29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"14" квітня 2026 р. Справа № 924/1275/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Жиромській А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс ЮА", м. Хмельницький
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", м. Хмельницький
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Хмельницький
про стягнення грошей
представники сторін:
від позивача - Богач А.А. - згідно посвідчення,
від відповідача - Доценко О.О. згідно довіреності,
від третьої особи - Повх В.В.
встановив:
об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс ЮА" звернулося до господарського суду з позовною заявою до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" про стягнення 9003,65 грн. заборгованості зі сплати на утримання багатоквартирного будинку за період з 01.06.2022 по 30.06.2025.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.02.2008 року на підставі договору купівлі-продажу АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" продало ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . 01.07.2025 року ОСОБА_1 зареєстрував право власності на квартиру. Таким чином, до 30.06.2025 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" було власником квартири АДРЕСА_2 та не сплачувало кошти на утримання будинку та спільного майна, що зумовило виникнення заборгованості в сумі 9003,65 грн.
Позивач у відповіді на відзив, сформованій в системі «Електронний суд» 07.02.2026, зазначає, що у 2008 році в Україні діяла розгалужена система реєстрації нерухомості. Правочини (договори купівлі-продажу) підлягали обов'язковому посвідченню нотаріусами та реєстрації в Державному реєстрі правочинів, тоді як саме право власності реєструвалося в БТІ шляхом внесення відміток у реєстрові книги. Умовами договору купівлі-продажу квартири від 26.02.2008 року прямо передбачено: п.6 договору - продавець заперечує проти реєстрації права власності за покупцем до повного розрахунку; п. 5 договору - факт повного розрахунку підтверджується нотаріально завіреною заявою продавця; п. 21 договору - у разі невнесення коштів договір може бути розірваний з поверненням майна продавцю. Таким чином, сторони договору прямо обумовили, що право власності не може бути зареєстроване до виконання покупцем грошових зобов'язань у повному обсязі. Факт повного розрахунку підтверджено лише у 2025 році (заява від 27.06.25), після чого 01.07.2025 здійснено державну реєстрацію права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. До моменту державної реєстрації права власності 01.07.2025 право власності на квартиру АДРЕСА_2 за покупцем не було зареєстровано; АТ «Хмельницькгаз» залишалося власником квартири; саме на АТ «Хмельницькгаз» покладався обов'язок утримання спільного майна та сплати внесків ОСББ.
Щодо зарахування платежів у рахунок погашення найдавнішої заборгованості позивач звертає увагу, що відповідач не зазначив у жодному платіжному документі, що сплата має бути зарахована за конкретний поточний період, а відтак позивач був вправі зарахувати кошти у рахунок існуючого боргу.
Відповідач - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" у відзиві на позовну заяву, сформованому в системі «Електронний суд» 22.01.2026, проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що позовні вимоги пред'явлені до юридичною особи, що не являється власником квартири АДРЕСА_1 з 26.02.2008 року. Акцентує увагу, що договір купівлі-продажу квартири від 26.02.2008 року був зареєстрований у момент його укладення у Державному реєстрі правочинів, право власності на квартиру перейшло до гр. ОСОБА_1 одразу після такої державної реєстрації правочину. Зокрема, такі умови відповідали Тимчасовому порядку державної реєстрації правочинів, ст. 210 Цивільного Кодексу України, а також п. п.16 договору купівлі продажу квартири від 26.02.2008 року, в якому сторони визначили, що право власності на квартиру виникає у покупця з моменту державної реєстрації даного договору. Крім того, зазначає, що здійснені розрахунки заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та спільного майна є суперечливими та не підтверджені документально жодними первинними бухгалтерськими документами. Жодних обґрунтувань та пояснень з приводу зарахувань оплати, які здійснювалися власником квартири ОСОБА_1 , в попередні періоди в позовній заяві не наведено.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 у письмових пояснення, які надійшли на адресу суду 03.03.2026 року, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає про розбіжності у сумах заборгованості, посилаючить на «Відомості нарахування внесків за утримання будинку за червень 2025р. ОСББ «Фенікс ЮА» у групі Viber та звертає увагу відсутність у матеріалах справ первинних фінансових документів, що підтверджують заявлену суму.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві.
Третя особа у судовому засіданні просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.04.2025 ВАТ «Хмельницькгаз» 07.02.2008 року зареєстрований як власник № НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 .
26.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» ( продавець) та гр. ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (станом на сьогодні С. Бандери) у м. Хмельницькому загальною площею 47,9 кв. м.
Пунктом 3 договору визначено, що ця квартира належить продавцю на підставі свідоцтва про право особистої власності на квартиру, виданого 11.04.2000 р. Міським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, на підставі рішення виконкому Хмельницької міської Ради народних депутатів №3-Є від 05.01.2000 р. та зареєстрована в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Хмельницьким БТІ за № №22049377.
У п. 5 договору встановлено, що проведення повного розрахунку між сторонами підтверджується нотаріально завіреною заявою продавця.
Відповідно до п.6 договору продавець заперечує проти реєстрації права власності на дану квартиру Хмельницьким БТІ за покупцем до повного розрахунку із ним.
Згідно з п. 15 договору даний договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації.
В п.16 договору сторони визначили, що право власності на квартиру виникає у покупця з моменту державної реєстрації даного договору правочину.
У відповідності із ст.182 ЦК України право власності на нерухомість підлягає державній реєстрації в Хмельницькому БТІ (п.18 договору).
Вказаний договір 28.02.2008 року посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І., зареєстровано в реєстрі за №674.
В договорі також зазначено, що у відповідності із ст. 210 ЦК України даний договір підлягає державній реєстрації.
В заяві від 27.06.2025 року представник АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" повідодив, що ОСОБА_2 здійснив повний розрахунок по договору купівлі-продажу квартири під номером АДРЕСА_1 , посвідченого Пруняком B.I., приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу 26.02.2008 року за р.№674.
В рішенні про державну реестрацію прав від 03.07.2025 року №7973650 державний реестратор прав на нерухоме майно ОСОБА_3 зазначає про розгляд заяви від 01.07.2025 року за реестраціним номером 67716658 подану відповідно до Закону Украни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їx обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року №1127, вирішила провести державну реєстрацію прав за заявою.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.08.2025 ОСОБА_1 01.07.2025 року зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
З метою утримання будинку та спільного майна співвласниками квартир багатоквартирного будинку прийнято рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юлія» у м. Хмельницькому.
Згідно протоколу №3 загальних зборів співвласників об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юлія» у м. Хмельницькому проведеного 13 жовтня 2024 за місцезнаходження АДРЕСА_4 співвласники прийняли рішення змінити назву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Юлія» у м. Хмельницькому на об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс ЮА» та затвердити статут ОСББ в новій редакції зі внесенням змін та доповнень (питання 3 та 4 порядку денного протоколу).
Відповідно до п.1 розділу I статуту - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фенікс ЮА» створено відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 .
Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, яке оформлене протоколом від 01.09.2018р. (питання 3) визначено, що з 01.08.2018 встановлено внесок 3,25 грн. на 1 кв.м. квартири.
Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Юлія», проведених 25.09.2020 року, яке оформлене протоколом №4 від 10.10.2020 року, (питання 8) встановлено розмір внеску співвласників до цільового фонду заходів з енергоефективності, встановивши його в сумі не більше 5,62 грн. з 1 кв.м. площі приміщення.
Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Юлія», проведених 25.09.2020 року, яке оформлене протоколом №4 від 10.10.2020 року, (питання 9) визначено, що з 01.10.2020 встановлено внесок 4,10 грн. на 1 кв.м. житлової площі квартири.
Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , яке оформлене протоколом №7 від 11.07.2010 року, (питання 7) визначено, що місячний внесок для забезпечення витрат ОСББ пов'язаних зі здійсненням заходів і отримання та обслуговування кредиту збільшено на 6,78 грн. на 1 кв.м., в зв'язку з чим, загальний розмір щомісячного внеску становить 10,88 грн. за 1 кв.м.
Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Юлія», у м. Хмельницькому, яке оформлене протоколом №2 , проведеного 11.02.2024 року, (питання 3) визначено, що розмір внеску на утримання будинку та при будинкової території визначено у розмірі 6,00 грн. за 1 кв.м. для 10-ї поверхівки.
Згідно «Відомості по сплаті внесків на утримання будинку та спільного майна по квартирі АДРЕСА_2 » за період - 01.09.2019 року по 30.06.2025 року відповідач не сплачував кошти на утримання будинку та спільного майна, що зумовило виникнення заборгованості в сумі 9003,65 грн.
Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Положеннями ст. 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Відповідно до п.п. 5, 10 ч.1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники зобов'язані виконувати рішення зборів співвласників, своєчасно сплачувати за спожиті житлово- комунальні послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2008 року між відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз» ( продавець) та гр. ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (станом на сьогодні С. Бандери) у м. Хмельницькому загальною площею 47,9 кв. м.
Вказаний договір 28.02.2008 року посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пруняком В.І., зареєстровано в реєстрі за №674. Згідно ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України (в редакції станом на 14.06.2007) якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції станом на 14.06.2007) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до статті 210 Цивільного Кодексу України, визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.
Станом на момент укладення договору купівлі-продажу квартири від 26.02.2008 року діяв Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 671.
Пунктом 6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів визначено, що Державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.
Датою державної реєстрації правочину вважається дата та час внесення відповідного запису до Реєстру.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів №5501972 від 26.02.2008, виданого приватним нотаріусом Пруняком В.І. здійснено запис (номер правочину) 2718155.
Враховуючи наведені норма суд відмічає, що положення п. 6 договору купівлі-продажу за своїм змістом суперечать наведеним вище нормам Цивільного Кодексу України. Одночасно закріплене в п. 16 цього ж договору повністю узгоджується з із нормами ЦК.
Таким чином, право власності у покупця (третьої особи - ОСОБА_1 ) виникло саме з моменту державної реєстрації правочину.
Відповідно до частин першої, третьої-четвертої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц, від 13.03.2019 у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц (пункт 63), від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 (пункт 71)).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункт 70), від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (пункт 66), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (пункт 27), від 09.02.2021 у справі №635/4741/17 (пункт 33.2).
Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20).
Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №917/1212/21 (п. 189)).
При цьому Верховний Суд зауважив, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті чи для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення щодо суті заявлених до належного відповідача вимог (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (пункт 40), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39)).
Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов'язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб'єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19 (провадження №61-9953ск20), від 20.01.2021 у справі №203/2/19 (провадження №61-6983ск20), від 06.09.2023 у справі №№757/8221/19-ц).
Отже, звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у позові.
Вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 23.07.2024 по справі 910/10287/21 та від 16.06.2025 по справі №917/542/22.
Водночас, позов у цій справі подано об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс ЮА" до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", яке не є належним відповідачем за цим позовом, оскільки матеріалами справи встановлено, що право власності у покупця ОСОБА_1 виникло саме з моменту державної реєстрації договору купівлі -продажу квартири, а саме 26.02.2008, тому підстави для задоволення позову до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи , відсутні. При цьому суд виходить з того, що оскільки фізична особа - громадянин не може бути відповідачем в господарському суді, суд не може провести заміну неналежного відповідача на належного - ОСОБА_1 .
Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов'язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов'язків (п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).
Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).
З врахуванням викладеного, рішення суду ухвалено на підставі безпосередньо досліджених доказів, що визначають предмет доказування у цій справі, та які і вплинули на сформульовані у рішенні суду висновки.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення складено 17.04.2026 року.
Віддрук. 1 прим. 1 - до справи;
Позивачу, відповідачу, третій особі рішення надіслати до електронного кабінету ЕС.