17.04.2026
Справа № 482/848/26
Номер провадження 1-кс/482/308/2026
Іменем України
17 квітня 2026 року місто Нова Одеса
Слідчий суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026150000000173 від 06.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, про арешт майна, -
До Новоодеського районного суду Миколаївської області на розгляд слідчого судді надійшло клопотання відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026150000000173 від 06.03.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, про арешт майна, яке було вилучене 09.04.2026 в ході освідування ОСОБА_4 , а саме:
1.1 змив з правої руки ОСОБА_4 ;
2.1 змив з лівої руки ОСОБА_4 ;
3.1 зразок букального епітелію ОСОБА_4 .
Посилаючись на те, що вищевказані речі можуть містити інформацію, що має значення стосовно вчиненого правопорушення, воно відповідає критеріям речових доказів та критеріям зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, оскільки зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, прокурор просив слідчого суддю накласти на арешт на вказане майно.
Прокурор у судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд клопотання за його відсутності, клопотання підтримав.
Власник майна у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України неявка вказаних осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши доводи клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Матеріалами клопотання підтверджується наявність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст.368 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання та додатків до нього у ході досудового розслідування встановлено що в період часу з 02.03.2026 директор КП «Первомайська друкарня» ОСОБА_4 вимагав та 09.04.2026 одержав частину неправомірну вигоду на загальну суму 40 000 грн. за надання у фактичне користування ОСОБА_5 нежитлового приміщення загальною площею 80 м2., строком 8 місяців.
09.04.2026 за вчинення кримінального правопорушення, вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст.208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за правовою кваліфікацією ч.3 ст.368КК України.
Так, 09.04.2026 за результатами проведення освідування затриманого ОСОБА_4 вилучено:
1.1 змив з правої руки ОСОБА_4 ;
2.1 змив з лівої руки ОСОБА_4 ;
3.1 зразок букального епітелію ОСОБА_4
09.04.2026 слідчим вказане майно визнано речовим доказом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу, згідно якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які, в тому числі, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та інші речі, набуті кримінально протравним шляхом.
Зазначене у клопотанні майно є речовими доказами, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України - є матеріальним об'єктом, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому згідно ч.3 ст.170 КПК України підлягають арешту.
Арешт зазначених у клопотанні речей необхідний для забезпечення його збереження як речового доказу, запобігання можливості приховування, знищення доказів злочинної діяльності, проведення огляду, призначення криміналістичних експертиз, а також має суттєве значення для розслідування кримінального провадження.
З огляду на обставини кримінального провадження, враховуючи положення ст. 170 КПК України щодо завдання та мети арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене у ході огляду місця події, особистого обшуку підозрюваного та огляду трупа майно, про арешт якого клопотав прокурор, відповідає критеріям речового доказу, а тому підлягає арешту з метою забезпечення його збереження в стані, що має на собі сліди кримінального правопорушення, а також з метою запобігання можливості його приховування чи знищення.
Виходячи із даних матеріалів судового провадження, на цьому етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників та володільців майна з метою виконання завдань кримінального провадження, так як незастосування арешту в даному випадку може призвести до зникнення вказаного майна, приховування слідів злочину, настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 09.04.2026 в ході освідування ОСОБА_4 , а саме:
1.1 змив з правої руки ОСОБА_4 ;
2.1 змив з лівої руки ОСОБА_4 ;
3.1 зразок букального епітелію ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала може бути скасована в порядку ст. 174 КПК України за клопотанням власника, володільця майна, що не був присутнім під час розгляду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1