46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
07 квітня 2026 року м.Тернопіль Справа № 921/753/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР", місто Судова Вишня Яворівського району Львівської області
до відповідачки Фізичної особи-підприємця Чайки Антоніни Юріївни, село Чистилів Тернопільського району Тернопільської області
про стягнення 1 312 503,15 грн,
за участю представників:
позивача: Зелінка В.В., адвокат, ордер серії ВС №1423233 від 12.12.2025 (в судове засідання для проголошення рішення не з'явився);
відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Приватне підприємство «СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР», місто Судова Вишня Яворівського району Львівської області звернулося 15.12.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чайки Антоніни Юріївни село Чистилів Тернопільського району Тернопільської області, про стягнення 1 280 592,10грн основного боргу, 15 386,15 грн інфляційних нарахувань, 16 524,90грн - 3% річних, з підстав неналежного виконання зобов'язань за договором поставки №26/06/2025 від 26 червня 2025 року в частині здійснення розрахунку за переданий у власність товар.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачем зазначено, що на підставі укладеного між сторонами 26.06.2025 договору поставки №26/06/2025, позивач 27.06.2025 поставив відповідачці сою врожаю 2024 року на загальну суму 1 680 592,10 грн. Однак, відповідачка взяті на себе грошові зобов'язання з оплати отриманого у власність товару виконала частково, сплативши 400 000,00грн, у зв'язку з чим за нею рахується заборгованість в розмірі 1 280 592,10 грн. Позивач звертався до відповідачки з претензією №2011/25 від 20.11.2025, яку останньою залишено без відповіді та задоволення.
Щодо надіслання та вручення цієї претензії відповідачці позивач стверджує, що вжив заходів досудового врегулювання, направивши претензію №2011/25 від 20.11.2025 на поштову та електронну (ІНФОРМАЦІЯ_1) адреси відповідачки. Під час судового засідання 20.01.2026 з'ясувалося, що претензію надіслано на невірну поштову адресу відповідачки (АДРЕСА_1 замість вірної: с. Чистилів, вул. Зелена, 12). Щодо даної обставини позивачем здійснено запит та встановлено, що при оформленні даного поштового відправлення працівник відділення АТ «Укрпошта» припустився помилки під час введення даних у систему. Таким чином, невідповідність адреси виникла не з вини позивача; оскільки в описі вкладення у цінний лист №8111000070985 від 21.11.2025 міститься перелік документів (претензія та розрахунок санкцій), які направлялися відповідачу, то зауважує, що неотримання відповідачкою поштової кореспонденції не спростовує наявності боргу.
Додатково позивачем надано довідку (відповідь на адвокатський запит № 2701/26 від 27 січня 2026 року) АТ «Укрпошта» №1.30.002.-3654-26 від 04.02.2026, у якій підтверджено, що працівник відділення помилково зазначив адресу «с. Плотича» замість «с. Чистилів» під час приймання відправлення.
Позиція відповідачки.
Відповідачка своїм правом на подання відзиву на позов не скористалася та не подала заяв по суті спору.
Разом з тим, 17 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» адвокатом Ковалем Євгеном Борисовичем, як представником відповідачки (ордер серії ВО №1131975 від 17.02.2026), подано заяву без номера від 17.02.2026 (вх.№1238) про надання йому доступу до електронної справи №921/753/25, котру судом задоволено (ухвала від 17 лютого 2026 року).
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 позовну заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.01.2026, яке відкладалося на 17.02.2026.
На підставі ухвали від 24 грудня 2025 року участь адвоката позивача Зелінки В.В. у підготовчому засіданні та всіх наступних засіданнях у справі забезпечено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року представнику відповідачки - адвокату Ковалю Є.Б. надано доступ до електронних матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд».
Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 24.03.2026 (з урахуванням ухвали від 12 березня 2026 року), яке через оголошення повітряної тривоги на всій території України не відбулося, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 31.03.2026.
У судовому засіданні 31 березня 2026 року після завершення розгляду справи по суті судом оголошено про перехід до стадії ухвалення рішення та про відкладення проголошення судового рішення на 07.04.2026.
Сторони в судове засідання 07.04.2026 не з'явилися.
Щодо належного повідомлення відповідачки суд відзначає, що рекомендовані поштові відправлення з повідомленням про вручення, якими відповідачці направлялася судова кореспонденція за адресою її місця реєстрації, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вулиця Зелена, будинок 12, село Чистилів Тернопільського району Тернопільської області, 47705) відділенням поштового зв'язку повернуто не врученими із зазначенням причини «адресат відсутній».
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-2009-%D0%BF#Text) (далі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Пунктом 82 Правил визначено, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка".
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов'язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи.
Більше того, факт звернення адвоката Коваля Є.Б. до суду з клопотанням про надання йому доступу до електронної справи свідчить про обізнаність відповідачки про розгляд судом даного спору.
Суд враховує, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч.2 ст.14 ГПК України).
Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 07.04.2026 судом проголошено скорочене (вступна те резолютивну частини) рішення.
Фактичні обставини.
26 червня 2025 року між Приватним підприємством «Селянський Двір» як Постачальником та Фізичною особою-підприємцем Чайкою Антоніною Юріївною як Покупцем укладено договір поставки № 26/06/2025 (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався продати Покупцю сою (далі - товар), а Покупець - прийняти цей товар і сплатити за нього визначену договором ціну (п.1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору передбачено, що асортимент товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, якість та кількість товару, визначається укладеними відповідно до нього Специфікаціями (далі - Специфікація), що є невід'ємною частиною даного договору.
Перевезення товару здійснюється транспортом Покупця та за його рахунок (п.2.1 договору).
Згідно з п.2.2 договору, право власності на поставлений товар переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.
Остаточна кількість та якість товару визначається Покупцем у місці розвантаження товару (п.2.4, 4.1 договору).
Згідно з п.3.1 договору, оплата товару 100% здійснюється Покупцем з відстроченням платежу строком на чотирнадцять днів з моменту прийняття товару Покупцем.
Відповідно до п.4.4 договору за порушення будь-яких строків щодо грошових зобов'язань, Покупець сплачує Постачальнику 3% річних у відповідності із ст.625 ЦК України за кожен день такого прострочення.
Договір набрав чинності 26.06.2025 та діяв до 31 грудня 2025 року. При цьому сторони передбачили, що закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від повного виконання передбачених договором зобов'язань (п.6.1 договору).
У п.6.2 договору визначено, що цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не заявить про припинення дії договору за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення терміну його дії.
Матеріали справи не містять інформації про розірвання або припинення дії договору №26/06/2025 від 26 червня 2025 року, як і доказів того, що будь-яка зі сторін надсилала повідомлення про намір припинити дію договору.
У будь-якому випадку, хоча календарний строк дії договору визначено до кінця 2025 року на момент розгляду справи завершився, його умови передбачають, що договірні зобов'язання з оплати товару продовжують існувати до їх повного виконання.
Згідно зі Специфікацією №1 від 26 червня 2025 року, яка є невід'ємною частиною договору поставки № 26/06/2025, сторони погодили поставку сої врожаю 2024 року в кількості 100 000,00 кг (100 тонн) (допустимий толеранс +/- 5% від загальної кількості товару) за ціною 14,47 грн (без ПДВ) за 1 кг; всього на суму 1 649 580,00 грн (в тому числі 202 580,00 грн ПДВ).
Також у Специфікації №1 від 26 червня 2025 року сторонами погоджено умови оплати та перехід права власності та товар. Зокрема, оплата товару в розмірі 100% здійснюється Покупцем із відстроченням платежу на чотирнадцять днів з моменту прийняття товару Покупцем. Право власності на поставлений товар переходить до Покупця в момент отримання товару від Постачальника за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.
Базис поставки FCA згідно з правилами Інкотермс. Поставка здійснюється транспортом Покупця за адресою: 81421, Львівська область, Самбірський район, с. Верхівці, вул. Шевченка, буд. 3-а.
Для оплати товару, поставку якого погоджено у Специфікації, ПП «СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР» виставило ФОП Чайці Антоніні Юріївні відповідні рахунки-фактури № СФ-0000017 від 27 червня 2025 року на суму 425 921,56 грн з ПДВ, № СФ-0000018 від 27 червня 2025 року на суму 417 013,82 грн з ПДВ, № СФ-0000019 від 27 червня 2025 року на суму 414 704,41 грн з ПДВ, № СФ-0000020 від 27 червня 2025 року на суму 422 952,31 грн з ПДВ. Усі рахунки виписані на оплату сої врожаю 2024 року, загальною масою 101 880 кг (101,88 тонни).
Як зазначає позивач, і це підтверджується матеріалами справи, ПП «СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР» на виконання взятих договірних зобов"язань 27 червня 2025 року відвантажено відповідачці 101 880 кг сої врожаю 2024 року, вартістю 1 680 592,10грн (з ПДВ), що підтверджується копіями видаткових накладних № РН-0000017 - 25 820 кг сої на суму 425 921,56грн, № РН-0000018 - 25 280 кг сої на суму 417 013,82грн, № РН-0000019 - 25 140 кг сої на суму 414 704,41грн, №РН-0000020 - 25 640 кг сої на суму 422 952,31 грн. Всі видаткові накладні підписані обома сторонами з накладенням відтисків печаток юридичної особи та підприємця, без жодних зауважень чи застережень, зокрема щодо якості, кількості, ціни та асортименту товару.
Перевезення товару відповідачці здійснювалося з пункту завантаження: с. Верхівці Львівської області до пункту розвантаження: м .Збараж Тернопільської області, що підтверджується оформленими товарно-транспортними накладними від 27 червня 2025 року, а саме: № 17 від 27.06.2025, згідно з якою перевезено 25 820 кг (маса брутто) товару на суму 425 921,56 грн автомобілем марки RENAULT, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп INTER JANMIL (д.н.з. НОМЕР_2 ), водій - ОСОБА_1 ; № 18 від 27.06.2025, згідно з якою перевезено 25 280 кг (маса брутто) товару на суму 417 013,82 грн автомобілем марки DAF, д.н.з. НОМЕР_3 , напівпричіп SAMRO (д.н.з. НОМЕР_4 ), водій - ОСОБА_2 ; № 19 від 27.06.2025, згідно з якою перевезено 25 140 кг (маса брутто) товару на суму 414 704,41 грн автомобілем марки DAF, д.н.з. НОМЕР_5 , напівпричіп STAS (д.н.з. НОМЕР_6 ), водій - ОСОБА_3 ; № 20 від 27.06.2025, згідно з якою перевезено 25 640 кг (маса брутто) товару на суму 422 952,31 грн автомобілем марки DAF, д.н.з. НОМЕР_7 , напівпричіп STAS (д.н.з. НОМЕР_8 ), водій ОСОБА_4 .
Весь обсяг вантажу прийнято водіями до перевезення та отримано відповідачкою 27.06.2025, про що свідчить її підпис, який скріплено печаткою у відповідній графі товарно-транспортних накладних про отримання.
Загальний обсяг відпущеного товару (101 880 кг) відповідає умовам Специфікації №1 до договору, якою заплановано поставку 100 000 кг товару з урахуванням допустимого толерансу +/- 5%.
Як зазначає позивач, відповідачка здійснила оплату поставленого товару частково, перерахувавши на банківський рахунок ПП «СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР» кошти в сумі 400 000,00 грн, а саме: на підставі платіжної інструкції № 808 від 25 липня 2025 року сплачено 300 000,00 грн та на підставі платіжної інструкції № 948 від 12 грудня 2025 року сплачено 100 000,00 грн.
Позивач зауважує, що ці платежі здійснені з порушенням строків, встановлених договором та Специфікацією, якими визначено, що оплата проводиться протягом 14 календарних днів після прийняття товару, та не покрили всю суму заборгованості. Оскільки повна вартість поставленого товару становила 1 680 592,10 грн, то залишок неоплаченого товару становить 1 280 592,10 грн.
Процедура досудового врегулювання спору у справі між ПП «СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР» та ФОП Чайкою А.Ю., що передбачена умовами договору, реалізована позивачем перед зверненням до суду.
Згідно з пунктом 5.1 договору поставки №26/06/2025 від 26.06.2025, сторони погодили, що всі спори, які виникають при виконанні договору, будуть вирішуватися шляхом переговорів та/або у претензійному порядку. Пункт 5.2 договору встановлює, що у разі неможливості вирішення спорів таким шляхом, вони розглядаються в судовому порядку.
Позивач звертався до відповідачки з претензією №2011/25 від 20 листопада 2025 року, у якій вимагав протягом 3-х банківських днів з моменту отримання претензії добровільно погасити заборгованість у загальній сумі 1 561 369,37 грн, в тому числі 1 380 592,10 грн основного боргу, 11 021,18 грн інфляційних нарахувань, 14 978,48 грн - 3% річних та 154 777,61 грн пені.
Дану претензію позивачем направлено відповідачці поштовим відправленням з описом вкладення №8111000070985 від 21.11.2025. Проте, під час судового розгляду справи з'ясувалося, що в поштовій накладній вказано невірну адреса отримувача: АДРЕСА_1 замість вірної адреси вулиця Зелена, будинок 12, село Чистилів Тернопільського району Тернопільської області. Позивач надав відповідь АТ «Укрпошта» №1.30.002.-3654-26 від 04.02.2026, за змістом якої помилку в адресі отримувача допущено працівником відділення поштового зв'язку АТ «Укрпошта» при введенні даних.
Крім того, позивачем претензію направлено відповідачці 27.11.2025 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1, яка використовувалася для ділового листування.
Відповідачкою претензію залишено без розгляду та задоволення.
Наведені обставини послугували підставою для звернення ПП «СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР» до господарського суду з метою захисту своїх майнових прав шляхом стягнення в примусовому порядку з відповідачки 1280 592,10грн основного боргу, 15 386,15грн інфляційних нарахувань, 16 524,90грн - 3% річних.
Норми та джерела права, які застосовані судом при вирішенні спору.
У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Встановлено, що між сторонами у справі укладено договір поставки №26/06/2025 від 26 червня 2025 року, відповідно до умов якого позивач як Постачальник зобов'язався продати відповідачці як Покупцю 100 000,00 кг (100 тонн) (допустимий толеранс +/- 5% від загальної кількості товару) сої врожаю 2024 року за ціною 14,47 грн (без ПДВ) за 1 кг (всього на суму 1 649 580,00 грн в тому числі 202 580,00 грн ПДВ), а відповідачка зобов'язалася прийняти товар та оплатити його у порядку та строк, визначений договором та Специфікацією.
Як убачається з матеріалів справи, спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачкою як Покупцем, умов договору в частині проведення повного розрахунку за отриманий за договором поставки №26/06/2025 від 26 червня 2025 року товар.
Господарський суд відзначає, що викладені умови договору, права та обов'язки сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини з договору поставки, які регулюються нормами ст.712 Цивільного кодексу України, в силу яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частиною 2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).
До предмета доказування у даній справі входять обставини стосовно обсягу (кількості) поставки та відповідно вартості поставленого відповідачу товару згідно оформлених первинних документів.
На підтвердження факту поставки товару позивачем надано видаткові накладні від 27 червня 2025 року № РН-0000017 на суму 425 921,56 грн, № РН-0000018 на суму 417 013,82 грн, № РН-0000019 на суму 414 704,41 грн, №РН-0000020 на суму 422 952,31 грн; всього на суму 1 680 592,10 грн (з ПДВ), котрі оформлені у встановленому порядку та підписані без зауважень сторонами.
Доставку та отримання товару покупцем підтверджено додатково копіями товарно-транспортних накладних №№17, 18, 19 20 від 27.06.2025.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували існування претензій у відповідачки як Покупця щодо якості товару, кількості, ціни тощо.
Таким чином, матеріали справи свідчать про виконання договірного обов'язку позивачем щодо поставки та передачі відповідачці товару, загальною вартістю 1 680 592,10 грн (з ПДВ),. Зазначений у накладних товар по якості, кількості, ціні, асортименті, прийнято Покупцем без зауважень та будь яких застережень.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До договорів поставки та купівлі-продажу застосовується спеціальна норма - частина 1 статті 692 ЦК України, якою передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.
Згідно з пунктом 3.1 договору поставки №26/06/2025 від 26 червня 2025 року, Покупець зобов'язався здійснити оплату товару через 14 календарних днів з моменту його отримання, тобто на умовах відстрочення платежу.
Отже, строк оплати товару, поставленого згідно з видатковими накладними №№ РН-0000017, РН-0000018, РН-0000019, РН-0000020 від 27.06.2025 на загальну суму 1 680 592,10 грн є таким, що настав з 11 липня 2025 року.
Однак, відповідачкою проведено оплату товару частково в розмірі 400 000 грн, відповідно, неоплаченим залишився товар на суму 1 280 592,10 грн, зокрема за видатковими накладними № РН-0000017 на суму 25 921,56 грн, № РН-0000018 на суму 417 013,82 грн, № РН-0000019 на суму 414 704,41 грн, № РН-0000020 на суму 422 952,31 грн.
В силу вимог ст.ст.11, 16, 509 ЦК України та ст.ст.2, 5 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Доказів, що підтверджують виконання відповідачкою зобов'язань щодо здійснення остаточного розрахунку отриманого у власність товару, на момент розгляду спору судом, у матеріалах немає.
Оскільки матеріалами справи підтверджуються доводи позивача про поставку товару на загальну суму 1 680 592,10грн, його отримання відповідачкою та часткову оплату в розмірі 400 000грн, беручи до уваги відсутність доказів проведення остаточного розрахунку за товар, суд доходить висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами порушення його майнових прав на суму 1 280 592,10грн боргу, а тому вимоги в цій частині позову підлягають до задоволення.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається з поданого розрахунку, позивач за період з липня 2025 року по листопад 2025 року включно на заборгованість 1 280 592,10 грн нарахував та заявив до стягнення 15 386,15 грн інфляційних втрат.
Оцінивши наданий розрахунок суми інфляційних втрат, судом з'ясовано, що позивачем такий здійснено невірно, без урахування існуючого боргу у певні періоди та інфляційні втрати нараховано на залишок заборгованості. За розрахунком суду сума інфляційних втрат становить 16 026,42грн. (розрахунок суду додається).
Однак, в силу ст.237 ГПК України, суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, тому судом задовольняється позов в цій частині в заявленому розмірі.
Щодо вимог про стягнення 3% річних, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як зазначено вище, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші у відповідності до ст.625 ЦК України, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, але й інфляційні нарахування, та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та 4.4 договору поставки №26/06/2025 від 26 червня 2025 року позивачем на суму боргу 1 280 592,10 грн за період з 12 липня 2025 року по 15 грудня 2025 року (всього 157 днів) нараховано 3% річних в розмірі 16 524,90 грн.
Здійснивши перевірку обґрунтованості розрахунку заявлених до стягнення відсотків річних, судом встановлено, що такі нараховано без врахування дат часткової оплати підприємцем товару, а саме 25.07.2025 - 300тис.грн, 12.12.2025 - 100тис.грн., а тому суд вважає правомірним нарахування за період з 12.07.2025 по 24.07.2025 (13 днів) 3% річних на суму 1 680 529,10грн, що становить 1795,70грн; з 25.07.2025 по 11.12.2025 (141 день) 3% річних на суму 1 380 592,10грн, що становить 15 999,74грн; з 12.12.2025 по 15.12.2025 (3 дні) 3% річних на суму 1 280 592,10грн, що становить 315,76грн, всього 18 111,20грн.
Разом з тим, в силу норм ч.2 ст.237 ГПК України, суд при прийнятті рішення не вправі виходити за межі позовних вимог, тому до задоволення підлягають нараховані 3% річних в заявленому позивачем розмірі 16 524,90 грн.
Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ст.20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені в ст. 14, ч. 4 ст. 74 ГПК України, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Дослідивши подані докази суд визнав їх належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.86 Господарського процесуального кодексу України. На підставі цих доказів, з урахуванням встановлених обставин справи та діючого законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в розмірі 1 280 592,10 грн основного боргу, 15 386,15 грн інфляційних нарахувань, 16 524,90грн - 3% річних.
Розподіл судового збору.
Судові витрати, що складаються із сплаченого позивачем судового збору в розмірі 15 750,04грн, згідно з ст.129 ГПК України, покладаються на відповідачку.
Керуючись ст.2, 4, 11-13, 42, 46, 73, 74, 86, 123, 129, 219, 220, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чайки Антоніни Юріївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) на користь Приватного підприємства "СЕЛЯНСЬКИЙ ДВІР" (вул.Стуса В., будинок 16, місто Судова Вишня Яворівського району Львівської області, ідентифікаційний код 36211767) -1 280 592,10 грн основного боргу, 15 386,15 грн інфляційних нарахувань, 16 524,90грн - 3% річних, 15 750,04грн в повернення судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Повне рішення складено 17.04.2026.
Суддя Н.О. Андрусик