Доманівський районний суд Миколаївської області
Справа № 475/163/26
Іменем України
17 квітня 2026 р.с-ще Доманівка
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кащак А.Я., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, ІПН НОМЕР_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 13.02.2026 року о 16 год 30 хв. по вул. Пастера в с-щі. Доманівка, Вознесенського району, Миколаївської області, керував транспортним засобом «ЗАЗ 1105», державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 10 років, Доманівським районним судом Миколаївської області справа №475/1046/25 від 11.11.2025р., чим порушив вимоги п.2.1.а ПДР України та ч.10 ст. 15 ЗУ "Про дорожній рух", правопорушення вчинено повторно протягом року (гр. ОСОБА_1 притягнутий до адмінвідповідальності постановою серії ЕНА №6474803 від 06.01.2026р. за ч.4 ст.126 КУпАП), чим порушив вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху. Таким чином, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.02.2026р. серія ЕПР1 № 590578, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП.
Окрім того, ОСОБА_1 13.02.2026 року о 16 год. 30 хв. по вул. Пастера в с-щі. Доманівка, Вознесенського району, Миколаївської області, керував транспортним засобом марки «ЗАЗ 1105», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: стійкий запах з порожнини рота, нерозбірливу мову. Від огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився як на місці так і в медичному закладі, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Правопорушення вчинено повторно протягом року, а саме: за ч.2 ст. 130 КУпАП, адміністративний протокол ЕПР1№321746 за яким Доманівським районним судом було накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки від 25.06.2025. За ч. 3 ст. 130 КУпАП адміністративний протокол ЕПР1 №450871, за яким Доманівським районним судом було накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років , чим порушив п.2.5 ПДР України - дії, передбачені частиною 1 ст. 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 13.02.2026 року серія ЕПР1 №590593, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, зважаючи на те, що в провадженні судді знаходяться матеріали справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за різні правопорушення, вважаю за доцільне: адміністративну справу (ЄУНСС) №475/163/26 провадження №3/475/84/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, адміністративну справу (ЄУНСС) №475/164/26 провадження №3/475/85/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП - об'єднати в одне провадження та присвоїти спільний номер адміністративної справи ЄУНСС №475/163/26 провадження №3/475/84/26.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, до суду викликався належним чином, шляхом направлення судової повістки на зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення адресу рекомендованим повідомленням.
Водночас варто зазначити, що ОСОБА_1 достовірно було відомо про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, а також, як вбачається із матеріалів справи, він двічі повідомлявся, що розгляд справи відбудеться в Доманівському районному суді Миколаївської області, проте, станом розгляду справи не цікавився, причини неявки суду не повідомляв, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно вимог ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Враховуючи вказане вище, на підставі ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 без його участі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні в ній докази у сукупності, суддя встановила наступні обставини.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015року №1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч. 3 ст.130 КУпАП визначає відповідальність осіб за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також, відповідно до п. 2.1.а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 125, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№590578 від 13.02.2026 року;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №590593 від 13.02.2026 року;
- відеозаписами із відеореєстраторів патрульного автомобіля та нагрудних камер працівників поліції, на яких зафіксовано, факти зупинення працівниками поліції транспортного засобу марки «ЗАЗ 1105», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , які були зафіксовані 13.02.2026 року. Зафіксовано процес спілкування з ОСОБА_1 патрульними поліцейськими де встановлено, що останній перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, пропозиції пройти огляди на стан алкогольного сп'яніння та зафіксовано відмову від проходження огляду на стан сп'яніння 13.02.2026 року;
- рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Панченка О. №29619-2026 від 14.02.2026р.;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6661763 від 13.02.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу;
- довідкою поліцейського СРПП ВП№2 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, згнідно якої у гр. ОСОБА_1 посвідчення водія не значиться;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №6474803 від 06.01.2026р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу;
-копією постанови Доманівського районного суду Миколаївської області №475/613/26 від 25.06.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП;
-копією постанови Доманівського районного суду Миколаївської області №475/1046/25 від 11.11.2025 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП;
-копією постанови Доманівського районного суду Миколаївської області №475/1369/25 від 16.01.2026 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126, ч.3 ст. 130 КУпАП;.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є доведеною, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст.130 КУпАП, що відповідає вимогам ст.23 КУпАП та буде достатнім і необхідним для запобігання новим проступкам.
Вирішуючи питання про накладення додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, суд враховує положення ст. 30 КУпАП, а також правовий висновок Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20, відповідно до якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні правопорушення суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд наголошує на тому, що внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Каральна мета такого додаткового покарання досягається як безпосередньою забороною керувати транспортними засобами (позбавлення суб'єктивного права), так і покладенням на особу у зв'язку з цим уповноваженим органом з питань пробації певних обов'язків, а також роз'яснення особі наслідків невиконання покладених обов'язків та ухилення від відбування додаткового покарання. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання (аналогічна думка викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2023 року №702/301/20).
Згідно ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин,що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи адміністративне стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, суддя бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за вчинені правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ту обставину, що на ОСОБА_1 раніше неодноразово накладались адміністративні стягненняу вигляді штрафу за вчинення аналогічних правопорушень, відомості про сплату штрафів матеріали справи не містять, однак ОСОБА_1 знову притягується до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, що створює небезпеку для всіх учасників дорожнього руху, систематичність таких порушень, дані про його особу, зокрема те, що він офіційно не працевлаштований, а також те, що накладення адміністративного стягнення у виді штрафу не є дієвим заходом у даному випадку, та доходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді арешту, в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.130 КУпАП, строком на 15 діб, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 років та без конфіскації транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 належить транспортний засіб на праві приватної власності, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним подібних правопорушень в майбутньому.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.
При цьому, обставин за яких би до ОСОБА_1 неможливо було б застосувати адміністративне стягнення у вигляді арешту, суддею не встановлено.
Окрім того, згідно з ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною третьою цієї статті.
Так, постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 16 січня 2026р. по справі № 475/1369/25, ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами на 14 років 5 місяців 7днів, без конфіскації транспортного засобу.
Згідно з ч. 2 ст. 317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Зазначена вище постанова суду №475/1369/25 від 16.01.2026 року набрала законної сили 26.01.2026 року.
Відтак станом на 17 квітня 2026 року, тобто на день винесення постанови у даній справі, строк невідбутої частини стягнення за попередньою постановою становить 13 років 11 місяців 15 днів, а тому загальний строк адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, який необхідно накласти на ОСОБА_1 , становить 23 років 11 місяці 15 день.
Крім того, відповідно до положень пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 30, 32, 33, 36, 38, 40-1, 126, 130, 247, 276-280, 317-1, КУпАП,
Адміністративну справу (ЄУНСС) №475/163/26 провадження №3/475/84/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, адміністративну справу (ЄУНСС) №475/164/26 провадження №3/475/85/26 відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 КУпАП - об'єднати в одне провадження та присвоїти спільний номер адміністративної справи ЄУНСС №475/163/26 провадження №3/475/84/26.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 2 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Доманівського районного суду Миколаївської області від 16.01.2026 року у справі № 475/1369/25, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді адмінстративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 23 (двадцять три) роки 11 (одинадцять) місяців 15 (п'ятнадцять) днів, без конфіскації транспортного засобу.
Строк відбування стягнення ОСОБА_1 рахувати з моменту доставлення його до відповідного органу Нацполіції для відбування стягнення у виді адміністративного арешту згідно цієї постанови суду.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп. (перерахувавши їх на розрахунковий рахунок отримувач коштів: Доманів.УК/Доманівський р-н/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN) UA228999980313101206000014390, Код класифікації доходів бюджету: 22030101 Призначення платежу: Судовий збір (Доманівський районний суд Миколаївської області).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області.
Суддя Доманівського районного суду
Миколаївської області А.Я. КАЩАК