17 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 674/1285/25
провадження № 51-136 ск 26
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 6 січня 2026 року,
установила:
ОСОБА_4 зверталася з касаційною скаргою на згадані судові рішення. Подану скаргу через її невідповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Суд) ухвалою від 24 березня 2026 року залишив без руху і надав строк для усунення недоліків. У рішенні Суду також було зазначено, у чому саме полягали допущені недоліки скарги, і роз'яснено, що у разі невиконання вимог згаданої норми права в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернулася до Суду. Проте з тексту нової скарги убачається, що при її поданні вимог ст. 427 КПК знову не додержано й повною мірою не усунуто недоліків, на які було вказано в ухвалі від 24 березня 2026 року.
Беручи до уваги правила п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів уважає, що касаційні скарги (первісну та нову) необхідно повернути захиснику на таких підставах.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках.
Приводом для ревізії судових рішень у касаційному порядку є звернення особи, зміст якого має кореспондуватися з нормативним урегулюванням.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК перевіряється і розглядається Судом у межах позиції скаржника та її правового обґрунтування. Тому в ст. 427 цього Кодексу законодавець установив конкретні вимоги до змісту скарги, наслідком недодержання котрих є її повернення.
За правилами ст. 427 КПК скаржниця повинна вмотивувати свою позицію, зазначивши, у чому полягає незаконність оспорюваних рішень з огляду на підстави для їх скасування чи зміни судом касаційної інстанції, визначені в ст. 438 цього Кодексу. Тобто в скарзі має бути відображено, які істотні порушення норм права допустили суди попередніх інстанцій і сформульовано вимогу відповідно до ст. 436 КПК. Обов'язковість викладення цього зумовлено принципом юридичної визначеності, корелюється з приписами ч. 1 ст. 433, ч. 3 ст. 442 вказаного Кодексу.
Окресленого не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
Так, у новій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати вирок та ухвалу й водночас змінити в частині призначеного покарання. Однак заявлена суперечлива вимога не узгоджується зі ст. 436 КПК, адже процесуально неможливо заразом скасувати і змінити судові рішення. У прохальній частині скарги також не відображено, який, на думку її авторки, конкретний захід примусу слід застосувати до засудженого.
Відсутність належно сформульованої вимоги стає на заваді встановленню меж касаційного перегляду, як це передбачено ст. 433 КПК, перешкоджає і реалізації положень п. 2 ч. 2 ст. 428 цього Кодексу.
Крім того, у поданій скарзі не наведено доводів, які би з огляду на статті 370, 374, 412, 412-414 КПК, статті 50, 65 Кримінального кодексу України з урахуванням особливостей застосування ст. 69 цього Кодексу та інституту умовного звільнення, установлених фактичних обставин кримінального провадження свідчили про істотне порушення судом першої інстанції норм права й зумовлювали обов'язкове скасування вироку на визначених у ч. 1 ст. 438 КПК підставах.
Разом із цим попри перегляд вироку судом апеляційної інстанції, захисник не обґрунтувала в аспекті положення гл. 31 КПК у чому полягає незаконність ухвали, не зазначила, яких аргументів сторони захисту не розглянув апеляційний суд і не дав на них відповідей у своєму рішенні.
Також, скеровуючи скаргу через підсистему «Електронний кабінет», захисником не підтверджено виконання ст. 35 КПК та не надано доказів надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам провадження, які не мають офіційної електронної адреси, копій наданих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).
Отже, вимог ст. 427 КПК не виконано.
Тому згідно з п. 1 ч. 3 ст. 429 вказаного Кодексу касаційні скарги (первісну та нову) належить повернути їх авторці.
Прийняте рішення не перешкоджає новому зверненню в порядку, передбаченому КПК, з урахуванням ст. 117 цього Кодексу.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 2 жовтня 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 6 січня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3