Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/616/26
17.04.2026 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Федишин І.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
13 квітня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет відповідності нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подання та форми позовної заяви, слід дійти висновку про наявність недоліків, які унеможливлюють прийняття судом рішення про відкриття провадження в справі та є підставами для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Нормами статтей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України:
1. В позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
2. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
3. Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом з позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності в позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
4. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, в ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
5. В разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
6. В позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
В порушення ст. 175 ЦПК України позивачем у позовній заяві не викладено обставин, якими вона обґрунтовує свої вимоги стосовно визначення місця проживання дитини, а також відсутні докази, що підтверджують вказані обставини.
Згідно п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В порушення зазначеної норми в позовній заяві не зазначені обставини наявності спору між сторонами щодо місця проживання дитини та докази, що їх підтверджують.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити в рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог до кожного з них.
Позивачем нечітко визначені позовні вимоги, не зрозуміло, стосовно якої дитини ОСОБА_1 просить визначити місце проживання, оскільки в прохальній частині вказано: «Визначити місце проживання неповнолітньої дитини, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 ».
В роз'ясненнях, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що в позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування в даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
У прохальній частині позовної заяви позивач просить розірвати шлюб та визначити місця проживання дитини.
В порушення ч. 1 ст. 188 ЦПК України в позові не викладено обставин і не зазначено доказів, яким чином пов'язані між собою підстави виникнення або подані докази основної та похідної позовної вимоги, оскільки вимоги про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права, і вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст. 161 СК України.
Крім того, при розгляді такого спору обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому. Спільний розгляд різних невзаємопов'язаних між собою позовних вимог може ускладнити вирішення справи. При цьому, в справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження в справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, і як наслідок, може призвести до безпідставного затягування розгляду позовної вимоги про визначення місця проживання дитини, тому зазначені вище вимоги повинні розглядатися окремо.
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, в чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які невзаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від вирішення позовних вимог про визначення місця проживання дитини. Крім того, як вже зазначено вище, строки розгляду позовних вимог про розірвання шлюбу і позовних вимог про визначення місця проживання дитини є різними.
За змістом чч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її в себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
До матеріалів позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не додано висновок органу опіки і піклування щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають проживати з дитиною, а також на підставі інших документів, що стосуються справи, як це передбачено ст. 19 СК України.
Позивач у позовній заяві не вказує, чи звертались позивач або відповідач до органу опіки та піклування з питань визначення місця проживання дитини, які заходи органом опіки та піклування вживались, необхідно викласти обставини та зазначити докази, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання неповнолітньої дитини з матір'ю, наявність спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини.
Позивачем не додано до позовної заяви висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини, характеристику з місця проживання, роботи, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дітей, медичні довідки про стан здоров'я батьків та довідку про доходи або інші документи, які підтверджують матеріальне становище позивача.
Згідно чч. 1, 2 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким з них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866, передбачено, що для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі в справах дітей за місцем проживання дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби в справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.
Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба в справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.
Верховний Суд у постанові в справі № 200/952/18 від 15.01.2020 зазначає, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини, участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (судом обов'язково враховується стан здоров'я як батьків, так і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
В позовній заяві взагалі не зазначено, чи між подружжям існує спір про визначення місця проживання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України в разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За змістом ч. 7 ст. 43, ч. 2 ст. 174 ЦПК України в разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
В порушення вказаних норм до позовної заяви не додано доказу надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно підп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно підп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 грн.
Позовна заява містить дві самостійні вимоги немайнового характеру: 1) про розірвання шлюбу, 2) про визначення місця проживання малолітньої дитини.
За подання до суду даної позовної заяви позивач зобов'язана сплатити судовий збір в сумі 2662,40 грн., із розрахунку: 1331,20 грн. - за вимогою про розірвання шлюбу, 1331,20 грн. - за вимогою про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Проте, в порушення вищевказаних вимог законодавства, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за другу вимогу або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За вищевказаних обставин подальший рух позовної заяви неможливий.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для: або подання уточненої позовної заяви з урахуванням визначення кола учасників справи за другою позовною вимогою (визначення місця проживання дитини) з наданням висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини та в разі, якщо буде залучена третя особа, наданням для неї примірника позовної заяви з додатками; або подання уточненої позовної заяви відносно лише однієї першої вимоги про розірвання шлюбу; у випадку подання заяви в електронній формі надати докази надсилання такої заяви листом з описом вкладення учасникам справи; надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись стст. 2, 3, 13, 23, 43, 81, 95, 175-177, 185, 258, 260, 352-355 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, заява вважається неподаною і буде йому повернута.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І. В. Федишин