17.04.26
33/812/158/26
Справа №471/65/26
Провадження № 33/812/158/26
Іменем України
17 квітня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Коломієць В.В.,
із секретарем судового засідання - Чистою В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та його захисника Тітуха Ігоря Борисовича, на постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25 листопада 2025 року серії ЕПР1 №562951, 09 січня 2026 року о о 21 год. 38 хв. в с-ще Братське вул. Бузкова, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager та в закладі охорони здоров'я КНП «Братська лікарня» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Братського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із зазначеною постановою суду ОСОБА_1 та його захисник- Тітух І.Б. подали апеляційну скаргу, в якій просили її скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначали, що згідно приписів ст. 251 КУпАП наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, так як сам по собі протокол не є головним доказом події правопорушення. Згідно опису документів, які знаходяться в справі про адміністративне правопорушення, складеного інспектором СГПП відділення поліції №1 капітаном поліції Команівським Є. відеозапис до справи не долучався, разом з тим згідно супровідного листа на адресу суду т.в.о. ВП № 1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, в додатках вже є відеодиск DVD-R, який суд вважав незаперечним і об'єктивним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Однак, на думку апелянтів, судом порушено вимоги ч. 2 ст. 283 КУпАП, оскільки у протоколі не має посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеофіксацію, таким чином він не міг бути взятий до уваги, як належний доказ. До того ж вказаний відеозапис на диску не є оригіналом відеозапису, а є копією відеозапису. Працівниками поліції не долучені до справи свідоцтва, що стосуються технічного приладу відеофіксації, що не дозволяє перевірити що відеозапис був проведений технічним засобом, що входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Окрім того в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №562951 від 09 січня 2026 року в п. 11 вказано про те, що до протоколу додається рапорт поліцейського. На думку ОСОБА_1 та його захисника Тітуха І.Б., рапорт працівника поліції не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, він є внутрішнім документом, складеним працівником поліції, та сам по собі не є об'єктивним доказом вчинення особою правопорушення, що узгоджується з висновками Верховного Суду у справі № 524/4668/17.
В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Тітух І.Б. - не з'явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщені належним чином: ОСОБА_1 - телефонограмою та шляхом надіслання повідомлення про розгляд справи за адресою місця проживання, яке відповідно до трекінгу поштового відправлення було отримано адресатом 09.04.2026 року, захисник Тітух І.Б. - шляхом надіслання повідомлення про розгляд справи на зазначену ним електронну пошту, а також телефонограмою (а.с. 48-50). Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вважаю, що суд першої інстанції наведених вище вимог законодавства дотримався.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачений обов'язок учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.п."а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно частин 1-2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі підтверджена.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09 січня 2026 року серії ЕПР1 №562951, 09 січня 2026 року о 21 год. 38 хв. в с-ще Братське вул. Бузкова, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру Drager та в закладі охорони здоров'я КНП «Братська лікарня» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Даний протокол підписаний ОСОБА_1 , зазначено, що пояснення по суті порушення надасть в суді.
До протоколу додано відео боді-камери та відеореєстратора, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі зафіксований проведеною працівниками поліції відеозйомкою.
Так, відеозйомкою, проведеною на нагрудну боді-камеру, підтверджується, що працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, від чого той відмовився (відео 21:35:50-21:36:17).
Вищевикладені обставини підтверджуються і рапортом працівника поліції Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Команівським Є.М. (а.с. 5),
Таким чином дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов'язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання апеляційної скарги на те, що долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним доказом не заслуговують на увагу. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Надані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, містять відеофайли, які є цілісними та безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про застосування технічних засобів відеозапису: бодікамер та відеореєстратора (пункт 10).
Незазначення у протоколі номеру технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, не свідчить про неналежність цього доказу, оскільки відповідно до вимог ст.256 КУпАП вказана інформація не є обов'язковою для зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення. Щодо посилань в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та його захисника Тітуха І.Б. на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року у справі №524/5536/17, то вона стосується змісту постанови про адміністративне правопорушення, а не протоколу про адміністративне правопорушення.
Нормами КУпАП не передбачено і долучення до матеріалів справи технічних свідоцтв на пристрій відеозйомки, а тому такі доводи також не заслуговують на увагу.
Твердження апелянта, що суд необґрунтовано врахував як доказ рапорт поліцейського, вважаю необґрунтованими, оскільки рапорт з урахуванням позиції Верховного Суду у справі № 760/14696/15-к від 16 лютого 2023 року є належним та допустимим доказом та окрім рапорту поліцейського в цій справі наявні інші докази, якими беззаперечно встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджуються із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів.
З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.
Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника Тітуха Ігоря Борисовича залишити без задоволення.
Постанову судді Братського районного суду Миколаївської області від 18 березня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць