16 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 443/270/25
провадження № 51-1285ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК, і
Короткий зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим та призначено покарання за ст. 336 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Судовими рішеннями встановлено, що ОСОБА_5 як військовозобов'язаний та придатний за станом здоров'я для проходження військової служби, без поважних причин 21 січня 2025 року не з'явився згідно з повісткою на відправку для проходження військової служби до ІНФОРМАЦІЯ_2 тобто ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
На обґрунтування касаційних вимог захисник зазначає, що засуджений є особою з високими моральними якостями, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Стверджує про наявність у ОСОБА_5 релігійних переконань, несумісних із виконанням військового обов'язку, а також про його належність до релігійного об'єднання «Свідків Єгови в Україні». Вказує, що через глибокі релігійні переконання кримінальна відповідальність ОСОБА_5 виключається. Крім того, захисник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Мотиви Суду
Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Аргументи касаційної скарги захисника зводяться до його незгоди із кваліфікацією дій засудженого, оскільки він вважає, що внаслідок наявності у ОСОБА_5 релігійних переконань, несумісних із виконанням військового обов'язку, кримінальна відповідальність за ст. 336 КК виключається.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, вказані аргументи сторони захисту були предметом ґрунтовного аналізу судів попередніх інстанцій, які з урахуванням практики Верховного Суду дійшли правильного висновку про те, що жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов'язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни.
Наведене узгоджується з правовим висновком об'єднаної палати ККС ВС у постанові від 27 жовтня 2025 року у справі № 573/838/24 (провадження № 51-603кмо25), відповідно до якого законодавство України не передбачає можливості відмови від виконання обов'язку проходити військову службу за призовом під час мобілізації, яка ґрунтується на релігійних або інших переконаннях. Такі переконання не можуть бути підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі її ухилення від мобілізації у значенні статті 336 КК.
Об'єднана палата не погодилася із аргументами про абсолютну неможливість для сумлінного відмовника бути призваним за мобілізацією з міркувань, які виходять за межі носіння або використання зброї. Суд зазначив, що необхідність підкоритися військовому керівництву і правилам служби, що не пов'язані з носінням і використанням зброї, не є настільки істотним втручанням у свободу сповідувати свої переконання, щоб вважати їх непропорційними за ситуації, в якій такі обмеження запроваджені. Водночас релігійні та інші переконання мають враховуватися під час проходження військової служби за мобілізацією й не можуть спричинювати виконання сумлінним відмовником наказів, пов'язаних з носінням або використанням зброї.
З огляду на викладене, місцевим та апеляційним судами було встановлено, що ОСОБА_5 , як військовозобов'язаний, придатний за станом здоров'я для проходження військової служби, був ознайомлений особисто з повісткою про необхідність явки для проходження військової служби, без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 для проходження військової служби в Збройних силах України за призовом під час мобілізації, на особливий період, чим ухилився від призову за мобілізацією.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК.
Відтак колегія суддів вважає, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Вирок місцевого суду відповідає вимогам ст. ст. 370, 374 КПК, а ухвала суду апеляційної інстанції - вимогам ст. 419 КПК.
Окрім цього, Суд не вбачає підстав для задоволення вимог захисника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Жидачівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3