Справа № 471/401/26
Провадження №1-кс/471/95/26
"15" квітня 2026 р. селище Братське
Слідчий суддя Братського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , з участю прокурора - ОСОБА_3 , особи, в користуванні, якої перебуває майно - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні - начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152170000062 від 09.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
Процесуальний керівник у кримінальному провадженні - начальник Братського відділу Вознесенської окружної прокурату ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026152170000062 від 09.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що 09.04.2026 року до ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області надійшов рапорт начальника СРПП про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним про набрання законної сили постанови суду, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами строком на 5 років, умисно, керував транспортним засобом марки «Москвич», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Вороніна в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області, чим свідомо не виконав рішення суду.
Відомості за даним фактом внесені до ЄРДР 09.04.2026 за №12026152170000062, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Під час досудового розслідування 08.04.2026 року в період часу з 22:36 год. по 23:40 год. було проведено огляд місця події на відкритій ділянці території по вул. Вороніна, селище Братське Вознесенського району Миколаївської області (координати 47,861696, 31,581545).
В ході проведення огляду виявлено та вилучено: легковий автомобіль марки «Москвич», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який опечатаний наліпками NРU-9880929; NРU-9880928; NРU-9880927; NРU-9880926; NРU-9880925; NРU-9880924; NРU-9880923 та направлений на зберігання до ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Вилучений в ході проведення огляду автомобіль визнано речовим доказом 09.04.2026 року.
В клопотанні прокурор зазначає, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вище вказане майно, щодо якого ініційоване клопотання, має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, незастосування арешту майна може призвести до їх втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. Тому, вважає, що є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, застосування спеціальної конфіскації та для забезпечення завдань кримінального провадження і здійснення ряду слідчих дій.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Особа, у користуванні якої перебуває майно, щодо якого ініційоване клопотання, - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо клопотання про арешт майна, посилаючись на те, що вищевказаний автомобіль не належить йому, а належить його батьку. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Власник майна досудовим розслідуванням не встановлений.
Вислухавши прокурора, особу, у користуванні якої перебувало майно, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна (ч. 2 ст. 64-2 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч.2 ст. 168 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК Ураїни).
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (ч. 1 ст. 171 КПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Майно, на яке прокурор просить накласти арешт, було виявлене та вилучене 08.04.2026 року в ході огляду місця події на відкритій ділянці території по вул. Вороніна в селищі Братське Вознесенського району, Миколаївської області (координати 47,861696, 31,581545).
Постановою слідчого від 09.04.2026 року легковий автомобіль марки «Москвич», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який опечатано наліпками NРU-9880929; NРU-9880928; NРU-9880927; NРU-9880926; NРU-9880925; NРU-9880924; NРU-9880923, визнано речовим доказом та направлено на зберігання до ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, може бути використане як доказ, а також те, що незастосування арешту майна може призвести до його втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою збереження речових доказів, застосування спеціальної конфіскації та для забезпечення завдань кримінального провадження і здійснення ряду слідчих дій, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна підлягає задоволенню.
На думку слідчого судді, наразі потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, і саме за таких умов може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно. В клопотанні та під час розгляду клопотання прокурор достатньо обґрунтував необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Керуючись ст. ст.64-2, 167, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання процесуального керівника у кримінальному провадженні - начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152170000062 від 09.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке перебуває у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , вилучене 08.04.2026 року під час проведення огляду місця події на відкритій ділянці території по вул. Вороніна в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області (координати 47,861696, 31,581545), а саме:
- легковий автомобіль марки «Москвич», білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який направлено на зберігання до Відділення поліції № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, який опечатаний наліпками NPU-9880929; NPU-9880928; NPU-9880927; NPU-9880926; NPU-9880925; NPU-9880924; NPU- 9880923.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1