17 квітня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/689/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши заяву
Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43316700), вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми,40003
в особі представника Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сидоренко Яни Олексіївни (РНОКПП НОМЕР_1 ), пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14002
про звернення стягнення на належні боржникові кошти
у справі № 927/689/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт+», вул. Мазепи Івана, будинок 48, офіс 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 42629500
до відповідача: Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, вул. Вавілова, будинок 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ 00495214
про стягнення 1 722 516,08 грн
заінтересована особа: Державне підприємство «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 04308278), вул. Молодіжна,1, с. Дмитрівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08112
від заявника: не з'явився;
від стягувача: не з'явився;
від боржника: не з'явився;
від заінтересованої особи: не з'явився
08.04.2026 Сумським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України подано заяву, в якій просить суд звернути стягнення на грошові кошти в розмірі 110 880,05 грн, що належать Прилуцькій дослідній станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук від Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, яке має заборгованість перед боржником.
Ухвалою суду від 10.04.2026 заяву прийнято судом до розгляду, призначено судове засідання на 17.04.2026, запропоновано сторонам надати письмові пояснення та/або заперечення з приводу поданої заяви у строк до 15.04.2026.
Ухвала суду доставлена сторонам до їх Електронних кабінетів 10.04.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Учасники справи у судове засідання 17.04.2026 не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Зважаючи, що неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд перейшов до її розгляду.
Розглянувши заяву про звернення стягнення на належні боржникові кошти, суд зазначає таке.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2025 у справі №927/689/25 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт+» до Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України про стягнення 1722516,08 грн. Стягнуто з Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт+» 760 704,54 грн боргу, 39 077,00 грн 3% річних, 162 030,00 грн інфляційних нарахувань, 760 704,54 грн штрафу та 20 671,00 грн судового збору.
28.10.2025 на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2025 у справі №927/689/25 судом видано відповідний наказ.
10.11.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мельниченко Я.О. відкрито виконавче провадження №79541904 з виконання наказу №927/689/25 від 28.10.2025.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист та охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".
Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, що має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подана в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №905/1642/19.
Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України предметом дослідження є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами.
Такими доказами, зокрема, є відповідне рішення суду та докази беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення.
Особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою. Наведене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, сформованими у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19.
Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій з метою фактичного виконання рішення суду. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.
Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.
Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена в численних постановах суду касаційної інстанції, зокрема у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.
Водночас, остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.
При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов'язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з'ясувати обставини не пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.
Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.12.2024 у справі № 902/831/23).
Частина друга статті 336 ГПК України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, встановивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 908/1276/21 (908/921/22).
Так, матеріалами справи встановлено, що вимогою виконавця № 13562 від 25.12.2025 та № 1888 від 16.02.2026 державний виконавець звернувся до ДП ДГ «Дмитрівка» ІС НААН, відповідно до якої вимагав надати відомості про розмір заборгованості останнього перед Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва НААН України.
Листом № 13 від 13.02.2026 ДП ДГ «Дмитрівка» ІС НААН надало відповідь на вимогу виконавця № 13562 від 25.12.2025, відповідно до якої повідомило, що підприємство має заборгованість перед Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва НААН України за насіння пшениці в кількості 12,32 т на суму 110880,05 грн (в т.ч. ПДВ).
Листом № 18 від 19.02.2026 ДП ДГ «Дмитрівка» ІС НААН надало відповідь на вимогу виконавця № 1888 від 16.02.2026, відповідно до якої останнє повідомило, що станом на 19.02.2026 має заборгованість перед Прилуцькою Дослідною станцією Інститут садівництва Національної академії агарних наук України за насіння пшениці в кількості 12,32 т на суму 110880,05 грн ( в т.ч. ПДВ).
Як доказ наявності заборгованості ДП ДГ «Дмитрівка» ІС НААН надано рахунок № 147 від 08.10.2021 на суму 110880,05 грн, накладну № 72 від 08.10.2021 на суму 110880,05 грн, акт звірки розрахунків за 2022 рік, акт звірки розрахунків за 2023 рік, обороти по рахунку 631 за період з 01.10.2021 - 19.02.2026.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що належними та допустимими доказами підтверджений факт наявності у Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України перед Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України заборгованості у розмірі 110880,05 грн.
В той же час, доказів погашення такої заборгованості саном на день розгляду заяви сторонами не надано.
Отже, з огляду на відсутність обставин, що можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви, а також з урахуванням того, що належними і допустимими доказами доведено наявність заборгованості Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України перед Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України у розмірі 110880,05 грн, заява про звернення стягнення на належні боржнику кошти підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 235, 255, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі представника Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сидоренко Яни Олексіївни про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти Державного підприємства «Дослідне господарство «Дмитрівка» Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 04308278, вул. Молодіжна, 1, с. Дмитрівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08112), у розмірі 110880,05 грн, яке має заборгованість перед Прилуцькою дослідною станцією Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ 00495214, вул. Вавілова, будинок 16, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Цвіт+» (код ЄДРПОУ 42629500, вул. Мазепи Івана, будинок 48, офіс 14, м. Чернігів, 14017) в рахунок погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Чернігівської області від 30.09.2025 у справі № 927/689/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 17.04.2026.
З текстом даної ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т. О. Кузьменко