17 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 639/372/26
провадження № 51-1094 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2026 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 12 та 19 березня 2026 року,
встановив:
Як вбачається з даних наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 від 14.01.2026 про зарахування строку попереднього увязнення у строк покарання та про закриття кримінального провадження № 646/6787/19, яка постановлена в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України.
Харківський апеляційний суд ухвалами від 12 та 19 березня 2026 року задовольнив самовідвід відповідно суддів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2026 року. Матеріали за вказаними апеляційними скаргами передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до положень ст. 35 КПК України.
У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку та просить закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строку покарання.
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дані з ЄДРСР, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд касаційним судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами та поставленою метою.
Як убачається зі змісту касаційної скарги та даних наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, предметом оскарження у даному провадженні є ухвала суду, яка стосується вирішення питання про зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання, тобто питання передбаченого Розділом VIII КПК України «Виконання судових рішень», порядок розгляду якого регламентується приписами статей 537, 539 КПК України.
Разом із тим, за змістом ч. 6 ст. 539 КПК України право на оскарження ухвали суду про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, обмежується можливістю її перегляду в апеляційному порядку, в той час як касаційний порядок оскарження такої ухвали кримінальним процесуальним законом не передбачений.
Також, об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 18 березня 2019 року (справа № 756/9514/15-к) зроблено правовий висновок, відповідно до якого, за змістом п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України,
ч. 2 ст. 424, ч. 6 ст. 539 КПК України ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Вирішення судом питань, зазначених у ст. 537 КПК України, у тому числі про зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, належить до процесуальних дій, які безпосередньо не пов'язані із вчиненням особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, натомість стосується виключно порядку виконання вироку, ухваленого за результатами кримінального провадження, який набрав законної сили.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку що вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, не відноситься до стадій кримінального провадження, а тому ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду не підлягають касаційному оскарженню.
Окрім того, як вбачається із касаційної скарги, ОСОБА_4 оскаржує ухвали апеляційного суду про задоволення самовідводу суддів, оскарження яких у касаційному порядку не передбачено ст. 424 КПК України.
З наданої Харківським апеляційним судом на запит Суду від 16.04.2026 інформації слідує, що станом на 17.04.2026 апеляційні скарги ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Новобаварського районного суду
м. Харкова від 24 лютого 2026 року по суті не розглянуті. Це зумовлено тим, що у зв'язку із задоволенням заяв про самовідвід суддів матеріали провадження передано для повторного автоматизованого розподілу, який проведено лише 17.04.2026.
Водночас, зазначені обставини не впливають на висновок суду касаційної інстанції щодо неможливості касаційного перегляду відповідних судових рішень, оскільки, як уже зазначалося, ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, а також ухвали апеляційного суду, постановлені за результатами їх перегляду, відповідно до вимог кримінального процесуального закону не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Частиною третьою цієї статті передбачено, що суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 зазначеного Кодексу.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2026 року та ухвали Харківського апеляційного суду від 12 та 19 березня 2026 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3