8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
17 квітня 2026 року Справа № 922/4464/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленко Д.П. (вх. №8922/26 від 14.04.2026) про відвід судді, подану у справі:
за позовом ОСОБА_2
до 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1. Приватне акціонерне товариство "КОЛОС-АГРО" , 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕЗАЛЕЖНИЙ РЕЄСТРАТОР "АВЕРС
про визнання недійсним договору та зобов'язання вчинити певні дії
без повідомлення учасників справи
ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в якій, з урахуванням залишення частини позовних вимог без розгляду, просить суд:
- визнати недійсним Договір дарування цінних паперів від 25.03.2024, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Решетняк І.С. під реєстровим номером 887, укладений між відповідачами.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.12.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/4464/25 (суддя Добреля Н.С.), залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ПрАТ "КОЛОС-АГРО" та призначено підготовче засідання на 27.01.2026 о 10:40 год.
14.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленко Д.П. (далі - заявник) надійшла заява про відвід судді (вх. №8922/26). в якій він просить відвести суддю Господарського суду Харківської області Добрелю Н.С. від розгляду господарської справи № 922/4464/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі № 922/4464/25 (суддя Добреля Н.С.) визнано заявлений представником ОСОБА_4 відповідача 1 відвід судді Добрелі Н.С. необґрунтованим та передано матеріали справи №922/4464/25 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 для питання про відвід головуючої судді - визначено суддю Байбака О. І.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленко Д.П. про відвід судді (вх. №8922/26 від 14.04.2026) у справі № 922/4464/25 суд зазначає наступне.
Як вже зазначалось Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 у справі № 922/4464/25 (суддя Добреля Н.С.) визнано заявлений представником ОСОБА_4 відповідача 1 відвід судді Добрелі Н.С. необґрунтованим та передано матеріали справи №922/4464/25 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст 39 ГПУ України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Так, у своїй заяві (вх. №8922/26 від 14.04.2026) представник заявник вказує, що суддею Добрелєю Н.С. при розгляді господарської справи № 922/4464/25 10.03.2026 не продовжено строк на подання відзиву представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Михайленку Д.П., незважаючи на те, що ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги на передодні судового засідання, а саме він не міг подати відзив, оскільки є юридично необізнаним.
Заявник вказує, що в подальшому суддею Добрелєю Н.С. відмовлено у відкладенні судового засідання та продовження строку підготовчого стадії розгляду справи, оскільки причину неявки представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Михайленка Д,П. визнано необґрунтованою. Як зазначає заявник, вказані дії позбавили ОСОБА_1 на подачу відповідних доказів, висловлення думки щодо клопотань інших учасників справи тощо.
Заявник також зазанчає, що в ухвалі про відкриття провадження від 29.01.2026 представнику позивача запропоновано надати пояснення про необхідність залучення в якості третьої особи ТОВ "Незалежний реєстратор "АВЕРС». Але, вказані пояснення у справі відсутні, ухвала про залучення в якості третьої особи ТОВ "Незалежний реєстратор "АВЕРС» відсутня, але вони є учасниками у справі.
З приводу вказаної заяви, суд зазначає наступне.
В ст 35 ГПК України міститься вичерпний перелік підстав для відводу судді, а саме: якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції та законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 4.11.1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Cуд враховує висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі №9901/22/17, згідно з якими головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» (№33949/02, п. 49-53), вказано, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При цьому навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Із наведеного слідує, що відвід повинен бути вмотивований із наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, то це є підставою для відмови у його задоволенні.
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості потрібно керуватися і джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: (і) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; (іі) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Згідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.
В даному випадку, заявник в заяві (вх. №8922/26 від 14.04.2026) про відвід судді Добрелі Н.С., як на підставу відводу, посилається на ст. ст. 35, 38, 39, 40 ГПК України, та в самій заяві цитує положення п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, згідно з якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Однак, при цьому в заяві не наводить в чому саме, на його думку, полягають обставини які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Добрелі Н.С., або що вказана суддя прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи.
При цьому заявник також не вказує, коли саме йому стало відомо про обставини, на які він посилається, при цьому до участі у справі його було залучено 10.03.2026 року.
В якості підстави для відводу судді заявник зазначає, що суддя Добреля Н.С. - не продовжила строк для подання відзиву та відмовила у відкладенні судового засідання та продовженні строку підготовчого провадження; а також не постановила ухвалу про залучення ТОВ «НЕЗАЛЕЖНИЙ РЕЄСТРАТОР «АВЕРС» як третьої особи.
Стосовно доводів про відсутність ухвали щодо залучення ТОВ «НЕЗАЛЕЖНИЙ РЕЄСТРАТОР «АВЕРС» як третьої особи, суд зазначає їх безпідставність, оскільки підтверджує, що відповідна ухвала міститься в матеріалах справи та датована 17.02.2026. Цією ж ухвалою також було продовжено строк проведення підготовчого засідання на 30 днів, що в свою чергу свідчить про вжиття суддею відповідних заходів з метою належної підготовки справи до судового розгляду по суті..
Водночас наведені у заяві про відвід аргументи не підтверджують наявності упередженості або необ'єктивності судді Добрелі Н.С., оскільки фактично зводяться до незгоди заявника із процесуальними діями та рішеннями суду, а саме: відмовою у продовженні строку для подання відзиву, а також відмовою у відкладенні судового засідання та продовженні строку підготовчого провадження.
Однак, згідно з ч. 4 ст. 35 ГПК України, Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того, як вже зазначалося, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ГПК України (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади»).
З огляду на викладене, всебічно та повно дослідивши доводи заяви про відвід, оцінивши їх у сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що наведені заявником обставини є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами і не свідчать про наявність передбачених процесуальним законом підстав для відводу судді.
Зазначені у заяві доводи фактично зводяться до незгоди сторони з процесуальними діями та рішеннями суду, що відповідно до вимог частини ч. 4 ст 35 ГПК України не може бути підставою для відводу судді.
Будь-яких об'єктивних даних, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості чи об'єктивності судді Добрелі Н.С., а також свідчили про її пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду справи, судом не встановлено.
За таких обставин заява представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленко Д.П (вх. №8922/26 від 14.04.2026) про відвід судді задоволенню не підлягає в зв'язку з її необгрунтованістю.
Керуючись статтями 35, 38, 43, 118, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Михайленко Д.П (вх. №8922/26 від 14.04.2026) про відвід судді у справі № 922/4464/25 -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО.І. Байбак
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.