Справа № 211/14037/25
Провадження № 2/211/2166/26
16 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бодрухіній Е.А.
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 просить стягнути з нього заборгованість за договором № 3527607678-32743 від 06.01.2021, укладеним між відповідачем та ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та договором № 0997929454/3 від 27.11.2020, укладеним між відповідачем та ТОВ «Інфінанс», що виникла через неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, в загальній сумі 77 376,00 грн. В обґрунтування вимог зазначено про отримання ОСОБА_1 на підставі договору № 3527607678-32743 від 06.01.2021 грошових коштів в сумі 2 000,00 грн. терміном користування 14 діб, датою повернення кредиту до 20.01.2021 та платою користування кредитом у розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом. Крім того, на підставі укладеного договору № 0997929454/3 від 27.11.2020відповідач отримав кредит в розмірі 4 000,00 грн., строком кредитування 30 днів, строком дії договору 3 роки та відсотковою ставкою 1,75% за один день користування кредитом. 03 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 03-06/21, відповідно до якого первісним кредитором відступлено право вимоги кредитора в тому числі за договором № 3527607678-32743 від 06.01.2021. Крім того, 11 лютого 2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір № 11-02/22, відповідно до якого первісним кредитором відступлено право вимоги кредитора в тому числі за договором № 0997929454/3 від 27.11.2020. На підставі договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, укладеним між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», відповідно до яких позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договорами № 3527607678-32743 від 06.01.2021 та № 0997929454/3 від 27.11.2020.Тому з метою захисту прав нового кредитора, позивач просить вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 23 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник відповідача Цокало-Зливко Т.М. звернулась до суду із відзивом на позов, в обґрунтування якого зазначено про незгоду сторони відповідача із нарахованими відсотками за договором №3527607678-32743 від 06.01.2021 в розмірі 16 146,00 грн., беручи до уваги погоджений строк кредитування терміном 14 діб та нарахування відсотків поза межами строку кредитування. Тому беручи базову проценту ставку 3,90% та строк кредитування 14 діб сума відсотків до сплати становить 1 092,00 грн., а отже загальна заборгованість за договором становить 3 092,00 грн. Аналогічна позиція викладена щодо договору № 0997929454/3 від 27.11.2020, де строк кредитування погоджено 30 днів, максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, а отже сума відсотків за користування кредитом становить 4 200,00 грн., загальна сума боргу за кредитом складає 8 200,00 грн. Тому погоджується із загальним розміром заборгованості в сумі 11 292,00 грн. та просить задовольнити вимоги позивача частково, з урахуванням позиції сторони відповідача. Також представник відповідача Цокало Т.М., зазначила, що стороною відповідача було понесено судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9500,00 грн., які просить стягнути з позивача.
Крім того представник відповідача Цокало-Зливко Т.М. просила зменшити розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу з 25000,00 грн. до 1500,00 грн., вважаючи вказану суму завищеною та неообгрунтованою.
Представником позивача Ткаченко М.М. надано до суду відповідь на відзив, де міститься посилання на розрахунок заборгованості первісного кредитора і фактора, у якому чітко вказано складові заявленої суми заборгованості відповідача за кредитними договорами, відповідно до умов договорів і за яким період було здійснено нарахування. Відповідачем не надано доказів виконання кредитних зобов'язань, в тому числі доказів неправильного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов договорів. Зазначено посилання на Правила надання грошових коштів у позику за договором № 0997929454/3 від 27.11.2020 щодо нарахування відсотків за увесь період фактичного користування кредитом та посилання на пункт 9.7 договору №3527607678-32743 від 06.01.2021 щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України. Тому наполягає на задоволенні вимог, витрати на правничу допомогу заявлені відповідачем вважає безпідставними, а їх розмір завищеним та необгрунтованим, тому просить у задоволенні вказаної вимоги відмовити або суттєво зменшити.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.
Згідно прохальної частини позовної заяви, представник позивача Ткаченко М.М. просила розглянути справу за відсутності представника позивача.
Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Цокало-Зливко Т.М. скерувала до суду заяву у якій просила розглядати справу за відсутності сторони відповідача, позовні вимоги задовольнити частково з урахуванням викладених у відзиві обставин та стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частинами 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, 06 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3527607678-32743, відповідно до умов якого ОСОБА_1 , як позичальник, отримав кредит в загальному розмірі 2 000,00 грн., строком користування кредитними коштами 14 діб з 06.01.2021 до 20.01.2021. та цільовим призначенням кредиту: придбання позичальником будь яких товарів, робіт, послуг для задоволення потре, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункти 2.2.-2.4 договору).
Розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування 1,95%.
Договір укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до умов договору підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до моменту укладання цього договору йому надано повну та вичерпну інформацію та документи, що забезпечує правильне розуміння суті наданої фінансової послуги (п. 5.6 договору).
У договорі міститься графік розрахунків, відповідно до якого сукупна вартість кредиту становить 2546,00 грн.
Позичальника також було ознайомлено з умовами, що містяться в паспорту споживчого кредиту, що підтверджується його електронним підписом, а саме: загальні витрати за кредитом складають 21700,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 1404,00%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 11700,00 гривень.
У паспорті споживчого кредиту продукту «Проста Позика», який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G5FEVMCZ наведено інформацію, яка надається до укладення договору про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Проста Позика». У паспорті зазначено, що, реєструючись на сайті товариства http://kredit1.com.ua, споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування.
До позову долучено правила про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс».
Фінансова установа зобов'язання за кредитним договором від 06 січня 2021 року виконала та зарахувала на банківську картку НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 2 000 грн, що підтверджується повідомленням Генерального директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим ТОВ «ФК Інкасо Фінанс», станом на 03 червня 2021 року за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 , утворилась заборгованість у розмірі 2546,00 грн.
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 03-06/21, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило шляхом продажу ТОВ «Вердикт Капітал» належні йому права грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників за договором № 03-06/21 від 03 червня 2021 року ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» передало ТОВ «Вердикт Капітал» реєстр боржників кількістю 936 осіб.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору № 03-06/21 від 03 червня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 3527607678-32743 щодо заборгованості у сумі 2546,00 грн.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3527607678-32743.
10.01.2023 року сторонами було підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/23 про відступлення права вимоги від 10.01.2023 року
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 3527607678-32743.
Згідно реєстру боржників до договору №10-01/23 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 18146,00 гривень, що складається з наступного: залишок по тілу кредиту 2000,00 грн., залишок по відсоткам 16146,00 гривень.
27 листопада 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0997929454/3 та отримання кредиту згідно заявки-анкети № 3409141 від 29 грудня 2020 року, що акцептована ОСОБА_1 шляхом підписання електронним підписом. Згідно умов договору позики, відповідачу надано кредит в розмірі 4 000,00 грн., строком на 30 днів. Строк дії договору 3 роки. Відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом застосовується за умови належного виконання умов договору та відсутності пролонгації. Річна відсоткова ставка 638,75 %., загальна вартість кредиту у грошовому виражені становить: 2100,00 грн, за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації; максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору; максимальна (реальна) річна відсоткова ставка 1277,5%, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору.
Підписанням Акцепту оферти Відповідач, підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому було надана інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Правилами надання коштів у позику, передбачено що Договір позики укладається електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається Позичальником у відповідності до вимог ст.12 Закону України Про електронну комерцію, за допомогою Електронного підпису одноразовим ідентифікатором, з урахуванням положень ч.6 і 12 п.3, ст.12, п.12 ст.11 Закону України Про електронну комерцію, ч.1 ст.205 ЦК України) (т.1 а.с.7-21).
Вказані в Договорі грошові кошти були перераховані позивачем на картку відповідача 29.12.2020 року № НОМЕР_2 .
Згідно наданого Позивачем розрахунку заборгованості за вказаним Договором становить: тіло кредиту 4000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 55 230,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 46620,00 грн., тобто позивачем нараховані відсотки загалом за 3 роки, що відповідає умовам Договору від 27.11.2020 року Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 59230,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 4 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 55230,00 грн.
11.02.2022 року було укладено Договір № 11-02/22, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором № 0997929454/3.
10.01.2023 року було укладено Договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0997929454/3.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» також наділено правом грошової вимоги до відповідача за вказаним договором.
Відповідачем не оспорюється факт укладення вказаних договорів та отримання грошових коштів за ними, як і факт невиконання ним належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі № 910/19199/21 ).
У розрізі викладеного, ураховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги (цесії) вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов'язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов'язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Судом встановлено, що відступлення (продаж) прав вимоги та майнових прав за договором позики № 3527607678-32743 від 06.01.2021 року та за договором позики № 0997929454/3 від 27.11.2020 року не суперечить статті 514 ЦК України, а тому права позивача в даній частині є порушеними та наявні підстави для стягнення з відповідача на його користь заборгованості.
Стосовно нарахування та стягнення процентів за користування кредитом.
Як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами, 06 січня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3527607678-32743 «Проста позика», за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти (сума позики) в розмірі 2000 грн, а позичальник зобов'язався повернути позику та проценти за користування нею, однак не виконав своїх зобов'язань належним чином.
Відповідно до умов укладеного договору встановлено строк позики 14 діб (з 06 січня 2021 року по 20 січня 2021 року включно).
За користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до цього Договору) (п.п. 2.5.).
Згідно графіку розрахунків, розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом складає 1,95 %.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
За обставинами справи, погодженим строком кредитування є строк 14 днів (п. 2.3. кредитного договору).
Відповідно до п. 9.7. договору, сторони домовились, що після закінчення строку дії Договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі передбаченому п.п. 9.4. цього Договору та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.
Так, відповідно до п.п. 9.4. договору, позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом з розрахунку 702% річних.
Посилання сторони відповідача на те, що за умовами договору № 3527607678-32743 від 06 січня 2021 року строк кредитування відповідача був визначений тривалістю 14 днів: з 06 січня 2021 року по 20 січня 2021 року, тому нарахування процентів за кредитом, передбачених цим Договором позики, повинно було припинитися з 21 січня 2021 року, а після цієї дати права кредитодавця мали бути забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, судом не приймаються до уваги, з огляду на наступне.
З матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованостей ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 січня 2023 року, вбачається, що нараховані відсотки згідно кредитним договором складають 15600,00 грн, з яких: - 5226,00 грн, нараховані % згідно п. 5.4. договору про відступлення прав вимоги № 03-06/21 (дата початку нарахування - 20 січня 2021 року, дата кінця нарахування - 02 червня 2021 року (включно)), - 10374,00 грн, нараховані % згідно кредитного договору (дата початку нарахування 03 червня 2021 року, дата кінця нарахування 23 лютого 2022 року (включно)), за відсотковою ставкою 1,95% денних.
В даному випадку позивач вимогу про стягнення відсотків, що нараховуються за прострочення виконання грошових зобов'язань не заявляв, а лише просив, окрім тіла кредиту, стягнути відсотки за правомірне користування кредитними коштами. Розмір таких відсотків був визначений сторонами договору за їх взаємною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України, при цьому волевиявлення сторін на укладення та підписання договору було усвідомленим і добровільним.
Відповідач, укладаючи кредитний договір, мав можливість самостійно обрати фінансову установу для отримання кредиту, оцінити запропоновані умови кредитування та зважити на можливість їх виконання з огляду на своє фінансове становище.
Доводи представника відповідача про те, що проценти за договорами були нараховані поза межами строку дії договору не заслуговують на увагу, оскільки умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.
Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, відповідно, останній продовжив користуватись кредитними коштами.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами, у підписаному ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 0f0d0u Акцепті оферти від 29.12.2020 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0997929454/3 від 27 листопада 2020 року та отримання кредиту згідно Заявки - анкети № 3409141 від 29.12.2020 року зазначено основні умови кредитування, з якими погодився ОСОБА_1 , підписуючи акцепт, а саме: сума кредиту 4 000 грн; строк користування кредитом 30 днів, строк дії договору 3 роки, відсоткова ставка 1,75 % за 1 день користування кредитом за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації, реальна річна процентна ставка за кредитом 638,75% за умови належного виконання умов Договору та відсутності пролонгації, номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбачених Правилами, максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору.
Враховуючи, що укладений між сторонами договір розрізняє строк користування кредитом, який становить 30 днів та строк дії договору - 3 роки, кредитодавець має право на стягнення з позичальника відсотків за кожен день користування кредитом у розмірі 1,75 % в межах дії договору № 0997929454/3 від 27 листопада 2020 року та у розмірі 3,5% за один день користування кредитом за умови неналежного виконання умов Договору по дату відступлення прав вимоги.
Згідно розрахунку заборгованості наданого позивачем, заборгованість відповідача за договором позики становить: за тілом кредиту 4 000 грн, за процентам на дату відступлення права вимоги 101850,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку 44940,00 грн.
Звертаючись з позовом, позивач самостійно розпорядився своїми процесуальними правами та посилаючись на принцип розумності, співмірності та пропорційності просив стягнути заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Інфінанс» у розмірі 55230,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача, оскільки розмір і порядок одержання процентів, період кредитування, установлено умовами договору, укладеного між сторонами.
Посилання сторони відповідача на безпідставне нарахування процентів поза межами 30-денного строку користування кредитом спростовується умовами договору, відповідно до яких сторонами погоджено строк дії договору - 3 роки.
Попередньо ознайомившись з умовами кредитування та підписавши наведені умови, відповідач, як позичальник не лише погодив, а й прийняв до виконання, узгоджені ним з первісним позикодавцем/кредитодавцем умови зобов'язання, зокрема, щодо нарахування процентів за різними ставками, виходячи із належності умов виконання ним взятих на себе зобов'язань з повернення позики/кредиту.
Отже судом встановлено, що відповідачем умови договорів належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов'язання позичальника погашення заборгованості за кредитом, процентів за його користування.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом, тому судові витрати покладаються на відповідача. У зв'язку із вказаним понесені відповідачем витрати на правничу допомогу залишаються за відповідачем.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України, до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає 2422,40 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, з поміж іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 25000 грн.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, стороною позивача подано до суду: Договір надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2025 року; прайс-лист Адвокатського Обєднання «Лігал Ассістанс»; заявка на надання юридичної допомоги № 2198 від 01.10.2025 року; Витяг з Акту № 15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року.
Відповідно до Витягу з акту №15 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 року, адвокатським об'єднанням було надано наступну юридичну допомогу: надання усної консультації вартістю 4000 грн. (витрачено 2 години); підготовка пропозицій вартістю 6000,00 грн. (витрачено 3 години); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 15000,00 грн. (витрачено 5 годин).
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок довести неспівмірність заявлених витрат покладається на відповідача.
Представник відповідача заперечувала проти стягнення з відповідача вказаних витрат через їх необґрунтованість.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а й за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3, 5, 9 статті 141 ЦПК, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в пункті 119 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, суд враховує характер і складність справи, обсяг виконаної роботи та те, що справа розглянута у спрощеному позовному провадженні і належить до справ незначної складності.
Окрім цього, правова позиція позивача була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує напрацьована адвокатська практика у даній категорії справ.
Отже, оцінюючи зміст обсягу фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, неминучості витрат, значенню справи, суд вважає, що гонорар є завищеним, оскільки має відповідати критерію «розумної необхідності» таких витрат, а тому, співмірним буде стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 274 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість в загальній сумі 77376 ( сімдесят сім тисяч триста сімдесят шість ) гривень 00 коп., з яких:
за договором № 3527607678-32743 від 06.01.2021 в сумі 18146,00 грн., що складається з: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16146,00 грн.
за договором № 0997929454/3 від 27.11.2020 в сумі 59230,00 грн.,що складається з: заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 4000,00 грн.; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 55230,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрат на правничу допомогу у сумі 6 000 (шість тисяч ) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя: С. В. Ткаченко