Миколаївської області
Справа №477/611/26
Провадження №2/477/1135/26
про залишення позовної заяви без руху
10 квітня 2026 року м. Миколаїв
Суддя Вітовського районного суду Миколаївської області Саукова А. А.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Орловський Михайло Андрійович через систему « Електронний суд» звернувся із позовною заявою, в якій просить витребувати частину земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Шевченківської сільської ради Миколаївської області орієнтовною площею 1,63 га яка перебуває у власності ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 022924 від 29 травня 2001 року за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 4823381000:03:000:0332 яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали вважаю, що вона подана без додержання вимог, викладених у статтях175, 176 ЦПК України, і підлягає залишенню без руху.
Частиною 4 ст.177 ЦПК України передбачено, що до поданої до суду заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 372/1080/19, який суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст.263 ЦПК України та ч. 6ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається дійсною вартістю цього майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо.
При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
За такого в даному випадку ціна позову має визначатися вартістю відповідної земельної ділянки, на яку претендує позивач, на час звернення з позовом до суду.
Згідно п. 2, ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна,
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви додана квитанції від 20 березня 2026 року про сплату судового збору на загальну суму 1 331 гривню 20 копійок.
Оскільки, в позовній заяві не зазначено ціну позову, то з доданої квитанції неможливо встановити чи відповідає сплачений судовий збір вартості спірного майна.
Позивач має вказати ціну позову (вартість земельної ділянки, на яку претендує позивач), з долученням доказів такої ціни та сплатити судовий збір в розмірі 1 відсотку від ціни позову, якщо він перевищуватиме 1331,20 грн.
У зв'язку з цим позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна та сплатити судовий збір, виходячи з вартості спірного майна, що підлягає поділу.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43,177,185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування частини земельної ділянки, залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, вказані в мотивувальній частині ухвали впродовж десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимоги суду у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернеться позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Саукова