17 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 926/1245-б/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В. Г.
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернівецькій області (вх. № 2185/2026)
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026
у складі колегії суддів: Панової І.Ю. головуючого, Зварич О.В., Кравчук Н.М.
на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2025
у складі судді Бутирського А.А.
у справі № 926/1245-б/23
за заявою Головного управління ДПС у Чернівецькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П."
про банкрутство
24.04.2023 ухвалою Господарського суду Чернівецької області відкрито провадження у справі № 926/1245-б/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П."; визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П." у розмірі 1 742 213,91 грн; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П."; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Унгуряну Д. В.
28.07.2023 постановою Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1245-б/23 визнано ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П." банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Унгуряну Д. В.
14.07.2025 ліквідатор Унгуряну Д. В. звернувся до Господарського суду Чернівецької області із заявою про покладення на колишнього директора ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П." ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника та просив стягнути з останнього грошові кошти в сумі 3 106 806,55 грн. на користь банкрута.
08.10.2025 ухвалою Господарського суду Чернівецької області у справі №926/1245-б/23 відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П." Унгуряну Д. В. про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на колишнього директора ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П." ОСОБА_1
03.03.2026 постановою Західного апеляційного господарського суду (повна постанова складена 11.03.2026) апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Чернівецькій області б/н від 30.10.2025 (вх. №01-05/3192/25 від 31.10.2025) залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2025 у справі №926/1245-б/23 - залишено без змін.
31.03.2026 (через підсистему "Електронний суд") Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2025 у справі № 926/1245-б/23; задовільнити заяву Унгуряну Д. В. про покладення субсидіарної відповідальності на засновників або керівника боржника в повному обсязі.
31.03.2026 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Жукова С. В., Картере В. І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи; обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, при цьому, необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої цієї ж статті (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності та змагальності Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом зазначених принципів господарського судочинства.
Згідно з частиною четвертою статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
За змістом частини першої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначати конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
Як вбачається з поданої касаційної скарги, Головне управління ДПС у Чернівецькій області зазначає, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норми процесуального та матеріального права, без врахування пояснень та наданих представником кредитора доказів. Зміст касаційної скарги зводиться до викладення обґрунтувань заяви ліквідатора про покладення на колишнього директора ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П." ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.
Проте, у касаційній скарзі чітко не зазначено, які саме норми матеріального та/або норми процесуального права були неправильно застосовані та/або порушені судами першої та апеляційної інстанцій, та в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також не вказано підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.
Отже, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на дату подання ліквідатором заяви про покладення на колишнього директора ТОВ "Федерація тактичної стрільби С.К.О.Р.П." ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника Законом України "Про судовий збір" не було передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду у справі про банкрутство такої заяви. У цьому випадку Суд враховує висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21), відповідно до якого під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3328 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2025 у справі № 926/1245-б/23 належало сплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (3 328 х 0,8).
Водночас скаржником до касаційної скарги не додано ні документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, ні документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Частиною другою статті 292 ГПК України визначено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернівецькій області підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме:
1) вказати підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 287 ГПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга, та належно її (їх) обґрунтувати.
2) надати документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн.
При цьому Верховний Суд зазначає, що уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно надіслати учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1 Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 08.10.2025 у справі №926/1245-б/23 - залишити без руху.
2. Надати Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Головному управлінню ДПС у Чернівецькій області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Пєсков