Справа№487/2983/18
Провадження №6/487/70/26
Іменем України
15.04.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Щербини С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Брижатої А.С.,
за відсутності учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний виконавець Химич Олександр Миколайович, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №487/2983/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
У березні 2026 року товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, стягувач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний виконавець Химич О.М.
Обгрунтовуючи заяву вказували, що між ПАТ "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ "ПриватБанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.
В подальшому позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист № 487/2983/18 від 26 вересня 2019 року про стягнення з відповідача на користь АТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.
Зазначають, що таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс».
Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.
Щодо видачі дублікату виконавчого листа вказували, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 60829603 з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа.
14 лютого 2020 року державним виконавцем ВДВС вищевказане виконавче провадження було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.
Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.
Зазначають, що у зв'язку з відсутністю виконавчого документа ТОВ «Капіталресурс» на даний час не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.
Також звертають увагу, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання встановлено 3-ри роки, але у перехідних положеннях ЗУ «Про виконавче провадження» вказано про те, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ - визначені ЗУ «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, тому строк на пред'явлення вищевказаного виконавчого документу пропущеним не вважається.
Враховуючи вищевикладене, просили замінити стягувана у виконавчому листі №487/2983/18 від 26 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" боргу з АТ КБ "ПриватБанк" на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс».
Також просили видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 487/2983/18 від 26 вересня 2019 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 10 березня 2026 року заяву ТОВ «Капіталресурс» призначено до розгляду.
Представник заявника до судового засідання не з'явився, у первісній заяві просив здійснити розгляд за його відсутності.
Боржник ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, про поважність причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Приватний виконавець Химич О.М., представник АТ КБ «ПриватБанк» до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважність причин неявки суду не повідомили.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб(ч.3 ст. 442 ЦПК України).
Відповідно до п.17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа, суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, за погодженням заявника.
Наведені обставини свідчать, що вказані особи завчасно повідомлені про розгляд заяви судом і мали цікавитись рухом справи в суді першої інстанції.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).
Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).
Суд, дослідивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку про те, що заява в частині заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) підлягає задоволенню.
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником (ч.1 ст. 442 ЦПК України).
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа) , державний або приватний виконавець (ч.2 ст. 442 ЦПК України).
Відповідно до ч.5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Судом встановлено, що 18 травня 2018 року ПАТ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 15 березня 2011 року у розмірі 53368,79 грн.
Заочним рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 28 листопада 2018 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 15 березня 2011 року у розмірі 13472,02 грн та судовий збір у розмірі 444,78 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Із досліджених судом матеріалів цивільної справи №487/2983/18, встановлено що Заводським районним судом м. Миколаєва видавався виконавчий лист №487/2983/18 щодо боржника ОСОБА_1 .
Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні провадження ВП №60829603 від 14 лютого 2020 року, виконавчий лист №487/2983/18 виданий 26 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13916, 80 грн повернуто стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження».
22 серпня 2025 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ «Капіталресурс» укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025 щодо відступлення прав вимоги, за умовами якого АТ КБ "Приват Банк" відступило свої права вимоги до ОСОБА_1 передав ТОВ «Капіталресурс».
Вказане, крім самого договору, підтверджується витягом із боргових зобов'язань №2 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22 серпня 2025 року.
Набувши право вимоги за зобов'язанням боржника перед первісним кредитором, заявник просить провести заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача).
За змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, п.п.1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122 цс 13).
Зважаючи на встановлені правовідносини, з урахуванням того, що правонаступником за правом вимоги АТ КБ "ПриватБанк" по кредитному договору боржника ОСОБА_1 є заявник ТОВ «Капіталресурс», на підставі ст.442 ЦПК України суд приходить до висновку про те, що заява є обґрунтованою та доведеною, й підлягає задоволенню, підстав для її відмови судом не встановлено.
Вирішуючи заяву в частині вимоги про видачу дубліката виконавчого листа, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.п.17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Із копії постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. від 14 лютого 2020 року про завершення виконавчого провадження вбачається, що виконавчий лист може бути пред'явлено до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження», чинної на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Отже, строк для повторного пред'явлення для виконання виконавчого документу встановлено до 15 лютого 2023 року.
Заявник звернувся з заявою про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого документу 28 лютого 2026 року.
Разом з тим згідно підпункту 4 пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IХ визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
На час розгляду заяви воєнний стан не припинено та не скасовано.
Таким чином, на день звернення з вказаною заявою строк пред'явлення до виконання виконавчого документу № 487/2983/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк», правонаступник якого ТОВ «Капіталресурс», заборгованості - не закінчився.
Відомості про виконання рішення суду в повному обсязі в матеріалах цивільної справи 487/2983/18 відсутні.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
У кожному конкретному випадку суд, вирішуючи питання видачі дубліката виконавчого листа, повинен пересвідчитися у правдивості обставин, які зазначає заявник щодо причин його втрати. Якщо суд дійде висновку, що відповідна обставина може і повинна бути підтверджена відповідним доказом, суд вправі такий доказ витребувати у заявника. Водночас, якщо заявник посилається на обставини, які не можуть бути підтверджені відповідними засобами доказування (наприклад, загублення оригіналу виконавчого листа), відсутність доказів не може бути підставою для відмови у видачі дубліката виконавчого документа, якщо строк для пред'явлення його до виконання ще не закінчився. Зазначене узгоджується з правовими висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 09.11.2023 у справі № 0440/5997/18.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 24.01.2022 в справі № 18/113-53/81 для мети отримання дубліката виконавчого листа, виданого на виконання чинного рішення, стягувач та державний виконавець не повинен доводити фізичної втрати оригіналу виконавчого листа, а має доводити відсутність у нього виконавчого документа та, як наслідок, відсутність у нього можливості виконати чинне судове рішення.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 2-1316/285/11, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.
З матеріалів справи встановлено, що виконавчий лист 14 лютого 2020 року був повернути стягувану АТ КБ «ПриватБанк». Даних про отримання його стягувачем немає, як і відсутні данні про передачу його від АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ «Капіталресурс».
За такого, суд дослідивши підстави направлення заяви про видачу дубліката виконавчого документа, дотримання процесуальних строків встановлених законом, встановивши, що відсутність виконавчого документа унеможливлює виконання судового рішення, а тому існує необхідність у видачі стягувачу дубліката виконавчого листа замість втраченого, тому суд вважає за можливе заяву ТОВ «Капіталресурс» в частині видачі дубліката виконавчого документа - задовольнити.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ТОВ "Капіталресурс" про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у справі №487/2983/18 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 258-261, 353, 354, 442, п.п.17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, суд
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - приватний виконавець Химич Олександр Миколайович, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №487/2983/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Замінити стягувача акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс" (код ЄДРПОУ 43513923) у виконавчому листі № 487/2983/18 виданого Заводським районним судом міста Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 13916,80 грн.
Видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі №487/2983/18 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 15 квітня 2026 року.
Суддя С.В. Щербина