8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
17 квітня 2026 року м. ХарківСправа № 922/195/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву Селянського (фермерського) господарства "Ковальчуківське" про забезпечення позову у справі
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Ковальчуківське", с. Китченківка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський спиртовий завод 1709", с. Караван
про стягнення коштів
Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Ковальчуківське", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караванський спиртовий завод 1709", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача 4 643 604,42 грн заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №10-2024-З від 19.08.2024 щодо оплати поставленого товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 02.02.2026 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.04.2026 судове засідання у справі призначене на 23.04.2026 о 09:00.
16.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту:
- на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Караванський спиртовий завод 1709" (вул. Заводська, 23, сел. Караван, Харківський район, Харківська область, 62463; код ЄДРПОУ: 43845400) в межах суми позову у розмірі 4 143 604,42 грн, які знаходяться на всіх рахунках товариства в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах, в тому числі, але не обмежуючись, на п/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ";
- на все рухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Караванський спиртовий завод 1709" (вул. Заводська, 23, сел. Караван, Харківський район, Харківська область, 62463; код ЄДРПОУ: 43845400) в межах суми позову у розмірі 4 143 604,42 грн із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження цим майном та його відчуження;
- на все нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Караванський спиртовий завод 1709" (вул. Заводська, 23, сел. Караван, Харківський район, Харківська область, 62463; код ЄДРПОУ: 43845400) в межах суми позову у розмірі 4 143 604,42 грн із забороною вчиняти будь-які дії щодо розпорядження та відчуження.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що на теперішній час існує заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 4 143 604,42 грн за поставлену останнім продукцію. Відповідач тривалий час не погашає заборгованість та не вчиняє інших дій направлених на врегулювання заборгованості, чи то на її оспорювання, тобто, займає пасивну позицію, що на переконання позивача, свідчить про імовірність утруднення виконання судового рішення. На переконання позивача, очевидно, що після задоволення позову, у випадку відсутності коштів у відповідача, рішення суду залишиться невиконаним.
Відповідно до ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Водночас, частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність необхідності виклику до суду представника заявника для дачі пояснень та/або призначення для розгляду заяви про забезпечення позову судового засідання з викликом представників сторін.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
За підпунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст.73, ч. 1 ст.74, ч. 1 ст.77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Проте, позивачем не наведено належних обґрунтувань необхідності вжиття наведених у заяві заходів забезпечення позову, як і не наведено жодних тверджень та ознак, які вказують на спроби чи намір відповідача вчиняти саме дії, спрямовані на приховування коштів, майна чи його відчуження.
Більш того, 25.02.2026 позивачем до суду була заява про зменшення розміру позовних вимог, через часткову сплату відповідачем 12.02.2026 (вже після відкриття провадження у справі) заборгованості за договором поставки зернових культур від 19.08.2024 №10-2024-З у розмірі 500 000,00 грн.
Виходячи зі змісту заяви, суд дійшов висновку про безпідставність заяви про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена, оскільки не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 79, 86, 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Селянського (фермерського) господарства "Ковальчуківське" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала підписана 17 квітня 2026 року.
СуддяО.В. Погорелова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.