Рішення від 07.04.2026 по справі 924/11/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2026 р. Справа № 924/11/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засідання Лежніній Я.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Білогірської селищної ради, смт. Білогір'я Шепетівський район Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" м. Київ

до Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області, смт. Білогір'я Шепетівський район Хмельницька область

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 233 790,60грн

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - Годованець Л.Ю., (поза межами суду (в режимі відеоконференції)) - згідно з довіреністю.

від відповідача 2 - не з'явився.

від прокуратури - Приступа В.І., згідно з посвідченням.

У судовому засіданні 07.04.2026, відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 09.01.2026 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 28.01.2026. У підготовчому засіданні 28.01.2026 оголошено перерву до 16.02.2026. У підготовчому засіданні 16.02.2026 оголошено перерву до 04.03.2026. Ухвалою суду від 04.03.2026 підготовче засідання відкладено на 16.03.2026. У підготовчому засіданні 16.03.2026 оголошено перерву до 23.03.2026. У підготовчому засіданні 23.03.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 11год. 07.04.2026.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Білогірської селищної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" та до Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" в якому просить визнати недійсними додаткові угоди №2 від 26.01.2021, №4 від 17.02.2021, №5 від 16.03.2021, №6 від 16.08.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 15.11.2021 та №9 від 22.11.2021 до договору №110 про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020 укладеного між сторонами; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" кошти в сумі 233 790,60грн, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору №110 про постачання електричної енергії від 29.12.2020.

Вимоги мотивує тим, що внаслідок укладення спірних додаткових угод всупереч положеннями Закону України "Про публічні закупівлі", відбулось безпідставне збільшення ціни за одиницю товару та відповідно, зменшення його кількості. Вказане мало наслідком, за твердженням прокурора, безпідставне перерахування позивачем відповідачу коштів у сумі 233 790,60грн, які підлягають стягненню на користь позивача в порядку ст. 1212 ЦК України. Як на правову підставу позову прокурор посилається також на положення ст. ст. 16, 202, 203, 215, 216, 631, ЦК України, ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

В обґрунтування подання позову прокурором, останній зазначає, що уповноважений орган - Білогірська селищна рада надані їй повноваження належним чином не використала, не звернулася до суду за захистом прав територіальної громади та стягнення грошових коштів.

26.01.2026 відповідачем 1 подано до суду клопотання про застосування строку позовної давності у справі. У зазначеному клопотанні відповідач вказує, що позивач у позовній заяві не повідомляє коли йому стало відомо про порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та не надає доказів того, що останній не міг дізнатися раніше про порушення вимог законодавства.

27.01.2026 (та 03.03.2026) до суду від відповідача 2 надійшла заява про розгляд справи без участі представника КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня".

02.02.2026 прокуратурою подано до суду заперечення на клопотання про застосування строків позовної давності, де прокурор зазначив, що з урахуванням Закону України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19" та п. 19 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, період з 02.04.2020 до і по сьогодні не враховується під час визначення позовної давності, а тому позов подано в межах строків позовної давності.

09.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідача 1, у якому останній просить врахувати, що тарифи на послуги з передачі та розподілу електричної енергії затверджуються з певною періодичністю НКРЕКП, є однаковими та обов'язковими для всіх учасників ринку. Відповідно, при формуванні тендерної пропозиції із врахуванням затверджених тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, саме, ціна за 1 кВт.год електричної енергії була критерієм обрання переможця у закупівлі UA-2020-11-26-003022-a. Відповідач 1 вказав, що додатковою угодою №4 від 17.02.2021 до Договору збільшено ціну за одиницю товару (п. 4.2. Договору) з 3,16 грн. з ПДВ до 3,47 грн. з ПДВ, що становить 9,81%, а тому відсутні правові підстави про скасування додаткової угоди №4.

Зауважив, що оскаржувані додаткові угоди були підписані обома сторонами при взаємній згоді, при повному дотриманні ст. 203 ЦК України. Також, жоден із документів долучених до позовної заяви не свідчить про порушення норм чинного законодавств, а відтак вони не показують та не спростовують законність дій сторін договору. Вважає, що всі укладені додаткові угоди були підписані КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" з власної волі та без будь якого тиску.

Просить суд врахувати, що у відповідності до п. 75 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", ринок електричної енергії "на добу наперед" - сегмент ринку електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну за днем проведення торгів добу. Керуючись п.п. 1 Додатку 5 до Правил ринку "на добу наперед" та "внутрішньодобового ринку", затверджених постановою НKPEKП від 14.03.2018 № 308, ціна на РДН визначаються по кожному операційному періоду за допомогою алгоритму РДН, що реалізує принцип граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, i для цілей інтеграції з європейськими ринками електричної енергії є сумісним з алгоритмом цінового об'єднання регіонів. Зазначене підтверджує, що ринок електричної енергії "на добу наперед" є окремим самостійним сегментом ринку електричної енергії зі своїми принципами ціноутворення. Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії": "Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами". Отже, підсумовує відповідач 2, враховуючи п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" функціонування ринку електричної енергії здійснюються згідно принципу забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії. Таким чином, ринок електричної енергії є ринком, де ціна постійно змінюється та таким, який працює за принципом балансу між попитом та пропозицією електричної енергії. Оскільки ціни на електричну енергію є вільними, то підвищення ціни є не прогнозованими (їх неможливо передбачити та закласти в ціну товару за момент подання постачальником тендерної пропозиції).

При цьому, відповідно до усталеної практики Верховного Суду при вирішені cпopy про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Тобто, за результатами розгляду такого спору має бути вирішено питання про спростування презумпції правомірності правочинну та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право a6o інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначним законодавством, встановлюються при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

При цьому, зауважує відповідач 1, ціни на електричну енергію визначені у додаткових угодах відповідають ринковим цінам, що підтверджується даними ДП "Оператор ринку" (розміщенні у вільному доступі) та довідками ТТП щодо середньозваженої ціни РДН.

Вказує, що частина 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає можливість сторонам змінити умови укладеного договору шляхом збільшення цін за одиницю товару до 10% пропорційно збільшення його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару та має на меті запобіганню ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару.

09.02.2026 до суду від відповідача 1 надійшло клопотання (05-08/154/26) про закриття провадження у справі. В обґрунтування поданого клопотання представник ТОВ "Енергум" зазначив, що Шепетівська окружна прокуратура як відокремлений структурний підрозділ Хмельницької обласної прокуратури, не є юридичною особою, не наділена цивільною процесуальною дієздатністю і не може бути стороною у господарському процесі, позовна заява в якій позивачем виступає структурний (відокремлений) підрозділ, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у зв'язку з відсутністю сторони у господарському процесі, яка пред'явила позов, а отже, неможливістю вирішення господарського спору.

16.02.2026 керівником Шепетівської окружної прокуратури подано до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі, де прокурор зазначив, що в даному випадку прокуратура діє, як представник інтересів держави на підставі ч.3 ст. 53 ГПК України та ч. 1 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, а тому відсутність відомостей про Шепетівську окружну прокуратуру в ЄДРПУО не позбавляє керівника окружної прокуратури, як особу, що має статус прокурора мати господарську процесуальну дієздатність. У задоволенні клопотання просить відмовити.

16.02.2026 прокуратурою також подано відповідь на відзив відповідача, у якій прокурор зауважив, що ТОВ "Енергум", будучи обізнаним з положеннями постанови НКРЕКП від 09.12.2020 за №2381 щодо рівня тарифу на розподіл електричної енергії, часу початку дії цього тарифу, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчий тариф, який передбачувано діяв до кінця 2020 року. Вказуючи таку інформацію, відповідач досяг переваг перед іншим учасником аукціону щодо визначення найбільш економічно вигідної цінової пропозиції. Вказав, що додаткові угоди №№ 4-9 укладенні в порушення принципу пропорційності підвищення ціни, без належного обґрунтування та документального підтвердження факту коливання ціни на ринку та за відсутності самого факту коливання ціни в сторону збільшення, не доведенням, що підвищення ціни було не прогнозованим. А відтак, надані відповідачем 1 документи не можуть виступати в якості належного і беззаперечного підтвердження коливання ціни на електроенергію на ринку у бік збільшення та не можуть бути розцінені, як достатнє обґрунтування необхідності внесення змін до договору від 29.12.2020 №110 в частині збільшення вартості ціни. Крім того, зауважив прокурор, відповідно до ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

02.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення прокуратури у справі, де прокурор відповів на письмове опитування відповідача. Зазначив, що заява відповідача 1 не відповідає вимогам ст. 90 ГПК України та надав пояснення аналогічні з наведеними вище доводами позовної заяви та інших заяв по справі.

12.03.2026 позивачем надіслано до суду відповіді на питання відповідача 1.

13.03.2026 відповідачем 2 надіслано до суду відповіді на питання відповідача 1.

20.03.2026 відповідачем 1 подано до суду додаткові пояснення у справі, де останній зазначив, що як вбачається з додаткової угоди №2 від 26.01.2021 сторонами було внесено зміни саме в частині регульованого тарифу на розподіл електричної енергії, що відповідає вимогам законодавства. Окрім того, вказав, що додаткові угоди №4 та №9 були укладені сторонами з урахуванням всіх вимог діючого законодавства, що підтверджується висновками Черкаської торгово-промислової палати. Зауважив, що доводи позивача щодо порушення сторонами норм діючого законодавства, в частині зміни вартості електричної енергії раніше дати укладення оскаржуваних додаткових угод є безпідставними та такими, що суперечать практиці ВС. Відповідач 1 стверджує, що всі акти до договору №110 від 29.12.2020 відповідачем 2 підписані без будь яких зауважень, що підтверджує факт постачання електричної енергії у повному обсязі, що унеможливлює стягнення з відповідача 1 коштів в сумі 233790,60грн.

20.03.2026 відповідачем 1 подано до суду клопотання про залучення торгово-промислової плати до участі у справі, як третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача та витребування у Черкаської торгово-промислової палати письмових пояснень щодо методики формування експертних висновків, джерел інформації, які використовувалися для їх складання, підтвердження достовірності експертних висновків та повноважень на їх видачу.

Ухвалою суду від 23.03.2026, занесеною до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволення клопотань відповідача 1 про залучення третьої особи та витребування письмових пояснень.

06.04.2026 відповідачем 1 подано до суду додаткові пояснення, де останній зазначив, що прокурором у даній неправильно визначено позивача, яким на думку відповідача 1 має бути Державна аудиторська служба України або інші підпорядковані офіси. Вказав, що позовна заява подана без підтвердження посадового становища керівника Шепетівської окружної прокуратури Петра Кучерявого. Окрім того, відповідач 1 вважає неправомірним розрахунок заявленої до стягнення суми не отриманого товару.

Прокурор в судовому засіданні 07.04.2026 підтримав позовні вимоги.

Представник Білогірської селищної ради в судове засідання 07.04.2026 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, шляхом надіслання ухвал суду по справі до його електронного кабінету в ЄСІТС.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні 07.04.2026 проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача 2 в судове засідання 07.04.2026 не з'явився, про дату час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, шляхом надіслання ухвал суду по справі до його електронного кабінету в ЄСІТС.

Щодо клопотання про закриття провадження у справі.

Згідно з п.3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким чином, при визначенні повноважень керівника прокуратури на підписання вказаної заяви, слід керуватися Законом України "Про прокуратуру".

Статтею першою Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про прокуратуру" систему прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників (ч.2 ст.10 Закону України "Про прокуратуру").

Статтею 15 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурором органу прокуратури є: Генеральний прокурор; перший заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора; заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); керівник обласної прокуратури; перший заступник керівника обласної прокуратури; заступник керівника обласної прокуратури; керівник підрозділу обласної прокуратури; заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; прокурор обласної прокуратури; керівник окружної прокуратури; перший заступник керівника окружної прокуратури; заступник керівника окружної прокуратури; керівник підрозділу окружної прокуратури; заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; прокурор окружної прокуратури. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

У випадках, визначених законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п.2 ч.1 ст.2 Закону України "Про прокуратуру").

За приписами ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Виходячи зі змісту рішення Конституційного суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Частиною 1 ст.24 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Враховуючи наведене, Керівник Шепетівської окружної прокуратури був наділений правом підпису позовної заяви в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах - Білогірської селищної ради.

Суд приймає до уваги, що необхідно розрізняти статус прокурора, який здійснює представництво інтересів держави в суді від статусу представника органу прокуратури, як юридичної особи.

У даному випадку позовна заява була подана на виконання функції щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді, а не на захист прав, свобод та інтересів прокуратури, як самостійного позивача у статусі юридичної особи.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі суд залишає без задоволення.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно з п. 1.1. Статуту Комунальне некомерційне підприємство "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (далі - Підприємство) є закладом охорони здоров'я - комунальним некомерційним підприємством, що надає кваліфіковану вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.

Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Комунального некомерційного підприємства "Білогірська центральна районна лікарня" Білогірського району Хмельницької області і створене на базі спільної власності громади в особі Білогірської селищної ради (пункт 1.2. Статуту).

Відповідно до п. 1.3-1.4. Статуту, засновником та органом управління майном підприємства є Білогірська селищна рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітни та підконтрольним засновнику.

Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів (пункт 1.5. Статуту).

Підприємство користується закріпленим за ним комунальним майном, що є власністю Білогірської селищної ради на праві оперативного управління (пункт 4.2. Статуту).

Майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління, майно підприємства становлять необоротні та оборотні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому засновником, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства (пункт 5.1. Статуту).

26.11.2020 у електронній системі публічних закупівель "Прозорро" за ідентифікатором UА-2020-11-26-003022-а опубліковано оголошення про проведення Комунальним некомерцїйним підприємством "Білогірська центральна районна лікарня" Білогірської селищної ради відкритих торгів на закупівлю електричної енергії в обсязі 312000 кВт/год із очікуваною вартістю до 1 092 000,00грн (код ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія).

Відповідно до оголошення зазначено строки виконання відповідних дій: звернення за роз'ясненнями - до 04 грудня 2020 00:00; оскарження умов закупівлі - до 10 грудня 2020 00:00; кінцевий строк подання тендерних пропозицій - 14 грудня 2020 09:00; початок аукціону - 15 грудня 2020 11:41.

Відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій, ціна тендерної пропозиції ТОВ "Енергум" до початку аукціону склала 929 760,00грн, після закінчення аукціону - 897000,00грн.

Зі Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2020-11-26-003022-а, вбачається, що в закупівлі прийняло участь два учасники - ТОВ "Енергум" та ТОВ "Хмельницькенергозбут". Переможцем закупівлі визнано ТОВ "Енергум". Звіт про результати проведення процедури закупівлі оприлюднено 29.12.2020.

29.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська центральна районна лікарня" укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №110, відповідно до умов якого за цим договором постачальник продає електричну енергію для потреб та установок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 1.1 договору).

Найменування товару: Електрична енергія (ДК 021:2015: 09310000-5 - Електрична енергія (далі товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних мереж розподілу електричної енергії (пункт 1.2. договору).

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії становить 312000кВт/год (пункт 1.3. договору).

Строк постачання товару за договором: цілодобово до 31.12.2021 включно (пункт 2.1. договору).

Обсяг фактичного споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та інших нормативно-правових актів (пункт 2.3. договору).

Згідно з пунктом 4.1. загальна ціна товару (ціна Договору) становить: 747500,00 грн. (сімсот сорок сім тисяч п'ятсот гривень 00 коп.), крім того ПДВ 149500,00 грн. (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот грн.00 коп.), всього з ПДВ - 897 000,00грн (вісімсот дев'яносто сім тисяч грн. 00 коп.).

Ціна за 1 кВт. год електричної енергії за цим договором становить 2,3958333грн без ПДВ, ПДВ - 0,4791667грн, разом з ПДВ - 2,875грн (дві грн 875 коп.). Регулюється на етапі укладання договору. (пункт 4.2. договору).

Відповідно до пункту 4.3. до загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами. На дату підписання Договору регульований тариф на передачу електричної енергії, затверджений у встановленому порядку становить 0.29393грн. за 1 кВт. без ПДВ; регульований тариф на розподіл електричної енергії затверджений у встановленому порядку, становить 0,89057грн. за 1 кВт. без ПДВ. Регулюється на етапі укладання договору. Вказуються тарифи, чинні на момент укладення.

Постачальник за договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, не визначеної договором. (пункт 4.4. договору).

Ціна договору не підлягає збільшенню, за виключенням випадків, передбачених законодавством у сфері здійснення публічних закупівель. Зміна умов договору в частині збільшення ціни у випадках, визначених законодавством про публічні закупівлі, здійснюється шляхом підписання додаткової угоди про внесення змін до договору за результатами переговорів сторін. (пункт 4.5. договору).

Ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватися за дотриманням сторонами передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що оформлюються додатковою угодою, а саме:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в п. 4.1. договору, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі";

- регульовані тарифи у складі ціни за одиницю електричної енергії змінюються у випадках передбачених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Сторони вносять до договору зміни в разі зміни регульованого тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким його визначено (змінено) регульовану ціну (тариф) на передачу та/або розподіл електричної енергії. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку, встановленому Законом) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо визначення (зміни) регульованого тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії.

До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов'язаний постачати товар за ціною, яка передбачена у договорі у чинній його редакції.

Зміна ціни товару може відбуватися за умови надання постачальником необхідних підтверджуючих документів щодо кожного коливання його ціни на ринку

У разі коливання ціни за одиницю товару на ринку в сторону збільшення, постачальник звертається до споживача листом, в якому пропонує нову ціну за одиницю товару урахуванням коливання ціни такого товару на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною в договорі. Разом із листом постачальник повинен надати довідки з НКРЕКП, Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, органу, який має на це повноваження, із зазначенням зміненої ціни за одиницю товару на ринку України (далі - довідка, яка підтверджує та обґрунтовує збільшення ціни порівняно з ціною за одиницю товару).

Довідка повинна бути надана постачальником Споживачу не пізніше тридцятого числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути замінена після зазначеного терміну. Довідка, надана постачальником пізніше вказаного терміну, споживачем не розглядається та внесення змін до ціни за одиницю товару не здійснюється.

В подальшому, якщо до кінця строку дії договору відбувається коливання ціни за одиницю ваду на ринку в сторону збільшення, постачальник повинен письмово звернутися до споживача та надатиновий оригінал довідки, яка обґрунтовує збільшення ціни по зазначеному діапазону порівняно з ціною, встановленою у п. 4.2. Договору.

Під коливанням ціни за одиницю товару на ринку слід розуміти будь-яку зміну ціни за одиницю товару у довідці, порівняно із ціною за одиницю товару, визначеною у п. 4.2. Договору. За такої умови ціна за одиницю товару збільшується пропорційно збільшенню середнього показника ціни, у наданій довідці відносно ціни за одиницю товару, визначеної у п. 4.2. договору, але не більше ніж на 10%.

3міна ціни за одиницю товару може бути здійснена не частіше 1 (одного) разу протягом розрахункового періоду, та не раніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів після укладення договору.

Договір набирає чинності вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 включно, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання (пункт 11.1. договору).

Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання та до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків, визначених договором та ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (пункт 11.2. договору).

Цей договір може бути змінено та доповнено за згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством (пункт 11.3. договору).

29.12.2020 року сторонами підписано заяву-приєднання до договору постачання електричної енергії споживачу (Додаток №1 до договору).

В Додатку 2 до договору сторонами погоджено об'єкти для постачання електричної енергії - нежитлові приміщення 86.10 Діяльність лікарняних закладів, вул. Миру, 1, смт. Білогір'я, Білогірський район, Хмельницька область.

Додатком №3 до договору №110 від 29.12.2020 сторонами підписано Комерційну пропозицію, відповідно до п. 1 якої ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,875грн з ПДВ; об'єм: 312000кВт.

26.01.2021 сторонами укладено додаткову угоду №2, згідно з якою враховуючи постанову НКРЕКП від 09.12.2020 №2381, на підставі п.7 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.6. договору, збільшено ціну за одиницю товару з 2,875грн з ПДВ до 3,16грн з ПДВ (на 9,91%) та відповідно зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 283860,759кВт/год.

Згідно з Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №0-106/02 від 03.02.2021, зробленим на замовлення ТОВ "Енергум", коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за ІІІ декаду січня (21-31 січня) 2021 року, відносно ІІІ декади грудня (21-31 грудня) 2020 року, в торговій зоні - ОЕС України згідно інформації ДО "Оператор ринку", по результатам торгів на РДН, становить 13,78%.

Відповідно до листа від 09.02.2021 №1/2273-2 ТОВ "Енергум", у зв'язку із збільшенням середньозваженої ціни на електричну енергію на РДН (Оператор ринку) на дату звернення, надіслано додаткову угоду для погодження та підписання.

17.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду №4, згідно з якою, на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.6. договору, збільшено ціну за одиницю товару з 3,16грн з ПДВ до 3,47грн з ПДВ (на 9,81%) та відповідно зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 260478,9кВт/год.

Згідно з Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №0-237 від 03.03.2021, проведеним на замовлення ТОВ "Енергум", коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за лютий (в цілому) 2021 року, відносно січня (в цілому) 2021 року, в торговій зоні - ОЕС України згідно інформації ДО "Оператор ринку", по результатам торгів на РДН, становить 11,63%.

Відповідно до листа від 10.03.2021 №03/01-7 ТОВ "Енергум", у зв'язку із збільшенням середньозваженої ціни на електричну енергію на РДН (Оператор ринку) на дату звернення, надіслано КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" додаткову угоду для погодження та підписання, зі збільшенням ціни за електроенергію до 3,73грн за 1кВт/год.

16.03.2021 сторонами укладено додаткову угоду №5, згідно з якою, на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.6. договору, збільшено ціну за одиницю товару з 3,47грн з ПДВ до 3,73грн з ПДВ (на 7,49%) та відповідно зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 245363,65кВт/год.

Згідно з Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №0-741/03 від 09.08.2021, проведеним на замовлення ТОВ "Енергум", коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за І декаду серпня (01-10 серпня) 2021 року, відносно квітня (в цілому) 2021 року, в торговій зоні - ОЕС України згідно інформації ДО "Оператор ринку", по результатам торгів на РДН, становить 46,67%.

Відповідно до листа від 10.08.2021 №1328-1 ТОВ "Енергум", у зв'язку із збільшенням середньозваженої ціни на електричну енергію на РДН (Оператор ринку) на дату звернення, надіслано КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" додаткову угоду для погодження та підписання, зі збільшенням ціни за електроенергію до 4,10грн за 1кВт/год.

16.08.2021 сторонами, укладено додаткову угоду №6, згідно з якою, на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.6. договору, збільшено ціну за одиницю товару з 3,73грн з ПДВ до 4,10грн з ПДВ (на 9,91%) та відповідно зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 235703,436кВт/год.

Згідно з Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №0-1016 від 12.10.2021, проведеним на замовлення ТОВ "Енергум", коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за І декаду жовтня (01.10-10.10) 2021 року, відносно І декади вересня (01.09-10.09) 2021 року, в торговій зоні - ОЕС України згідно інформації ДО "Оператор ринку", по результатам торгів на РДН, становить 15,83%.

Відповідно до листа від 12.10.2021 №1210/5 ТОВ "Енергум", у зв'язку із збільшенням середньозваженої ціни на електричну енергію на РДН (Оператор ринку) на дату звернення, надіслано КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" додаткову угоду для погодження та підписання.

18.10.2021 сторонами укладено додаткову угоду №7, згідно з якою, на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.6. договору, збільшено ціну за одиницю товару з 4,10грн з ПДВ до 4,38грн з ПДВ (на 6,82%) та відповідно зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 2311,17,666кВт/год.

Згідно з Експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати №0-1137/02 від 10.11.2021, проведеним на замовлення ТОВ "Енергум", коливання середньозваженої ціни електричної енергії: за І декаду листопада (01-10 листопада) 2021 року, відносно ІІІ жовтня (21-31 жовтня) 2021 року, в торговій зоні - ОЕС України згідно інформації ДО "Оператор ринку", по результатам торгів на РДН, становить 15,82%.

Відповідно до листа від 10.11.2021 №10/11/21-203 ТОВ "Енергум", у зв'язку із збільшенням середньозваженої ціни на електричну енергію на РДН (Оператор ринку) на дату звернення, надіслано КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" додаткову угоду для погодження та підписання.

15.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду №8, згідно з якою, на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.6. договору, збільшено ціну за одиницю товару з 4,38грн з ПДВ до 4,81грн з ПДВ (на 9,81%) та відповідно зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 227516,1кВт/год.

22.11.2021 сторонами укладено додаткову угоду №9, згідно з якою, на підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 4.6. договору, збільшено ціну за одиницю товару з 4,81грн з ПДВ до 5,29грн з ПДВ (на 9,97%) та відповідно зменшено обсяг поставленої електричної енергії до 225109,19кВт/год.

Згідно з актами прийому-передачі електричної енергії: №220 від 15.02.2021 (обсяг 22135кВт/год) на суму 69946,60грн, №624 від 15.03.2021 (обсяг 21498кВт/год) на суму 74598,06грн, №903 від 08.04.2021 (обсяг 28067кВт/год) на суму 104689,91грн, №1408 від 12.05.2021 (обсяг 24604кВт/год) на суму 91772,92грн, №1730 від 16.06.2021 (обсяг 18485кВт/год) на суму 68949,05грн, №2262 від 09.07.2021 (обсяг 11676кВт/год) на суму 43551,48грн, №2750 від 16.08.2021 (обсяг 11853кВт/год) на суму 44211,69грн, №3193 від 10.09.2021 (обсяг 11534кВт/год) на суму 47289,40грн, №3788 від 11.10.2021 (обсяг 13885кВт/год) на суму 56928,50грн, №4318 від 09.11.2021 (обсяг 27253кВт/год) на суму 119368,14грн, №4934 від 13.12.2021 (обсяг 27487кВт/год) на суму 140606,23грн ТОВ "Енергум" передало КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" 218477кВт/год електричної енергії.

В свою чергу КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" за договором №110 від 29.12.2020 перераховано ТОВ "Енергум" 861911,98грн плати за електроенергію, згідно з платіжними дорученнями: №4 від 15.02.2021 на суму 69946,60грн, №21 від 15.03.2021 на суму 74598,06грн, №45 від 08.04.2021 на суму 104689,91грн, №66 від 13.05.2021 на суму 91772,92грн, №98 від 17.06.2021 на суму 68949,05грн, №121 від 09.07.2021 на суму 43551,48грн, №141 від 16.08.2021 на суму 44211,69грн, №163 від 13.09.2021 на суму 47289,40грн, №183 від 12.10.2021 на суму 56928,50грн, №193 від 11.11.2021 на суму 119368,14грн, №199 від 14.12.2021 на суму 140606,23грн.

21.05.2025 листом №54/1-4213вих-25 прокуратура звернулась до КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" з вимогою надати належним чином засвідчені документи по закупівлі UA-2020-11-26-003022-а та проінформувати щодо фактичного та належного виконання умов договору постачальником.

Листом №54/1-4243вих-25 від 22.05.2025 прокурор Білогірського відділу Шепетівської окружної прокурати звернувся до Хмельницької торгово-промислової палати з вимогою надати інформацію про середньо-ринкову ціну на електроенергію станом на 29.12.2020, 26.01.2021, 17.02.2021, 16.02.2021, 16.08.2021, 18.10.2021, 15.11.2021, 22.11.2021.

22.05.2025 листом №54/1-4242вих-25 прокурор Білогірського відділу Шепетівської окружної прокурати звернувся до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області з повідомленням про виявлені порушення по закупівлі UA-2020-11-26-003022-а електричної енергії, під час виконання договору, для вжиття заходів реагування.

У відповідь на зазначений лист Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області повідомило прокуратуру, що інформацію зазначену у листі №54/1-4242вих-25, в межах компетенції буде враховано в разі проведення заходів державного фінансового контролю.

Відповідно до інформаційно-цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати №22-05/353 від 28.05.2025 середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об'єднаної енергосистеми (ОЕС) станом на: 29.12.2020 - 1 531,32грн Мвт.год без ПДВ, 26.01.2021 - 1 657,96грн Мвт.год без ПДВ, 17.02.2021 - 1 744,62грн Мвт.год без ПДВ, 16.03.2021 - 1 184,37грн Мвт.год без ПДВ, 16.08.2021 - 2 184,86грн Мвт.год без ПДВ, 18.10.2021 - 2 964,57грн Мвт.год без ПДВ, 15.11.2021 - 3 360,22грн Мвт.год без ПДВ, 22.11.2021 - 3 412,62грн Мвт.год без ПДВ.

Лисом №274 від 05.06.2025 КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" у відповідь на лист №54/1-4213вих-25 від 21.05.2025 надала прокуратурі витребувані документи та інформацію.

08.07.2025 листом №54/1-5343вих-25 прокурор звернувся до Білогірської селищної ради з вимогою повідомити прокуратуру чи вживатимуться селищною радою, як засновником КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" заходи представницького характеру інтересів держави, шляхом звернення до суду про визнання недійсними додаткових угод №2 від 26.01.2021, №4 від 17.02.2021, №5 від 16.03.2021, №6 від 16.08.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 15.11.2021, №9 від 22.11.2021 до договору №110 від 29.12.2020 та стягнення безпідставно перерахованих коштів за договором.

25.07.2025 листом №1257 Білогірська селищна рада повідомила Шепетівську окружну прокуратуру, що не зверталась до суду з даного питання та просить прокуратуру забезпечити дотримання інтересів держави у встановленому законом порядку.

04.12.2025 листом №54-1460-25 прокуратурою на адресу Білогірської селищної ради направлено повідомлення про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в особі Білогірської селищної ради, шляхом пред'явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсними додаткових угод до договору №110 від 29.12.2020 та стягнення 233790,60грн безпідставно перерахованих коштів за договором.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Щодо звернення прокурора в інтересах держави в особі Білогірської селищної ради.

Відповідно до ч.3 ст.4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ч.3 ст.41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

За правилами ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на правовий висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №922/3219/20: "...системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах."

Як зазначено в висновку щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18: "...прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим."

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08.04.1999: "...Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах."

У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі №924/524/24).

Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №923/449/18, від 25 лютого 2021 року у справі №912/9/20, від 25 червня 2024 року у справі №918/760/23, від 01 жовтня 2024 року у справі №918/778/23, від 20 лютого 2025 року у справі №910/16372/21).

Звертаючись із цим позовом до суду прокурор обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту: оскільки засновником КНП "Білогірська багатопрофільна лікарня" та власником його майна є Білогірська територіальна громада в особі Білогірської селищної ради, яка у свою чергу фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства, а також зобов'язана контролювати виконання місцевого бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів місцевого бюджету за договорами про закупівлю товарів, Білогірська селищна рада уповноважена вживати заходи щодо захисту інтересів територіальної громади, в тому числі представницького характеру, а тому є належним позивачем у цій справі.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 викладено такі висновки щодо застосування норм права: "...оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі."

Матеріалами справи підтверджується, що Білогірська селищна рада не зверталась до суду з вимогами щодо визнання недійсними додаткових угод до Договору, а також стягнення 233790,60грн безпідставно набутих коштів.

Тобто підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта щодо захисту інтересів територіальної громади, а враховуючи, що у випадку задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів, вони будуть присуджені на користь Білогірської селищної ради, останню правомірно визначено прокурором, як позивача у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Білогірську селищну раду позивачем за пред'явленим ним до суду позовом.

Щодо суті спору.

Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

З матеріалів справи слідує, що за результатами проведення процедури відкритих торгів із закупівлі електричної енергії переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум" з остаточною ціновою пропозицією у розмірі 897000,00грн з ПДВ, з яким 29.12.2020 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №110.

Відповідно до умов договору, очікувані обсяги закупівлі електричної енергії становили 312000кВт/год, а ціна за одиницю товару визначалася у додатку № 1 "Комерційна пропозиція". У подальшому сторонами укладено низку додаткових угод, зокрема додаткові угоди №2,4-9, якими збільшувалась ціна електричної енергії за 1 кВт/год у порівнянні з ціною, встановленою в договорі, що призвело до зростання вартості фактично спожитої електричної енергії без відповідного зменшення фінансового навантаження на бюджет.

Уклавши 29.12.2020 Договір №110, сторони погодили всі його істотні умови та порядок внесення змін до них.

Зокрема, істотними умовами договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії договору. Істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених умовами цього договору та ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (п. 11.2. договору).

Суд враховує, що кожна зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема ціни за одиницю товару, повинна мати самостійне, належне та документально підтверджене обґрунтування. Документи, якими обґрунтовується зміна ціни, повинні містити підтвердження фактичного коливання ринкової ціни товару, динаміку такого коливання, джерела інформації та їх співвідношення з попередніми періодами.

Так, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди №2 від 26.01.2021, якою збільшено ціну на одиницю товару і зменшено його кількість, сторони договору послалися на постанову НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 та пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі"

За приписами п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України " Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Відповідні положення знайшли своє відображення у пункті 4.6. договору, згідно з якими ціна за одиницю товару за цим договором може змінюватися за дотриманням сторонами передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що оформлюються додатковою угодою, зокрема регульовані тарифи у складі ціни за одиницю електричної енергії змінюються у випадках передбачених пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Сторони вносять до договору зміни в разі зміни регульованого тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким його визначено (змінено) регульовану ціну (тариф) на передачу та/або розподіл електричної енергії. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку, встановленому Законом) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо визначення (зміни) регульованого тарифу на передачу та/або розподіл електричної енергії. До зміни ціни за одиницю товару постачальник зобов'язаний постачати товар за ціною, яка передбачена у договорі у чинній його редакції.

За положеннями п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.

Суд враховує, що постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 установлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії та передбачено, що постанова набирає чинності з 01.01.2021, але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному вебсайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Постанова оприлюднена на вебсайті Регулятора 09.12.2020.

В свою чергу, згідно оголошення про проведення відкритих торгів, строк подання тендерних пропозицій - до 14.12.2020, строк поставки товарів - до 31.12.2021.

Таким чином, постанова НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 була прийнята і оприлюднена до подання відповідачем своєї тендерної пропозиції та безпосередньо встановлювала тарифи на 2021 рік, для постачання електроенергії в якому і були проведені відкриті торги UA-2020-11-26-003022-а.

При цьому, сам договір із погодженою у ньому вартістю електроенергії укладено 29.12.2020.

Однак відповідач 1, як учасник ринку електричної енергії (електропостачальник), будучи обізнаним із положеннями вищенаведеної постанови НКРЕКП щодо рівня тарифів на розподіл електричної енергії, часу початку дії цих тарифів, подав тендерну пропозицію, що враховувала нижчі тарифи, які передбачувано діяли лише до кінця 2020 року.

Вказуючи таку інформацію, відповідач 1 досяг переваг перед іншими учасниками аукціону щодо визначення найбільш економічно вигідної цінової пропозиції.

У контексті наведеного судом критично оцінюються доводи відповідача 1 про те, що договір укладено за цінами, які діяли на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, адже поставка товару передбачалась не на момент подання тендерної пропозиції та проведення аукціону, що мало місце у 2020 році, а на 2021 рік.

Разом з тим, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 29.12.2020, відповідач 1 взяв на себе зобов'язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору, у тому числі, в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.

Таким чином, оскільки зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце та була відома ще до подання тендерної пропозиції та підписання договору про постачання електричної енергії споживачу, набрання чинності постановою НКРЕКП від 09.12.2020 №2381 не може вважатись обґрунтованою підставою для внесення змін до договору, з огляду на що додаткова угода №2 від 26.01.2021 укладена з порушенням ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Натомість відповідач 1 дій, передбачених ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі", всупереч визначених ст. 5 зазначеного Закону принципів здійснення публічних закупівель не вчинив.

Також, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.

Однак відповідач 1 не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 29.12.2020 на визначених ним умовах, будучи обізнаним про набрання чинності відповідною постановою НКРЕКП.

З огляду на зазначене, оскільки наведена в оскарженій додатковій угоді з посиланням на п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін до договору, а саме: зростання тарифів на розподіл електричної енергії, була відома відповідачу ще до подання тендерної пропозиції та укладення договору і могла бути врахована відповідачем, суд зазначає, що з моменту укладення договору про закупівлю та до моменту укладення оспореної додаткової угоди не відбулося непередбачуваної істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, як це визначено ст. 652 ЦК України.

У постанові від 13.04.2023 у справі №908/653/22 Верховний Суд зазначив, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. Споживач як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами місцевого бюджету, тобто коштами відповідної громади. Відтак Верховний Суд погодився з прокурором, що таке розпорядження було неефективним, здійсненим на шкоду інтересам держави та громади, з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України "Про публічні закупівлі" підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Отже, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, беручи до уваги невідповідність додаткової угоди від 26.01.2021 №2, зокрема, вимогам п. п. 1, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", остання відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню недійсною.

З приводу оскаржених угод №4-9, суд зазначає наступне.

24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.

У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10%;

- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;

- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;

- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.

Законом №1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".

Внесеними Законом №1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю /внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.

Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону №114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом №1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону №1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10%. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10% ціни, встановленої в договорі закупівлі.

Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24.

Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10% ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону №922-VIII.

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24 наголошено на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, суд звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ №1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50% ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

Тобто положеннями постанови КМУ №1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50%, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10% під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

В даному випадку, з огляду на початкову визначену в договір ціну електричної енергії, її максимальне збільшення могло відбуватись до 3,1625грн з ПДВ.

Натомість ціни, встановлені у додаткових угодах №4, №5, №6, №7, №8 та №9, перевищували відповідну межу, тобто, вартість товару збільшувалась понад 10% від початково встановленої в договорі ціни електроенергії, а саме до 5,29грн з ПДВ (на 84%).

За таких обставин суд дійшов висновку, що збільшення ціни електричної енергії додатковими угодами №№4-9 перевищило граничний розмір зміни ціни за одиницю товару, встановленого пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим укладення зазначених додаткових угод не відповідало вимогам наведеної норми Закону.

Вказане свідчить про наявність підстав для визнання недійсними оспорюваних додаткових угод №4 від 17.02.2021, №5 від 16.03.2021, № 6 від 16.08.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 15.11.2021 та №9 від 22.11.2021, оскільки вони укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та суперечать інтересам держави.

Щодо поданої відповідачем 1 заяви про застосування строку позовної давності та зважаючи на висновки суду щодо обґрунтованості позовних вимог про визнання недійсними спірних додаткових угод, суд зазначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 Цивільного кодексу України).

Відповідач 1 зазначає про пропуск позовної давності, оскільки прокурором не вказано коли саме він дізнався про порушення прав держави, спірні угоди укладено у період січень-листопад 2021р., в той час як прокурор звернувся до суду із даним позовом - 30.12.2025 (відбиток штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті позовної заяви).

Проте, суд не погоджується із такими доводами відповідача 1, оскільки 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто строк позовної давності за вимогою про визнання правочинів недійсними в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211"Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-19" на всій території України було установлено карантин з 12.03.2020 по 22.05.2020. Дія карантину, встановленого цією постановою неодноразово продовжувалась.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан. Численними Указами Президента України воєнний стан продовжено, в тому числі, і по теперішній час.

Згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Зважаючи на те, що оспорювані угоди укладено у період січень-листопад 2021р., трирічний строк позовної давності мав би закінчитись січень-листопад 2024р., однак 02.04.2020р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким строк позовної давності продовжено на час дії карантину, який було введено з 12.03.2020 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211"Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-19" та відмінено на всій території України з 24 години 00 хвилин 30.06.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". При цьому відповідно до п.19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Станом на день звернення з позовом до суду - 30.12.2025р. воєнний стан в України не скасовано.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що строк позовної давності не пропущено.

Щодо вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 233 790,60грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За приписами пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Оскільки Додаткові угоди №2 від 26.01.2021, №4 від 17.02.2021, №5 від 16.03.2021, №6 від 16.08.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 15.11.2021 та №9 від 22.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №110 від 29.12.2020 року є недійсними, то останні не породжують правових наслідків. Відтак, зобов'язання сторін щодо ціни за одиницю товару підлягають регулювання умовами договору від 29.12.2020.

Поверненню підлягають кошти, які надлишково сплачено за умовами оспорюваних Додаткових угод протягом строку їх дії.

Судом із доданих актів прийому-передачі електричної енергії та платіжних доручень встановлено, що позивачем за час дії договору було спожито 218477кВт/год, за які сплачено 861911,98грн.

Відповідно, різниця між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковими угодами) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої в договорі, являється грошовою сумою, що була безпідставно одержана, підстава її набуття відпала, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю ''Енергум'' зобов'язане її повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Так, за фактично спожиту електроенергію позивачу слід було сплатити 628121,37грн (з розрахунку 218477кВт/год. * 3,59 грн).

Натомість позивачем сплачено 861911,98грн, з огляду на що сума переплати склала 233790,60грн.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. ч. 1, 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 26.01.2021, №4 від 17.02.2021, №5 від 16.03.2021, №6 від 16.08.2021, №7 від 18.10.2021, №8 від 15.11.2021 та №9 від 22.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу №110 від 29.12.2020 року та стягнути з відповідача 1 на користь позивача 233790,60грн безпідставно отриманих коштів.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір у справі, сплачений за позовні вимоги про визнання недійсними правочинів, покладається на відповідачів у рівних частинах (в тому числі враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій останніх); судовий збір у справі, сплачений за позовну вимогу про стягнення 233790,60грн покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергум", позов до якого у відповідній частині задоволено.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 26.01.2021 до договору за № 110 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 17.02.2021 до договору за № 110 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 16.03.2021 до договору за № 110 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 16.08.2021 до договору за №110 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 18.10.2021 до договору за №110 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 15.11.2021 до договору за №110 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 22.11.2021 до договору за № 110 від 29.12.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергум" (код ЄДРПОУ 39568531) та Комунальним некомерційним підприємством "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (код ЄДРПОУ 02004172).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (вул. Авіаконструктора Антонова, 5 літ А, офіс 320, м, Київ, Київська область, 03186, код ЄДРПОУ 39568531) на користь Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (30200, вул. Шевченка, 44, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04403143) кошти в сумі 233790,60 гривень, перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов договору за № 110 від 29.12.2020.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум" (вул. Авіаконструктора Антонова, 5 літ А, офіс 320, м, Київ, Київська область, 03186, код ЄДРПОУ 39568531) на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 02911102) 14104,86грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Білогірська багатопрофільна лікарня" Білогірської селищної ради Шепетівського району Хмельницької області (30200, вул. Миру, 1, селище Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 02004172) на користь Хмельницької обласної прокуратури (пров. Військоматський, 3, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 02911102) 10598,00грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 17.04.2026.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 1 примір. - до справи.

Шепетівській окружній прокуратурі, позивачу та відповідачам 1, 2 рішення надсилається до Електронних кабінетів.