29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"06" квітня 2026 р. Справа № 924/1325/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Андрєєву В.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" селище Богданівці Хмельницького району Хмельницької області
про припинення володіння гідротехнічною спорудою - став №2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 651461968250) на земельній ділянці з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 площею 1,5га шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна 651461968250)
За участю:
від прокуратури: Лісовий О.І. згідно посвідчення №079589 від 17.06.2024.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Мартинкова О.Л. згідно Витягу з ЄДРЮОФОП
З оголошенням перерви в судовому засіданні 04.03.2026 та 01.04.2026.
06.04.2026 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 240 ГПК України.
31.12.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" селище Богданівці Хмельницького району Хмельницької області про припинення володіння ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" гідротехнічною спорудою - став №2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 651461968250), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 площею 1,5га цільове призначення для рибогосподарських потреб на території колишньої Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (номер відомостей про речове право 9921101) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна 651461968250.
В обгрунтування позовних вимог керівник прокуратури вказує на те, що гідротехнічна споруда - став №2 є невід'ємною складовою земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 та функціонально призначена для забезпечення існування та експлуатації водного об'єкта. При цьому, відповідач набув та зареєстрував за собою право приватної власності на зазначену гідротехнічну споруду за відсутності належних та законних підстав для виникнення приватної власності на об'єкти інженерної інфраструктури водного фонду, які за своїм правовим режимом не можуть перебувати у приватній власності відокремлено від земельної ділянки та водного об'єкта, на якому вони розміщені. Фактичне володіння та державна реєстрація за відповідачем права приватної власності на гідротехнічну споруду створюють перешкоду Хмельницькій міській раді як законному власнику земельної ділянки водного фонду у здійсненні повноважень володіння, користування та розпорядження нею.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 05.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1325/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10:30год. 02.02.2026.
21.01.2026 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-22/561/26) із запереченнями та зазначенням про те, що 10 серпня 2023 року між товариством та Хмельницькою міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом №03. Отже, Хмельницькій міській раді було достеменно відомо про наявність на земельній ділянці нерухомого майна товариства, оскільки в п. 3 Договору вказано, що на ділянці розташовані об'єкти інфраструктури: глуха, трапецеїдального профілю гребля, водоскидна споруда (донний водовипуск). Звертає увагу суду на те, що ТОВ "Хмельницьк Уніком" перед укладенням договору зверталося до Хмельницької міської ради з листом №37 від 06 серпня 2021 року, у якому вказувало на наявність належного товариству нерухомого майна, на земельній ділянці, та додало копію підтверджуючих документів. З цього вбачається, що Хмельницька міська рада була ознайомлена із наявністю гідротехнічної споруди на земельній ділянці, і не вбачала у цьому порушення своїх прав. Як вірно зазначено в позовній заяві, ТОВ "Хмельницьк Уніком" є користувачем земельної ділянки 6825084500:02:012:0040 з лютого 2012 року. Наголошує, що відповідачем здійснені поліпшення водного об'єкту та благоустрій прилеглої території. ТОВ "Хмельницьк Уніком" не вчиняло жодних дій, пов'язаних з оформленням права власності на земельну ділянку водного фонду під гідротехнічною спорудою, а лише орендує її на законних підставах та відповідно до договірних умов, сплачує орендну плату. В обґрунтування позову в частині застосування строків давності, прокурор зазначає, що поданий ним позов є негаторний, а тому до нього не застосовується позовна давність. Товариство не погоджується з такою позицією, на переконання відповідача, права власника землі жодним чином не порушені. У відзиві на позов, відповідач вказує, що Хмельницька міська рада отримує орендну плату та не заявляла про порушення її прав. І оскільки наявність перешкод власнику у вільному користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з водним об'єктом на ній є недоведеним, не можна вважати даний позов негаторним, а тому до нього застосовується загальна позовна давність. З огляду на вищевикладене, ТОВ "Хмельницьк Уніком" просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із недоведеністю наявності порушених прав власника землі та пропуском строку позовної давності.
26.01.2026 до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив на позов (вх.№05-22/815/26) з зазначенням про те, що до предмета доказування у даній справі належать обставини, пов'язані з правовим статусом спірної гідротехнічної споруди, правомірністю набуття відповідачем права власності на гідроспоруду (гідровузол ставка), підставами та законністю державної реєстрації такого права, а також наявністю підстав для усунення перешкод позивачу у здійсненні повноважень власника шляхом застосування способу захисту, обраного у позовній заяві. Гідротехнічна споруда забезпечує функціонування відповідного водного об'єкта та за своїм функціональним призначенням і правовою природою не може існувати окремо від нього. Використання гідротехнічної споруди без втрати її цільового призначення з іншою метою, ніж обслуговування водного об'єкта, є неможливим, у зв'язку з чим така споруда є приналежністю водного об'єкта та земельної ділянки водного фонду, на якій вона розташована, і слідує за головною річчю з урахуванням вимог статті 186 Цивільного кодексу України. З огляду на викладене та враховуючи правовий статус спірної гідротехнічної споруди як приналежності водного об'єкта, право власності на таку споруду не може існувати ізольовано від права власності на земельну ділянку водного фонду та відповідний водний об'єкт, що виключає можливість набуття її у приватну власність відповідачем.
Земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 загальною площею 1,5га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб, складовою якої є спірна гідротехнічна споруда, перебуває у користуванні ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" на підставі договору оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом №3 від 10.08.2023. Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №916/5073/15. Отже, укладений між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" договір оренди земельної ділянки є чинним та породжує відповідні цивільні права й обов'язки, зокрема право орендаря користуватися земельною ділянкою за її цільовим призначенням протягом строку дії договору. Водночас чинність договору оренди земельної ділянки не створює правових підстав для набуття орендарем права приватної власності на гідротехнічну споруду, яка є складовою водного об'єкта та має спеціальний правовий режим. З урахуванням того, що гідротехнічна споруда є нерозривно пов'язаною з водним об'єктом, не може бути відокремлена від нього без втрати цільового призначення та не є самостійним об'єктом цивільних прав, наявність у відповідача права користування земельною ділянкою водного фонду не усуває допущеного порушення інтересів держави, яке полягає у незаконній державній реєстрації права приватної власності на об'єкт, що за законом має перебувати у комунальній власності.
Наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право приватної власності відповідача на спірну гідротехнічну споруду створює юридичні перешкоди у здійсненні Хмельницькою міською радою повноважень власника земельної ділянки водного фонду та відповідного водного об'єкта. Така реєстрація обмежує можливість належного управління об'єктом публічної власності та суперечить публічному інтересу. Позов прокурора спрямований на усунення зазначених перешкод шляхом припинення незаконно зареєстрованого речового права, а відтак має негаторний характер. Заявлений спосіб захисту застосовується у випадках, коли власник не позбавлений володіння майном, однак дії іншої особи перешкоджають реалізації повноважень користування та розпорядження ним, у тому числі шляхом створення юридичних обмежень. Державна реєстрація права приватної власності на гідротехнічну споруду є триваючим правопорушенням, оскільки саме її чинність зумовлює постійні перешкоди у здійсненні правомочностей власника земельної ділянки водного фонду. За таких обставин до заявлених вимог позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений упродовж усього часу тривання порушення.
Посилання відповідача на обізнаність Хмельницької міської ради про існування спірної гідротехнічної споруди не має правового значення, оскільки бездіяльність або тривале невжиття заходів захисту не легалізує незаконне набуття права приватної власності на об'єкт, який відповідно до закону має перебувати у комунальній власності, та не може нівелювати публічний інтерес. Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" зареєструвало за собою право власності на гідротехнічну споруду всупереч встановленому законодавством порядку, унаслідок чого орган місцевого самоврядування фактично позбавлений можливості реалізовувати повноваження власника земельної ділянки водного фонду, на якій розташована спірна споруда, що порушує інтереси територіальної громади. Невжиття Хмельницькою міською радою з 2021 року заходів судового захисту свідчить про бездіяльність компетентного органу у спірних правовідносинах та є підставою для реалізації прокурором повноважень щодо представництва інтересів держави у суді.
02.02.2026 в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:30год. 23.02.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
03.02.2026 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/1080/26), в яких позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 11:30год. 04.03.2026.
04.03.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:30год. 01.04.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
27.03.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/2684/26) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю з'явитись в судове засідання.
01.04.2026 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:40год. 06.04.2026, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні 06.04.2026 позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.04.2026 проти позову заперечила, просила суд відмовити прокуратурі у його задоволенні.
Представник позивача в судове засідання 06.04.2026 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвалу суду від 01.04.2026 було доставлено до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа від 02.04.2026.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.11.2014, 08.11.2010 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040, площею 1,5га.
10.02.2012 між Микуляк А.Г. (Орендар) та ТОВ "Хмельницьк Уніком" (Суборендар) укладено договір суборенди №1, відповідно до умов якого Орендар передав, а Суборендар прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку водного фонду площею 1,50га (в тому числі під водою-1,278га, сінокіс-0,222га) із земель державної власності, розташовану за межами населеного пункту на території Масівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Земельна ділянка що передається в суборенду знаходиться у володінні та користуванні орендаря відповідно до договору оренди землі №435 від 05.11.2010, укладеним між орендарем та Хмельницькою районною державною адміністрацією. Листом Хмельницької районної державної адміністрації надано Микуляку А.Г. дозвіл на передачу в суборенду земельної ділянки.
До договору наявний лист-погодження Хмельницької районної державної адміністрації про надання дозволу Микуляку А.Г, як Орендарю земельної ділянки для передачі її в суборенду ТОВ "Хмельницька універсальна компанія".
Відповідно до довідки Хмельницької районної державної адміністрації №012 від 07.04.2015, земельна ділянка ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" (договір суборенди №1 від 10.02.2012) знаходиться за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Масівецька сільська рада.
26.09.2013 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, а саме ставу №2 (реконструкція) (Масівецька с/р, с. Масівці Хмельницького району Хмельницької області), замовник ТОВ "Хмельницькуніком".
Матеріали справи містять технічний паспорт ставка №2 за межами с. Масівці Хмельницького району Хмельницької області, виготовлений у 2011 році, який містить застереження користувача, президента ТОВ "Уніком" Телеги О.І. про зобов'язання дотримуватись рекомендацій до експлуатації ставка і гідроспоруд та технічний паспорт на гідротехнічну споруду став №2, виготовлений 15.05.2015.
05.06.2015 державним реєстратором Реєстраційної служби Хмельницького міського управління юстиції Хмельницької області Мельником В.В. прийнято piшення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №21830995, згідно якого проведено державну реєстрацію права власності на гідротехнічну споруду-став №2, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040, та відкрито розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.12.2025, власником земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040, площею 1,5га є Хмельницька міська рада.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 24.12.2025 на земельній ділянці з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 (цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа 1,5га) знаходиться об'єкт речових прав - гідротехнічна споруда-став №2 (довжина каналу-769м.п., довжина греблі 100м.п. та ін. відповідно до технічного паспорту, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с/рада Масівецька, право власності на яку зареєстровано 05.06.2015 за ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" (код ЄДРПОУ 01883177).
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №468/2021-р від 26.04.2021 надано в оренду строком на 10 років ТОВ "Хмельницьк Уніком" земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом із земель державної власності (кадастровий номер 6825084500:02:012:0040) загальною площею 1,5га для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Масівці на території Хмельницької міської територіальної громади Хмельницького району.
Рішенням Хмельницької міської ради позачергової двадцять другої сесії від 21.12.2022 вирішено укласти договір з ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" на підставі розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №468/2021-р від 26.04.2021 договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом із земель державної власності (кадастровий номер 6825084500:02:012:0040) загальною площею 1,5га для рибогосподарських потреб, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Масівці на території Хмельницької міської територіальної громади Хмельницького району.
В подальшому, 10.08.2023 між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом №03.
Згідно з п. 1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у старостинському окрузі з центром в с. Богданівці, за межами с. Масівці, для рибогосподарських потреб.
Відповідно до п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,5 га, у тому числі сіножаті площею 0,0402га, землі, що використовуються для технічної інфраструктури площею 0,1818га, з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040, цільове призначення земельної ділянки згідно КВЦПЗ - для рибогосподарських потреб (10.07), категорія земель - землі водного фонду, яка розташована за межами с. Maсівці та водний об'ект (водний пpocтір), у тому числі рибогосподарська технологічна водойма площею 1,278га та об'ємом при нормальному підпірному рівні 19,04тис.м3. Рибогосподарська технологічна водойма згідно з цим договором надається в оренду з урахуванням вимог Закону України "Про аквакультуру".
Згідно з п. 3 договору, на земельній ділянці розташовані об'єкти інфраструктури - глуха, трапецеїдального профілю гребля, водоскидна споруда (донний водовипуск).
Відповідно до п. 7 договору, договір укладено на строк 10 (десять) років до 26.04.2031.
Згідно з п. 8 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та poзмірі за земельну ділянку у poзмірі 4331,41грн в рік, що становить 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Пунктом 19 договору передбачено, що землекористувач зобов'язаний забезпечити вільний доступ до земельної ділянки відповідним службам для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж i споруд на них, що знаходяться в межах закріплених територій.
В матеріалах справи наявний розрахунок розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності грошова оцінка яких проведена на 2023 рік; розрахунок розміру орендної плати за водний об'єкт; витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.10.2022 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 становить 31387,00грн.); план землекористування ТОВ "Хмельницька універсальна компанія"; кадастровий план земельної ділянки; акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" з суміжними землекористувачами; акт приймання-передачі земельної ділянки від 10.08.2023.
Матеріали справи містять докази листування керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького з Регіональним офісом водних ресурсів у Хмельницькій області, Хмельницькою районною державною адміністрацією, Хмельницькою міською радою щодо надання необхідних документів та письмової інформації.
Листом від 25.11.2025 Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до Хмельницької міської ради з проханням надати інформацію чи вживалися міською радою заходи щодо повернення гідротехнічної споруди став №2 у комунальну власність, а також повідомити про намір міської ради вжити відповідних заходів.
У відповідь, листом від 27.11.2025 Виконавчий комітет Хмельницької міської ради повідомила керівника Окружної прокуратури що заходи судового захисту не вживались.
24.12.2025 керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького повідомив Хмельницьку міську раду про звернення до суду із позовом в особі Хмельницької міської ради про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою шляхом припинення права володіння нею, скасування державної реєстрації права приватної власності із закриттям відповідного розділу та реєстраційної справи.
Вважаючи, що право приватної власності на гідротехнічну споруду за ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" зареєстровано неправомірно, прокурор в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частинами 4, 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) №3-рп/99 від 08.04.1999 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.
Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду із позовом, прокурор зазначає, що всупереч встановленому законодавством порядку, ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" зареєструвала за собою право власності на нерухоме майно - гідротехнічну споруду (гідровузол ставка), яке в силу закону може бути набуто лише органом місцевого самоврядування - Хмельницькою міською радою, яка є власником земельної ділянки водного фонду, на якій розміщена спірна гідроспоруда та не може бути набуте іншими особами.
Звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради, прокурор зазначив, що враховуючи правовий статус спірної гідротехнічної споруди як приналежності водного об'єкту, власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об'єкт. Таким чином спірна гідротехнічна споруда, розташована на земельній ділянці водного фонду, яка належить Хмельницькій міській раді, є складовою частиною земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999).
Як зазначає прокурор в позовній заяві, власником та органом, уповноваженим розпоряджатися земельною ділянкою водного фонду, на якій розташована спірна гідроспоруда є територіальна громада в ocoбi Хмельницької міської ради. Отже, уповноваженим органом на захист iнтересів держави у цьому cпopi та належним позивачем є саме Хмельницька міська рада.
Системне тлумачення положень статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Судом враховується, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень (органи державної влади, органи місцевого самоврядування або інші суб'єкти владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах), а не прокурор, між тим для того щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
З матеріалів справи слідує, що Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до Хмельницької міської ради із листом від 25.11.2025 з проханням надати інформацію чи вживалися міською радою заходи щодо повернення гідротехнічної споруди став №2 у комунальну власність та повідомити про намір міської ради вжити відповідних заходів.
У відповідь, листом від 27.11.2025 Виконавчий комітет Хмельницької міської ради повідомив керівника Окружної прокуратури що заходи судового захисту не вживались.
З наведеного слідує, що позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на стверджуване порушення належним чином, заходів захисту інтересів держави, зокрема, у судовому порядку, самостійно не вжив. Невжиття таких заходів за умови обізнаності про наявність відповідного порушення, про що свідчить вищенаведене листування прокурора з позивачем, стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі позивача до суду з цим позовом.
Така бездіяльність позивача як компетентного органу, який здійснює відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, є самостійною юридичною особою, однак який незалежно від причини не здійснює захисту інтересів держави в судовому порядку, виключає можливість трактування прокурора як альтернативного суб'єкта звернення до суду, що замінює компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. У цьому випадку прокурор виконує саме субсидіарну роль, замінюючи в судовому провадженні позивача, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту інтересів держави.
Наведені вище обставини щодо обізнаності позивача з порушенням інтересів держави, зважаючи на характер наданої позивачем відповіді на лист прокурора, свідчать про встановлення обставин, за яких порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Вказане відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для захисту інтересів держави в особі позивача шляхом пред'явлення цього позову. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18. При цьому, у підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, у матеріали справи надано повідомлення (від 24.12.2025), адресоване Хмельницькій міській раді, про наявність підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі позивача в суді.
З урахуванням вищенаведеного в сукупності спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо недоведеності підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.
Щодо позовних вимог про припинення володіння ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" нерухомим майном-гідротехнічною спорудою-став №2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 651461968250), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 площею 1,5га, цільове призначення для рибогосподарських потреб на території колишньої Масівецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (номер відомостей про речове право 9921101) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна 651461968250) суд зазначає наступне.
Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) унормовано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є юридичним фактом, який полягає в офіційному визнанні та підтвердженні державою набутого особою речового права на нерухомість та є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов'язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.
При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право.
Аналогічні правові висновки сформульовано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 27.06.2018 у справі №921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі №909/472/18, від 14.12.2021 у справі №911/1455/19, від 21.01.2020 у справі №910/10987/18.
Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Крім того, законодавством визначені подільні та неподільні речі.
Так, ст. 183 ЦК України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення. Річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 186 ЦК України).
Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (ч.1 ст. 187 ЦК України).
Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (ч.1 ст. 188 ЦК України).
Окрім того, ст. 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
За змістом ст. ст. 186, 190, 316 ЦК України, право власності особи виникає на окрему, самостійну річ, тоді як приналежність не може бути окремим об'єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС від 14.02.2018 справа №910/8903/16).
Також, не можуть бути самостійними об'єктами права власності окремі із складових частин речі, які при переході права на річ не підлягають відокремленню (ст. 187 ЦК України).
Як встановлено з матеріалів справи, на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 (цільове призначення: для рибогосподарських потреб, площа 1,5га) знаходиться гідротехнічна споруда-став №2 (довжина каналу-769м.п., довжина греблі 100м.п. та ін. відповідно до технічного паспорту, за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, с/рада Масівецька, яка належить на праві власності ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" (код ЄДРПОУ 01883177).
Підставою для реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - став №2 за ТОВ "Хмельницька універсальна компанія", за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, слугувало свідоцтво про право власності №38593397 від 05.06.2015.
Водночас, земельна ділянка з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040, загальною площею 1,5га, на якій розміщена гідротехнічна споруда-став №2, належить Хмельницькій міській раді та впродовж 2012-2023 років перебувала в суборенді ТОВ "Хмельницька універсальна компанія", а з 10.08.2023 передана в оренду вказаному товариству на підставі договору оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом №3, укладеного між Хмельницькою міською радою та ТОВ "Хмельницька універсальна компанія".
При розгляді спору щодо припинення володіння нерухомим майном: гідротехнічною спорудою, до предмету доказування входить питання чи являється гідротехнічна споруда самостійними об'єктом права власності.
При аналізі даного питання суд враховує, що відповідно до п.1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів, затвердженої наказом Держкоммістобудування №252 від 19.12.1995, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Згідно із ДСТУ 3517-97 "Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять", гідротехнічна споруда це інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії вод.
ДБН В.2.4-3:2010 "Гідротехнічні споруди. Основні положення" визначає, що гідротехнічні споруди це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також захисту від шкідливого впливу вод.
У подальшому, визначення гідротехнічних споруд закріплено в Законі України "Про аквакультуру" (набрав чинності 01.07.2013), який визначає принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері аквакультури.
Законом України "Про аквакультуру" уведено поняття гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди).
Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про аквакультуру", гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Крім того, згідно з ДБН В.2.4-3: 2010, п. 1.3 Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 16.01.2014 №21, (далі Положення) гідротехнічна споруда, це споруда, що підпадає під вплив водного середовища, призначена для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, визначено, що споруди це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
З викладеного слідує, що гідротехнічна споруда не може бути окремим об'єктом права власності, оскільки є приналежністю (складовою частиною водойми) та слідує за головною річчю.
З аналізу ст. ст. 181, 182, 186, 187 ЦК України та Закону України "Про аквакультуру" вбачається, що гідротехнічна споруда рибогосподарської технологічної водойми (ставка), яка за своєю функцією призначена для управління сільськогосподарською діяльністю із штучного розведення, утримання та вирощування об'єктів аквакультури, є інженерною спорудою, яка нерозривно пов'язана з водним об'єктом і земельною ділянкою, на якій вона розташована.
Тобто, окреме функціонування такої споруди як складової частини водойми неможливе без існування водного об'єкта.
Відповідно до ч.1 ст. 58 Земельного кодексу України (далі ЗК України), до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів; ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Також, згідно з положенням ст. 4 ВК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.
З огляду на вищезазначені норми права, землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду.
У свою ж чергу, гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію у здійсненні певних водогосподарських заходів як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води, і не наділена тими технічними характеристиками, не має тих відомостей, які підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру речових прав.
А тому реєстрація права власності на такий вид гідротехнічної споруди окремо від водного об'єкта, до якого вона відноситься, не передбачена вимогами законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2023 у справі №911/30/22.
Частиною 4 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.
Отже, право власності на гідротехнічну споруду не може бути зареєстроване ні за ким, оскільки гідротехнічна споруда як окремий об'єкт права власності насправді не існує.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 17.07.2024 у справі №918/791/23.
Відповідно до висновків сформульованих у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/7803/21 (пункт 6.45), від 01.11.2023 у справі №910/7987/22 (пункт 5.27), якщо зареєстроване право власності чи інше речове право на певний об'єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом.
У даній справі, суд звертається до висновків Верховного Суду про те, що у випадку, якщо зареєстроване за відповідачем право власності чи інше речове право на певний об'єкт насправді не існує і нікому не належить, то належному способу захисту відповідає вимога про припинення володіння відповідача відповідним правом. Судове рішення про задоволення таких позовних вимог є підставою для внесення до Державного реєстру запису про відсутність права. Якщо на відповідний об'єкт, право на який не може бути зареєстроване за жодним суб'єктом, був відкритий окремий розділ Державного реєстру прав, таке судове рішення є також підставою для закриття розділу Державного реєстру прав на цей об'єкт. Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/7803/21 (пункт 6.45), від 01.11.2023 у справі №910/7987/22 (пункт 5.27).
Отже, у даній справі, належним способом захисту прав відповідає позовна вимога про припинення володіння відповідача гідротехнічною спорудою. Якщо в Державному реєстрі відкритий окремий розділ на такі гідротехнічні споруди, то судове рішення про задоволення такої позовної вимоги є підставою для державної реєстрації припинення права власності та закриття розділу, якщо ж у розділі окрім права власності на гідротехнічні споруди зареєстроване право власності також на інші будівлі, споруди, то таке судове рішення є підставою для виключення відомостей про гідротехнічні споруди з опису об'єкта нерухомого майна.
Крім цього, як стверджується матеріалами справи, відповідачем ТОВ "Хмельницька універсальна компанія" у відзиві на позов від 21.01.2026 заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Приписи про застосування позовної давності поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
Натомість негаторний позов може бути пред'явлений позивачем упродовж усього часу, поки існує відповідне правопорушення.
Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом усунення перешкод у користуванні цим майном. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.
Такий підхід у судовій практиці є усталеним (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц, від 20.06.2023 у справі № 554/10517/16-ц).
З огляду на те, що реєстрація права власності проведена на спірний об'єкт, який не може бути окремим об'єктом права власності, а є складовою земель водного фонду, а саме ставу №2, що розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040, власником якої є Хмельницька міська рада, суд виснує, що заявлений прокурором спосіб захисту спрямований на усунення перешкод у користуванні ставом №2, а саме належного розпорядження цим майном, тобто є негаторним позовом та може бути пред'явлений протягом всього часу порушення.
Зважаючи на наведене, заява відповідача про застосування строків давності судом не приймається до уваги, оскільки позовна давність не пропущена.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Припинити володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" (селище Богданівці Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 01883177) нерухомим майном: гідротехнічною спорудою - став №2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 651461968250), яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 6825084500:02:012:0040 площею 1,5га, цільове призначення для рибогосподарських потреб на території колишньої Масівецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області (номер відомостей про речове право 9921101) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про відсутність права із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна 651461968250).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницька універсальна компанія" (селище Богданівці Хмельницького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 01883177) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 3028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 16.04.2026.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 5 примірників: 1-до справи (в паперовому екз.),
2-окружній прокуратурі (до електронного кабінету),
3-позивачу (до електронного кабінету),
4-відповідачу (до електронного кабінету),
5-Хмельницька обласна прокуратура (sekretariat@khmel.gp.gov.ua на електронну пошту).