Справа № 212/3826/26
1-кп/212/1027/26
15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Кривого Рогу кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041730000198 від 27 лютого 2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження, у якому стосовно обвинуваченого під час досудового розслідування обрано запобіжний захід - тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке обґрунтував тим, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_4 , раніше судимий, не має міцних соціальних зв'язків, обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, знаходячись на волі, зможе переховуватися від суду, а також є ризики вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, зазначив, що він не вчиняв злочину і має намір продовжити військову службу.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтримав думку свого підзахисного, зазначив, що клопотання про продовження тримання під вартою є необґрунтованим, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою суду від 02 березня 2026 року обвинуваченому обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою по 27 квітня 2026 року включно, із визначенням застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень.
Розгляд справи відкладений на 12 травня 2026 року.
Відповідно до ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначених прокурором.
При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше неодноразово судимий, не має зареєстрованого місця проживання, неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має.
Також, суд враховує характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що цей злочин віднесено згідно статті 12 КК України до тяжкого злочину, а саме ч. 4 ст. 186 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Отже, на підставі викладеного суд, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути ризиків, існування яких доведено, і які не зменшилися, є реальними, а саме ризик переховування від суду, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.
При цьому суд зважає на те, що матеріали кримінального провадження не містять переконливих відомостей про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та стороною захисту в судовому засіданні такі відомості не надані.
З урахуванням наведених вище даних про обвинуваченого та інших обставин, суд вважає, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Суд також враховує, що на час вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному провадженні не вчинені всі необхідні дії для встановлення об'єктивної істини у справі, судове слідство не закінчено, зокрема не допитано потерпілу, свідків обвинувачення, не досліджено письмові докази у повному обсязі, і як наслідок, у цей період, є наявними обставини, визначені п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст. 199, 331 КПК України.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, на даному етапі кримінального провадження, а також які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у судовому засіданні не встановлено.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне залишити без змін визначений ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02.03.2026 розмір застави. Підстави для збільшення або зменшення її розміру відсутні.
Залишаючи без змін визначений ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02.03.2026 розмір застави,який може бути внесений у будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов'язки відповідно ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 182, 183, 194, 331, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 13 червня 2026 року включно.
Залишити без змін визначений ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 02 березня 2026 року розмір застави у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень, яка може бути внесена в будь-який момент протягом дії ухвали як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172 ).
У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з під вартипокласти на нього, такі обов'язки:
1)з'являтися за викликом Покровського районного суду міста Кривого Рогу для участі в судових засіданнях, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин - завчасно повідомити про це суд;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;
4)утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні;
5)не виїжджати за межі України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з під варти, обвинувачений вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення обвинуваченого.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя ОСОБА_1