08 квітня 2026 року Справа № 915/1151/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
за участі секретаря судового засідання Табачної О.С.,
з участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
розглянувши у судовому засіданні справу № 915/1551/25
За позовом: Державної установи “Вознесенська виправна колонія (№72)»,
вул. Київська, буд. 300, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500;
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївська електропостачальна компанія», вул. Погранична, 39/1, м. Миколаїв, 54055;
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 89555 грн. 08 коп.,-
Державна установа “Бориспільська виправна колонія (№72)» звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Миколаївська електропостачальна компанія» 89555 грн. 08 коп. - надміру сплачених коштів з державного бюджету за договорами про постачання електричної енергії споживачу від 28.12.2021 № 50/479, від 30.01.2023 № 50/479.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладених між сторонами Договорів про постачання електричної енергії, відповідачем як постачальником, в умовах коливання ринкових цін на електричну енергію у виставлених рахунках та актах наданих послуг не були враховані коливання середньозваженої ціни складової тарифу електроенергії на Ринку на добу наперед (РДН) в бік зменшення, що призвело до переплати бюджетних коштів у загальному розмірі 89555 грн. 08 коп., зокрема:
- під час виконання договору про постачання електричної енергії споживача від 28.12.2021 № 50/479 відповідачем у лютому, травні, червні листопаді та грудні 2022 року було безпідставно збільшено складові ціни за спожиту позивачем електричну енергію, що призвело до надмірного та необґрунтованого збільшення вартості електричної енергії та безпідставного витрачання бюджетних коштів в загальній сумі 38578 грн. 96 коп.;
- під час виконання договору про постачання електричної енергії від 30.01.2023 № 50/479 відповідачем у травні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді 2023 року було безпідставно збільшено складові ціни за спожиту позивачем електричну енергію, що призвело до надмірного та необґрунтованого збільшення вартості електричної енергії та безпідставного витрачання бюджетних коштів в сумі 50976 грн. 12 коп.
Ухвалою суду від 07.08.2025 відкрито провадження в даній справі і визначено розглядати її за правилами загального позовного провадження, з проведенням розгляду справи №915/1151/25 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Також цією ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України ? п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» у відзиві від 19.08.2025, позов не визнав, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним, так як споживач, жодного разу протягом дії вказаних договорів не звертався до нього, як постачальника, з пропозицією про погодження зміни ціни договору у бік зменшення, а також не зазначав свою незгоду з розрахунковою сумою. Навпаки продовжував сплачувати за спожиту електричну енергію за цінами встановленими у таких договорах. До того ж, кошти були отримані позивачем у відповідності до укладених договорів, отже немає підстав вважати про відсутність у відповідача достатньої правової підстави для отримання коштів. Договори, за якими були отримані кошти, не визнані недійсними, отже відсутня інша підстава, за якою можливо вважати кошти безпідставно отриманими, а саме підстава, на якій було отримано майно, згодом відпала.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
За приписами ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст.173 ГК України, зі змістом якої кореспондуються і приписи ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1-3 ст. 180 ГК України, які кореспондуються з положеннями ч.1 ст.628, ч.1 ст.638 ЦК України, визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Користування електричною енергією допускається лише на підставі договору, що укладається між енергопостачальною організацією та споживачем.
У відповідності до приписів ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як випливає з матеріалів справи, 28.12.2021 між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір №50/479 про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.5.1 договору від 28.01.2021 №50/479, розрахунки за електричну енергію здійснюються за цінами визначеними у Додатку 2 до цього договору.
Додатковою угодою від 26.08.2022 № 2 зменшено кількість товару на 17 275,1кВт*год. та змінено (збільшено) ціну за одиницю товару на 3,88 грн. в тому числі ПДВ 0,64667 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку» згідно Цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 449/22 від 02.08.2022 року, що зазначено у преамбулі додаткової угоди);
Додатковою угодою № 3 від 30.08.2022 зменшено кількість товару на 17 295,98 кВт*год. та змінено ціну за одиницю товару на 4,26 грн., у тому числі ПДВ 0,71 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку» згідно Цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 505/22 від 16.08.2022 року, що зазначено у преамбулі додаткової угоди);
Додатковою угодою № 4 від 27.09.2022 зменшено кількість товару на 14 811,70 кВт*год. та змінено ціну за одиницю товару на 4,65 грн., у тому числі ПДВ 0,775 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку» згідно Цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 635/22 від 13.09.2022 року, що зазначено у преамбулі додаткової угоди).
Додатковою угодою № 5 від 18.10.2022 зменшено кількість товару на 10 995,74 кВт*год. та змінено ціну за одиницю товару на 5,11 грн., у тому числі ПДВ 0,852 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку» згідно Цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 733/22 від 05.10.2022 року, що зазначено у преамбулі додаткової угоди).
Таким чином, внаслідок укладання додаткових угод ціну за 1 кВт/год. електричної енергії збільшено з 3,47 грн. за 1 кВт/год. до 5,11 грн. за 1 кВт/год. (47,26 % від первинної ціни).
Так, за договором від 28.12.2021 № 50/479 Позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 1550100,57 грн.
У пунктах 5.3, 13.9 договору від 28.01.2021 №50/479, сторонами встановлено порядок зміни істотних умов договору відповідно до якого, погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості обсягу) та якості товарів, робі, послуг, у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Згідно п. 6.1. договору від 28.01.2021 №50/479 споживач має право звертатися до Постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього Договору, вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.
В свою чергу п. 7.2 договору від 28.01.2021 №50/479 передбачено обов'язок Постачальника розглядати в установленому законодавством порядку звернення Споживача, зокрема з питань нарахувань за електричну енергію.
30.01.2023 між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір № 50/479 про постачання електричної енергії з початком постачання електричної енергії з 01.02.2023.
Відповідно до п.5.1 договору від 30.01.2023 № 50/479, розрахунки за електричну енергію здійснюються за цінами визначеними у Додатку 2 до цього договору.
Додатковою угодою №2 від 30.03.2023 року у зв'язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.04.2023 р. до рівня 0,43025 грн./кВт*год. (без урахування ПДВ), встановленого у відповідності до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788 та зменшено кількість товару на 3652,889 кВт*год. та змінено ціну за одиницю товару на 4,619964 грн., в тому числі ПДВ 0,769994 грн.;
Додатковою угодою № 3 від 06.04.2023 змінено (збільшено) ціну за одиницю товару на 4,619964 грн. в тому числі ПДВ 0,769994 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку»);
Додатковою угодою № 4 від 05.06.2023 року у зв'язку зі зміною тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.07.2023 р. до рівня 0,48510 грн/кВт*год. (без урахування ПДВ), встановленого у відповідності до постанови НКРЕКП від 21.12.2022 р. № 1788 без зміни ціни за одиницю товару;
Додатковою угодою від 19.07.2023 зменшено кількість товару на 75 199,88 кВт*год. та змінено ціну за одиницю товару на 5,14692 грн., у тому числі ПДВ 0,85782 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку» згідно Цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 533-1/23 від 11.07.2023 року, що зазначено у преамбулі додаткової угоди);
Додатковою угодою від 24.08.2023 зменшено кількість товару до обсягів 322,454 тис.кВт*год. та змінено ціну за одиницю товару на 5,68452 грн., у тому числі ПДВ 0,94742 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку» згідно Цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 714-1/23 від 10.08.2023 року, що зазначено у преамбулі додаткової угоди).
Додатковою угодою № 5 від 27.10.2023 зменшено кількість товару до 353,35 тис.кВт*год. та змінено ціну за одиницю товару на 6,02892 грн., у тому числі ПДВ 1,00482 грн. (Укладено у зв'язку зі зміною ціни (коливання ціни) на електричну енергію на ринку електричної енергії «на добу наперед» (РДН) за 1 кВт*год. за даними ДП «Оператор ринку» згідно Цінової довідки Харківської торгово-промислової палати № 1161/23 від 17.10.2023 року, що зазначено у преамбулі додаткової угоди).
Таким чином, внаслідок укладання додаткових угод ціну за 1 кВт/год. електричної енергії збільшено з 4,56 грн. за 1 кВт/год. до 6,02892 грн. за 1 кВт/год. (32,21 % від первинної ціни).
Отже, за договором від 30.01.2023 № 50/479 позивач сплатив відповідачу кошти в сумі 2026695,78 грн.
Згідно п.5.2 договору від 30.01.2023 № 50/479, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії (з урахуванням послуг з передачі електричної енергії та розподілу) згідно з комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до договору.
Відповідно до п.1 Комерційної пропозиції до договору від 30.01.2023 № 50/479, ціна для здійснення платежів за електричну енергію визначається наступним чином:
Ц ф = (Ц постач + Т послуги передачі) де,
Ц постач - ціна електричної енергії Постачальника для Споживача без ПДВ;
Т постач - тариф на послуги Постачальника за вільною ціною (з урахування вартості небалансів) без ПДВ;
Т послуги передачі - тариф на послуги з передачі Оператором системи передачі електричної енергії затверджений постановою НКРЕКП без ПДВ.
У пункті 13.7 договору 30.01.2023 № 50/479 встановлено порядок зміни істотних умов договору у тому числі зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку.
У пункті 2 Комерційної пропозиції зміна умов договору в частині зміни ціни відбувається шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору за результатами переговорів сторін.
Сторона - ініціатор змін повинна повідомити другу сторону про намір внести зміни до договору. Внесення змін до договору відбувається у письмовій формі шляхом надсилання заінтересованою стороною повідомлення про зміну ціни та додаткової угоди.
Згода із запропонованими змінами є підписання стороною додаткової угоди до договору.
Розраховуючи суму надмірно сплачених коштів позивач застосовує формулу:
Ц факт = (Nі факт * Ц рдн + Nі факт * Т пер) * 1,2 де,
Nі факт - фактичний обсяг споживання електричної енергії по відповідному об'єкту споживача;
Ц рдн - середньозважена ціна, що склалась на ринку «на добу наперед» за розрахунковий період оприлюднена на загальнодоступному офіційному сайті АТ «Оператор ринку»;
Т пер - тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджений регулятором для оператора системи передачі у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 року № 2454.
Згідно п. 6.1. договору від 30.01.2023 № 50/479 споживач має право звертатися до постачальника для вирішення будь-яких питань, пов'язаних з виконанням цього договору, вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та чинним законодавством порядку.
В свою чергу п. 7.2 договору від 30.01.2023 № 50/479 передбачено обов'язок постачальника розглядати в установленому законодавством порядку звернення споживача, зокрема з питань нарахувань за електричну енергію, і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги.
Суд зазначає, що відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. До того ж, цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
Так, на виконання умов договорів, з урахуванням зазначених додаткових угод, ТОВ “Миколаївська електропостачальна компанія» поставило Державній установі “Вознесенська виправна колонія (№72) електричну енергію, яка відповідачем оплачена у повному обсязі:
- за договором від 28.12.2021 № 50/479 у розмірі 1550100 грн. 57 коп. (лютий, травень, червень, листопад та грудень 2022 року);
- за договором від 30.01.2023 № 50/479 у розмірі 2026695 грн. 78 коп. (травень, червень, липень, серпень, жовтень та листопад 2023 року).
Положеннями ст.632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах встановлених договором або законом.
В силу приписів ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Законодавцем дана норма була встановлена саме для стабільності цивільного обороту.
При цьому, позивачем не надано суду доказів звернення протягом дії спірних договорів до відповідача з пропозиціями про погодження зміни ціни таких договорів у бік зменшення чи незгоди з розрахунковою сумою, а навпаки продовжував сплачувати за спожиту електричну енергію за цінами встановленими у спірних договорах.
Сторони не заперечують факт повного виконання спірних Договорів.
У відповідності до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).
Суд зазначає, що на час звернення до суду з позовом спірні договори №100/262/К-6 від 01.08.2022, №100/262/К-8 від 23.12.2022, №100/262/К-3 від 02.02.2023 та №100/262/К-4 від 01.02.2024 про постачання електричної енергії та додаткові угоди до них є дійсними, не оскаржувались, не визнані недійсними у встановленому порядку, зокрема, в частині визначеної ціни товару, не розірвані та виконані сторонами.
Відтак, підстави для розрахунку за поставлену відповідачем електричну енергію позивачу у лютому, травні, червні, листопаді та грудні 2022 року, у травні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді 2023 року за іншою ціною, аніж узгоджено сторонами, - відсутні.
Суд також зазначає, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору (або окремої додаткової угоди) недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.ст.76,77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.ст.78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Ураховуючи викладене, з урахуванням принципу презумпції правомірності правочину, відсутності факту визнання спірних договорів та додаткових угод до них недійсними, прийняття та оплату позивачем електричної енергії по узгодженій у спірних договорах ціні, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в загальному розмірі 89555 грн. 08 коп. є необґрунтованими, так як кошти сплачені за наявності на те відповідної підстави, а саме договорів від 28.12.2021 №50/479, від 30.01.2023 № 50/479 про постачання електричної енергії та відповідних додаткових угод до них, у зв'язку із чим у позові слід відмовити через його необґрунтованість.
У відповідності до ст.129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 16.04.2026.
Суддя С.М. Коваль.