Справа № 178/418/20
06 квітня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.В.
за участі секретаря: Коваль Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички заяву Луценко Оксани Святославівни, діючої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про скасування постанови та заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 178/418/20, -
24 вересня 2020 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області ухвалено рішення по справі № 178/418/20, за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором б/н від 29 червня 2010 року в сумі 24046,88 грн. та 1051 грн. судового збору, всього 25097,88 грн.
Представник ТО «ФК» Кредит-Капітал» звернулась до суду з цією заявою, згідно якої просить скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження № 63696520 для здійснення заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів отриманих щодо погашення заборгованості за кредитним договором. Замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа № 178/418/20 із АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за правом грошової вимоги до ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог заяви, представник заявника посилається на те, що 28 березня 2024 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», укладено Договір факторингу № ПК-280324, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ КБ "ПриватБанк", включно і до ОСОБА_2 за Кредитним договором № б/н_SAMDN52000079587579.
Вказує, що в провадженні Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 63696520 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приват Банк».
Зазначає, що первинний кредитор АТ КБ «ПриватБанк» повернув на депозитний рахунок Відділу кошти, що були стягнуті після відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та підлягають терміновому поверненню правонаступнику.
25 лютого 2026 року представником ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» направлено запит до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, де було поставлено питання про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження, подання державним виконавцем Відділу в Криничанський районний суд Дніпропетровської області заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.
Представник заявника зазначає, що на електронну адресу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» надійшла відповідь Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відсутності правових підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки дані дії призведуть до суттєвого порушення прав боржника, шляхом безпідставного внесення інформації про нього в Єдиний реєстр боржників.
Звертає увагу на те, що станом на 20 березня 2026 року на депозитному рахунку Верхньодніпровського ВДВС перебуває сума коштів, яка згідно Договору факторингу № ПК-280324 належить новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», тому Товариство вимушене звернутися Криничанського районного суду Дніпропетровської області із заявою про заміну стягувача з метою отримання коштів, оскільки станом на сьогоднішній день рішення суду не виконано, заборгованість перед стягувачем не погашено (не перераховані кошти на рахунок нового кредитора згідно з Договором факторингу). Фактично існують обставини, які унеможливлюють отримати кошти, стягнуті з боржника на користь первісного стягувача, новим кредитором, та повного виконання судового рішення.
Також представник заявника вказує на те, що оскільки новому кредитору не було відомо про наявність відкритого виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , тому ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не зверталося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Закінчення виконавчого провадження № 63696520 позбавляє можливості Товариство на отримання грошових коштів, що є порушенням прав ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», а саме права на отримання коштів за кредитним договором № б/н_SAMDN52000079587579.
Представник заявника вважає, що існують підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження з метою заміни стягувача у виконавчому провадженні та перерахування коштів стягнутих з боржника щодо погашення заборгованості за кредитним договором № б/н_SAMDN52000079587579 на рахунок нового стягувача відповідно до договору факторингу № ПК-280324.
Представник заявника, посилаючись на норми статей 442 ЦПК України, 512, 514 ЦК України статтю 15 Закону України «Про виконавче провадження», просить замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа № 178/418/20, а саме стягувача АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит Капітал». В прохальній частині заяви просив справу розглядати у відсутність представника заявника.
За таких обстави, на підставі ч.2 ст.247, ч.3 ст.442 ЦПКУ України суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що заява ТОВ «ФК «Кредит Капітал» не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Як встановлено судом у Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 63696520 з примусового виконання виконавчого листа № 178/418/20, виданого 26 жовтня 2020 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу у розмірі 25097,88 грн., яке завершено 17 листопада 2025 року, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку з фактичним виконанням виконавчого документу.
Так відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Згідно положень абзацу 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно норм ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Матеріали справи не містять доказів оскарження заявником постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, тобто доказів її скасування у визначеному ЦПК порядку та доказів відновлення виконавчого провадження, а відтак відсутні підстави для процесуального правонаступництва.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки виконавче провадження завершено 17 листопада 2025 року у зв'язку з його фактичним виконанням, у зв'язку з чим відсутні підстави для процесуального правонаступництва.
Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви Луценко Оксани Святославівни, діючої в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про скасування постанови та заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі № 178/418/20, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя: В. В. Лісняк