15 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 646/1510/26
провадження № 51-1378ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі-Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 березня 2026 року,
установив:
Слідчий суддя Основ'янського районного суду м. Харкова ухвалою від 19 лютого 2026 року відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури та Куп'янської окружної прокуратури Харківської області у зв'язку з невнесенням до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за його заявою від 22 грудня 2025 року.
Харківський апеляційний суд ухвалою від 30 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року - без змін.
ОСОБА_4 , не погодившись із зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, звернувся зі скаргою, в якій порушує питання про їх перегляд у касаційному порядку у зв'язку з істотним порушенням судами попередніх інстанцій кримінального процесуального закону.
Перевіривши касаційну скаргу, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Згідно з положеннями статті 129 Конституції України забезпечується право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За правилами частини першої статті 310 КПК оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 424 КПК ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Як видно зі змісту касаційної скарги та копій оскаржуваних судових рішень, ухвала слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року переглядалася в порядку апеляційної процедури.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року, апеляційний суд ухвалою від 30 березня 2026 року залишив вказану ухвалу слідчого судді без змін.
Отже касаційна скарга ОСОБА_4 подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визнає, що відмова у доступу до касаційного перегляду справи не порушує п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо національним законодавством визначені відповідні обмеження та вони є передбачуваними.
Суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам ст. 427 цього Кодексу, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 428 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 19 лютого 2026 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 30 березня 2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3