вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/3866/23
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву Обухівської міської ради Київської області б/н від 15.04.2026 року (вх. №3260 від 15.04.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру №1 у будинку № 3, мікрорайон Сосновий, м. Обухів Київської області загальною площею 50 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2112730432116, номер запису про право власності 63111858 від 07.01.2026 року у справі №911/3866/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло"
до Обухівської міської ради Київської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Виконавчий комітет Обухівської міської ради Київської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київська Пересувна Механізована Колона-2"
про витребування майна та стягнення 72003075,00 грн,
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київщина-Житло" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Обухівської міської ради Київської області про стягнення 73728737,00 грн.
Посилаючись на положення статей 216, 1212, 1213 ЦК України, позивач просив суд витребувати з незаконного володіння Обухівської міської ради квартиру №1 в будинку №3 мікрорайон "Сосновий" в м. Обухів Київської області, загальною площею 50 м2, вартістю 1725662,00 грн., а також, відшкодувати на його користь вартість безпідставно набутого за недійсним правочином Обухівською міською радою майна у виді решти 38 квартир в будинках №2 та №3 м-н "Сосновий", м. Обухів, у сумі 72003075,00 грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2024 (суддя Смірнов О. Г.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2026 рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №911/3866/23 скасовано, справу №911/3866/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Матеріали справи №911/3866/23 за результатом автоматизованого розподілу передані судді Антоновій В.М.
Ухвалою суду від 06.04.20206 року (суддя Антонова І.М.) прийнято справу №911/3866/23 до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.04.2026 року.
До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява Обухівської міської ради Київської області б/н від 15.04.2026 року (вх. №3260 від 15.04.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2112730432116, номер запису про право власності 63111858 від 07.01.2026 року у справі №911/3866/25.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.04.2026 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Д.Г.Зайця.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2026 рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 у справі №911/3866/23 скасовано. Відповідач зазначає, що ТОВ «Київщина-Житло» на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025 року та рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024 року у справі №911/3866/23 зареєструвало 07.01.2026 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2112730432116, номер запису про право власності 63111858, що підтверджується доданим до заяви Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. На думку відповідача, враховуючи зазначені дії позивача, існує реальна загроза подальшого відчуження зазначеної квартири третій особі. Відповідач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони на відчуження квартири №1 у будинку № 3, мікрорайон Сосновий, м. Обухів Київської області загальною площею 50 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2112730432116, номер запису про право власності 63111858 від 07.01.2026 може значно утруднити і навіть унеможливити виконання рішення суду у випадку ухвалення його на користь Обухівської міської ради Київської області, та унеможливить ефективний захист порушених майнових прав та охоронюваних законом інтересів Обухівської міської ради Київської області.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За змістом ст. 136 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
З урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1).
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За висновком Об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення сторони від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення сторони від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача (або особи, що звернулась із заявою про забезпечення позову), а також, можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).
Судом враховано, що із заявою про забезпечення позову у даній справі №911/3866/25, предметом якої є витребування з незаконного володіння Обухівської міської ради на користь ТОВ «Київщина-житло» квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 50 м2, вартістю 1725662,00 грн. та відшкодування вартості безпідставно набутого за недійсним правочином Обухівською міською радою майна у вигляді решти 38 квартир в будинках №2 та АДРЕСА_2 , у сумі 72003075,00 грн. до суду звернувся відповідач.
Проте, як вбачається з поданої до суду заяви, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру може в майбутньому істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відмову у задоволенні позову у даній справі.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише припущення відповідача про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів у майбутньому, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Судом встановлено, що відповідачем не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову, зазначених у заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів відповідача у даній справі. Відповідачем не обґрунтовано необхідності вжиття заходів забезпечення позову, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, та не надано на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів щодо наявності фактичних обставин, з якими процесуальний закон пов'язує необхідність застосування заходів забезпечення позову. Забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на припущеннях заявника щодо дій відповідача у майбутньому.
Саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу у відповідача в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. В заяві про забезпечення позову містяться загальні міркування про загрозу відчуження майна третім особам без надання будь-яких доказів та без зазначення фактичних обставин, на підтвердження викладеного в заяві.
При цьому, судом враховано, що реєстрація права власності на спірну квартиру здійснено позивачем в період чинності рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2025, яким позовні вимоги позивача про витребування з незаконного володіння Обухівської міської ради квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 50 м2, вартістю 1725662,00 грн., а також, відшкодування на його користь вартості безпідставно набутого за недійсним правочином Обухівською міською радою майна у вигляді решти 38 квартир в будинках АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , у сумі 72003075,00 грн. задоволено повністю.
Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, відповідач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.
Враховуючи викладене, відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у разі відмови позивачу у задоволенні позову.
За таких обставин, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 74, 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Обухівській міській раді Київської області у задоволенні заяви б/н від 15.04.2026 року (вх. №3260 від 15.04.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2112730432116, номер запису про право власності 63111858 від 07.01.2026 року у справі №911/3866/25.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту складення повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць