Провадження № 1-кп/211/828/26
ЄУН 211/14157/25
15 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,
прокурор звернуся до суду з клопотанням, в якому просив продовжити щодо обвинуваченого дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці з визначенням раніше обраного розміру застави, оскільки підстави для скасування або заміни обраного запобіжного заходу на інший більш м'який відсутні.
Обвинувачений просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити, оскільки воно не обґрунтоване, просив змінити запобіжний захід, щоб він зміг вступити лав ЗСУ.
Вислухавши сторони, вивчивши клопотання прокурора, суд виходить з того, що обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, викладені у статті 178 КПК України, та при цьому, суд зобов'язаний оцінити ці обставини у сукупності.
Суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання захисника про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Керуючись приписами ч.3 ст. 315, ч.3 ст.331 КПК України, суд вважає за доцільне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, оскільки суд вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме судом враховується те, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, що свідчить про те, що з урахуванням тяжкості покарання за вчинений злочин ОСОБА_4 з метою уникнення відповідальності, може переховуватись від суду; впливати на свідків кримінального провадження, оскільки свідком кримінального правопорушення є особи, які в даному кримінальному провадженні залучені до конфіденційного співробітництва, а ОСОБА_4 ознайомлювався з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, обвинувачений з метою зміни показів може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні; вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , будучи звільненим з місць відбування покарання 27.12.2024, на теперішній час обґрунтовано обвинувачується у вчиненні незаконного збуту психотропної речовини за першим епізодом вже 13.09.2025, тобто менш ніж через рік з дня звільнення.
Крім того, ОСОБА_4 є раніше судимою особою за вчинення умисних злочинів, за період свого перебування в умовах ізоляції від суспільства належним чином не ресоціалізувався та не виправив своєї кримінально спрямовано поведінки, у зв'язку з чим на теперішній час ризик вчинення нового кримінального правопорушення є реальним.
Враховуючи конкретні обставини злочину, дані, що характеризують ОСОБА_4 зазначені вище ризики, а також тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання винним за ч. 2 ст. 307 КК України, суд вважає, що менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не достатні для запобігання вищевказаним ризикам та виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Вищевказані обставини, на думку суду, є достатнім приводом для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, суд вважає, що продовження строку тримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Суд також бере до уваги, що тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, постала перед компетентними органами.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне продовжити щодо обвинуваченого дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів та утримувати його в державній установі виконання покарань "Дніпровська установа виконання покарань №4".
Альтернативний захід ОСОБА_4 у виді застави слід продовжити, який у разі внесення, буде достатнім для гарантування виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
У разі внесення обвинуваченим застави, суд вважає за необхідне покласти на нього певні обов'язки, з передбачених ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду, у разі неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин.
Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження (ч. 2 ст. 336 КПК України).
Враховуючи викладене, а також те, що в Україні наразі діє воєнний стан, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, забезпечення оперативного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з іншого приміщення, а саме Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» за участю обвинуваченого ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 291, 331, 336, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 13 червня 2026 року включно та утримувати його в державній установі виконання покарань "Дніпровська установа виконання покарань №4".
Альтернативний захід - заставу продовжити у сумі, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які може бути внесена на депозитний рахунок UA158201720355229002000017442 в ГУДКС України в м. Київ, отримувач ТУ ДСА України в Дніропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, призначення платежу: застава згідно з ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 01.10.2025 у справі № 205/14170/25 (провадження 1-кс/205/1920/25) відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати до суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
В судовому засіданні оголосити перерву до 01 травня 2026 року до 10:00 години.
Судове засідання, призначене на 01 травня 2026 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні Довгинцівського районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області (вулиця Леоніда Бородича, 3, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000) провести в режимі відеоконференції з іншого приміщення, а саме Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», за участю обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити уповноваженій особі Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя: ОСОБА_1