(заочне)
Справа №348/459/26
Провадження № 2/348/825/26
16 квітня 2026 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Матолич В.В., за участю секретаря судового засідання Буратчук О.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у м. Надвірна Івано-Франківської областіцивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Процесуальні дії у справі.
26.02.2026 ТзОВ "ФК "ЕЙС" пред'явило позов, відповідно до якого просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №861948820 від 24.12.2021 у розмірі 11132,18 гривень. В обґрунтування позову наведене таке. 24.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №861948820, розмір початкового кредиту - 5000,00 гривень. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс"було укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди, відповідно до умов яких до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача. 30.12.2023 між ТзОВ "Таліон плюс" та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №30/1023-01, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача. 11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №861948820. Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 11132,18 гривень, що складається з: заборгованості по тілу кредиту - 5800,00 гривень, заборгованості за відсотками - 5332,18 гривень. Позивач просить стягнути з відповідача 11132,18 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень та судовий збір.
02.03.2026 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у даній справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, витребував докази по справі.
15.04.2026 представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив розгляд справи проводити за його відсутності, зазначивши що позов підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
15.04.2026 відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Відзиву не подав. Враховуючи наведене, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд встановив:
28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, у тому числі і ті що виникнуть у майбутньому. Відповідно до додаткових угод №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 строк дії договору факторингу неодноразово продовжували, востаннє до 31.12.2024, а також внослили зміни щодо певних умов договору. Вказаними угодами також передбачено, що право вимоги переходить до фактора в день підписання реєстру прав вимог.
24.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №861948820. Кінцева дата повернення кредиту - 23.01.2022. Відсоткова ставка - 2,10% на день від суми залишку кредиту.
Договір підписано електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором. Відповідно до довідки щодо дій відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, відповідачу о 21.28 24.12.2021 було надіслано одноразовий ідентифікатор на вказаний ним у заявці номер телефону (арк. спр. 13), безпосередньо після отримання ідентифікатора відповідач підтвердив ним підписання договору і йому були перераховані кошти - перший транш.
Кредитні кошти відповідачу були надані двома траншами, а саме: 24.12.2021 ОСОБА_1 на платіжну картку 4149-43ХХ-ХХХХ-6974 перераховано кошти у сумі 5000,00 гривень; 17.01.2022 - 800,00 гривень. Це підтверджується доказами на арк. спр. 10, 25, 92-93.
Згідно з розрахунком заборгованості у відповідача виникла заборгованість у розмірі розмірі 11132,18 гривень, що складається з: заборгованості по тілу кредиту - 5800,00 гривень, заборгованості за відсотками - 5332,18 гривень.
Відповідно до реєстру боржників прав вимоги від 05.05.2022 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ "Таліон плюс" перейшло право вимоги до відповідача за договором №861948820 у розмірі 5800,00 гривень - тіло кредиту та 4235,98 гривень - процента за користування кредитом.
30.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників №2 (арк. спр. 58-59), в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №861948820 у розмірі 5800,00 гривень - тіло кредиту та 5332,18 гривень - процента за користування кредитом.
11.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» був укладений договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників (арк. спр. 49-50), в тому числі і право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №861948820 у розмірі 5800,00 гривень - тіло кредиту та 5332,18 гривень - процента за користування кредитом.
Оцінка суду.
Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному уст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним уст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому уст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію'встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом встановлено, що 24.12.2021 відповідач уклав кредитний договір №861948820 право вимоги за яким на підставі договорів факторингу було передано позивачу. Відповідач погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором та надала номер банківської карти. Через неналежне виконання зобов'язань за договором у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5800,00 гривень та за відсотками - 5332,18 гривень. Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, це є підставою для задоволення позовних вимог. Позивачу відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором, а отже відповідач зобов'язаний провести виконання зобов'язань на користь зміненого кредитора.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збіру розмірі 2662,40 гривень.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до наданого позивачем акту про підтвердження факту надання юридичної допомоги від 29.12.2025 та додаткової угоди №2570939789 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 витрати позивача на правничу допомогу склали 7000,00 гривень: 5000,00 складання позовної заяви, 1000,00 вивчення матеріалів справи, підготовка клопотання та адвокатського запиту 1000,00 гривень.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та (або) значення справи для сторони (постанова КЦС ВС від 23 червня 2022 року у справі 607/4341/20).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін (висновок ВП ВС викладений у постанові від 19 лютого 2020 року, справа № 755/9215/15-ц).
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу, а також пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, відповідають ціні позову, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності витрат. За наведених обставин суд доходить висновку, що сума витрат є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих представником послуг і є завищеними по відношенню до ціни позову, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором у розмірі11132 (одинадцять тисяч сто тридцять дві) гривні 18 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС"судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС"витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його постановлення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складено повного тексту рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", ідентифікаційний код 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ю.Поправки, 6/13.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 16.04.2026.
Суддя Матолич В.В.