15 квітня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/330/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт»,
код ЄДРПОУ 38256865, вул. Прилуцька, буд. 125, с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16651
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Чернігівської філії,
код ЄДРПОУ 45355956, вул. Любецька, буд. 68, м. Чернігів, 14021
Предмет спору: про зобов'язання здійснити перерахунок,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Чернігівської філії, у якому позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості послуг з розподілу природного газу за період з 11.02.2026 по 10.07.2026 відповідно до обсягу фактичного розподілу природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» у вказаний період.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що внаслідок збройної агресії російської федерації, об'єкт газоспоживання позивача зазнав пошкоджень, що призвело до повної відсутності можливості споживання природного газу та користування послугою з його розподілу. Незважаючи на фактичну відсутність розподілу природного газу, на неодноразові звернення позивача, відповідач продовжив нарахування плати за послугу з розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності.
Позивач вважає, що така плата не може визначатися виключно на підставі річної замовленої потужності без урахування фактичного споживання та технічної можливості використання об'єкта, а тому підлягає приведенню у відповідність до реальних обставин шляхом перерахунку.
Отже, річна замовлена потужність не є фіксованою величиною і може бути приведена у відповідність до фактичного використання, а перерахунок має ретроспективний характер. У контексті спірних правовідносин це означає, що навіть у разі подання позивачем заяви про зменшення річної замовленої потужності після 10 липня 2026 року (відповідно до положень п. 3 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем) відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок вартості послуг розподілу природного газу за весь період з початку 2026 року, зокрема за період з 11.02.2026 по 10.07.2026.
Одночасно з пред'явленням позову позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить:
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії відновити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Жавинка, вул. Теплична, 4;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, обмеження або невідновлення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Жавинка, вул. Теплична, 4, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що між сторонами існує реальний та невирішений спір щодо правомірності нарахування плати за послуги з розподілу природного газу. Водночас відповідач вважає наявність такої спірної заборгованості достатньою підставою для припинення газопостачання. Зокрема, попри існування зазначеного спору, 01.04.2026 відповідач здійснив припинення газопостачання шляхом закриття відключаючого пристрою та його пломбування.
Отже, позивач опинився в ситуації, коли відповідач, посилаючись на спірну заборгованість, що безпосередньо оспорюється у позові, вже припинив газопостачання та зберігає можливість продовжувати або повторно вчиняти дії щодо його невідновлення чи подальшого обмеження. Саме це зумовлює необхідність негайного судового втручання шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 10.04.2026 відкрито провадження у справі.
Відповідно до п. 1, 3, 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розглядаючи заяву про забезпечення позову. Суд може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою суду від 10.04.2026 призначено судове засідання з розгляду заяви позивача про забезпечення позову на 14.04.2026 на 11:30 та викликано сторін у це судове засідання.
13.04.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заперечення на заяву позивача про забезпечення позову, у яких зазначає, що відповідно до акта від 01.04.2026 про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) причиною припинення газопостачання стало отримання від Оператора газотранспортної системи повідомлення про відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Тобто станом на 01.04.2026 у позивача був відсутній договір з постачальником природного газу, що є окремою підставою для припинення газопостачання.
Разом з тим, відповідач зазначає, що ліквідувавши одну підставу для припинення газопостачання у вигляді укладання договору на постачання природного газу, позивач не ліквідував іншу - у вигляді сплати боргу за період з 11.02.2026 по 31.03.2026. Крім того, відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу) позивач також не здійснив, що на думку відповідача, свідчить про відсутність у позивача реального наміру відновити газопостачання.
У судове засідання 14.04.2026 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 14.04.2026 для постановлення ухвали за результатами розгляду заяви про забезпечення позову суд оголосив перерву до 15.04.2026 до 10:00.
Розглянувши подану заявником заяву про забезпечення позову та заперечення відповідача, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини»).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).
Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії (ст. 137 ГПК України).
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
З огляду на те, що у цій справі ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Щодо зобов'язання відповідача відновити газопостачання (розподіл газу).
Частиною 1 ст. 137 ГПК передбачено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, суд має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені у частині першій статті 137 ГПК України, та інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Проте ані ГПК України, ані іншими законами чи міжнародними договорами, ратифікованими Верховною Радою України, не передбачено можливості вжиття такого заходу забезпечення позову, як зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
За наведених обставин, заява позивача в частині зобов'язання відповідача відновити газопостачання (розподіл газу) задоволенню не підлягає.
Щодо заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення, обмеження або невідновлення газопостачання (розподілу природного газу).
Відповідно до акта про припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) від 01.04.2026 представниками Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснено припинення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт споживача - ТОВ «Агрохолдинг «Радосвіт» із зазначення причини: відповідно до положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем - отримання від Оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача.
Водночас відповідач зазначає, що, усунувши одну з підстав для припинення газопостачання шляхом укладення договору на постачання природного газу, позивач не усунув іншу підставу - несплату заборгованості за період з 11.02.2026 по 31.03.2026, а також не відшкодував Оператору ГРМ витрати, пов'язані з припиненням та відновленням газопостачання (розподілу природного газу).
Отже, наведе свідчить про те, що між сторонами існує спір щодо припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати коштів за послуги з розподілу природного газу, із порядком визначення та розміром якої не погоджується позивач.
Відповідно до п. 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється Оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п'яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
Таким чином, укладання позивачем договору з постачальником природного газу, тобто усунення порушення, зазначеного в акті від 01.04.2026, є підставою для відновлення газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт позивача.
Однак п. 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПТЕСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у випадку несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.
Враховуючи те, що позивач фактично оскаржує вартість послуг з розподілу природного газу, а відповідач не погоджується із наявністю підстав для здійснення такого перерахунку, тобто між сторонами існує невирішений спір з цього питання, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження газопостачання (розподілу природного газу) після його підключення, може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. Зокрема, тривале безпідставне відключення від газопостачання до вирішення спору по суті може спричинити істотні негативні наслідки для господарської діяльності позивача - зупинення виробничих процесів та завдання матеріальних збитків, що у подальшому може зумовити необхідність нового звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Водночас застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження газопостачання (розподілу природного газу) на об'єкт позивача можливе лише щодо заборгованості, яка виникне за спірний період, оскільки заборона вчиняти такі дії у зв'язку з наявністю іншої заборгованості, не пов'язаної зі спірними правовідносинами, призведе до безпідставного втручання у його господарську діяльність та порушення балансу інтересів сторін. Вирішення питання щодо іншої заборгованості повинно вирішуватись сторонами на загальних підставах.
Разом з тим, суд вважає, що заявлений позивачем захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на невідновлення газопостачання (розподілу природного газу), фактично спрямований на спонукання відповідача до активних дій з відновлення газопостачання, тобто є зобов'язанням вчинити певні дії, а не забороною їх вчиняти.
При цьому суд не враховує доводи відповідача про відсутність порушеного права позивача на момент подання позову про зобов'язання здійснити перерахунок та заяви про забезпечення позову, оскільки оцінка наданих сторонами доказів, а також встановлення наявності чи відсутності порушеного права, здійснюються судом безпосередньо під час вирішення спору по суті.
За наведених обставин, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу після підключення розподілу природного газу на об'єкт позивача (зокрема у зв'язку з припиненням обставин, що стали підставою для його відключення 01.04.2026), вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження розподілу природного газу на цей об'єкт Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» у зв'язку з нарахуванням заборгованості на різницю між річною замовленою потужністю та фактично спожитим обсягом природного газу, яка виникає за період 11.02.2026 по 10.07.2026.
У судовому засіданні 15.04.2026 відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив скорочену ухвалу.
Керуючись ст. 13, 14, 73-80, 86, 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Газорозподільні мережі України» в особі Чернігівської філії після підключення розподілу природного газу на об'єкт Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг “Радосвіт», розташований за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Жавинка, вул. Теплична, 4, кадастровий номер земельної ділянки 7425583400:04:000:9004 (зокрема у зв'язку з припиненням обставин, що стали підставою для його відключення 01.04.2026), вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення або обмеження розподілу природного газу на цей об'єкт Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» у зв'язку з нарахуванням заборгованості на різницю між річною замовленою потужністю та фактично спожитим обсягом природного газу, яка виникає за період 11.02.2026 по 10.07.2026.
3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт» про забезпечення позову в іншій частині відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг «Радосвіт», код ЄДРПОУ 38256865, вул. Прилуцька, буд. 125, с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область, 16651.
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Чернігівської філії, код ЄДРПОУ 45355956, вул. Любецька, буд. 68, м. Чернігів, 14021.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 15.04.2026. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повна ухвала складена 17.04.2026.
Суддя В. В. Шморгун