Справа № 161/5659/26
Провадження № 1-кп/161/908/26
м. Луцьк 16 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку кримінальне провадження № 62024140120000076 від 01.02.2024 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокині Луцького району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України ВЧ НОМЕР_1 , раніше не судимого, -
-за ст.407 ч.5 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), 18.12.2023 не з'явився вчасно на службу без поважних причин до підрозділу військової частини НОМЕР_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
У період часу з 18.12.2023 до 18.11.2024 включно солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов'язки, а службовий час проводив на власний розсуд.
19.11.2024 солдат ОСОБА_5 самостійно прибув до СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області (м. Луцьк, вул. Звитяжна, 2) припинивши вчинення кримінального правопорушення.
03.12.2024 до Яворівського районного суду Львівської області було скеровано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із добровільним поверненням до військової частини. В подальшому було встановлено, що 22.11.2024 командиром військової частини НОМЕР_2 було надано письмову згоду на проходження військової служби ОСОБА_5 , однак останній з 01.12.2024 самовільно залишив військову частину і в судові засідання не з'являвся. Тому, на підставі ухвали судді Яворівського районного суду Львівської області від 10.09.2025 матеріали кримінального провадження №62024140120000076 було повернено для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування, встановити його місцезнаходження не виявилося за можливе, тому 12.11.2025 було зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024140120000076 у зв'язку із оголошенням підозрюваного ОСОБА_5 в розшук та отримано дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
21.02.2026 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді було встановлено місцезнаходження ОСОБА_5 , після чого останнього було затримано, в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за адресою: АДРЕСА_1 , чим припинено вчинення тривалого кримінального правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що, дійсно, у вказаний час, місце та спосіб вчинив зазначене в обвинувальному акті кримінальне правопорушення. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати.
Крім повного визнання вини самим обвинуваченим, його вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази по кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.407 ч.5 КК України.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, всі обставини справи та дані про особу обвинуваченого.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд не вбачає.
При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом враховується те, що останній раніше не судимий, свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання, однак вчинив тяжкий злочин в умовах воєнного стану, крім того, не одноразово самовільно залишав військову частину де мав проходити військову службу (сам з'являвся для проходження військової служби), свідомо тривалий час переховувався від правоохоронних органів, а також уникав проходження військової служби, за таких обставин суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання ОСОБА_5 , слід призначити в межах санкції ст.407 ч.5 КК України у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Керуючись ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.407 ч.5 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити попередній - тримання під вартою до вступу даного вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання тобто з 21.02.2026 року.
На вирок суду може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 в той же строк з моменту отримання копії даного вироку.