Справа № 201/5360/26
Провадження № 1-кс/201/1530/2026
16 квітня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 2 відділення 2 відділу СУ ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 22024130000000240, внесеного до ЄРДР 10.04.2024 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт Білокуракине Луганської області, громадянину України, який неодружений, утриманців не має, має середню освіту, хронічну хворобу, працює керівником релігійної громади - священником в селі Чернеччина, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
- прокурор ОСОБА_4
- слідчий ОСОБА_3
- підозрюваний ОСОБА_5
Короткий виклад клопотання.
Слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому зазначив про встановлені обставини кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, про яку повідомлено ОСОБА_5 15.04.2026, та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 66 560,00 грн
Позиції учасників.
Прокурор зі слідчим підтримали клопотання з підстав, зазначених у ньому, просили задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечив, повідомив про визнання вини та щире каяття.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні-квітні 2014 року Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України, внаслідок чого частина території Луганської області була тимчасово окупована. 24.02.2022 РФ здійснила повномасштабне військове вторгнення на територію України, чим продовжила збройну агресію.
Усвідомлюючи наведені вище обставини збройної агресії Російської Федерації проти України та тимчасової окупації частини її території, ОСОБА_5 , 15 квітня 2022 року в період часу з 07 години 30 хвилин по 08 годину 26 хвилин, діючи умисно, перебуваючи на території с. Гупалівка Новомосковського району Дніпропетровської області, більш точного місця не встановлено, шляхом направлення текстових повідомлень у мережі Інтернет під час приватного листування в соціальній мережі «ВКонтакте» зі невстановленим співрозмовником під іменем « ОСОБА_6 » (мовою оригіналу), використовуючи обліковий запис із нікнеймом « ОСОБА_7 », розміщений за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за номером мобільного оператора НОМЕР_1 , тобто способом інформаційного впливу через мережу Інтернет висловив такі твердження:
«Архимандрит-Никон: Фух..... Слава Богу Я счастлив) Принимал беженцем сказали Северодонецка нет
Оля: Молись за нас
Архимандрит-Никон:
ОСОБА_8 : Северодонецк есть Только новые райони побиты Архимандрит-Никон: Вот же пиздюки Ты там же в боровсклм?
Оля: Бородавки, Пилипенк Наши даже хоронят новое кладбище на лесной даче Да, я дома Ночую у тети в погребе
Архимандрит-Никон: Никодим слинял с города Наших много с севера у меня перевалочный пункт в селе... Я понял сказочник)
Оля: Разрушений в городе много, но там многое можно восстановить.
Архимандрит-Никон: Вы теперь свободны вам помогут) а мы ещё в плену
Оля: Мы под укрвиной Боровское, Строгино, Северодонецк, Лисичанск -украина
Архимандрит-Никон: То не на долго Рубежное?
Оля: Лнр Вороново, Боброво лнр
Архимандрит-Никон: Ну вот и рядом) Скоро приедим)
Оля: Они давно стоят, Боброво уже месяц лнр, пока ополчение ждёт приказ, нас уничтожают
Архимандрит-Никон: Главное победа будет за нами».
Вказаними висловлюваннями ОСОБА_5 охарактеризував новоокуповані Російською Федерацією території як «вільні», підмінюючи поняття захоплення на звільнення, а також висловлювався щодо територій, підконтрольних Україні, як таких, що перебувають «у полоні». Крім того, він виразив переконання у швидкому просуванні окупаційних військ РФ, чим загалом схвалював, виправдовував та заперечував збройну агресію.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 26.07.2022 в період часу з 15 години 02 хвилин по 15 годину 07 хвилин, діючи умисно, перебуваючи на території с. Гупалівка Новомосковського району Дніпропетровської області, більш точного місця не встановлено, шляхом направлення текстових повідомлень у мережі Інтернет під час приватного листування в соціальній мережі «ВКонтакте» зі невстановленим співрозмовником під іменем « ОСОБА_9 » (мовою оригіналу), використовуючи обліковий запис із нікнеймом « ОСОБА_7 », розміщений за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за номером мобільного оператора НОМЕР_1 , тобто способом інформаційного впливу через мережу Інтернет висловив такі твердження:
«Архимандрит-Никон: Не, перед дождём всегда гроза я с Донбасса 8 лет привычка)
Архимандрит-Никон: И скоро смогу у вас заказы делать без границы
ОСОБА_10 : ну... один плюс)))
Архимандрит-Никон: Да там их много мы возвращаемся домой)».
Зазначеними висловлюваннями ОСОБА_5 виразив переконання у майбутній окупації території України Російською Федерацією, яку подав як позитивне явище - «повернення додому», тим самим схвалюючи та виправдовуючи її.
20.09.2022 в період часу з 20 години 45 хвилин по 20 годину 46 хвилин, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на території с. Дмухайлівка Новомосковського району Дніпропетровської області, більш точного місця не встановлено, шляхом направлення текстових повідомлень у мережі Інтернет під час приватного листування в соціальній мережі «ВКонтакте» зі невстановленим співрозмовником під іменем « ОСОБА_11 » (мовою оригіналу), використовуючи обліковий запис із нікнеймом « ОСОБА_7 », розміщений за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за номером мобільного оператора НОМЕР_1 , тобто способом інформаційного впливу через мережу Інтернет висловив такі твердження:
« ОСОБА_12 : повестка Вам пришла?
Архимандрит-Никон: Я луганчанин)
ОСОБА_12 : так теперь рф вроде
Архимандрит-Никон: Да) Мы вернулись домой».
Вказаними висловлюваннями він подав окупацію частини території України як позитивне явище - «повернення додому», чим фактично її виправдовував.
02.04.2023 в період часу з 18 години 47 хвилин по 18 годину 50 хвилин, ОСОБА_5 діючи умисно, перебуваючи на території с. Гупалівка Новомосковського району Дніпропетровської області, більш точного місця не встановлено, шляхом направлення текстових повідомлень у мережі Інтернет під час приватного листування в соціальній мережі «ВКонтакте» зі невстановленим співрозмовником під іменем « ОСОБА_11 » (мовою оригіналу), використовуючи обліковий запис із нікнеймом « ОСОБА_7 », розміщений за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за номером мобільного оператора НОМЕР_1 , тобто способом інформаційного впливу через мережу Інтернет висловив такі твердження:
«Архимандрит-Никон: Раб ОСОБА_13 .... Золотой телец погубил
ОСОБА_12 : я записал его
Архимандрит-Никон: Я одно не пойму как у вас все прогнило что такое может произойти в столице империи Свынорылы поджигают заводы и склады у вас заходят как к себе в дом в брянскую область убивают стреляют дитей а в ответ тишена?».
У зазначених висловлюваннях ОСОБА_5 використовував зневажливу лексику щодо громадян України («Свынорылы»), що принижує їхню гідність, порівнює з тваринами та виражає презирливе і вороже ставлення.
23.07.2023 о 13 годині 17 хвилині, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на території с. Гупалівка Новомосковського району Дніпропетровської області, більш точного місця не встановлено, шляхом направлення текстових повідомлень у мережі Інтернет під час приватного листування в соціальній мережі «ВКонтакте» зі невстановленим співрозмовником під іменем « ОСОБА_11 » (мовою оригіналу), використовуючи обліковий запис із нікнеймом « ОСОБА_7 », розміщений за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за номером мобільного оператора НОМЕР_1 , тобто способом інформаційного впливу через мережу Інтернет висловив такі твердження:
« ОСОБА_12 : простите, как Вы отче?
Ахимандрит-Никон: Слава Богу служим молимся Да ждуны мы))) я же луганчанин Все как писал Достоевский «...Есть какое-то химическое соединение человеческого духа с родной землей которое не даёт нам прервать эту кровную связь со своим народом, Отечеством, позволяет нам оставаться русскими...» Фёдор Михайлович Достоевский Я ответил а ВК не отправил ))) На Украине его блокируют».
Вказаними висловлюваннями він ідентифікував себе як так званого «ждуна», тобто особу, яка очікує на встановлення контролю Російської Федерації над територією України, чим виразив свою прихильність до держави-агресора та підтримку окупації.
16.09.2023 о 07 годині 34 хвилині, ОСОБА_5 , діючи умисно, перебуваючи на території с. Гупалівка Новомосковського району Дніпропетровської області, більш точного місця не встановлено, шляхом направлення текстових повідомлень у мережі Інтернет під час приватного листування в соціальній мережі «ВКонтакте» зі невстановленим співрозмовником під іменем « ОСОБА_6 » (мовою оригіналу), використовуючи обліковий запис із нікнеймом « ОСОБА_7 », розміщений за електронним посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрованого за номером мобільного оператора НОМЕР_1 , тобто способом інформаційного впливу через мережу Інтернет висловив такі твердження:
«Оля: Вас там бомбят?
Архимандрит-Никон: Не сильно... хотелось бы больше)))».
Вказаними висловлюваннями він висловив схвалення здійснення збройних ударів по території України.
Таким чином, у висловлюваннях ОСОБА_5 , зафіксованих у зазначених листуваннях, встановлено, що на фоні вираження прихильності до Російської Федерації містяться: визнання та підтримка належності тимчасово окупованих територій України до РФ, що подається як «повернення додому»; самоідентифікація як особи, що очікує на окупацію території України; вираження підтримки державі-агресору у війні проти України; підміна понять окупації на «звільнення»; схвалення збройних дій РФ, у тому числі обстрілів території України.
Отже, у вказаних висловлюваннях міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення, виправдовування тимчасової окупації частини території України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, а саме: у здійсненні виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України.
15.04.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі "Murray v.United Kingdom", 14310/88, 28.10.94, п. 55).
Уявлення про "обґрунтовану підозру" має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка оголосила про підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні такого кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України КК України, повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами, а саме:
- висновком експерта від 01.04.2026 № СЕ26-181/Л/3/1, за результатами судової лінгвістичної експертизи за експертною спеціальністю «Семантико-текстуальні дослідження», за результатами якого, встановлено, що у висловлюваннях ОСОБА_5 , зафіксованих у листуваннях, виявлено, що на фоні вираження прихильності, симпатії до Росії, міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення, виправдовування тимчасової окупації частини території України;
- протоколом проведення НСРД від 28.06.2024, яким встановлено відповідні листування, що підтверджують дії ОСОБА_5 , спрямовані на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення, виправдовування тимчасової окупації частини території України;
- протоколом огляду відомостей отриманих в ході тимчасового доступу до речей та документів «ПрАТ «Київстар» від 18.03.2026 в ході якого, отримана інформація щодо місця перебування ОСОБА_5 під час здійснення дій спрямованих на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України та підтвердження того, що абонентський номер НОМЕР_1 належить та використовується ОСОБА_5 ;
- іншими доказами у даному кримінальному провадженні.
Вищевказані докази, зібрані під час досудового розслідування, свідчать про те, що підозрюваним ОСОБА_5 могло бути вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 436-2 КК України, тобто підозра стосовно нього є обґрунтованою.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою отримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричетність підозрюваного до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у здійсненні виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, заперечення тимчасової окупації частини території України, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України.
Щодо існування ризиків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий вказує на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, які, на думку слідчого судді, є підтвердженими.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК).
У разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-2 КК України, останньому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Згідно до протоколу за результатами провдення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 06.12.2024 року, в своїй розмові з особою, яка відбулась 17.11.2024 року, тривалістю 01:30:00 год., у проміжок часу з 01:12:05 год. до 01:17:58, ОСОБА_5 повідомляє, мовою оригіналу: «…,а я поехал в Одессу, в Белгород - Днестровский, а там пересекаем через затоку в Молдавию. Раз, на машине поехал, говорю, ОСОБА_14 , есть тема без вот этих всех перебежчиков. Едем со мной в Одессу, но рискованно, говорю если примут - примут. И вот на машине мы доехали до вот этой затоки, я открыл дверь, говорю Владу «Беги», вон туда колючка, минное поле. Ну перебежал. Мне сказали тока, батюшка если Молдавия поймает полиция - отдадут. Хай бабки сразу платит таксисту и едет на Бухарест, а в Бухаресте сдается в полицию. И все, й нормально Влад щас. А поехал в Беларусь, Германию с Германии в Шереметьево, а его не пустили и он ото в Беларусию. Белоруссия говорит двадцать четыри часа покинуть територию Белоруссии.
2 - Угу.
1 - А он поехал этот, приехал, звонит, в суббота «батюшка шо делать?» Я говорю ти в Минске, едь к «чудотворной иконе Минской», там мощи Софии Слуцкой - княжны Белорусской. Говорю, падай, проси, это хозяйки, они покроют. Он поехал в восресенье, причастился, помолился. В понедельник прехал в миграционку, ему дали пол года жить в Белоруссии. А щас, он вызвали его в миграционку, сказали вам запрещен въезд на територию российской федераци до 2047 года. Мама поехала в администрацию президента, рассказала все ФСБ, ФСБ сказало до окончания «сво» ниче не будет, а там будет амнистия, а там разбирательство.»
З аналізу розмови встановлено, що ОСОБА_5 обізнаний про наявність незаконних каналів перетину державного кордону України поза межами офіційних пунктів пропуску, зокрема через неконтрольовані ділянки прикордонної території в Одеській області, орієнтується у способах організації такого виїзду, а також володіє інформацією щодо альтернативного способу виїзду морським шляхом з м. Одеса за незаконну грошову винагороду, що свідчить про його поінформованість щодо незаконних механізмів обходу встановленого порядку перетину державного кордону та дає підстави вважати, що останній може скористатися зазначеними можливостями з метою переховування від органів досудового розслідування та суду.
Згідно до висновку експерта від 01.04.2026 № СЕ26-181/Л/3/1 ОСОБА_5 у листуванні зі співрозмовником « ОСОБА_6 » висловився таким чином:
«Оля: А как ты сам?
Архимандрит-Никон: Надеюсь скоро смогу в гости) Домой на землю луганскую
Оля: Да ладно
Архимандрит-Никон: Ну должно же это кончится
Оля: Как политический беженец, В армию не зовут?
Архимандрит-Никон: Не как гражданин».
Вказаним листуванням ОСОБА_5 висловлює сподівання, що він скоро зможе відвідати Луганську землю: «Архимандрит-Никон: Надеюсь скоро смогу в гости) / Домой на землю луганскую», що за загальним змістом вказує на можливість вільно відвідати тимчасово окуповані Росією території.
Також, встановлено, що ОСОБА_5 має чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, статус діючого церковнослужителя, що передбачає широку комунікацію та можливість використання релігійних зв'язків для переміщення, а також встановлені контакти з особами, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, у сукупності з його обізнаністю щодо незаконних способів перетину державного кордону та можливістю їх організації, свідчать про реальність ризику використання зазначених можливостей для незаконного виїзду з України та подальшого переховування від органів досудового розслідування та суду.
Згідно інформації з Державної прикордонної служби України ОСОБА_5 неодноразово виїжджав за межі України.
Поряд з тим, слід врахувати, що ОСОБА_5 зареєстрований в с. Шовкунівка, Сватівського району, Луганської області, яке розташовано неподалік державного кордону України з російською федерацією та на теперішній час являється тимчасово окупованою територією.
Таким чином, наведені вище обставини в їх сукупності свідчать про те, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, є реальним, обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, за який передбачено покарання у виді реального позбавлення волі, обізнаність ОСОБА_5 про незаконні канали перетину державного кордону України, наявність у нього закордонного паспорта, контактів на тимчасово окупованих територіях та статусу церковнослужителя, що розширює його мобільність, а також його проросійську позицію та висловлені наміри щодо можливого переміщення на непідконтрольну Україні територію, слід дійти обґрунтованого висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання спробам підозрюваного незаконно залишити територію України та ухилитися від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК).
Листування в забороненій на території Україні, соціальній мережі «Вконтакте», оскільки доступ до вказаної соціальної мережі може здійснюватися з будь-якого місця та мобільного пристрою, у зв'язку із чим обрання менш суворого запобіжного заходу надасть останньому можливість спотворити або знищити сліди вчинення кримінального правопорушення.
Також, органом досудового розслідування встановлюються всі обставини, які підлягають доказуванню, а також на теперішній час ОСОБА_5 має доступ до речей та документів, що мають значення для даного кримінального провадження, які будуть підтверджувати його дії спрямовані на виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, заперечення, виправдовування тимчасової окупації частини території України та інших об'єктів, які мають ознаки речових доказів та мають значення для даного кримінального провадження (фотозображення, листування тощо).
Згідно до протоколу за результатами провдення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 28.06.2024 року, в своїй розмові з особою чоловічої статі, яка відбулась 30.05.2024 року, тривалістю 00:06:42 год., у проміжок часу з 00:04:06 год. до 00:04:45, ОСОБА_5 (зазначений як 1) повідомляє: «2 - Бать, скинь пожайлуста, найді... 1 - Добже, добже, щас до компа доберусь, потому шо у меня щас все контакти хранятся на ньом, на всякій случай 2 - Та согласєн. Тєлєфони, бл..ть лєтят, ну іх нахр..н 1 - Та і лєтят..я он когда в Кіровограде в Крівом Рогу, Кіровограде бил і ночью СБУшнікі зашлі в гостініцу, как началі шерстіть телефон: «А почему у вас етот телефон русскій, етот? Я говорю у меня родня пол росії! 2 - Та отож! 1 - Та ну єго нахер я все перекіну, оставіл там такіе, необходімиє. От. 2 - Понятно.»
У наведеній розмові простежується узгоджена поведінка співрозмовників, спрямована на мінімізацію доступу до інформації, що зберігається на мобільних пристроях. ОСОБА_5 прямо зазначає, що всі контакти зберігаються на комп'ютері «на всякий случай» (мовою оригіналу), що може свідчити про намір централізовано контролювати та, за потреби, швидко змінювати або видаляти дані. Також обговорюється ненадійність телефонів («телефони… летять») та доцільність зберігання лише «необхідної» інформації, що вказує на свідоме обмеження обсягу даних, доступних для перевірки.
Окремо згадується досвід перевірок з боку правоохоронних органів, після яких співрозмовник висловлює намір «перекинути» інформацію та залишити лише мінімально необхідні дані. Це може свідчити про усвідомлення ризику викриття та підготовку до приховування або знищення потенційно значущої інформації.
Отже, наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, повністю підтверджується фактичними даними, отриманими в ході зняття інформації з електронних мереж, згідно з якими ОСОБА_5 прямо заявляє про вжиття ним заходів конспірації, спрямованих на приховування компрометуючих даних шляхом їх перенесення на комп'ютер та видалення з мобільних пристроїв («все перекину, оставил такие необходимые»), що у поєднанні з його активним використанням забороненої мережі «Вконтакте» для протиправного листування свідчить про усвідомлену та цілеспрямовану поведінку підозрюваного на мінімізацію доказової бази. Враховуючи, що ОСОБА_5 наразі зберігає фактичний доступ до комп'ютерної техніки та облікових записів, де акумульовано цифрові сліди злочину (фотозображення та листування щодо виправдовування агресії РФ), існує обґрунтована ймовірність, що, перебуваючи на волі або під більш м'яким запобіжним заходом, він використає наявні навички та технічні можливості для миттєвого видалення або спотворення цих документів, що унеможливить встановлення істини у кримінальному провадженні.
Ризик незаконно впливати на свідків та експерта у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК).
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується сукупністю таких обставин.
ОСОБА_5 є керівником «Релігійної громади Свято-Успенської парафії Дніпродзержинської єпархії УПЦ», що зумовлює наявність у нього стійкого духовного та адміністративного авторитету над парафіянами. Оскільки свідками у провадженні є саме члени цієї громади, перебування підозрюваного на волі створює реальну загрозу використання ним релігійного та морального впливу для схиляння свідків до дачі завідомо неправдивих показань або відмови від свідчень з метою уникнення ним кримінальної відповідальності.
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_5 підтримував активне листування з особами, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та на території держави-агресора. Не будучи обмеженим у спілкуванні, підозрюваний має можливість координувати дії з цими особами для здійснення дистанційного тиску на свідків, використовуючи для цього цифрові канали зв'язку, що значно ускладнює контроль за його поведінкою.
У кримінальному провадженні вже проведено судову лінгвістичну експертизу (висновок від 01.04.2026 № СЕ26-181/Л/3/1), яка прямо підтверджує наявність у висловлюваннях ОСОБА_5 виправдовування збройної агресії РФ та окупації територій України. Розуміючи ключове значення цього доказу для обвинувачення, підозрюваний може намагатися вчинити незаконний вплив на експерта з метою зміни висновку або дискредитації проведеного дослідження на стадії судового розгляду, де експерт може бути викликаний для допиту.
Враховуючи, що згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, ризик впливу на свідків залишається актуальним до моменту їх допиту в суді. Будь-який менш суворий запобіжний захід не зможе виключити можливість особистих зустрічей ОСОБА_5 з парафіянами-свідками під час богослужінь чи побутового спілкування в межах села Чернеччина.
Таким чином, поєднання керівної ролі ОСОБА_5 у релігійній громаді, що дає йому важелі психологічного впливу на свідків-парафіян, наявність сталих контактів із невстановленими особами в РФ для координації протиправних дій, а також категоричне підтвердження його вини висновком лінгвістичної експертизи № СЕ26-181/Л/3/1 від 01.04.2026, створюють об'єктивну небезпеку того, що підозрюваний буде використовувати всі доступні ресурси для незаконного впливу на учасників процесу з метою викривлення істини та уникнення справедливого покарання.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК).
Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_5 протягом тривалого часу здійснював листування в соціальній мережі «ВКонтакте», зміст якого носить системний антиукраїнський характер. Кількість виявленого листування та тривалість активності підозрюваного свідчать про те, що ця діяльність не є випадковою, а є проявом його стійких переконань, що створює високу ймовірність її продовження за першої ж нагоди.
Висловлення прихильності та симпатії до держави-агресора на фоні усвідомлення факту збройної агресії РФ проти України вказує на відсутність у підозрюваного правосвідомості та державних цінностей. Така ідеологічна вмотивованість є потужним внутрішнім стимулом для вчинення нових правопорушень проти основ національної безпеки України, особливо за відсутності належного контролю з боку правоохоронних органів.
ОСОБА_5 продовжує володіти та вільно користуватися пристроями (комп'ютерною технікою, мобільними телефонами), що дозволяють здійснювати вхід до забороненої мережі «ВКонтакте». Оскільки саме через ці цифрові платформи реалізовувався склад злочину, збереження доступу до них за умови перебування на волі дає підозрюваному технічну можливість продовжити розповсюдження контенту, що виправдовує агресію РФ.
Усвідомлення підозрюваним тяжкості інкримінованого злочину та доказів, зібраних органом досудового розслідування (зокрема результатів експертизи), за відсутності стримуючих факторів у вигляді запобіжного заходу, може підштовхнути його до вчинення інших правопорушень, спрямованих на перешкоджання правосуддю або перехід до більш активних форм підривної діяльності.
Висновки.
Слідчим суддею встановлена обґрунтована підозра. Також слідчим суддею встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжним заходом є тримання під вартою.
Оскільки інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення не входить до вищевказаного переліку, то з огляду на обґрунтованість підозри та наявності ризиків, слідчий суддя може застосувати інший запобіжний захід.
Аналіз встановлених ризиків у їх поєднанні з особистістю підозрюваного свідчить, що такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання та особиста порука є завідомо неспроможними забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 . Це пояснюється тим, що зазначені заходи ґрунтуються виключно на довірі, яка нівелюється ідеологічною позицією підозрюваного та його керівною роллю в релігійній громаді, що робить поручителів фактично залежними від нього. Проте, на відміну від суто декларативних обмежень, застава створює дієвий механізм контролю, який є достатнім з огляду на таке.
На відміну від особистого зобов'язання, застава створює реальний фінансовий бар'єр. Ризик втрати значних коштів є вагомим стримуючим фактором навіть для ідеологічно вмотивованої особи, оскільки наслідки порушення покладених обов'язків (стягнення застави в дохід держави) мають негайний та невідворотний характер для майнового стану підозрюваного.
Саме в межах застави суд може накласти на ОСОБА_5 комплекс обов'язків згідно зі ст. 194 КПК України, які підкріплюються потужним грошовим забезпеченням. Це дозволяє нівелювати ризик впливу на свідків та знищення доказів без потреби повної ізоляції особи.
Оскільки технічні засоби, якими користувався підозрюваний, уже вилучені, застава є цілком пропорційним заходом. Вона дозволяє державі тримати поведінку ОСОБА_5 під суворим фінансовим контролем, водночас дотримуючись принципу презумпції невинуватості та уникаючи надмірного обтяження бюджету на утримання особи в місцях несвободи.
Таким чином, якщо особисте зобов'язання та порука є недостатніми через відсутність реальних важелів впливу на підозрюваного, то застава є тим необхідним і достатнім рівнем обмеження, який перетворює процесуальні обов'язки на дієвий примус. Враховуючи вилучення знарядь вчинення злочину та міцні соціальні зв'язки ОСОБА_5 , саме застава в сукупності з жорсткими обмеженнями щодо спілкування зі свідками та пересування забезпечить баланс між інтересами правосуддя та правами людини, повністю блокуючи встановлені ризики без застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, вбачається за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме в розмірі 66 560,00 грн (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень) з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтування розміру застави
Запропонований розмір застави у сумі 66560,00 грн є об'єктивно обґрунтованим, виходячи з аналізу майнового стану підозрюваного ОСОБА_5 та тяжкості інкримінованого йому правопорушення, з таких підстав.
ОСОБА_5 є керівником релігійної організації (код ЄДРПОУ 26049593), діяльність якої базується на акумуляції грошових коштів у вигляді добровільних пожертв, плати за проведення обрядів та реалізації предметів культу. Посада керівника передбачає розпорядчі функції щодо цих ресурсів, що свідчить про наявність у підозрюваного фінансових можливостей для внесення застави у визначеному розмірі.
Згідно з даними реєстрів, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 1,8 га (кадастровий номер 1222387200:02:002:0052). Факт перебування цієї ділянки в оренді ФГ «ПРИОРІЛЬСЬКІ ЧОРНОЗЕМИ» підтверджує отримання підозрюваним регулярного доходу у вигляді орендної плати. Це додатково свідчить про його платоспроможність та наявність активів, які можуть бути використані для забезпечення запобіжного заходу.
Сума 66 560,00 грн є суттєвою для мешканця сільської місцевості, що створює необхідний психологічний та матеріальний стимул для належної процесуальної поведінки. Ризик втрати такої суми у разі порушення покладених обов'язків (п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК) є достатнім стримуючим фактором, що переважає над можливими намірами втекти, знищити докази чи впливати на свідків.
Такий розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного, оскільки він корелюється з його статусом керівника організації та наявністю у власності ліквідного нерухомого майна. Сума відповідає межам, визначеним КПК України для злочинів відповідної тяжкості, та забезпечує баланс між інтересами правосуддя та майновими правами особи.
Отже, виходячи з майнового стану ОСОБА_5 , який має стабільний дохід від оренди земельної ділянки площею 1,8 га та обіймає керівну посаду в релігійній громаді з доступом до її фінансових активів, розмір застави у сумі 66 560,00 грн є цілком помірним і таким, що не становить надмірного тягаря. Водночас така сума є достатньою гарантією того, що підозрюваний усвідомлюватиме невідворотність матеріальних втрат у разі будь-яких спроб перешкоджання слідству або продовження протиправної діяльності, що робить цей захід ефективною альтернативою домашньому арешту.
Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК).
Звуження географії пересування ОСОБА_5 межами конкретного населеного пункту (с. Чернеччина або іншого визначеного місця) гарантує, що він не зможе виїхати до іншого регіону України, зокрема до зон, наближених до лінії фронту чи державного кордону, з метою подальшої втечі. Обов'язок отримувати дозвіл на виїзд ставить будь-яку зміну локації під прямий контроль прокурора чи суду.
Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи (п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК).
Забезпечення можливості миттєвого вручення процесуальних документів (повісток, ухвал). Враховуючи, що ОСОБА_5 є керівником релігійної громади, зміна місця роботи або проживання може бути використана як спосіб «розмивання» зв'язку зі слідством. Своєчасне повідомлення про такі зміни унеможливлює ситуацію, коли слідство втрачає контакт із особою через неактуальність адреси.
Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК).
Враховуючи характер інкримінованого злочину та наявність зв'язків із особами в РФ, існує реальна загроза спроб підозрюваного незаконно перетнути кордон або виїхати до третіх країн для уникнення відповідальності. Вилучення документів, що дають право на виїзд, фізично блокує можливість легального перетину державного кордону та є необхідним запобіжником у кримінальних провадженнях такої категорії.
Отже, покладення на підозрюваного обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України є логічним та необхідним доповненням до запобіжного заходу, оскільки вони формують цілісну систему процесуального контролю: обов'язок явки та обмеження пересування (п. 2) забезпечують доступність підозрюваного для слідчих дій, вимога про інформування (п. 3) гарантує безперебійність зв'язку, а вилучення закордонних паспортів (п. 8) остаточно нівелює ризик втечі за межі юрисдикції України. Лише такий комплексний підхід дозволяє забезпечити виконання ОСОБА_5 його процесуальних обов'язків та захистити інтереси правосуддя без застосування найбільш суворого заходу - домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187,193-194,196-197,205,369-372,392-393 КПК України, -
Клопотання - задовольнити.
ОСОБА_5 застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560,00 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою-заставодавцем на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442 в ГУДКСУ в м. Київ, одержувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи (служби), залежно від стадії кримінального провадження;
- за наявності здати на зберігання до ГУ ДМС України в Дніпропетровській області свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Вказані обов'язки покладаються на ОСОБА_5 на строк 2 місяці, тобто до 15.06.2026 включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
У разі внесення застави, контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1