці, ким та у якому розмір було здійснено порубку деревини, ким та звідки здійснювалась доставка деревини до місця завантаження.
Адвокат ОСОБА_6 не заперечувала те, що порубка та заготовлення деревини могло здійснюватися на виконання договору про надання послуг (виконання робіт) пов'язаних з лісництвом від 01 липня 2025 року, що був укладеним між ТОВ «АГРО-ХОЛДИНС МС» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , як не заперечувала того, що копія цього договору була надана водієм транспортного засобу під час огляду місця події.
При цьому, адвокат уточнила, що їй не відомо, чи здійснювалась порубка деревини саме ФОП ОСОБА_4 , в тому числі із залученням інших осіб, та в якому місці здійснювалась порубка, та які первинні документи були складеними для фіксування обставин здійснення господарської операції.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, вважаю, що вказане клопотання підлягає задоволенню.
Зокрема, згідно приписів частини 1 статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно приписів п. 5 частини 2 статті 40 КПК України, слідчий уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Згідно приписів частини 1 статті 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно приписів частини 1 статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
- подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
- винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
- вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
- обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
- обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;
- обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;
- обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно приписів частини 1, 2 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абзацу 2 частини 1 цієї статті, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Як слідує зі змісту частини 3 цієї статті, у випадку, коли арешт накладається з метою забезпечення збереження речових доказів, він може бути накладеним на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно приписів частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно частини 1 статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно приписів частини 2 цієї статті, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
правову підставу для арешту майна;
можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність ;
можливість спеціальної конфіскації майна;
розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;
розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно приписів частини 4 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно приписів частини 5 цієї статті, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
З урахуванням вказаних вище правових норм, арешт майна, як захід забезпечення кримінального провадження, може бути застосованим, в тому числі й у випадку, якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення і метою його застосування є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження доказів.
Зі змісту клопотання про застосування тимчасового арешту майна та доданих документів слідує, що за адресою Фастівський район, с. Бишів невідома особа з використанням автомобіля марки "DAF" та маніпулятора здійснює незаконну порубку дерев на території Бишівської ОТГ.
Під час огляду на вказаній ділянці було виявлено спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF 106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , білого кольору, з спеціалізованим напівпричіпом Н/ПР-сортиментовоз лісовоз обладнений платворною стоянкою для перевезення лісоматеріалів або сортиментів у складі автопоїзда з державним номерним знаком НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , чорного кольору.
На вказаній виявленій платфорній стоянці розміщено чотири пачки деревини різних порід, та діаметру, кожна шириною 220 см та висотою 220 см, які прикріплені до платформи стяжними ременями, тому вказане майно було вилучено під час проведення огляду місця події 07.04.2026 року та 08.04.2026 року постановою слідчого зазначене майно визнано речовим доказом.
Перевіряючи наявність правових підстав для застосування арешту майна, суд враховує, що є обґрунтовані підстави стверджувати, що було вчиненим кримінальне правопорушення, а майно, для забезпечення збереження якого подано клопотання є речовим доказом у розумінні статті 98 КПК України та містить на собі слідову інформації і з високим ступенем вірогідності може бути предметом і знаряддям вчинення кримінального правопорушення, а отже, існує необхідність запобіганню можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження цього майна. Збереження тимчасово вилученого майна є необхідним для подальшого використання у кримінальному провадженні, як процесуальних джерел доказів.
Оскільки вказане майно, зазначене у клопотанні, містить слідову інформацію та може бути об'єктом дослідження в судових експертизах, доцільно застосувати заборону користування, володіння і розпорядження цим майном у відповідності до положень пункту 4 частини 5 статті 173 КПК України.
Далі, згідно приписів статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно приписів частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно приписів частини 1 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно приписів частини 1, 2 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів статті 1 Протоколу 1 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична і юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Вказані правові норми встановлюють гарантії непорушності права власності, однак при цьому передбачають можливість його обмеження у випадках та в порядку, встановленому законом.
Згідно позиції, висловленої в Рішенні ЄСПЛ по справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», ступінь втручання у право на володіння майном фізичної або юридичної особи, має бути як відповідним поставленій меті, так і пропорційним їй.
Вирішуючи питання про можливість накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження є можливим та необхідним, вказаний захід має тимчасовий характер та не призводить до невиправданих і не пропорційних обмежень прав особи, яка є власником майна, при цьому, варто зауважити, що у слідчого судді відсутні відомості про існування обставин щодо нагальної потреби у використанні власниками цих транспортних засобів, в тому числі у своїй господарській діяльності.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що згідно приписів абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України власнику майна, на яке накладено арешт, забезпечується право на подання клопотання про скасування арешту майна, у випадку, якщо в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпаде потреба.
Отже, для власника майна забезпечується можливість індивідуального періодичного перегляду застосованого захожу забезпечення кримінального провадження, що не свідчить про непропорційність вручання у право мирного володіння майном.
Далі, оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначає наступне.
Зокрема, при вирішенні питання застосування заходів забезпечення кримінального провадження на стадії досудового розслідування, не вимагається встановлення та підтвердження всіх ознак складу кримінального правопорушення, достатнім є, щоб були встановлені окремі ознаки складу кримінального правопорушення, які б могли підтвердити версію органу досудового розслідування щодо можливого вчинення кримінального правопорушення та щодо необхідності застосування відповідного заходу забезпечення кримінального провадження.
В аспекті наведеного, слідчий суддя констатує, що ініціатором клопотання надані докази щодо порубки деревини та її завантаження на транспортний засіб з метою подальшого перевезення. Місце та спосіб порубки не встановлені, як не встановлені і особи, які були залучені до порубки.
Водій вилученого транспортного засобу підтвердив, що керував ним в межах трудових відносин з ФОП ОСОБА_4 , зазначені обставини також не заперечувала і адвокат ОСОБА_6 , як її представниця.
При цьому, згідно приписів частини 1, 2 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Згідно приписів частини 1 статті 9 цього закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Разом із тим, адвокатом ОСОБА_6 не надано слідчому судді будь-яких первинних документів, які б давали змогу підтвердити правові підстави для використання транспортних засобів, місця та способу порубки деревини, осіб, задіяних під час порубки деревини та її завантаження. Хоча, як зазначалося вище, обов'язок ведення обліку господарських операцій та складення первинних документів за наслідками їх здійснення покладається на особу, яка проводить відповідну господарську діяльність.
Далі, слідчий суддя акцентує увагу на тому, що долучений до матеріалів клопотання договір про надання послуг (виконання робіт) пов'язаних із лісництвом від 01 липня 2025 року не може підтвердити обставини щодо місця порубки деревини та підстав для подальшого її транспортування.
Крім того, згідно пункту 5.1 договору, строк його дії до 31 грудня 2025 року. В той час, як завантаження деревини було здійсненим 07 квітня 2026 року, а доказів продовження строку дії цього договору під час розгляду клопотання слідчим суддею не надано.
Тому, слідчий суддя вважає, що існують підстави для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно з метою його збереження, як речових доказів, а перевірка обставин щодо місця, способу порубки та транспортування деревини, а також правових підстав для вчинення цих дій, має бути здійсненою в подальшому під час проведення слідчих дій. На момент розгляду клопотання прокурора відсутні об'єктиві підстави для сумнівів у можливому вчиненні кримінального правопорушення та потреби застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи вище викладене, керуючись приписами статті 170-174 КПК України, -
Постановив:
Клопотання прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні № 12026111310000324, внесеного до ЄРДР 08.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було тимчасово вилучене 07.04.2026 під час огляду місця події, а саме:
вантажний сідловий тягач марки DAF106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , білого кольору;
чотири пачки деревини різних порід, та діаметру, кожна шириною 220 см та висотою 220 см, які прикріплені стяжними ременями до спеціалізованого напівпричіпа Н/ПР-сортиментовоз лісовоз обладнаний платфорною стоянкою для перевезення лісоматеріалів або сортиментів у складі автопоїзда з державним номерним знаком НОМЕР_3 , VIN-код НОМЕР_4 , чорного кольору;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 04.09.2025 на вантажний сідловий тягач марки DAF106 з номерним державним знаком НОМЕР_1 , видане на ім'я ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 24.09.2025 року на спеціалізований напівпричіп Н/ПР-сортиментовоз лісовоз обладнаний платфорною стоянкою для перевезення лісоматеріалів або сортиментів у складі автопоїзда з державним номерним знаком НОМЕР_3 , видане на ім'я ОСОБА_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заборонити власникам вищевказаного майна, а також третім особам, які заявляють право вимоги на вищевказане майно, відчужувати, розпоряджатись та користуватись ним.
Копію ухвали негайно після оголошення вручити прокурору Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , представниці володільця майна ФОП ОСОБА_4 та власника майна ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та не пізніше наступного робочого дня від дати її постановлення направити ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ТОВ «Агро-Холдинг МС».
Клопотання про скасування арешту майна може бути поданим в порядку, передбаченому частиною 1 статті 174 КПК України.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний тест ухвали складено та проголошено 17 квітня 2026 року о 09 год. 50 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1