16.04.2026
Справа № 482/1969/24
Номер провадження 2/482/160/2026
16 квітня 2026 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Сергієнка С.А., за участю секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Новоодеського районного суду Миколаївської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Представник позивача разом з позовом подав клопотання у якому просив витребувати АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 29.01.2023 р. на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ "ПРИВАТБАНК", у сумі 12500 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).
Вказане клопотання було задоволено з формулюванням параметрів витребування які вказано позивачем. Ухвалу суду про витребування доказів надіслано до АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Відповідь на вказану ухвалу до суду не надходила.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне повторно витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" однак сформулювавши параметри витребування доказів наступним чином:
Витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, адреса 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 , якщо так то надати повний номер картки та виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за 29.01.2023 - 31.01.2023 року.
Також представник Відповідача заявив наступні клопотання.
Про витребування у ТОВ «Авентус Україна» для дослідження у судовому розгляді оригінали таких електронних доказів (на електронному носії їх створення: жорсткий диск, флеш-накопичувач тощо):
-договір про надання споживчого кредиту від 29.01.2023 №6316819 (додаток 1 до позову);
-паспорт споживчого кредиту 29.01.2023 №6316819 (додаток 3 до позову).
Також просив витребувати у позивача - ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" - для дослідження у судовому розгляді оригінали таких електронних доказів (на електронному носії їх створення: жорсткий диск, флеш-накопичувач тощо):
довідка ТОВ «Пейтек Україна» від 10.10.2023 №20231010-3 (електронна копія електронного доказу, додаток 23 до позову).
Витребувати у позивача - ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" - для дослідження у судовому розгляді оригінали таких письмових доказів:
договір факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф (додаток 14 до позову); Реєстр боржників (додаток 1) до Договору факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф.
Оригінали витребуваних письмових доказів мають підтвердити укладення кредитного правочину між відповідачем та ТОВ «Авентус Україна» (первісним кредитором), а отже і дійсність вимоги позивача, оскільки (за твердженням позивача) саме цей правочин є підставою, на якій виникла кредитна заборгованість відповідача перед ТОВ «Авентус Україна», а після відступлення права вимоги - перед позивачем (фактором, новим кредитором).
Вирішуючи вказане клопотання по суті суд, виходить з того, що позивач посилається на укладення кредитного договору між у ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем в електронній формі, за допомогою електронного підпису позичальника, в матеріалах наявна копія кредитного договору, паспорту споживчого кредиту, довідка ТОВ «Пейтек Україна» від 10.10.2023 №20231010-3 (електронна копія електронного доказу), копія договору факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача в цій частині і розглянути справі на підставі наданих доказів.
Разом з тим у позовній заяві позивач посилається на Реєстр боржників (додаток 1) до Договору факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф, який має підтвердити передачу права вимоги за кредитним договором, проте суду такого доказу не надає.
Із акту прийому передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф (а.с. 11 т.1) вбачається що такий реєстр є електронним документом. Як правило такий реєстр містить відомості щодо великого переліку кредитних договорів і відповідних позичальників.
З огляду на вищевказане та те, що цей доказ має важливе значення для предмету доказування у цій справі , клопотання представника відповідача про його витребування підлягає задоволенню частково, а саме слід витребувати завірений належним чином витяг з Реєстру боржників (додаток 1) до Договору факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф, щодо кредитного договору №6316819 укладеного 29.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Крім того представник відповідача просив, зобов'язати позивача надати докази та пояснення щодо дій та подій:
реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі (ІТС) ТОВ «Авентус Україна»; створення відповідачем в такій системі особистого кабінету; отримання відповідачем електронного повідомлення від ТОВ «Авентус Україна» із одноразовим ідентифікатором; введення відповідачем одноразового ідентифікатора в інформаційно телекомунікаційній системі (сайті) ТОВ «Авентус Україна»; використання відповідачем одноразового ідентифікатора для підписання (укладення) Кредитного договору від 29.01.2023 №6316819.
Зобов'язати позивача надати докази та пояснення щодо дій та подій:
підписання Кредитного договору від 29.01.2023 №6316819 зі сторони ТОВ «Авентус Україна» аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису); згоди відповідача на таке підписання відповідно до вимог ч.3 ст.207 ЦК України та абзацу 4 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Вирішуючи вищевказане клопотання суд виходить із наступного.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 81 ЦПК України суд має право, а не обов'язок зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події.
Зважаючи на те, що позивач скористався своїм правом на подання доказів, суд не вбачає необхідності витребування у позивача будь яких інших доказів, а відтак в задоволенні клопотання ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_1 , про зобов'язання позивача надати докази та пояснення щодо дій та подій зазначених у заяві.
Крім того клопотав витребувати у ТОВ «Авентус Україна» інформацію про усі рахунки, які відкриті ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ: 41078230) в банківських установах України станом на 29.01.2023, а саме: їх номери (IBAN) та назви банківських установ, у яких такі банківські рахунки було відкрито. Вказував, що отримання даної інформації необхідне для подальшого подання клопотання про витребування доказів, а саме витребування виписок з банківських рахунків ТОВ «Авентус Україна» на підтвердження або спростування факту перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача.
З огляду на те, що судом задоволено інше клопотання, а саме про витребування доказів у АТ КБ "ПРИВАТБАНК", яке спрямоване на підтвердження або спростування факту перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, а також те що витребування у ТОВ «Авентус Україна» інформацію про усі рахунки, які відкриті ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ: 41078230) в банківських установах України станом на 29.01.2023 становитиме надмірне втручання у діяльність ТОВ «Авентус Україна» при цьому не нестиме відповідної користі для доказування щодо предмету спору, суд приходить до висновку що клопотання задоволенню не підлягає.
Вирішуючи клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції суддя виходить із наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відео конференції у порядку, встановленому законом. Обов'язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Під час дії воєнного стану, учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Аналіз норм ст. 212 ЦПК України свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку суду проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.
Такий спосіб участі у судовому засіданні має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони в судовому засіданні.
Як вбачається з заяв представника відповідача, у ній відсутні обґрунтування неможливості безпосередньої участі у судовому засіданні, окрім територіальної віддаленості.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Право на суд покриває надзвичайно широке поле різноманітних категорій - воно стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Своєрідним механізмом, який дозволяє розуміти, тлумачити та застосовувати Конвенцію є практика Європейського суду з прав людини (далі Суд), яку він викладає у своїх рішеннях.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Тому, відмова у проведення судових засідань в режимі відеоконференції не є порушенням права на доступ до суду, з урахуванням вищевикладеного.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що:
представник відповідача у клопотанні не наводить жодних належних та допустимих доказів наявності об'єктивних причин, за яких він позбавлений можливості приймати участь у судовому засіданні;
ситуацію в державі, постійні повітряні тривоги, перебої з електропостачанням, що є загально відомим фактом;
останні результати намагань провести судове засідання у режимі ВКЗ цим складом суду у інших справах зокрема, з постійними розривами зв'язку, які пов'язані з великою кількістю перемінних обставин, вимкненням електрики, з якою пов'язаний інтернет зв'язок, як у суді так і в учасників справи, які територіально знаходяться у різних чергах ГПВ (якщо такі задіяно) , аварійні відключення, та відключення для проведення планових робіт, які у свою чергу не є сталими, необхідність переходу на запасні джерела живлення яке хоч і є у суду, однак у наслідок відсутності можливості тривалого безперебійного живлення перемикання потягне за собою вимкнення комп'ютерної техніки у суді, перезапуск всієї системи ВКЗ, відсутність забезпечення ПММ для роботи генератора у суді;
відсутність гарантій забезпеченості сторін запасними джерелами живлення і можливості безперебійного переходу на такі джерела живлення, без шкоди цілісності судового розгляду,
суддя приходить до висновку, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 83, 105, 223, 260, 261 ЦПК України , суд , -
Витребувати у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (код ЄДРПОУ: 14360570, МФО: 305299, адреса 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) інформацію чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку № НОМЕР_1 , якщо так то надати повний номер картки та виписку про рух коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 за 29.01.2023 - 31.01.2023 року включно.
Витребувати у позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», (м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, 03150 ЄДРПОУ 44559822) - завірений належним чином витяг з Реєстру боржників (додаток 1) до Договору факторингу від 25.09.2023 №25.09/23-Ф, щодо кредитного договору №6316819 укладеного 29.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
Зазначені докази надати Новоодеському районному суду Миколаївської області в строк до 20.06.2026 року .
У задоволенні клопотань у іншій частині відмовити.
Направити копію ухвали до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», (м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, 03150 ЄДРПОУ 44559822) для виконання та учасникам справи до відома.
Відкласти судове засідання до 11 год. 00 хв. 19.06.2026 року.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або в установлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя : С.А.Сергієнко