Справа №466/10937/25
Провадження №2/466/970/26
16 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Федорів О.П.,
з участю: секретаря судового
засідання Заяць У.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває справа за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено судовий розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 26 грудня 2025 року.
Ухвалою суду від 26 грудня 2025 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні до 15 січня 2026 року.
Ухвалою суду від 15 січня 2026 року суд перейшов до розгляду справи за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14:30 год 3 лютого 2026 року. Крім того, визнано явку представника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у підготовче засідання обов'язковою.
Цією ухвалою суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження на підставі частини четвертої статті 193 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки відповідач подав зустрічний позов.
Водночас, відповідач просив не вирішувати питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом, оскільки він також подав три клопотання про витребування доказів. У випадку задоволення та після виконання ухвали позивачем вважав, що тоді він висловить свою думку щодо поданого ним зустрічного позову та відповідне рішення може бути прийняте судом.
Також суд визнав явку представника Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» у підготовче засідання обов'язковою, за клопотанням відповідача, з метою виконання завдань підготовчого провадження, що обґрунтував у відповідній ухвалі суду. Копію ухвали представник позивача отримав через електронний кабінет.
03 лютого 2026 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду. Представник позивача клопотань, пов'язаних з розглядом справи, не подавав.
У наступне підготовче засідання, 03 березня 2026 року представник позивача не з'явився. Суд розглянув низку клопотань позивача та оголосив перерву для постановлення ухвали, яка виноситься окремим процесуальним документом до 09 березня 2026 року.
Ухвалою суду від 09 березня 2026 року клопотання відповідача про витребування доказів задоволено частково. Витребуваноу Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» докази, зазначені в ухвалі. Також у цій ухвалі наголошено, що представник позивача не з'являється у судові засідання, не реагує на заяви відповідача по суті спору та не виконав ухвали суду про визнання його явки обов'язковою.
У наступне підготовче засідання 30 березня 2026 року представник позивача знову не з'явився, однак надіслав на адресу суду докази на виконання ухвали суду. Про причини неявки суд не повідомив та не просив проводити розгляд справи без його участі. У цьому підготовчому засіданні відповідач заявив клопотання про застосування заходу процесуального примусу щодо позивача - стягнення з позивача чи його представника штрафу. Суд розглянув це клопотання та оголосив перерву для постановлення ухвали, яка виноситься окремим процесуальним документом до 02 квітня 2026 року.
01 квітня 2026 року через систему електронний суд представник позивача подав заперечення щодо клопотання позивача, однак про причини неявки суд не повідомив та не просив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження без його участі.
Ухвалою суду від 02 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача. Цією ухвалою знову наголошено на тому, що явку представника позивача у підготовче засідання визнано обов'язковою.
У підготовче засідання 16 квітня 2026 року представник позивача не з'явився повторно.
Суд наголошує, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Статтею 196 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 198 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
Повертаючись до обставин цієї справи, представник позивача при поданні позову у позовній заяві вказав про те, що просить розглянути справу в спрощеному провадженні та за відсутності представника банку.
Водночас, у ході розгляду справи, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, подання зустрічного позову, питання про прийняття якого ще підлягало до розгляду, суд прийняв рішення про перехід у загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання. Крім того, ухвалою суду від 15 січня 2026 року явку представника позивача визнано обов'язковою, ухвала обґрунтована та позивач і представник позивача отримали її, як і усі наступні ухвали, у яких наголошувалось на обов'язковості явки в підготовче засідання, в електронних кабінетах. У жодне підготовче засідання представник позивача не з'явився та не вказав на причини неявки.
Крім того, представник позивача мав право та можливість бути присутнім в підготовчому засіданні в режимі відеконференцзв'язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, але з таким клопотанням до суду не звертався.
У п.7.34 Постанови від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 Велика Палата дійшла до висновку, що одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь у судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 43 ЦПК України, пункт 2 частини першої статті 42 ГПК України). Учасник може відмовитися від свого права брати участь у судовому розгляді справи, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності (частина третя статті 211 ЦПК України, частина третя статті 196 ГПК України). Однак це право не є абсолютним. Учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 43 ЦПК України, пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України). Отже, учасники справи мають право: брати участь у судових засіданнях (особисто або через представника); не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Суд наголошує, що належним чином повідомлений представник позивача повторно не з'явився у підготовче засідання, суд визнав явку такого учасника обов'язковою, заяв про проведення розгляду справи у порядку загального позовного провадження без його участі не подавав, не повідомив про обставини неможливості виконання ухвали суду про визнання явки обов'язковою, а тому клопотання відповідача необхідно задовольнити та залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд
клопотання відповідача ОСОБА_1 задовольнити.
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуюча О.П. Федорів