Справа № 489/3265/26
Провадження № 1-кс/489/2039/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем Україн
17 квітня 2026 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого, погоджене з прокурором, у кримінальному провадженні за №62025150010002791 від 22.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шабо, Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України несудимого, військовослужбовця військової служби за контрактом, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді номера обслуги 4 розрахунку 2 гарматного артилерійського взводу 2 гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025150010002791 від 22.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України, стосовно ОСОБА_4 .
До слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю передбачених ст. 177 КПК України ризиків того, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, проте визнав обставини, зазначені в повідомленні про підозру. Пояснив, що 20.02.2025 залишив військову частину через конфлікт із командуванням, а 01.04.2025 - у зв'язку з наміром командування перевести його до піхоти. У червні 2025 року прибув до резервного батальйону в Дніпропетровській області, а потім перейшов до резервного батальйону в Одеській області, де перебував 7 місяців, не отримуючи заробітної плати. Перебував на лікарняному, після чого самостійно з'явився до ВСП. Бажає продовжити проходження військової служби.
Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання, оскільки ризик переховування не існує. Підозрюваний самостійно з'явився до ВСП після лікарняного для пришвидшення повернення на службу. Інші ризики також необґрунтовані. У випадку задоволення клопотання просив визначити мінімальний розмір застави.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши письмові матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
При розгляді клопотання встановлено, що матрос ОСОБА_4 20.02.2025 о 16:00 год, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді номера обслуги 4 розрахунку 2 гарматного артилерійського взводу 2 гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби до 09:20 год 21.03.2025.
Крім того, матрос ОСОБА_4 01.04.2025 о 16:30 год, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи військову службу на посаді номера обслуги 4 розрахунку 2 гарматного артилерійського взводу 2 гарматної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення вимог чинного законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, самовільно залишив місце служби - тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 та незаконно перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, приховуючи свою належність до Збройних Сил України, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби до 10:00 год 24.06.2025.
16.04.2026 ОСОБА_4 затриманий за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 КК України.
16.04.2026 ОСОБА_4 особисто повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.
Підозра у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами службового розслідування; наказами. У судовому засіданні підозрюваний свою вину визнав.
Згідно зі ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.
На підставі п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд вважає доведеними обставини існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість скоєних ним кримінальних правопорушень та покарання за їх вчинення, протягом тривалого часу перебував поза межами військової частини, розуміючи свій обов'язок проходити військову службу, про що підозрюваний особисто зазначив під час розгляду клопотання.
Крім того, суд вважає доведеним ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний неодноразово самовільно залишав військову частину без поважних причин та ухилявся від виконання військових обов'язків. Будучи у резервному батальйоні, до виконання службових обов'язків не приступив, а 17.07.2025 самовільно вибув з військової частини НОМЕР_2 (про що свідчить доповідь командира військової частини НОМЕР_2 від 17.07.2025). Крім того, слідчий суддя враховує перебування у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області кримінального провадження за ч. 5 ст. 407 КК України щодо ОСОБА_4 (справа №495/4854/23).
Натомість прокурором не доведено ризики незаконного впливу на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що у свою чергу, свідчить про формальне посилання сторони обвинувачення на наявність зазначених ризиків, враховуючи той факт, що підозрюваний постійно перебував поза межами місця служби з часу його залишення і до моменту затримання та не вчиняв будь-яких дій, направлених на незаконний вплив на свідків чи перешкоджання кримінальному провадженню. Протоколів допиту свідків до матеріалів клопотання не додано, про яких свідків підозрюваному відомо - не зазначено.
На підставі ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Сторонами кримінального провадження не надано слідчому судді відомостей, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного під вартою через стан здоров'я.
Вказане є підставою для задоволення клопотання.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема ст. 407 Кримінального кодексу України. З урахуванням того, що підозрюваний неодноразово самовільно залишав військову частину, не приступив до виконання обов'язків військової служби у резервному батальйоні, слідчий суддя не визначає розмір застави.
Керуючись стст. 176-178,182,183,193-194,196-197,309,372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч.5 ст.407 КК України, у кримінальному провадженні №62025150010002791 від 22.04.2025 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту його фактичного затримання на строк з 16.04.2026 до 14.06.2026 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Строк дії ухвали - до 14.06.2026 включно.
Слідчий суддя ОСОБА_1