15 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/9792/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026
у справі за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот"
до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
про визнання зобов'язань припиненими,
25.03.2026 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - скаржник) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у цій справі, якою повернуто апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/9792/22.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 про повернення апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у цій справі направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 позов задоволено повністю; визнано припиненими усі зобов'язання Акціонерного товариства "Дніпроазот" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" за Кредитним договором № 4Д11057Д від 09.02.2011, укладеним між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Акціонерним товариством "Дніпроазот", у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином; визнано припиненими усі зобов'язання Акціонерного товариства "Дніпроазот" перед Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", за Кредитним договором № 4Д1627Д від 01.10.2008, укладеним між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Акціонерним товариством "Дніпроазот", у зв'язку з їх повним виконанням, проведеним належним чином.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представник Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" Добровольський Андрій Томович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/9792/22; відстрочити Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023; прийняти до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/9792/22; надіслати до Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 910/9792/22 для розгляду даного спору в межах справи №904/6487/25 про банкрутство акціонерного товариства «Дніпроазот»; задовольнити апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у цій справі; змінити рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/9792/22 шляхом доповнення його мотивувальної частини викладеної в апеляційній скарзі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 відмовлено Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/9792/22 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 3 633,60 грн. Також апеляційним судом було роз'яснено Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів", що при невиконанні вимог ухвали від 02.03.2026 про залишення без руху, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у цій справі було повернуто скаржнику, оскільки на дату винесення зазначеної ухвали недоліки апеляційної скарги усунуті не були.
Вказану ухвалу суд апеляційної інстанції мотивував тим, що станом на 16.03.2026, тобто, більше 10 днів з моменту отримання ухвали від 02.03.2026 про залишення без руху, від скаржника до суду не надійшло жодних заяв чи клопотань про усунення недоліків. При цьому судом встановлено, що копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 було доставлено Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" та представнику Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" - Добровольському Андрію Томовичу в їхні електронні кабінети 03.03.2026 о 12:40, що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що ухвала Північного апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 02.03.2026 була надіслана апеляційним судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 02.03.2026. Забезпечено надання загального доступу 03.03.2026, отже відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Тому, апелянт не був позбавлений можливості також ознайомлення з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 згідно відомостей з реєстру.
З урахуванням зазначеного, беручи до уваги, що у встановлений відповідно до чинного законодавства Украйни строк, недоліки апеляційної скарги не були усунуті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з урахуванням такого.
Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Апеляційний господарський суд установив, що скаржник ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху отримав 03.03.2026 в електронному кабінеті через підсистему "Електронний суд", проте не усунув недоліки апеляційної скарги у встановлений строк.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Конструкція вказаної правової норми процесуального закону не передбачає подвійного тлумачення, її правильне застосування є очевидним і не викликає розумних сумнівів, а тому доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду щодо застосування положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
З огляду на те, що в оскаржуваній ухвалі від 16.03.2026 суд апеляційної інстанції не вирішував питання про звільнення скаржника від сплати судового збору, а повернув апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, виключно з підстав не усунення Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" на дату винесення зазначеної ухвали недоліків апеляційної скарги (від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху не надійшло жодних заяв чи клопотань про усунення недоліків), правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при постановленні ухвали від 16.03.2026 про повернення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 у справі № 910/9792/22 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням наведеного, керуючись частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 910/9792/22.
Керуючись статтями 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 у справі № 910/9792/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак