Справа № 682/483/26
Провадження № 2/682/669/2026
17 квітня 2026 року м. Славута
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :
головуючого судді Матвєєвої Н.В.
секретаря судового засідання Кисельової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Славута в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №04.04.2024-100002034 від 04.04.2024 року в розмірі 5940 грн, а також судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що 04.04.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №04.04.2024-100002034 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 3000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 04.04.2024 року, строком на 42 дні з процентною ставкою згідно умов договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість у розмірі 5940 грн, з яких 3000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 2940 грн - заборгованість за процентами.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 6587 грн. та судовий збір в розмірі 2662,40 грн.
Ухвалою суду від 26.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр». Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причин своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, відзив на позов відсутній, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.
Відповідно до вимог ст.280-289 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу в заочному порядку, за відсутності відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст.89 ЦПК України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 04.04.2024 було укладено кредитний договір №04.04.2024-100002034, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 3000 грн. строком на 42 днів.
Відповідно до умов договору Позичальнику надано кредит у розмірі 3000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 04.04.2024 р., строком на 42 днів з дати його надання, дата повернення (виплати кредиту) -15.05.2024 року.
Відповідно до п.п.3.3.1.-3.3.5. дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; Тип кредиту: кредитна лінія.
Вид фінансової послуги: надання коштів та банківських металів у кредит.
Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Укладення договору підтверджується наявною у матеріалах справи копією заявки на укладення кредитного договору від 04.04.2024 року, паспортом споживчого кредиту, додатком до анкети позичальника, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за Договором №04.04.2024-100002034 від 04.04.2024 р., копією пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), копією відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту) кредитного договору, копією підтвердження укладення кредитного договору №04.04.2024-100002034 від 04.04.2024 року, які містять електронний підпис відповідача Е381.
Згідно п.п.1-4 заявки кредитного договору №04.04.2024-100002034 від 04.04.2024 р.: Дата надання/видачі кредиту 04.04.2024; Сума Кредиту: 3000 грн. Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту 15.05.2024;
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №04.04.2024-100002034 від 04.04.2024 р., загальна заборгованість відповідача складає 5940 грн., яка складається з: 3000 грн. сума заборгованості за основним боргом, 2940 грн. сума заборгованості за процентами.
Згідно квитанції LIQPAY від 04.04.2024 року о 14:51 год. виплачено 3000 грн. за кредитним договором №04.04.2024-100002034.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»(далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).
З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов'язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вимогами цивільного процесуального законодавства передбачено, що суд зобов'язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має це усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків.
За змістом частин другої, третьої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, з довідки-розрахунку заборгованості, наданої позивачем вбачається, що проценти за користування кредитними коштами нараховані у визначеному в договорі розмірі за період з 04.04.2024 року по 15.05.2024 року, в межах строку кредитування, до цього часу грошові кошти, отримані від позивачу у кредит, відповідачем не сплачені, тому суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в розмірі 3000 грн., розмір розрахунку яких відповідає умовам кредитного договору та не спростований відповідачем. З цих підстав з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 3000 грн.
Разом з тим, суд вважає, що відповідач є військовослужбовцем ЗСУ та перебував на військовій службі з 18.07.2023 року та на час дії кредитного договору, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 від 18.07.2023 року, тому на нього поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто, у відповідача у період строку кредитування був відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом, тому проценти, нараховані позивачем у розмірі 2940 грн. не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно сумі задоволених позовних вимог в розмірі 1344,65 грн.
З цих підстав позов підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 509, 526-530, 610, 611, 638, 639, 1046-1048, 1050-1054 ЦК України, п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 , МФО 305299 , р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за Кредитним договором № 04.04.2024-100002034 від 04.04.2024 у розмірі 3000 грн.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 1344,65 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, неподані заяви про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в підсистемі Електронний суд.
Головуючий суддя Матвєєва Н.В.