Справа № 372/795/25
Провадження № 2/369/3321/26
17 квітня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.02.2026 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини прийнято до розгляду у зв'язку із звільненням головуючого судді ОСОБА_2 з посади судді Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі поданої заяви про відставку.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.02.2026 року позовну заяву після відкриття провадження було залишено без руху.
Із матеріалів справи встановлено, що копію ухвали суду від 10.02.2026 року про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем ОСОБА_1 13.03.2026 року, про що свідчить поштове повідомлення АТ «Укрпошта» № R 068069733283.
Проте у встановлений судом строк позивач зазначені в ухвалі Києво-Святошинського районного суду Київської області недоліки позовної заяви не усунула, клопотання про продовження процесуальних строків для усунення недоліків заяви не надала.
Суд зазначає, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»). Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (1989) сторона зобов'язана демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.
Як наголошує у своїх рішеннях ЄСПЛ, особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Оскільки провадження по справі було відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а позивач не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, оскільки це не суперечитиме вимогам ст. 257 ЦПК України та інтересам сторін.
Керуючись ст.ст. 257, 258-261 ЦПК України, суд -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - О.М. Лапченко