65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4306/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від прокуратури - Черніговська О.С.,
від позивача - Каланжова А.О.,
від відповідача-1 - Зубов С.Г.,
від відповідача-2 та третьої особи - Попроцький Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» про скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності, -
Заступник керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларі», в якому просить суд скасувати державну реєстрацію змін до розділу від 30.05.2017 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1105692751101) про право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» (39294173) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларі» (32112066), проведених на підставі рішення державного реєстратора Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Івановою Христиною Анатоліївною за індексним номером 35447850 щодо реєстрації зміни загальної площі об'єкта з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у спільній частковій власності ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» по 1/2 частки перебуває спортивний майданчик площею 138,1 кв.м, право власності на який із відкриттям розділу зареєстровано 05.12.2016 (реєстраційний номер нерухомого майна 1105692751101), розташований на земельній ділянці комунальної власності за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166.
Як вказує прокурор, підставою для реєстрації права власності на 1/2 частку на вказаний об'єкт за ТОВ “Темп Плюс Сервіс» державним реєстратором зазначено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна, серія номер: 2983, виданий 06.12.2016 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., при цьому підставою для реєстрації права власності на 1/2 частку об'єкта за ТОВ “Ларі» державним реєстратором зазначено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна, серія та номер: 2974, виданий 05.12.2016, виданий 06.12.2016 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В.
Також прокурор зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна від 06.12.2016 № 2983 Одеський орден “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод “Продмаш» продало ТОВ “Темп Плюс Сервіс» 1/2 частку спортивного майданчику, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, який у цілому складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м, при цьому на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна від 05.12.2016 № 2974 продало ТОВ “Ларі» 1/2 частку спортивного майданчику, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, який в цілому складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м.
Як стверджує прокурор, вказані частки нерухомого майна належали Одеському ордену “Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод “Продмаш» на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2005, справа № 9/168-05-4314, зареєстрованого Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за реєстраційним номером 11289476, номер запису: 1204 в книзі: 44неж-127, згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно номер 7689542 від 05.07.2005.
Разом з цим прокурор наголошує, що 30.05.2017 державним реєстратором Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Івановою Х.А. прийнято рішення індексний № 35447850, яким внесено зміни до Розділу, а саме: змінено загальну площу вказаного об'єкта нерухомості з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м. Цим же рішенням від 30.05.2017 індексний номер 35447850 державним реєстратором Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Івановою Х.А. внесено зміни до речового права ТОВ “Ларі» та змінено загальну площу вказаного об'єкта нерухомості з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м. Також 30.05.2017 державним реєстратором Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Івановою Х.А. прийнято рішення індексний номер 35449046, яким внесено зміни до речового права ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та змінено загальну площу вказаного об'єкта нерухомості з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м. Підставою для таких змін стали: довідка 01-22, видана ФОП Земляним В.В. та технічний паспорт б/н від 22.05.2017, виданий ФОП Земляним В.В., виготовлений на замовлення ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі».
Так, прокурор вказує, що відповідно до змісту довідки серія та номер: 01-22 від 12.02.2017, складеної ФОП Земляним В.В., яка видана власникам ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі», зазначено, що згідно з проведеною технічною інвентаризацією об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, площа змінена у зв'язку із уточненням лінійних розмірів і площ приміщень і не належить до самочинного будівництва та не являється реконструкцією згідно з пунктом 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна. Загальна площа складає 138,1 кв.м.
Таким чином, як стверджує прокурор, ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» документально шляхом внесення змін у право власності збільшено площу будівель з 47,9 кв.м до 138,1 кв.м. При цьому матеріали електронної реєстраційної справи № 1105692751101 на об'єкт нерухомого майна площею 138,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, не містять документів дозвільного/декларативного характеру на фактичне будівництво (реконструкцію).
Водночас прокурор додає, що ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» збільшено площу будівель шляхом появи об'єктів нерухомого майна, на які у товариств відсутні правовстановлюючі документи, а саме: на будівлі літ. “В», будівлі літ. “Г» та будівлі літ. “Д» (з 47,9 кв.м до 138,1 кв.м).
Крім того, прокурор повідомляє, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025163040000020 від 19.05.2025 від ФОП Земляного В.В. отримано інформацію про те, що довідка 01-22 та технічний паспорт б/н від 22.05.2017 ним на замовлення ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» не складалися та не виготовлялися. Водночас ні довідка про показники об'єкта, ні технічний паспорт на спірні нежитлові будівлі не підтверджують набуття права власності відповідачами на спірне майно і не є правовстановлюючими документами.
Таким чином, прокурор наголошує, що ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» не набуло у встановленому законом порядку право власності на спірні будівлі літ. “В», літ. “Г», літ. “Д» по Миколаївська дорога, 166 у місті Одеса, а державну реєстрацію права власності на це майно проведено за товариствами за відсутності належних правових підстав для набуття ними такого права
За ствердженням прокурора, збільшення площі об'єкта нерухомого майна під час проведення державної реєстрації змін до права власності на зазначений об'єкт нерухомості з реєстраційним номером 1105692751101 не могло відбутися внаслідок уточнення лінійних розмірів і площ приміщень, оскільки ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» ніколи не володіли будівлями літ. “В», літ. “Г», літ. “Д», які відображені у технічному паспорті від 22.05.2017, виготовленому ФОП Земляним В.В., а їх поява виникла внаслідок реєстрації змін про право власності на об'єкти, якими відповідачі ніколи не володіли.
В подальшому, як вказує прокурор, Одеською міською радою 26.07.2017 року прийнято рішення за № 2376-VІІ “Про надання дозволу ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,3300 га за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, 168, цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, вид використання - для будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку».
Також прокурор зазначає, що 31.10.2018 Одеською міською радою прийнято рішення за № 3948-VІІ “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3191 га, присвоєння адреси: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, та надання її в оренду ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі», відповідно до п. 3 якого земельна ділянка надається в оренду на 5 років для будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку, цільове призначення - В.02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Так, прокурор додає, що на підставі цього рішення між Одеською міською радою та ТОВ “Темп Плюс Сервіс», ТОВ “Ларі» 28.12.2018 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної власності, площею 0,3191 га, з кадастровим номером 5110137600:31:009:0062, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 3444.
Крім того, як вказує прокурор, подалі між Одеською міською радою та ТОВ “Темп Плюс Сервіс», ТОВ “Ларі» 10.10.2024 укладено додатковий договір (угоду) про поновлення договору оренди землі, посвідченого 28.12.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим № 3444.
Відтак, прокурор зазначає, що саме набуття ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» права власності на об'єкт нерухомого майна більшої площі і стало підставою для прийняття міською радою рішення про передачу земельної ділянки в оренду поза конкурсом для будівництва багатоквартирного житлового будинку.
Таким чином, як стверджує прокурор, державна реєстрація змін у розділ щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: зміна загальної площі вказаного об'єкта нерухомості з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166, яка проведена на підставі рішення державного реєстратора № 35447850 від 30.05.2017, а також державна реєстрація змін у речове право ТОВ “Ларі», яка проведена на підставі рішення державного реєстратора № 35447850 від 30.05.2017 та ТОВ “Темп Плюс Сервіс», яка проведена на підставі рішення державного реєстратора № 35449046 від 30.05.2017, здійснена незаконно з порушеннями вимог законодавства та підлягає скасуванню у судовому порядку.
Так, посилаючись на норми статей Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Цивільного кодексу України, прокурор наголошує, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності.
Також прокурор посилається на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 910/27779/14, відповідно до яких державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Разом із позовною заявою Заступником керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси подано до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС заяву про забезпечення позову в порядку ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (вх. 2-1672/25), згідно з якою заявник просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, що належить відповідачам ТОВ “Темп Плюс Сервіс» (код ЄДРПОУ 39294173) та ТОВ “Ларі» (код ЄДРПОУ 32112066), а саме: спортивний майданчик площею 138, 1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1105692751101).
- до набрання рішенням законної сили у справі заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: спортивний майданчик площею 138,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1105692751101).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 року заяву Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси (вх. 2-4426/25 від 24.10.2025 р.) у справі № 916/4306/25 задоволено частково, а саме: заборонено до набрання рішенням законної сили у справі державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: спортивний майданчик площею 138,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1105692751101).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2025 року позовну заяву Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради залишено без руху.
04.11.2025 р. від Пересипської окружної прокуратури міста Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 34788/25).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.11.2025 р. вказану позовну заяву Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4306/25, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 02.12.2025 р. о 10:30 год.
02.11.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про залучення третьої особи (вх. № 38368/25), відповідно до якої відповідач-1 просить суд залучити ТОВ “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. В обґрунтування поданої заяви відповідач-1 вказує, що внаслідок скасування державної реєстрації змін до розділу від 30.05.2017 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1105692751101) про право приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» на нерухоме майно загальною площею об'єкта 138,1 кв.м за підставами, на які посилається позивач, у ТОВ “Завод Продмаш» виникне право власності на цей об'єкт нерухомості, який ним був переданий відповідачу, а у відповідачів ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» виникне право вимоги до ТОВ “Завод Продмаш» на компенсацію вибуття переданої йому нерухомості.
Так, 02.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 38369/25), в якому відповідач-1 вказує, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки позивач відповідно до заявлених ним вимог має право звернутися з відповідним адміністративним позовом до суб'єкта, який проводив оспорювану державну реєстрацію, обґрунтувавши позов відповідними нормами права, які він вважав би порушеними при проведенні реєстрації.
Так, відповідач-1 вказує, що відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих № 967 від 06.12.1954 року “Про відвід земельних ділянок під забудову державним організаціям» спірна земельна ділянка була надана в безстрокове користування Заводу млинових та елеваторних машин Міністерства машинобудування та приладобудування СРСР, (Завод “Продмаш»), який і є по ці часи постійним користувачем спірної земельної ділянки відповідно до рішення № 967 від 06.12.1954 року.
Між тим відповідач-1 вважає, що у разі задоволення позовних вимог позивача спірна земельна ділянка повернеться в постійне користування до Заводу “Продмаш» і можливість виставити таку земельну ділянку для проведення земельних торгів у формі аукціону в оренду стає неможливою, так як у спірної ділянки є постійний користувач ще з 1954 року.
Також відповідач-1 зазначає, що фактично вигодонабувачем при задоволенні позову прокурора є юридична особа з колективною формою власності - Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» підприємство з колективною власністю завод “Продмаш», проте у прокурора відсутні повноваження звертатися до суду в інтересах будь-яких юридичних осіб, окрім державних органів та органів місцевого самоврядування або фізичних осіб.
Крім того, на думку відповідача-1, даний позов є втручанням у мирне володіння ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» своїм майном.
Так, відповідач-1 вказує, що рішення Одеської міської ради, які фактично оскаржуються прокурором, є публічними актами, які друкуються в офіційних джерелах масової інформації, саме для того, щоб відповідно до вимог статті 144 Конституції України, будь-які зацікавлені особи змогли з ними ознайомитись і оскаржити в судовому порядку.
Між тим відповідач-1 вказує, що обставини, про які йдеться в даній справі, відбувалися в 2017-2018 роках, тобто більш як 8 років потому, при цьому позивач ніяким чином не пояснив у своєму позові підстави такої тривалої реакції, як на його думку, на незаконні рішення і органу місцевого самоврядування, і на внесення змін у державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
Додатково відповідач-1 зазначає, що об'єкти нерухомого майна, які були придбані відповідачами у Заводу “Продмаш», належали останньому на підставі рішення суду від 16.05.2005 року справа № 9/168-05-4314, представляли собою згідно з рішенням суду об'єкт нерухомого майна у вигляді споруд спортивного майданчика, розташованого за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, зареєстрованого Комунальним підприємство “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за Одеським Ордена “Знак Пошани» заводом продовольчого машинобудування підприємством з колективною власністю на праві власності, тип об'єкту - спортивний майданчик, реєстраційний номер об'єкту 11289479. Згідно з рішенням суду до переліку майна, що передано у власність, включено об'єкт нерухомого майна у вигляді споруд спортивного майданчика, розташованого за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, який складається з літ. “А», роздягальня, літ “Б», душ, огорожі, мостіння, загальна площа земельної ділянки складає 2821 кв.м, що відповідно до ст. 188 ЦК України є складною річчю, і відповідно якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.
Крім того, як вказує відповідач-1, на виконання договорів купівлі продажу спортивного майданчика складений акт приймання-передачі від 06.12.2016 року, згідно з яким Одеський Ордена “Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю передав, а ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» прийняли розташований на земельній ділянці площею 2821 кв.м за фактичним користуванням спортивний майданчик з будівлями та спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166, який в цілому складається з нежитлової нерухомості: роздягальні - літ. А, душ - літ. Б, загальною площею 47,9 кв.м, підвалу (колишній тир), площею 83 кв.м, огорожа № 1-3, мостіння. Тобто земельна ділянка площею 2821 кв.м, яку отримали відповідачі по справі, є також складовою частиною спортивного майданчика.
При цьому 02.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про відкладення підготовчого засідання (вх. № 38372/25), відповідно до якої відповідач-1 просить суд відкласти підготовче засідання, призначене на 02.12.2025 р., у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.10.2025 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» та відкладено підготовче засідання на 16 грудня 2025 р. об 11:30 год.
05.12.2025 р. від Пересипської окружної прокуратури міста Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 38959/25), в якій прокурор зазначає, що окружною прокуратурою правильно визначено юрисдикцію у цій справі, оскільки спір у даному випадку стосується права власності відповідачів на нерухоме майно, саме тому позовну заяву подано до Господарського суду Одеської області. Аналогічну думку викладено у постанові ВП ВС від 04.12.2019 у справі № 823/588/16. Прокурор вказує, що ним не ставилося питання про законність укладених договорів купівлі - продажу нерухомого майна та набуття права власності відповідача на об'єкт площею 47,9 кв.м, як невірно зазначає відповідач.
Крім того, прокурор відхиляє твердження відповідача про те, що у випадку задоволення позову про скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності на об'єкт нерухомості земельна ділянка, яка належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, буде повернута ТОВ “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування».
При цьому прокурор наголошує, що позовні вимоги ніяким чином не стосуються законності або незаконності рішень Одеської міської ради. Предметом позову у справі № 916/4306/25 є скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності, проведених на підставі рішення державного реєстратора Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Івановою Христиною Анатоліївною щодо реєстрації зміни загальної площі об'єкта з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м.
Щодо твердження відповідача-1 про те, що ТОВ “Темп Плюс Сервіс» отримало земельну ділянку, яка є складовою частиною спортивного майданчика, на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна від 06.12.2016 р., прокурор зазначає, що спортивний майданчик відповідно до договору купівлі - продажу частки нерухомого майна від 06.12.2016 складався з роздягальні - літ. А, душу - літ. Б, огорожі № 1-3, мостіння І, загальною площею 47,9 кв.м, тобто відповідачем було набуто право власності на визначену річ.
Як стверджує прокурор, земельна ділянка із кадастровим № 5110137600:31:009:0062, площею 0,3191 га, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, як об'єкт цивільних прав виникла після її формування, визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ст. 791 ЗК України.) Отже, на момент купівлі-продажу частини спортивного майданчику земельна ділянка перебувала у фактичному користуванні відповідача, при цьому жодних правовстановлюючих документів на це майно ТОВ “Темп Плюс Сервіс» не мало.
Крім того, прокурор не погоджується з доводами відповідача про те, що рішення державного реєстратора Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Іванової Х.А. щодо реєстрації зміни загальної площі об'єкта з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м було правомірним та здійснено на підставі абз. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п. 40 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141, оскільки, як зауважує прокурор, абз. 1 ч. 1 ст. 26 вказаного закону та п. 40 порядку передбачають підстави внесення змін у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно.
Як вказує прокурор, підставою для проведення державної реєстрації у даній справі були довідка 01-22 та технічний паспорт б/н від 22.05.2017, видані ФОП Земляним В.В., які насправді вказаною особою не виготовлялися, про що прокурор зазначає у позовній заяві та надає з цього приводу відповідні докази. Використання наведених документів є предметом дослідження в межах кримінального провадження № 42025163040000020 від 19.05.2025 із попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 358 КК України.
Таким чином, прокурор наголошує, що ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» не набули у встановленому законом порядку право власності на спірні будівлі літ. “В», літ. “Г», літ. “Д» за адресою: вул. Миколаївська дорога, 166 у місті Одеса, а державну реєстрацію права власності на це майно проведено за товариствами за відсутності належних правових підстав для набуття ними такого права.
09.12.2025 р. від Пересипської окружної прокуратури міста Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 39385/25), відповідно до якої прокурор повідомляє суд про направлення на адресу представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ТОВ “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» Попроцького Дмитра Михайловича копії позовної заяви з додатками у справі № 916/4306/25.
16.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли пояснення у справі (вх. № 40227/25). Як вказує третя особа, відповідно до виписки з рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1954 р. за № 967 “Про відведення земельних ділянок для будівництва державним організаціям» заводу млинових і елеваторних машин Міністерства Машинобудування і приладобудування СРСР, правонаступником якого є Одеський Ордена “Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю, а в подальшому Товариству з обмеженою відповідальністю Одеський Ордена “Знак Пошани» завод продовольчого машинобудування (ТОВ “Завод Продмаш») відведено земельні ділянки, зокрема, № 3, площею до 2,26 га по дорозі Котовського № 244 під будівництво будівлі клубу і стадіону.
Так, згідно з актом від 18 грудня 1954 року рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1954 р. № 967 відбулося відведення у постійне користування земельної ділянки загальною площею 6,43 га, розташованої по дорозі Котовського, № 251-б, № 255-а, № 244 в користування заводу “Мельмашстрой».
Водночас, як вказує третя особа, згідно з бухгалтерським обліком Заводу “Продмаш» в розділі 3 “Невиробничі основні фонди» акту основних фондів переданих по балансу на 01 квітня 1990 року (додаток № 4 до договору від 27.12.1988 p. ІІ - 47/5289) значяться будівлі стадіону, тир, огорожа побудовані відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1954 р. за № 967 за адресою: Миколаївська дорога, 166, проте станом на 31 грудня 2000 року тир не використовується за цільовим призначенням та обліковується за остаточною балансовою вартістю 0,00 гривень.
Додатково третя особа наголошує, що земельна ділянка площею 2821 кв.м, яку отримали відповідачі по справі, є також складовою частиною спортивного майданчика, який вони отримали на підставі договорів купівлі-продажу частки нерухомого майна.
Також третя особа зазначає, що згідно з відповіді Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради від 03.12.2025 р. № 01-19/1296 та доданих до неї доказів земельна ділянка з кадастровим номером: 5110137600:31:009:0062, загальною площею 0,3191 га (по огорожі) знаходиться в межах виділеної у постійне користування заводу “Мельмашстрой» (правонаступник Завод “Продмаш») земельної ділянки, загальною площею 2,26 га, відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1954 р. № 967.
При цьому третя особа вказує, що відповідачам згідно з оскаржуваними в цій справі угодами перейшли об'єкти і будівлі літ. “В», літ. “Г», літ. “Д», які були відчужені Заводом “Продмаш» ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі», які були передані заводом відповідно до акту приймання-передачі від 06.12.2016 р., як остаточне виконання вимог угод купівлі-продажу об'єкту нерухомості спортивний майданчик, розташований на земельній ділянці 2821 кв.м за фактичним користуванням, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, що відповідає також висновкам Великої Палати Верховного Суду по справі № 916/546/21.
Таким чином, Завод “Продмаш» зазначає, що передане майно і будівлі літ. “В», літ. “Г», літ. “Д» по угодам відповідачам ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» були відчужені Заводом “Продмаш» на законних підставах і повернення цього майна Завод “Продмаш» не вимагає і не бажає, з відповідними позовними вимогами до суду не звертався і будь-кого не уповноважував, а задоволення позовних вимог у цій справі буде мати наслідком неправомірне втручання в укладені заводом правочини, що порушить також і права Заводу “Продмаш».
Також третя особа стверджує, що внаслідок задоволення позовних вимог прокурора, право власності має повернутися не до держави в особі Одеської міської ради, а до Заводу “Продмаш», якого завод не уповноважував діяти в його інтересах та на його користь щодо майна, яке завод продав більш ніж 8 років потому. До того ж Завод “Продмаш» звертає увагу суду, що цей позов є виключно самостійною ініціативою прокурора, яку Завод “Продмаш» не підтримує та про яку представник Заводу “Продмаш» дізнався випадково з ДРСР.
Так, 16.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли заперечення відповідачів на відповідь на відзив (вх. № 40231/25), в яких відповідачі зазначають, що адвокатом Попроцьким Д. М., як представником ТОВ “Темп Плюс Сервіс», 01.12.2025 надано відзив на позовну заяву. При цьому відповідачі зазначають, що ТОВ “Ларі» не погоджується з наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову, приєднується до заперечень на позовну заяву, викладених у відзиві ТОВ “Темп Плюс Сервіс» від 01.12.2025, у повному обсязі.
Відповідачі додатково до раніше викладених у відзиві доводів зазначають, що ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі», набувши право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, відповідно до ст. 144 ГК України набули право на отримання земельної ділянки, на якій розташоване майно, а також на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування такого об'єкта, зокрема, в користування в порядку ч. 2 ст. 134, ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України.
Також відповідачі стверджують, що, звертаючись з позовом до ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі», прокурор діє виключно в інтересах ТОВ “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» (колективна форма власності), обравши при цьому для звернення до господарського суду форму адміністративного позову, так як зазначає в ньому, що виключно державний реєстратор діяв всупереч вимог закону, зареєструвавши майно за відповідачами, яке вони придбали у Заводу “Продмаш».
При цьому відповідачі наголошують, що власником спірного майна до укладення угоди був Завод “Продмаш», з володіння якого спірне майно вибуло на підставі угоди між Заводом “Продмаш» та ТОВ Темп Плюс Сервіс», ТОВ “Ларі», і Завод “Продмаш» цю угоду не оскаржує та не уповноважував будь-кого звертатися з будь-якими позовами до суду стосовно цієї угоди.
Крім того, відповідачі зауважують, що прокурор не зазначає, в чому полягає порушення прав Одеської міської ради, на захист яких він звернувся з цим позовом.
16.12.2025 р. від ТОВ “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання представника ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з проведенням судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та в подальшому долученням висновку експерта до матеріалів справи (вх. № 40249/25).
При цьому 16.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 916/4306/25 (вх. № 40255/25), відповідно до якого відповідачі просять суд закрити провадження у справі, оскільки справа № 916/4306/25 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Підготовче засідання, призначене на 16.12.2025 р. об 11:30 год., не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одесі та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2025 р. призначено підготовче засідання на 15 січня 2026 р. об 11:00 год.
19.12.2025 р. від Пересипської окружної прокуратури міста Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 40747/25). Так, прокурор додатково зазначає, що згідно з наведеними договорами купівлі - продажу від 05.12.2016 та 06.12.2016 ТОВ “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» продало відповідачам по 1/2 частці спортивного майданчику, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, який в цілому складається з роздягальні літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м. У п. 1.1 цих договорів не йдеться про жоден підвал (колишній тир), площею 83 кв.м. Отже, як вказує прокурор, третя особа або помилково трактує договір, або свідомо вводить суд в оману. Крім того, прокурор вкотре наголошує, що предметом позову у справі № 916/4306/25 є скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності, при цьому жодних позовних вимог стосовно земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166 в межах цієї справи прокурором не заявлялися.
26.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли повторно пояснення у справі (вх. № 41459/25), що є аналогічними за змістом поясненням від 16.12.2025 за вих. № 40227/25.
26.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли повторно заперечення відповідачів на відповідь на відзив (вх. № 41471/25).
Крім цього, 26.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі № 916/4306/25 (вх. № 41473/25), відповідно до якого відповідачі просять суд закрити провадження у справі, оскільки справа № 916/4306/25 не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Так, розглянувши вказані клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» про закриття провадження у справі № 916/4306/25 від 16.12.2025 за вх. № 40255/25 та від 26.12.2025 за вх. № 41473/25, судом відмовлено у їх задоволенні з огляду на те, що спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки у даному випадку спір стосується права власності відповідачів на нерухоме майно, про що зазначено у протоколі судового засідання від 15.01.2026 р.
30.12.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання представника ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з щорічною відпусткою представника (вх. № 41833/25).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.01.2026 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 916/4306/25 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 28 січня 2026 р. о 10:30 год.
26.01.2026 р. від Пересипської окружної прокуратури міста Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 2805/26), в яких прокурор зазначає, що підставою для подання вказаного позову було те, що ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» на підставі підробних документів отримали право власності на нерухоме майно, збільшивши його площу (книжкове володіння) з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м, що дало право відповідачам отримати у користування без земельних торгів земельну ділянку комунальної власності, яка більш ніж у 77 разів перевищує площу забудованої капітальними будівлями земельної ділянки.
Також прокурор наводить висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, відповідно до яких власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв'язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість ця особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем останнього, але не набуває право володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Отже, володіння нерухомим майном, яке посвідчує державна реєстрація права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Тоді як право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може.
Крім того, прокурор посилається на висновки, наведені у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, в якій Велика Палата Верховного Суду виснувала, що скасування державної реєстрації права власності і закриття розділу в Державному реєстрі може бути ефективним елементом вимоги для захисту права власника земельної ділянки, якщо реєстрація прав сталася помилково та суперечить правовому статусу земельної ділянки або правам власника.
Як стверджує прокурор, з огляду на викладені обставини справи та, враховуючи той факт, що будівлі у складі об'єкта (реєстраційний номер нерухомого майна 1105692751101) літ. “В», літ. “Г» та літ. “Д» виникли в результаті незаконної реєстрації права власності, відповідачі ніколи цими будівлями не володіли, за змістом положення ст. 391 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, реалізуючи право комунальної власності на земельну ділянку, позивач наділений повноваженнями звернутися до суду за захистом порушених прав власника земельної ділянки, а саме усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації змін до розділу про право власності на нерухоме майно по вул. Миколаївська дорога, 166 м. Одеса за ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі».
28.01.2026 р. через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання представника ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» (вх. № 3210/26), відповідно до якого представник відповідачів просить суд приєднати до матеріалів справи № 916/4306/25 докази, а саме: копію заяви ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» щодо проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 01.12.2025 року; копію договору № 21/12-25 на проведення судової експертизи від 07.12.2025 року; копію клопотання судового експерта Черніна Я.О. від 12.12.2025 року за № 70/22-25; копію платіжної інструкції від 11.12.2025 року щодо сплати ТОВ “Темп Плюс Сервіс» за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи; копію платіжної інструкції від 26.12.2025 року щодо сплати ТОВ “Ларі» за проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи та просить суд відкласти підготовче засідання з огляду на проведення вищезазначеної експертизи.
Крім того, 28.01.2026 р. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання представника ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по справі № 916/4306/25 (вх. № 3211/26).
Так, розглянувши вказане клопотання про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по справі № 916/4306/25 (вх. № 3211/26 від 28.01.2026 р.), судом відмовлено у його задоволенні з огляду на те, що питання, вказані у такому клопотанні, не входять до предмету доказування по даній справі № 916/4306/25, про що зазначено у протоколі судового засідання від 03.03.2026 р.
Так, у підготовчому засіданні господарського суду 28.01.2026 р. по справі № 916/4306/26 протокольно оголошено перерву до 03 березня 2025 року об 11:00 год.
04.02.2026 р. від Пересипської окружної прокуратури міста Одеси через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли заперечення на клопотання відповідачів про призначення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи. (вх. № 4248/26). Так, окружна прокуратура вважає, що відповідачами при заявлені клопотання про призначення експертизи, порушено вимоги ч. 3 ст. 80, п. 6 ч. 3 ст. 165, ч. 3 ст. 169 ГПК України, оскільки відповідач зобов'язаний подати всі докази разом з відзивом, отже клопотання про призначення експертизи мало бути заявлене відповідачами разом з відзивом на позов. Також прокурор зазначає, що питання, які ставляться експерту у клопотанні від 27.01.2026, не відносяться до предмету доказування.
03.03.2026 р. до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання представника відповідачів та третьої особи про приєднання доказів по справі № 916/4306/25 (вх. № 7477/26), відповідно до якого представник просить суд поновити пропущений процесуальний строк відповідачам та третій особі для подачі до суду доказів, долучити до матеріалів справи № 916/4306/25 висновок експерта № 02/22-25-26 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 27.02.2026 р. та нотаріально засвідчений переклад доказів, які були подані представником відповідачів разом з відзивами на позов, запереченнями (на відповідь на відзив) та поясненнями третьої особи.
Так, у підготовчому засіданні 03.03.2026 р. частково задоволено клопотання про приєднання доказів (вх. № 7477/26 від 03.03.2026 р.): долучено до матеріалів справи нотаріально засвідчений переклад доказів, які були раніше надані до суду відповідачами та третьою особою. Щодо долучення висновку експерта № 02/22-25-26 судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 27.02.2026 року відмовлено, оскільки відповідачі та третя особа повинні були надати суду докази разом з першою заявою по суті, а саме: відзивом або письмовими поясненнями третьої особи, учасниками справи не було письмово повідомлено суд про намір подати зазначений доказ, а також суд встановлює, що експертний висновок не стосується предмету спору у справі № 916/4306/25, про що зазначено у протоколі судового засідання від 03.03.2026 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі № 916/4306/25, призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 20 березня 2026 р. об 11:00 год.
У судовому засіданні 20 березня 2026 року судом протокольно оголошено перерву до 09 квітня 2026 р. о 15:30 год.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 09 квітня 2026 року прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі, при цьому представники відповідачів та третьої особи заперечували проти заявленого позову та просили у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Щодо наявності підстав у прокурора звертатися з позовом, господарський суд зазначає наступне.
Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру? здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру? наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру?, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
Частинами 1, 3 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з'ясовуючи поняття “інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).
Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття “інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України “Про прокуратуру?.
З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).
Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.
Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру?).
Перший “виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
“Нездійснення захисту? виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином? виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
“Неналежність? захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.
При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) “Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права? передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.
Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб'єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.
Господарський суд звертає увагу на те, що саме лише посилання прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру? прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
“Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру?, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру?, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 53-5139вих-25 від 07.07.2025 Суворовська (Пересипська) окружна прокуратура міста Одеси звернулася до Одеської міської ради, в якому повідомила виявлені порушення ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» законодавства щодо збільшення площі об'єкта нерухомого майна під час проведення державної реєстрації змін до права власності на підставі технічного паспорту від 22.05.2017 року та довідки 01-22 від 22.05.2017 р., виданих ФОП Земляним В.В., а також прохала повідомити інформацію щодо вжиття Одеською міською радою заходів для усунення вказаних порушень. При цьому Суворовською (Пересипською) окружною прокуратурою міста Одеси зауважено, що у разі невжиття міською радою заходів реагування у сфері додержання земельного та містобудівного законодавства прокуратурою буде вирішено питання щодо наявності підстав, передбачених ст. 23 Закону України “Про прокуратуру».
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, листом від 23.07.2025 № 01.1-04.1/160 Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради повідомила Пересипську окружну прокуратуру м. Одеси, що 22.07.2025 спеціалістами відділу контролю та моніторингу за станом території району райадміністрації здійснено візуальне обстеження за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166. За результатами обстеження встановлено, що за вищезазначеною адресою на момент обстеження будівельні роботи не ведуться, будівельна техніка відсутня, візуально зафіксовано, що ділянка огороджена, доступу за огорожу не має, на ділянці розташовані старі споруди. Порушень правил благоустрою території міста не виявлено. Отже, за результатом вивчення наявних правовстановлюючих документів та проведення заходів з контролю порушень вимог земельного та містобудівного законодавства за вказаною адресою не виявлено та відповідно заходи реагування не вживалися.
Так, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру? Пересипською окружною прокуратурою міста Одеси відповідним листом за № 53-6710вих-25 від 09.09.2025 року повідомлено Одеську міську раду про пред'явлення позову в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларі» про скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності.
Відтак, державна реєстрація змін у розділ щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, а саме: зміна загальної площі вказаного об'єкта нерухомості з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166, яка проведена на підставі рішення державного реєстратора № 35447850 від 30.05.2017, а також державна реєстрація змін у речове право ТОВ “Ларі», яка проведена на підставі рішення державного реєстратора № 35447850 від 30.05.2017 та ТОВ “Темп Плюс Сервіс», яка проведена на підставі рішення державного реєстратора № 35449046 від 30.05.2017, а також не звернення Одеською міською радою до суду із відповідним позовом про скасування державної реєстрації змін стало підставою для звернення прокурора до суду із позовом по даній справі.
З огляду на зазначене, господарський суд доходить висновку про наявність підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі та дотримання ним вимог ст. 23 Закону України “Про прокуратуру?.
Щодо суті позовних вимог господарський суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7689542 від 05.07.2005 спортивний майданчик за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, належав Одеському ордена “Знак пошани» заводу продовольчого машинобудування підприємства з колективною власністю; підстава виникнення права власності: рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2005 року, справа № 9/168-05-4314.
У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2016 року між Одеським ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод “Продмаш» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 1/2 частку спортивного майданчику, який в цілому складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, розташований на земельній ділянці площею 2821 кв.м. - за фактичним користуванням.
Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу від 06.12.2016 р. відчужуваний об'єкт належить продавцю на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2005 року, справа № 9/168-05-4314, зареєстрований Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за реєстраційним номером: 11289476, номер запису: 1204 в книзі: 44неж-127, згідно з Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7689542 від 05.07.2005 року.
Згідно з п. 1.4 договору купівлі-продажу від 06.12.2016 р. продавець свідчить, що у відчужуваному об'єкті самовільно зведених побудувань, переобладнань, перепланувань та реконструкцій не проводилося, що підтверджується його заявою, що доведена до відома покупця.
Так, вказаний договір купівлі продажу від 06.12.2016 року посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Луняченко Н.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2983.
Також, як встановлено судом, 05.12.2016 року між Одеським ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод “Продмаш» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ларі» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 1/2 частку спортивного майданчику, який в цілому складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, розташований на земельній ділянці площею 2821 кв.м. - за фактичним користуванням.
Вказаний договір купівлі-продажу від 05.12.2016 року також посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Луняченко Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2974.
Таким чином, як встановлено судом та стверджує прокурор, ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» набули право власності на конкретно визначену річ, а саме спортивний майданчик, який складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м.
Подалі, як вбачається з інформаційної довідки № 447530446 від 14.10.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, рішенням державного реєстратора Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Іванової Х.А. (індексний номер 35447850), 30.05.2017 р. внесено зміни відносно речового права Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» щодо площі спортивного майданчику, що розташований за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 166, а саме: загальну площу спірного об'єкту з 47,9 кв.м змінено на 138,1 кв.м, при цьому для державної реєстрації надано технічний паспорт без серії та номеру від 22.05.2017 р., видавник: ФОП Земляний В.В.; довідку без номеру та серії від 22.05.2017, видавник: ФОП Земляний В.В.
Крім того, як вбачається з інформаційної довідки № 447530446 від 14.10.2025 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, рішенням державного реєстратора Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Іванової Х.А. (індексний номер 35449046), 30.05.2017 р. внесено зміни відносно речового права Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларі» щодо площі спортивного майданчику, що розташований за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 166, а саме загальну площу спірного об'єкту з 47,9 кв.м змінено на 138,1 кв.м, при цьому для державної реєстрації надано технічний паспорт без серії та номеру від 22.05.2017 р., видавник: ФОП Земляний В.В.; довідку серія та номер 01-22 від 22.05.2017, видавник: ФОП Земляний В.В.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2016 року підписано акт приймання-передачі, за яким Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод “Продмаш» передає у власність, а ТОВ “Ларі» та ТОВ “Темп Плюс Сервіс» приймають у спільну часткову власність розташований на земельній ділянці, площею 2821 кв.м за фактичним користуванням спортивний майданчик за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 166, який в цілому складається з нежитлової нерухомості: роздягальні - літ. А, душу - літ. Б, загальною площею 47,9 кв.м, підвалу (колишній тир, стара будівля під знос, непридатна для користування за цільовим призначенням, площею 83 кв.м), огорожі № 1-3, мостіння 1.
Так, обґрунтовуючи законність зміни площі спірного об'єкта з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м, відповідачі, а також третя особа посилаються на вказаний акт приймання-передачі від 06.12.2016 року. Разом з тим господарським судом не приймаються вказані доводи сторін, оскільки акт приймання-передачі у даному випадку не є підставою реєстрації права власності на спірний об'єкт, оскільки підставою для реєстрації права власності ТОВ “Ларі» та ТОВ “Темп Плюс Сервіс» на спортивний майданчик, який в цілому складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м., є укладені договори купівлі-продажу частки нерухомого майна.
Разом з тим, згідно з довідкою серія та номер 01-22 від 22.05.2017, виданою ФОП Земляним В.В., вбачається, що під час проведення технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, змінено площу у зв'язку з уточнення лінійних розмірів і площ приміщень, що не належить до самочинного будівництва, не являється реконструкцією згідно з пунктом 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єкті нерухомого майна, при цьому загальна площа складає 138,1 кв.м.
Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради листом від 16.10.2024 р. № 01-15/290 повідомлено, що за інформацією архіву та відділу загального листування департаменту дані щодо надання містобудівних умов та обмежень для здійснення забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166 (кадастровий номер земельної ділянки 5110137600:31:009:0062) не видавалися.
Також із матеріалів справи вбачається, що в ході комісійного обстеження Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради, Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської та Департаментом з благоустрою міста Одеської міської ради встановлено, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, орієнтовною площею 0,3191 га, яка частково огороджена металевим парканом, наявний об'єкт нерухомого майна, позначений літ. “Д» відповідно до технічного паспорту від 22.05.2017, також наявна літ. “А», яка візуально відповідає розмірам, вказаним у технічному паспорті від 22.05.2017. Водночас, встановити наявність чи відсутність об'єктів нерухомого майна за літ. “Г», “В», “Б» не надалося можливим з причини відсутності доступу на ту частину земельної ділянки, на якій вказані об'єкти розташовані. Так, за результатами вказаного обстеження складено акт обстеження незаконно розміщених об'єктів, споруд та елементів на території м. Одеси.
Також 22.07.2025 року Пересипською районною адміністрацією проведено обстеження з виходом на місце за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166, з кадастровим номером 5110137600:31:009:0062 та візуально зафіксовано, що ділянка огороджена, доступ за огорожу відсутній, на ділянці розташовані старі споруди. На момент обстеження будівельні роботи не ведуться, будівельна техніка відсутня, про що складено акт обстеження.
Так, Пересипська окружна прокуратура міста Одеси звернулася до ФОП Земляного В.В. з листом за вих. № 53-6113вих-25 від 18.08.2025 року, в якому просила надати інформацію чи складалися та видавилися ним довідка серія та номер: 01-22 від 22.05.2017, видавник: ФОП Земляний В.В., та технічний паспорт без серії та номеру від 22.05.2017 р., видавник: ФОП Земляний В.В.
У відповідь на зазначений вище лист прокуратури, фізична особа-підприємець Земляний В.В. листом № 42/25 від 18.08.2025 року повідомив прокуратуру про те, що довідка 01-22 від 22.05.2017 року та технічний паспорт без номеру та серії від 22.05.2017 року не складалися та не видавалися ним, а також зазначив, що у його підприємницьку діяльність не входить складання подібних документів.
Відповідно до листа Комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради № 2637/03.01-09 від 18.06.2025 р. за архівними даними станом на 31.12.2012 в КП “БТІ» ОМР наявна інформації про реєстрацію права власності на спортивний майданчик за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, за юридичною особою - Підприємством з колективною власністю Одеського ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2005 р. у справі № 9/168-05-4314, дата реєстрації 05.07.2005.
Так, відповідно до технічного паспорту від 07.07.2004 р. об'єкт за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, складається з роздягальні - літ. “А», душ - літ. “Б», огорожі № 1-3 та мостіння І.
При цьому згідно з технічним паспортом, виготовленим 22.05.2017 ФОП Земляним В.В., вказаний спортивний майданчик складається з наступних будівель: роздягальня - літ. “А», душ - літ. “Б», будівля - літ. “В», будівля - літ. “Г», будівля - літ. “Д», огорожі № 1-3, загальною площею 138,1 кв.м.
Між тим Товариство з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» у довідці № 60/06 від 01.06.2018 р. зазначає, що на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, на балансі підприємства знаходиться аварійна нежитлова споруда, яка не експлуатується та підлягає зносу.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариству з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» на праві приватної власності належить нежитлова споруда № 2 за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 168, загальною площею 10,6 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 34347260 від 02.03.2015.
Також відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 34342945 від 02.03.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» на праві приватної власності належить нежитлова споруда № 1 за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 168, загальною площею 16,8 кв.м.
Крім того, згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 33841893 від 19.02.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» на праві приватної власності належить гараж за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 168, загальною площею 16,1 кв.м.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 34295791 від 27.02.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» на праві приватної власності належить також нежитлова споруда № 3 за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 168, загальною площею 10,5 кв.м.
Разом з тим згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 33831099 від 18.02.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» на праві приватної власності належить гараж за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 168, загальною площею 13,2 кв.м.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “Ларі» звернулося до Одеського міського голови листом вих. № 05/01-05, в якому зазначило, що на підставі свідоцтв про право власності № 33841893 від 19.02.2015, № 34347260 від 02.03.2015, № 33831099 від 18.02.2015, № 34342945 від 02.03.2015, № 34295791 від 27.02.2015 та договору купівлі-продажу № 2983 від 06.12.2016 товариству належить нежитлових будівель за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, 168, з огляду на що просило надати згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,33 га для будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, 168.
Одеська міська рада рішенням № 2376-VII від 26.07.2017 надала дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» та Товариству з обмеженою відповідальністю “Ларі» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,3300 га, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, 168, цільове призначення - В.02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, вид використання - для будівництва та експлуатації багатоквартирного житлового будинку.
Як встановлено судом, відповідачами - ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» було розроблено відповідний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:31:009:0062), площею 0,3191 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166; 168), який затверджено рішенням Одеської міської ради № 3948-VIІ від 31.10.2018 р.; присвоєно такій земельній ділянці адресу: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166; надано ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» вказану земельну ділянку в оренду на 5 років для будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку, цільове призначення - В.02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
28 грудня 2018 року між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс», Товариством з обмеженою відповідальністю “Ларі» було укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1.2 якого предметом договору є земельна ділянка, кадастровий номер 5110137600:31:009.0062, яка є об'єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси на підставі Закону України від 06.09.2012 року за № 5245-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності». Реєстрація права власності на об'єкт оренди здійснюється згідно із Законом України від 14.05.2013 року за № 233-VІI “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку державної реєстрації речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності у зв'язку з їх розмежуванням та відповідно до ст. 28 Закону України від 26.11.2015 року № 834-VII “Про внесення змін до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», одночасно із державною реєстрацією права оренди. Зазначена земельна ділянка сформована із земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси.
За умовами п. 2.1 договору оренди від 28.12.2018 р. в оренду передається земельна ділянка площею 0,3191 га, у тому числі по угіддях: багатоповерхова забудова 0,3191 га.
У п. 2.2 договору оренди від 28.12.2018 р. вказано, що на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна, а саме: спортивний майданчик, 1/2 частка якого належить ТОВ “Темп Плюс Сервіс» на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, посвідченого 06 грудня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко H.B. за реєстровим № 2983, право власності на яку зареєстровано 06.12.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., номер запису про право власності: 17851061; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1105692751101; інша 1/2 частка якого належить ТОВ “Ларі» на підставі договору купівлі-продажу частки нерухомого майна, посвідченого 05 грудня 2016 року приватним нотаріусом Одеською міського нотаріальною округу Луняченко Н.В. за реєстровим № 2974, право власності на яку зареєстровано 05.12.2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., номер запису про право власності: 17815813, реєстраційний номер об'єкта нерухомого манна: 1105692751101. Інженерне забезпечення - від існуючих міських мереж.
Відповідно до п. 3.1 договору оренди від 28.12.2018 р. договір укладено на 5 (п'ять) років, дія будівництва та експлуатації багатоповерхового житлового будинку.
Вказаний договір оренди землі від 28 грудня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 3444.
У подальшому Одеська міська рада прийняла рішення № 2320-VIІ від 26.06.2024 р., яким поновила договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою, ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» щодо земельної ділянки (кадастровий номер 5110137600:31:009:0062), площею 0,3191 га, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 166, вид цільового призначення - 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, посвідчений 28.12.2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. в реєстрі за № 3444, право оренди зареєстровано 28.12.2018 за № 29720311 терміном на 5 років; затвердила проект додаткового договору (угоди) про поновлення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою, ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі»
Так, 10 жовтня 2024 року між Одеської міською радою, ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» укладено додатковий договір (угода) про поновлення договору оренди, посвідченого 28 грудня 2018 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. за реєстровим за № 3444, відповідно до п.1.2 предметом якого є якого є земельна ділянка, площею 0,3191 га, кадастровий номер 5110137600:31:009.0062, належить на праві земель комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 28.12.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., номер запису про право власності: 29720289, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1735241651101.
Відповідно до п. 3.1 додаткового договору (угоди) договір укладено на 5 (п'ять) років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Натомість, як вбачається з архівної виписки № 217 від 29.04.1991, Виконавчий комітет Одеської міської ради депутатів трудящих рішенням № 967 від 06 грудня 1954 року постановив підтвердити рішення Виконкому Ленінської Райради депутатів трудящих від 26.10.1954 № 563, від 20.11.1954 № 575 відвести, враховуючи погодження з Облдержсанінспекцією ( від 16.11.1954 № 612 та від 03.12.1954 № 658) Заводу млинових та елеваторних машин Міністерства машинобудування і приладобудування СРСР три земельних ділянки: площею до 2,27 га по дорозі Котовського № 521-б зі зносом житлової площі Міськжитлофонду під розширення територій, у зв'язку з реконструкцією заводу; площею до 3,90 га по дорозі Котовського № 255-а, раніше відведених рішенням Виконкому міськради від 04.09.1946 № 892 Заводу радіально-свердлильних верстатів під будівництво зварювальних майстерень і не освоєний для цієї мети (акт Управління головного архітектора міста від 07.12.1954) під будівництво багатоповерхових житлових будівель; площею до 2,26 га по дорозі Котовського № 244 під будівництво будівлі клубу і стадіону, частково освоєний заводом під стадіон.
Рішенням Виконкому Ленінської райради депутатів трудящих № 575 від 20.11.1954 виділено заводу Млинмашбуд земельну ділянку по дорозі Котовського 251-б та вулиці Іллічівській № 16 для розширення та реконструкції заводу; земельну ділянку по дорозі Котовського № 244 для будівництва клубу та стадіону (існуючий стадіон).
За ствердженнями третьої особи, згідно з бухгалтерського обліку заводу “Продмаш» (т. 2, оборотна сторона а.с. 78) у розділі 3 “Невиробничі основні фонди» акту основних фондів переданих по балансу на 01 квітня 1990 року (додаток № 4 до договору від 27.12.1988 р. ІІ-47/5289) значяться будівлі стадіону, тир, огорожа, побудовані відповідно до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 06.12.1954 за № 967 за адресою: Миколаївська дорога, 166. Станом на 01 квітня 1990 року тир (нежитлове приміщення - підвал, загальною площею 83 кв.м) не використовується за цільовим призначенням та не обліковується за остаточною балансовою вартістю 0,00 гривень.
Як встановлено судом вище, 06.12.2016 року між Одеським ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод “Продмаш» (продавець) та ТОВ “Темп Плюс Сервіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 1/2 частку спортивного майданчику, який в цілому складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, розташований на земельній ділянці площею 2821 кв.м. - за фактичним користуванням.
Крім того, 05.12.2016 року між Одеським ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування підприємство з колективною власністю завод “Продмаш» (продавець) та ТОВ “Ларі» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого продавець передає у власність, а покупець приймає у власність 1/2 частку спортивного майданчику, який в цілому складається з роздягальні - літ. “А», душу - літ. “Б», огорожі № 1-3, мостіння I, загальною площею 47,9 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166, розташований на земельній ділянці площею 2821 кв.м. - за фактичним користуванням.
Відповідно до технічного паспорту від 07.07.2004 р. об'єкт за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 166 складається з роздягальні - літ. “А», душ - літ. “Б», огорожі № 1-3 та мостіння І.
При цьому згідно з технічним паспортом, виготовленим 22.05.2017 ФОП Земляним В.В., вказаний спортивний майданчик складається з наступних будівель: роздягальня - літ. “А», душ - літ. “Б», будівля - літ. “В», будівля - літ. “Г», будівля - літ. “Д», огорожі № 1-3, загальною площею 138,1 кв.м.
Як встановлено судом вище та вбачається з інформаційної довідки № 447530446 від 14.10.2025 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, рішеннями державного реєстратора Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Іванової Х.А. (індексні номери 35449046 та 35447850) 30.05.2017 р. внесено зміни відносно речового права ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» щодо площі спортивного майданчику, що розташований за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 166, а саме загальну площу спірного об'єкту з 47,9 кв.м змінено на 138,1 кв.м, при цьому для державної реєстрації надано технічний паспорт без серії та номеру від 22.05.2017, видавник: ФОП Земляний В.В.; довідку без номеру та серії від 22.05.2017, видавник: ФОП Земляний В.В.
Таким чином, господарським судом встановлено, що на підставі технічного паспорту від 22.05.2017 та довідки № 01-22 від 22.05.2017, виданих ФОП Земляним В.В., проведено державну реєстрацію змін, внаслідок чого ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» стали власником спортивного майданчику загальною площею 138,1 кв.м замість 47,9 кв.м.
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.
Господарський суд звертає увагу, що за висновками Верховного Суду стаття 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є процедурною нормою і не містить та й не може містити приватноправових способів захисту. Ці висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 316/2082/19.
Функцією державної реєстрації права є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Подібні висновки неодноразово формулювалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (пункт 96), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 48).
Принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц (пункт 89)).
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
За умовами приписів пунктів 1, 2 частини 3 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення спірної державної реєстрації змін) державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною 2 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення спірної державної реєстрації змін) передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення спірної державної реєстрації змін) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень.
Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення спірної державної реєстрації змін) державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 24 Закону “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень має бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Таким чином, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Відповідно до п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (у редакції, чинній на момент проведення державної реєстрації змін) державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком.
Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 р. за № 127 (чинної на момент вчинення спірної державної реєстрації змін) технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об'єкта, ім'я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об'єкт нерухомого майна, відомості щодо суб'єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику. Технічний паспорт має бути прошнурований, пронумерований та скріплений підписом керівника суб'єкта господарювання, який проводив інвентаризацію, а також підписом виконавця робіт і контролера із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката на право виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 р. у справі № 752/9104/18, з огляду на норми зазначеної вище Інструкції, технічний паспорт на будинок не підтверджує право власності та, відповідно, не замінює собою свідоцтво про право власності чи інший правовстановлюючий документ, не дає право володіти, користуватись чи розпоряджатись нерухомістю - це лише документ, який фіксує технічні дані об'єкта.
Таким чином, господарський суд зазначає, що технічний паспорт лише підтверджує проведення технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна та не являється правовстановлюючим документом, з огляду на що не міг бути підставою для збільшення площі спірного об'єкту та набуття права власності на дану прибудову.
За приписами ч. 1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент здійснення спірної державної реєстрації змін) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Враховуючи вказані вимоги чинного законодавства України, господарський суд зазначає, що у даному випадку довідка № 01-22 від 22.05.2017, видана ФОП Земляним В.В., не є підставою для реєстрації змін загальної площі спортивного майданчику, що розташований за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 166.
З огляду на викладене, державним реєстратором Ройлянської сільської ради Саратського району Одеської області Івановою Христиною Анатоліївною при внесені відомостей до Державного реєстру прав щодо зміни загальної площі вищевказаної нежитлової будівлі магазину були порушені норми ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Наразі господарський суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності, а саме: зміни площі спірного об'єкту нерухомості з 47,9 кв.м до 138,1 кв.м, при цьому у даній справі не оскаржуються договори купівлі-продажу, укладені між ТОВ “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування», ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі». Більш того, суд вказує, що у даній справі не оскаржуються будь-які акти органу місцевого самоврядування, а відтак судом відхиляються доводи відповідачів щодо можливості оскарження таких рішень.
Водночас, як стверджує прокурор, саме набуття ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» права власності на об'єкт нерухомого майна більшої площі стало підставою для прийняття міською радою рішення про передачу земельної ділянки в оренду поза конкурсом для будівництва багатоквартирного житлового будинку.
При цьому, як вказують відповідачі, прокурор звернувся з позовом до ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» про скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності в даній справі № 916/4306/25 з метою встановлення обставин, які можуть вплинути на розгляд іншої господарської справи за позовом заступника керівника Пересипської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави до Одеської міської ради, ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Крім того, прокурор у позовній заяві вказав, що у даному випадку, скасування державної реєстрації змін до розділу від 30.05.2017 індексний номер № 35447850 та здійсненої на її підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» зміни права власності на нерухоме майно на загальну площу з 47,9 кв.м на 138,1 кв.м - спортивний майданчик по Миколаївській дорозі, 166 у місті Одесі є найбільш ефективним способом захисту для реального поновлення права власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на земельну ділянку та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідачів про ініціювання прокурором даної справи № 916/4306/25 з метою встановлення обставин, що можуть вплинути на розгляд іншої справи № 916/4171/25 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку.
У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша, друга статті 5 ГПК України).
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З огляду на положення процесуального закону (зокрема статті 236, 237, 267, 270, 282, 301, 315 ГПК України) суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 27).
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28).
Не підлягає сумніву те, що оцінка обраного позивачем способу захисту порушених прав за критерієм ефективності здійснюється у кожній окремій судовій справі з урахуванням конкретного предмета, підстави позову і мети звернення до суду, а також встановлених судами обставин.
Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63).
Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, в якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов'язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.05.2005 у справі “Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).
Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
За обставинами справи № 916/4306/25 мета прокурора спрямована на встановлення обставин, які можуть вплинути на розгляд іншої господарської справи за позовом заступника керівника Пересипської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави до Одеської міської ради, ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку, з огляду на що суд також зазначає, що відповідні обставини у такому випадку повинні встановлюватися в іншій господарській справі № 916/4171/25 щодо скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та її повернення.
Таким чином, за змістом позовної заяви у кінцевому підсумку позивача цікавить саме скасування державної реєстрації права оренди ТОВ “Темп Плюс Сервіс» та ТОВ “Ларі» земельної ділянки та повернення відповідної земельної ділянки Одеській міській раді, а не констатація судом незаконності внесення змін до розділу про право приватної власності щодо реєстрації зміни загальної площі об'єкта та скасування відповідної реєстрації.
Наразі вбачається, що прокурором подано даний позов не в інтересах власника спірного майна, а в інтересах саме власника земельної ділянки, тобто Одеської міської ради, що також підтверджує ту обставину, що даний позов є похідним від справи № 916/4171/25 та ініційований виключно для встановлення преюдиційних фактів для їх подальшого використання у зазначеній справі.
Крім того, суд зазначає, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно не може порушувати право власності Одеської міської ради на земельну ділянку із кадастровим № 5110137600:31:009:0062, оскільки остання вже вирішила долю вказаної земельної ділянки, передавши її в оренду відповідачам, які на теперішній час є її користувачами на підставі укладеного з Одеською міською радою договору оренди земельної ділянки від 28.12.2018 року, відповідно до якого земельну ділянку з кадастровим № 5110137600:31:009:0062, площею 0,3191 га, передано відповідачам для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, що в свою чергу передбачає знесення зареєстрованих на праві власності об'єктів нерухомого майна.
Задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема, реально відновити суб'єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, і той, який обрав позивач, можна використати для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких він звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним, зокрема неефективним, і відмовляє у позові. У тому ж випадку, якщо заявлену позовну вимогу взагалі не можна використати для захисту права чи інтересу, оскільки незалежно від доводів сторін спору суд не може її задовольнити, таку вимогу не можна розглядати як спосіб захисту (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц (пункт 36), 22 вересня 2020 року у справі № 127/18934/18).
Відтак, з урахуванням викладеного господарський суд зазначає, що обраний прокурором спосіб захисту не призведе до ефективного захисту прав власника земельної ділянки.
Крім того, судом не приймаються твердження відповідача, що дана справа № 916/4306/25 відлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та залученням у якості співвідповідача державного реєстратора, як такі, що не відповідають чинному законодавству та сталій практиці Верховного Суду, оскільки спір у цій справі має приватноправовий характер.
Так, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інші). У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб'єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.
Між тим суд зазначає, що враховуючи зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених обставин справи, вбачається, що спір у справі щодо пред'явленої позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора виник між позивачем і особою, за якою було зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно. Таким чином, державний реєстратор є неналежним відповідачем у справі, а тому і не міг бути залучений як співвідповідач у даній справі.
Отже, враховуючи наведене вище, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з неефективністю обраного прокурором способу захисту прав та інтересів держави.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані прокурором докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради не підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що рішення відбулося не на користь прокурора, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені Пересипською окружною прокуратурою міста Одеси при подачі позову, відносяться за рахунок останньої.
Крім того, з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, суд доходить до висновку щодо необхідності скасування вжитих судом заходів для забезпечення заявленого позову з огляду на таке.
Відповідно до ст. 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене та з огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, за заявою якого судом були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони до набрання рішенням законної сили у справі державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: спортивний майданчик площею 138,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1105692751101), суд доходить до висновку про те, що необхідність вжитих заходів забезпечення позову відпала. За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 р. у даній справі.
Керуючись ст.ст. 129, 145, 191, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову заступника керівника Пересипської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю “Темп Плюс Сервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю “Ларі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський ордена “Знак пошани» завод продовольчого машинобудування» про скасування державної реєстрації змін до розділу про право приватної власності відмовити.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.10.2025 р. у справі № 916/4306/25, а саме: зняти заборону до набрання рішенням законної сили у справі державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна: спортивний майданчик площею 138,1 кв.м за адресою: м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 166 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1105692751101).
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 17 квітня 2026 р.
Суддя В.С. Петров