08.04.2026м. СумиСправа № 920/1047/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1047/25
за позовом Окружної прокуратури міста Суми (вул. Герасима Кондратьєва, буд.79, м. Суми, 40000),
в інтересах держави в особі позивача:
Департаменту комунального майна Сумської міської ради (вул.Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45913807),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРСУМИ" (вул.Шолуденка, буд. 2, м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 44409041),
про стягнення 2312190,07 грн
за участю представників сторін:
прокурор: Васянович М.В. (службове посвідчення від 01.03.2023 №074951),
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
справа розглядається у порядку загального позовного провадження
установив:
23.07.2025 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 1011117,14 грн заборгованості з орендної плати, 185496,62 грн пені та 1115576,31 грн неустойки за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.11.2021 №ДЗРП-0406, а також 27746,28 грн судового збору.
23.07.2025 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/1047/25 призначено до розгляду судді Котельницькій В.Л.
24.07.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРСУМИ", зареєстрований як юридична особа з ідентифікаційним кодом 44409041 та місцезнаходженням: вул. Шолуденка, буд. 2, м. Київ, 01135.
Ухвалою від 28.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/1047/25 в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 08.09.2025, 10:30; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи. Копія ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
08.08.2025 копія ухвали від 28.07.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ (ТОВ "СТАРСУМИ", вул. Шолуденка, буд. 2, м. Київ, 01135), була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
08.09.2025 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 10:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 08.09.2025 у справі №920/1047/25.
Ухвалою від 10.09.2025 у справі №920/1047/25 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; призначено підготовче судове засідання на 27.10.2025, 10:30. Копія ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
11.09.2025 відповідача додатково повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya.
23.09.2025 копія ухвали від 10.09.2025 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання на 27.10.2025,10:30, не відбувся у зв'язку із відпусткою судді Котельницької В.Л.
28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів Вікторії Котельницької », в зв'язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище «Котельницька» на « Короленко ».
Ухвалою від 31.10.2025 у справі №920/1047/25 призначено підготовче судове засідання на 26.11.2025. 10:30. Копія ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
03.11.2025 відповідача додатково повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya.
18.11.2025 копія ухвали від 31.10.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
У підготовчому судовому засіданні 26.11.2025 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 19.01.2026, 10:30.
Ухвалою від 28.11.2026 у справі №920/1047/25 повідомлено відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 19.01.2026, 10:30. Копія ухвали надіслана відповідачу відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
28.11.2025 відповідача додатково повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya.
10.12.2025 копія ухвали від 28.11.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
19.01.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання на 10:30, не відбувся, у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 19.01.2026 у справі №920/1047/25.
Ухвалою від 20.01.2026 у справі №920/1047/25 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.02.2026, 14:30. Копія ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
21.01.2026 відповідача додатково повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya.
26.01.2026 Департамент комунального майна Сумської міської ради подав клопотання про заміну сторони у справі (вх №324), в якому заявник просив замінити Управління комунального майна Сумської міської ради (позивача) правонаступником Департаментом комунального майна Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8А, Код ЄДРПОУ 45913807). 27.01.2026 відповідно до клопотання від 27.01.2026 №4/26 дкм (вх №335/26) Департамент комунального майна Сумської міської ради подав докази направлення клопотання про заміну сторони у справі відповідачу.
04.02.2026 копія ухвали від 20.01.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
09.02.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 09.02.2026 у справі №920/1047/25.
Ухвалою від 12.02.2026 у справі №920/1047/25 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 09.03.2026, 14:30. Копія ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
13.02.2026 відповідача додатково повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya.
24.02.2026 копія ухвали від 12.02.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
У судовому засіданні 09.03.2026 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання Департаменту комунального майна Сумської міської ради про заміну сторони у справі (вх №324 від 26.01.2026) та заміну позивача у справі з Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45068823) на правонаступника - Департамент комунального майна Сумської міської ради (40000, м.Суми, вул. Воскресенська, буд. 8А; код за ЄДРПОУ 45913807), та розпочато розгляд справи по суті.
У судовому засіданні 09.03.2026 під час судового розгляду справи по суті прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні 09.03.2026 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи до 16.03.2026, 14:15.
Ухвалою від 10.03.2026 у справі №920/1047/25 повідомлено відповідача про відкладення відкладення розгляду справи до 16.03.2026, 14:15. Копія ухвали надіслана відповідачу відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
10.03.2026 відповідача додатково повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya.
24.02.2026 копія ухвали від 12.02.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
16.03.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання на 14:15, не відбувся у зв'язку із оголошенням на території Сумського району Сумської області повітряної тривоги, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 16.03.2026 у справі №920/1047/25.
Ухвалою від 18.03.2026 у справі №920/1047/25 призначено судове на 08.04.2026, 11:30. Копія ухвали надіслана учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України.
18.03.2026 відповідача додатково повідомлено про місце дату та час розгляду справи шляхом опублікування оголошення на вебсайті Господарського суду Сумської області за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya.
27.03.2026 копія ухвали від 10.03.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
31.03.2026 прокурор подав заяву (вх №1647), відповідно до якої просив долучити до матеріалів справи акт передачі майна від 21.05.2025 в межах виконавчого провадження №76676143, зауваживши, що зазначений акт був поданий разом із позовною заявою, але з технічних причин було додано лише першу сторінку даного акту.
01.04.2026 копія ухвали від 18.03.2026 у справі №920/1047/25, надіслана відповідачу на адресу за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній».
Ухвалою від 03.04.2026 у справі №920/1047/25 задоволено заяву прокурора про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановлено провести судове засідання у справі, призначене на 08.04.2026, 11:30, та наступні судові засідання за участі прокурора Васянович Максима Володимировича (ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
У судовому засіданні 08.04.2026 встановлено:
Прокурор у судове засідання прибув.
Представник позивача та представник відповідача у судове засідання не прибули.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неприбуття позивача та відповідача у судове засідання не перешкоджає проголошенню судового рішення у даній справі.
У судовому засіданні 08.04.2026 суд протокольною ухвалою з занесенням до протоколу судового засідання задовольнив заяву прокурора №1647 від 31.03.2026, долучив докази до матеріалів справи, та в порядку ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.
23.07.2025 прокурор звернувся до суду з позовом, в прохальній частині якого просить стягнути з відповідача 1011117,14 грн заборгованості з орендної плати, 185496,62 грн пені та 1115576,31 грн неустойки за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.11.2021 №ДЗРП-0406, а також 27746,28 грн судового збору.
Зверненню до суду передували наступні дії прокурора:
Окружною прокуратурою міста Суми проведено вивчення стану законності у сфері використання об'єктів комунальної власності на території Сумської міської територіальної громади.
З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, листом Окружної прокуратури міста Суми від 08.07.2025 за №51-5446вих-25 запитано в Управління комунального майна Сумської міської ради інформацію щодо заборгованості за договором оренди нерухомого комунального майна від 03.11.2021 №ДЗРП0406, укладеного між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРСУМИ» як орендарем, в тому числі, про вжиття заходів реагування щодо стягнення з боржника виниклої заборгованості.
Листом від 10.07.2025 №1195/10.01-09 Управління комунального майна Сумської міської ради повідомило прокурора про те, що Управлінням вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу ТОВ «СТАРСУМИ» претензій щодо наявності заборгованості. Разом з тим, у зв'язку із обмеженим фінансуванням видатків на сплату судового збору, Управління позбавлене можливості звернення до суду з відповідним позовом.
Листом від 17.07.2025 №51-5721вих-25 Окружною прокуратурою міста Суми проінформовано Управління комунального майна Сумської міської ради в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про звернення до суду з позовом.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені у Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII), частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої ст. 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої ст. 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 05 березня 2020 року у справі № 9901/511/19, від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).
Частини третя та четверта статті 23 Закону № 1697-VII серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону № 1697-VII обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору, і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц).
Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна Сумської міської ради, зазначив, що недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету. Прокурор вважає, що місцеві інтереси знаходяться у тісному зв'язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави загалом. Фактом неотримання коштів за користування комунальним майном місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, Сумської міської територіальної громади, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави загалом, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.
Матеріалами справи підтверджено, що прокурор звертався до Управління комунального майна Сумської міської ради щодо заборгованості за договором оренди нерухомого комунального майна від 03.11.2021 №ДЗРП0406, в тому числі, про вжиття заходів реагування щодо стягнення з боржника виниклої заборгованості.
Однак Управлінням комунального майна Сумської міської ради не вжито жодних заходів щодо усунення виявлених прокуратурою порушень та листом від 10.07.2025 №1195/10.01-09 повідомлено прокуратуру про відсутність можливості звернення з позовом до суду, у зв'язку із обмеженим фінансуванням видатків на сплату судового збору.
Ураховуючи викладене, Управлінням комунального майна Сумської міської ради не вжито заходів щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором від 03.11.2021 №ДЗРП0406 в судовому порядку, що, на думку прокурора, свідчить про неналежне виконання вказаними органами своїх повноважень.
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).
Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі здійснення неналежним чином захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин. Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Окружною прокуратурою міста Суми попередньо до пред'явлення позовної заяви до суду до Управління комунального майна Сумської міської ради надіслано лист, яким поінформовано про представництво прокурором інтересів держави у вказаних правовідносинах.
Таким чином, суд вважає, що прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначено Управління комунального майна Сумської міської ради позивачем за пред'явленим ним до суду позовом.
Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 03.11.2022 № 3173-МР «Про внесення змін до структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, затвердженої рішенням Сумської міської ради від 27.07.2016 року № 1031-МР «Про затвердження структури апарату та виконавчих органів Сумської міської ради, їх загальної чисельності» (зі змінами)» утворено Управління комунального майна Сумської міської ради (з правом юридичної особи) шляхом виділення його з Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.
Рішенням Сумської міської ради від 03.11.2022 № 3176-МР затверджено Положення про Управління комунального майна Сумської міської ради та визначено, що дане рішення набирає чинності з 12.01.2023. Відповідно до пункту 1.10. даного Положення Управління комунального майна Сумської міської ради є правонаступником Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради у всіх майнових та немайнових правах та обов'язках в частині здійснення повноважень у сфері управління комунальною власністю.
З 12.01.2023 по 12.01.2026 Управління комунального майна Сумської міської ради, як частковий правонаступник Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, здійснювало повноваження у сфері управління комунальною власністю, у тому числі щодо примусового стягнення заборгованості, яка виникає з договорів оренди комунального нерухомого майна.
13.08.2025 рішенням Сумської міської ради №5855-МР «Про утворення Департаменту комунального майна Сумської міської ради» утворено Департамент комунального майна Сумської міської ради (зі статусом юридичної особи) та реорганізовано Управління комунального майна Сумської міської ради (юридична адреса: 40000, Україна, Сумська обл., місто Суми, вулиця Воскресенська, будинок, 8А, код ЄДРПОУ 45068823) шляхом приєднання до Департаменту комунального майна Сумської міської ради (пункти 1-2 зазначеного рішення).
24.12.2025 рішенням Сумської міської ради №6149-МР «Про Положення про Департамент комунального майна Сумської міської ради» затверджено Положення про Департамент комунального майна Сумської міської ради (далі - Положення).
За пунктом 1.1 Положення Департамент комунального майна Сумської міської ради (далі - Департамент) утворюється Сумською міською радою та є виконавчим органом Сумської міської ради. Департамент є уповноваженим виконавчим органом місцевого самоврядування у сфері управління комунальною власністю для забезпечення реалізації на території Сумської міської територіальної громади (далі - Сумська міська ТГ) державної та місцевої політики у сфері управління та розпорядження майном комунальної власності Сумської міської ТГ та здійснює повноваження, передбачені цим Положенням та нормативно-правовими актами, які визначають повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування за відповідними напрямками.
Відповідно до п. 1.3 Положення Департамент є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, власну печатку із зображенням малого Державного Герба України і штампи із надписом свого найменування.
Згідно з п. 1.6 Положення Департамент є правонаступником Управління комунального майна Сумської міської ради ( код ЄДРПОУ 45068823) всіх майнових та немайнових прав та обов'язків, а також в частині здійснення повноважень, визначених у пункті 1.7. розділу 1 цього Положення.
У пункті 1.7 Положення визначено, що Департамент забезпечує:
-організацію здійснення власних повноважень, визначених підпунктами 1, 4 пункту «а» частини першої статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
-дотримання виконавчими органами Сумської міської ради, юридичними особами комунальної власності Сумської міської ТГ, законодавства у сфері публічних закупівель до початку відповідних процедур закупівель.
Відносини Департаменту з юридичними особами комунальної власності Сумської міської ТГ, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування згідно частини першої статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а з виконавчими органами Сумської міської ради, посадовими особами місцевого самоврядування - на тих засадах, що рішення Сумської міської ради є обов'язковими до виконання згідно частини першої статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
З урахуванням наведеного Департамент комунального майна Сумської міської ради (код ЄДРПОУ 45068823), є правонаступником Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, 8А, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 45068823), що є позивачем у справі №920/1047/25 та у судовому засіданні 09.03.2026 відповідно до ч. 5 ст.233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання Департаменту комунального майна Сумської міської ради про заміну сторони у справі (вх №324 від 26.01.2026) та заміну позивача у справі з Управління комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45068823) на правонаступника - Департамент комунального майна Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, буд. 8А; код за ЄДРПОУ 45913807).
Прокурор у позові зауважив, що за результатами проведеного вивчення стану законності у сфері використання об'єктів комунальної власності на території Сумської міської територіальної громади з відповідача підлягає стягненню 1011117,14 грн заборгованості з орендної плати, 185496,62 грн пені та 1115576,31 грн неустойки за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності від 03.11.2021 №ДЗРП-0406.
Судом встановлено, що 03.11.2021 між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (правонаступником якого було Управління комунального майна Сумської міської ради, орендодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРСУМИ» (далі - орендар, відповідача) укладений договір оренди нерухомого комунального майна № ДЗРП - 0406.
Відповідно до 4 та 6 змінюваних умов договору (далі - умови) та п. 1.1 незмінюваних умов договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 цих умов (нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 24, загальна площа 254,3 кв.м., корисна площа 174,5 кв.м.), вартість якого становить суму, визначену у п. 6 цих умов - 1529684,00 грн без ПДВ.
Згідно з п. 2.1 незмінюваних умов договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується сторонами одночасно із підписанням цього договору.
Відповідно до п. 9 умов та п. 3.1 незмінюваних умов договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 цих умов - 56000,00 грн без ПДВ. У випадку реєстрації орендодавця платником податку на додану вартість, сума орендної плати збільшується на 20%. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із постачальниками комунальних послуг у порядку, визначеному пунктом 6.5. цього договору.
Згідно з п. 3.3 незмінюваних умов договору, орендар сплачує орендну плату до бюджету Сумської міської ТГ у 100%-му розмірі щомісяця, до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до вимог договору орендна плата, не перерахована своєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (п. 3.7 незмінюваних умов договору).
Згідно з п. 3.8 незмінюваних умов договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
За приписами п. 4.1 незмінюваних умов договору, у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний протягом з робочих днів звільнити майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди майна, у стані, не гіршому ніж майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або здійснено капітальний ремонт - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплати орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню, неустойку, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
Згідно з п. 4.3 незмінюваних умов договору майно вважається поверненим з оренди з моменту підписання сторонами акту повернення з оренди майна.
Пунктом 4.4 незмінюваних умов договору визначено, що у випадку несвоєчасного повернення майна з оренди, орендар зобов'язаний сплатити до бюджету Сумської міської територіальної громади неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього договору.
Відповідно до п. 11.1 незмінюваних умов договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 12.7.1 незмінюваних умов договору, договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати становить більше, ніж плата за 3 місяці.
Договір укладений на п'ять років з дати набрання чинності цим договором, з 03.11.2021 до 02.11.2026 (п. 12.1 умов договору).
03.11.2021 між орендарем та орендодавцем підписано акт приймання-передачі майна в оренду.
Прокурор у позові зазначив, що в зв'язку з порушення орендарем умов договору щодо своєчасної в повному обсязі сплати орендної плати, в орендаря виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.07.2022 до 31.10.2023, яку з останнього стягнуто рішенням Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 у справі №920/1341/23.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 у справі №920/1341/23 за позовом Управління комунального майна Сумської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРСУМИ» про розірвання договору оренди нерухомого майна, стягнення 888318,54 грн, виселення з нежитлового приміщення ухвалено:
-позов задовольнити повністю;
-розірвати договір оренди нерухомого майна № ДЗРП-0406, що належить до комунальної власності від 03 листопада 2021 року, укладений між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Садова, буд. 33, код ЄДРПОУ 40456009) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРСУМИ» (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 2, код ЄДРПОУ 44409041), на нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Харківськ, буд. 24, загальною площею 254,3 кв.м;
-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРСУМИ» (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 2, код ЄДРПОУ 44409041) на користь Управління комунального майна Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Воскресенська, 8А, код ЄДРПОУ 45068823) 779856 грн 00 коп. боргу, 108462 грн. 54 коп.. пені, 18692 грн 78 коп. витрат зі сплати судового збору;
-зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАРСУМИ» (01135, м. Київ, вул. Шолуденка, 2, код ЄДРПОУ 44409041) повернути нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 24, загальною площею 254,3 кв. м., шляхом підписання акта повернення з оренди майна.
Рішення Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 у справі №920/1341/23 набрало законної сили 13.11.2024.
Згідно з п. 4.16 рішення Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 у справі №920/1341/23 позивачем заявлена до стягнення заборгованість за період з 01.07.2022 до 31.10.2023 у розмірі 779856,00 грн.
Відповідно до акту від 21.05.2025 державного виконавця Зарічного ВДВС у місті Суми Східного МУ МЮ в межах виконавчого провадження №76676143 з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 19.11.2024 у справі №920/1341/23 щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРСУМИ повернути нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Харківська, буд. 24, загальною площею 254,3 кв.м., шляхом підписання акта повернення з оренди майна, - зазначене нежитлове приміщення було повернуте Управлінню комунального майна Сумської міської ради.
Прокурор у позові зазначив, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.11.2021 №ДЗРП-0406 припинив свою дію 13.11.2024, тобто в день набрання законної сили рішення Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 у справі №920/1341/23. Прокурор наголошує, що враховуючи положення ст. 782 ЦК України, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та п. 4.1, 4.3 незмінюваних умов договору, ТОВ «СТАРСУМИ» мало упродовж 3 робочих днів повернути орендоване майно Управлінню комунального майна Сумської міської ради. Згідно інформації зазначеної Управлінням комунального майна Сумської міської ради у листі від 25.06.2025 №1086/10.01-09, нерухоме майно орендодавцю фактично повернуто 21.05.2025.
З огляду на зазначене прокурор просить стягнути за договором з відповідача:
-1011117,14 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2023 по 13.11.2024,
-185496,62 грн пені за період з 01.11.2023 по 15.06.2025,
-1115576,31 грн неустойки за період з 14.11.2024 по 21.05.2025.
Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 202 ЦК України визначено, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до укладеного сторонами спору договору, між позивачем та відповідачем виникли відносини щодо оренди нерухомого майна, що регулюються главою 58 ЦК та Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019.
Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-IX від 03.10.2019 визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини другої даної статті якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Положення статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частини 1 статті 785 ЦК України, встановлюють, що з припиненням договірних відносин у наймача виникає обов'язок повернути наймодавцеві майно та відсутні правові підстави для подальшого користування ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст. 610 ЦК України).
Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (ст. 617 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріалами справи підтверджено, що договір оренди нежитлового приміщення від 03.11.2021 №ДЗРП-0406 припинив свою дію 13.11.2024, рішенням від 09.10.2024 у справі №920/1341/23 стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за договором за період з 01.07.2022 по 31.10.2023, разом з тим нерухоме майно орендодавцю фактично повернуто 21.05.2025; докази сплати орендної плати в розмірі 1011117,14 грн за період з 01.11.2023 по 13.11.2024 відповідачем не подані та в матеріалах справи відсутні.
За викладених обставин, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1044117,14 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2023 по 13.11.2024.
Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.
Прокурор просить стягнути з відповідача 185496,62 грн пені за період з 01.11.2023 по 15.06.2025, нарахованої за порушення строків оплати орендної плати.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Згідно з п. 3.8 незмінюваних умов договору на суму заборгованості орендаря зі сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.
За приписами п. 4.1 незмінюваних умов договору, у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний протягом з робочих днів звільнити майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акту повернення з оренди майна, у стані, не гіршому ніж майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід'ємні поліпшення або здійснено капітальний ремонт - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; сплати орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню, неустойку, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку пені за допомогою "Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" на офіційному вебсайті "Платформа: Ліга Закон" за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення з оренди майна, а а також повної оплати орендної плати, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 185496,62 грн пені за період з 01.11.2023 по 15.06.2025, суд визнає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення неустойки суд зазначає наступне.
Прокурор просить стягнути з відповідача 1115576,31 грн неустойки за період з 14.11.2024 по 21.05.2025 у зв'язку із невиконанням орендарем обов'язку щодо повернення нерухомого майна в порядку ст. 785 ЦК України.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, у якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Пунктом 4.4 договору визначено, що у випадку несвоєчасного повернення майна з оренди, орендар зобов'язаний сплатити до бюджету Сумської міської територіальної громади неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожен день користування майном після дати припинення цього договору.
Враховуючи викладене, з моменту припинення Договору оренди правовідносини між Управлінням комунального майна Сумської міської ради як орендодавцем та ТОВ «СТАРСУМИ» як орендарем, що перебували у сфері регулятивних правовідносин починаючи з 13.11.2024 (дата припинення договору оренди) переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за ч. 2 ст. 785 ЦК України, що регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
У пунктах 9.9, 9.11, 9.12, 9.20-9.21, 9.24 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 викладено такий правовий висновок:
«Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм ст. ст. 759, 762, 763 ЦК України, ст. ст. 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за Договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Користування майном після припинення Договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами Договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за Договором найму (оренди) та регулятивним нормам ЦК України та ГК України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ст. 762 ЦК України («Плата за користування майном») і охоронна норма ч. 2 ст. 785 ЦК України («Обов'язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України), Суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою ч. 2 ст. 785 ЦК України, зазначає про таке.
Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об'єктом оренди на платній основі.
Неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог ст. 614 ЦК України.
Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови, пункт 3.11 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено ч. 2 ст. 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений ч. 2 ст. 785 ЦК України яке в свою чергу надає право Орендодавцю вимагати від Орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за оренду речі за час прострочення, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення речі, а не право нараховувати орендну плату, в розмірі передбаченому договором, оскільки останній припинив свою дію. )».
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 08.06.2021 по справі № 917/631/19 та від 25.05.2022 № 389/704/20-ц. Отже, ТОВ «СТАРСУМИ» порушено вимоги договору оренди нерухомого майна від 03.11.2021 № ДЗРП-0406 та норми чинного законодавства, а також не виконано вчасно рішення Господарського суду Сумської області від 09.10.2024 по справі № 920/1341/23 щодо повернення майна з оренди.
Таким чином є підстави для застосування до спірних правовідносин норми ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України, а саме про сплату неустойки, яка є спеціальною мірою відповідальності недобросовісного наймача і застосовується виключно після припинення договірних відносин з оренди майна.
Відповідно до розрахунків, Управлінням комунального майна Сумської міської ради за період користування ТОВ «СТАРСУМИ» комунальним майном починаючи з 14.11.2024 по 21.05.2025 нарахована неустойка у розмірі 1115576,31 грн.
Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунку неустойки за допомогою "Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" на офіційному вебсайті "Платформа: Ліга Закон" за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff, суд не погоджується з періодом її нарахуванням.
Враховуючи, що нерухоме майно за договором повернуто орендодавцеві 21.05.2025, правомірний період для нарахування неустойки, в межах періоду, заявленого прокурором, є період з 14.11.2024 по 20.05.2025.
Таким чином, судом здійснено розрахунок неустойки відповідно до правомірного періоду, який склав 1109653,83 грн.
Ураховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасного повернення з оренди майна після розірвання договору, вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 1109653,83 грн за період з 14.11.2024 по 20.05.2025, суд визнає законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В іншій частині стягнення неустойки суд відмовляє за необґрунтованістю періоду її нарахування.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатом розгляду справи, суд дійшов висновку, що прокурором доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову в частині стягнення з відповідача 1011117,14 грн заборгованості з орендної плати за період з 01.11.2023 по 13.11.2024, 185496,62 грн пені за період з 01.11.2023 по 15.06.2025 та 1109653,83 грн неустойки за період з 14.11.2024 по 20.05.2025. В іншій частині позову суд відмовляє.
При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Прокурором заявлено до стягнення з відповідача судовий збір в сумі 27746,28 грн, що сплачений при зверненні з позовом за платіжною інструкцією від 18.07.2025 №1223.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 ГПК України прокурору за рахунок відповідача відшкодовується 27675,21 грн судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРСУМИ" (вул. Шолуденка, буд. 2, м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 44409041) на користь Департаменту комунального майна Сумської міської ради (вул. Воскресенська, буд. 8А, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 45913807) 1011117,14 грн (один мільйон одинадцять тисяч сто сімнадцять грн 14 коп.) заборгованості з орендної плати, 185496,62 грн (сто вісімдесят п'ять тисяч чотириста дев'яносто шість грн 62 коп.) пені, 1109653,83 грн (один мільйон сто дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят три грн 83 коп.) неустойки.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАРСУМИ" (вул. Шолуденка, буд. 2, м. Київ, 01135; код за ЄДРПОУ 44409041) на користь Сумської обласної прокуратури (код за ЄДРПОУ 03527891; 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33; р/р №UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 27675,21 грн (двадцять сім тисяч шістсот сімдесят п'ять грн 21 коп.) судового збору.
4. В іншому відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне рішення складено та підписано 17.04.2026.
СуддяВ.Л. Короленко