Справа № 211/2352/25
Провадження № 2/211/170/26
іменем України
16 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.,
при секретарі судового засідання Андрійченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовенко Марина Володимирівна, до ОСОБА_2 , Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на спадкове майно і скасувати обтяження у вигляді арешту нерухомого майна,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Вдовенко М.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання права власності на спадкове майно і скасування обтяження у вигляді арешту нерухомого майна. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на нерухоме майно, а саме на 1/2 частку квартири загальною площею 47,6кв.м., житловою площею 28,4кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на яку ОСОБА_3 набув право власності шляхом укладання Договору міни від 25.07.1995, проте свідоцтва рол право власності на спірну квартиру за життя не одержав. ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом. При зверненні до приватного нотаріуса Криворізької районного нотаріального округу з питання вчинення нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого батька ОСОБА_3 , позивачка отримала Постанову нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальних дій з підстав виявлення при перевірці відомостей за Державним реєстром реєстрації речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, наявних записів про арешт всього майна ОСОБА_3 , а саме: 1. номер запису обтяження: 14138280 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 13 квітня 2016 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46275168 від 07 квітня 2016 року, видана Довгинцівським ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно; 2. номер запису обтяження: 26556896 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 11 червня 2018 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №5597972 від 11 червня 2018 року, видана Міністерством юстиції України; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно. Неможливість позивачки отримати свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті її батька, через арешт всього майна, який було накладено державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), змусило ОСОБА_1 звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
18.03.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.
02.06.2025 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.
Представник відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Соколовський М.В. подав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (ст.48 Кримінально-виконавчого кодексу України), а арешт на майно ОСОБА_3 було накладено не контролюючим органом, а органом державної виконавчої служби, тому у ГУ ДПС у Дніпропетровській області відсутні повноваження для його зняття. До того ж, на переконання представника, накладений арешт не обмежує ОСОБА_1 у праві користування власністю, а лише обмежує у праві розпорядження власністю, яке належить спадкодавцю.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Вдовенко М.В. не з'явились, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, надали заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) участь в судовому засіданні свого повноважного представника не забезпечив, правом на подання письмових пояснень в межах встановленого судом строку не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_3 (а.с.22 копія свідоцтва про народження, а.с.23 копія свідоцтва про смерть).
За життя ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі договору міни, посвідченого державним нотаріусом Третьої Криворізької нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за №3-3998 від 25.07.1995, належала 1/2 частка квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване в КП «Криворізьке БТІ», запис в реєстровій книзі за №105, стор.262, запис 262.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. Позивач у справі є спадкоємцем першої черги. Тому остання звернулася до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кульбіди Є.М. з заявою про прийняття спадщини за законом. Однак, 14.10.2022 отримала Постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій (а.с.24), так як приватним нотаріусом при перевірці відомостей за Державним реєстром реєстрації речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів, були виявлені наявні записи про арешт всього майна ОСОБА_3 , а саме (а.с.19):
1) номер запису обтяження: 14138280 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 13 квітня 2016 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46275168 від 07 квітня 2016 року, видана Довгинцівським ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно;
2) номер запису обтяження: 26556896 (спеціальний розділ); дата державної реєстрації: 11 червня 2018 року; державний реєстратор: Довгинцівський ВДВС міста Кривий Ріг у Дніпропетровській області; підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №5597972 від 11 червня 2018 року, видана Міністерством юстиції України; вид обтяження: арешт нерухомого майна, все майно; опис предмета обтяження: все майно.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов'язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).
Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.
У частині першій статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження №12-85 гс 19) зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Аналогічний за змістом висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №826/12775/15 (провадження №11-680апп19) та у постановах Верховного Суду від 06 грудня 2021 року у справі №554/5912/19-ц (провадження №61-12594 св 21), від 08 грудня 2022 року у справі №331/1383/20 (провадження № 61-7109 св 22).
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження» (абзац 1 пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна»).
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі №712/12136/18 (провадження №61-4726сво19).
Таким чином, враховуючи наведені обставини, правові підстави для продовження наявного обтяження на майно відсутні та враховуючи вищевикладене слід визнати за позивачкою право власності на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивачки, яка не заявляла вимогу про компенсацію понесених нею судових витрат, не наводила попереднього розрахунку, а тому суд не вбачає доцільності у стягненні таких витрат з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 280-284, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Вдовенко Марина Володимирівна, до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), Головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області( 49005 м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, ЄДРПОУ 43145015), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Довгинцівський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (50086 м. Кривий Ріг, вул. Л. Бородича, 3, ЄДРПОУ 34545840) про визнання права власності на спадкове майно і скасування обтяження у вигляді арешту нерухомого майна - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 частку квартири загальною площею 47,6кв.м., житловою площею 28,4кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скасувати обтяження у вигляді арешту з квартири, що належала померлому ОСОБА_3 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження №14138280 від 13.04.2016 року, яке було накладено Довгинцівським відділом державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Судові витрати покласти на позивачку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя І.О.Юзефович