вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2653/17
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Добробут» (08296, Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Великого Жовтня, 60; код ЄДРПОУ 25565699)
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
За участю секретаря Бойко Я.Р.
Представники учасників у справі не з'явились.
у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2653/17 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство ТОВ фірма «Добробут», провадження в якій відкрите ухвалою суду від 03.10.2017.
Постановою Господарського суду Київської області від 31.07.2018 визнано банкрутом ТОВ фірма «Добробут» та відкрито його ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 02.02.2021 ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І.
На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.
До суду в підсистемі Електронний суд надійшла заява ОСОБА_1 від 15.03.2026 № 77 (вх. № 9363) про скасування актуалізованого реєстру вимог кредиторів від 20.06.2023 та поновлення його прав як кредитора.
Ухвалою суду від 27.03.2026 розгляд вказаної заяви призначено в судовому засіданні на 07.04.2026.
03.04.2026 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові заперечення ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. від 03.04.2026 № 02-86/156 (вх. № 5741/26) проти вказаної заяви ОСОБА_1
07.04.2026 до суду надійшло клопотання ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. від 07.04.2026 № 02-86/157 (вх. № 1718/26) про проведення судового засідання за відсутності ліквідатора.
Розглянувши подану заяву ОСОБА_1 від 15.03.2026 № 77 (вх. № 9363) судом встановлено, що заявник просить суд скасувати складений ліквідатором Демчаном О.І. 20.06.2023 актуалізований реєстр вимог кредиторів у даній справі та зобов'язати ліквідатора арбітражного керуючого Демчана О.І. поновити права заявника як кредитора на всю визнану судом раніше суму заборгованості (скласти новий актуалізований реєстр вимог кредиторів).
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що:
«зобов'язання Боржника перед ним виникли на підставі виконавчого листа на виконання чинного рішення Апеляційного суду м. Києва від 01.12.2015 у справі № 756/14325/13-ц, винесеного на підставі акту приймання-передачі юридичних послуг від 09.04.2009 р. та офіційних листів і заяв боржника про визнання боргу.
Затверджено новий реєстр вимог кредиторів де скасовано мені виплати на понад 15 млн. грн., вказано що підставою для виплат не є чинне рішення суду, а є скасований договір про надання юридичних послуг від 24.12.2007 р. Зазначаю що вказаний договір був лише додатковим доказом по справі і не був підставою для визначення суми виплати, крім того вказаний договір є чинним і знаходиться в першому томі справи № 756/14325/13-ц, було визнано недійсним через непідписання лише другий екземпляр цього договору, що був поданий боржником при касаційному оскарженні і він знаходився четвертому томі справи, тобто не був предметом доказування і доказом в справі взагалі, про це я дізнався під час ознайомлення з закритим через відсутність складу злочину архівним кримінальним провадженням № 12013100040000364 в Бучанському відділі поліції.
05 березня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 08 вересня 2025 року скасував і остаточно Постановив в цивільній справі № 756/14325/13-ц, що виданий 25.12.2015 на виконання рішення суду апеляційної інстанції від 01.12.2015 по справі № 756/14325/13-ц Оболонським районним судом м. Києва виконавчий лист, де боржником значиться ТОВ Фірма «Добробут», а стягувачем ОСОБА_1 є чинним і підлягає повному виконанню».
За результатом розгляду поданої заяви суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ фірма «Добробут» у зв'язку з нездатністю останнього сплатити заборгованість на загальну суму 15210228,06 грн.
Зокрема, рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 13.08.2015 у справі № 756/14325/13-ц у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ фірма «Добробут» про стягнення заборгованості за договором про надання юридичних послуг, трьох відсотків річних від простроченої суми та інфляційного збільшення суми боргу відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 01.12.2015 (з урахуванням ухвали від 16.12.2015 про виправлення описки) у вказаній справі скасовано рішення місцевого суду та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково; вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 8000000,00 грн боргу, 1516931,51 грн 3% річних, 8736000,00 грн інфляційних втрат та 1827,00 грн судового збору.
З матеріалів справи судом встановлено, що вказана вище заборгованість ТОВ фірма «Добробут» перед ОСОБА_1 виникла на підставі Договору про надання юридичних послуг від 24.12.2007.
В подальшому, рішенням Господарського суду Київської області від 12.07.2022 у справі № 911/2653/17 (756/15873/16), яка розглядалась в межах даної справи про банкрутство, визнано недійсним Договір про надання юридичних послуг від 24.12.2007.
Постановами Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та Верховного Суду від 10.01.2024 зазначене вище рішення суду від 12.07.2022 у справі № 911/2653/17 (756/15873/16) залишене в силі.
Відтак, відповідно до норми ч. 2 ст. 241 ГПК України рішення Господарського суду Київської області від 12.07.2022 у справі № 911/2653/17 (756/15873/16) набрало законної сили 14.06.2023.
Згідно ч. 1, 2 ст. 202 ГК України (який був чинним на час спірних правовідносин), господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, веде реєстр вимог кредиторів.
Враховуючи наведені вище обставини щодо визнання недійсним Договору про надання юридичних послуг від 24.12.2007, укладеного між ТОВ фірма «Добробут» та ОСОБА_1 , на підставі якого виникла заборгованість ТОВ фірма «Добробут» перед ОСОБА_1 , яка була визнана судом у даній справі про банкрутство, зважаючи на те, що в силу ст. 216, 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, ліквідатором Банкрута було внесено зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ фірма «Добробут» шляхом відображення відомостей про повне погашення зобов'язань ТОВ фірма «Добробут» перед ОСОБА_1 .
Вказані обставини щодо виключення ОСОБА_1 зі складу кредиторів були предметом розгляду суду в ухвалі Господарського суду Київської області від 05.09.2023 у даній справі за результатом розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.06.2023 б/№ (вх. № 1215) на дії ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. та заяви ОСОБА_1 про відсторонення ліквідатора.
В зазначеній ухвалі від 05.09.2023 у цій справі судом було встановлено, що приймаючи рішення про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ фірма «Добробут» шляхом відображення відомостей про повне погашення зобов'язань ТОВ фірма «Добробут» перед ОСОБА_1 , ліквідатор арбітражний керуючий Демчан О.І. діяв в межах наданих йому КУзПБ повноважень.
В подальшому, аналогічні доводи ОСОБА_1 були предметом розгляду суду за заявою ОСОБА_1 від 14.11.2024 б/№ (вх. № 4053) про відсторонення арбітражного керуючого Демчана О.І. від виконання повноважень ліквідатора у даній справі про банкрутство ТОВ фірма «Добробут».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2024 відмовлено у задоволенні вказаної заяви ОСОБА_1 від 14.11.2024 б/№ (вх. № 4053).
За результатом розгляду поданої ОСОБА_1 заяви від 15.03.2026 № 77 (вх. № 9363) про скасування актуалізованого реєстру вимог кредиторів від 20.06.2023 та поновлення його прав як кредитора, судом встановлено, що вказана заява не ґрунтується на доказах, є безпідставною та такою, що направлена на переоцінку раніше прийнятих судових рішень у даній справі про банкрутство.
Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.06.2022 у справі № 5004/407/12 зроблено наступний висновок:
« 14. Ведення реєстру вимог кредиторів, згідно з положеннями частини першої статті 61 КУзПБ належить до компетенції ліквідатора, який відповідно до статті 65 КУзПБ, подає до суду дані про розміри погашених вимог кредиторів після завершення всіх розрахунків з кредиторами разом зі звітом та ліквідаційний балансом.
15. Відповідно до частини першої статті 3 КУзПБ, вимоги до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів визначає державний орган з питань банкрутства.
16. Аналіз пунктів 1, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, дає підстави для висновку, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань банкрутства та на який покладено обов'язок визначати форму та порядок ведення реєстру кредиторів шляхом розроблення, видання та оприлюднення регуляторних актів.
17. Пунктом 1 Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 № 2778/5 (далі - Вимоги) встановлено що ці Вимоги визначають порядок ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність) (далі - Реєстр) та вимоги до форми Реєстру, організаційні підходи при складанні, веденні та внесенні змін до Реєстру на всіх стадіях провадження справи про банкрутство (неплатоспроможність).
18. Отже, ведення та внесення змін до реєстру вимог кредиторів арбітражними керуючими (керуючими санації, ліквідаторами) здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства з урахуванням положень, передбачених зазначеними Вимогами.
19. Аналіз пунктів 1 - 6 Вимог дає підстави для висновку про те, що реєстр вимог кредиторів - це єдина уніфікована система записів про кредиторів боржника та їхні вимоги, яка ведеться державною мовою, в електронному вигляді за встановленою формою, підтримання якої в актуальному стані покладено на арбітражного керуючого та боржника, та доступ до якої мають конкурсні та забезпечені кредитори, інвестори, а також поточні кредитори (з моменту ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури або введення процедури погашення боргів боржника) згідно з Порядком функціонування автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 18.02.2020 №594/5.
20. Пунктом 1 Розділу ІІІ «Ведення Реєстру» Вимог передбачено, що арбітражний керуючий починає ведення Реєстру за результатами попереднього засідання господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
21. Підставою для внесення відомостей до Реєстру є ухвала (постанова) господарського суду або інформація, отримана під час провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (списання або прощення боргів, задоволення вимог кредиторів, зміна відомостей про кредитора тощо).
22. Відповідно до пункту 8 Розділу ІІІ «Ведення реєстру» Вимог, у разі погашення вимог кредитора іншим шляхом, ніж задоволення за рахунок реалізації майна, відомості щодо способу погашення та дати погашення такої вимоги вносяться в графу «Примітки».
23. Відповідно до частин четвертої та шостої статті 45, частини другої статті 47, частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства, після розгляду грошових вимог конкурсних кредиторів ведення такого реєстру та внесення до нього змін покладається на розпорядника майном (керуючого санацією, ліквідатора).
24. Законодавцем по-іншому врегульовано процедуру ведення реєстру та внесення до нього змін за КУзПБ у порівнянні із Законом про банкрутство.
25. Отже, ведення реєстру вимог кредиторів належить до компетенції ліквідатора, згідно з положеннями частини першої статті 61 КУзПБ та Вимог, який на підставі інформації отриманій, зокрема, під час провадження у справі про банкрутство, вносить відповідні відомості до реєстру.
26. Водночас, відповідні дії арбітражного керуючого, можуть бути оскаржені до господарського суду в порядку норм КУзПБ.».
Враховуючи викладене вище, зокрема те, що ведення реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство належить до компетенції ліквідатора, суд дійшов висновку про те, що приймаючи рішення про внесення змін до реєстру вимог кредиторів ТОВ фірма «Добробут» шляхом відображення відомостей про повне погашення зобов'язань ТОВ фірма «Добробут» перед ОСОБА_1 , ліквідатор арбітражний керуючий Демчан О.І. діяв в межах наданих йому КУзПБ повноважень.
Доводи ОСОБА_1 про те, що зобов'язання ТОВ фірма «Добробут» перед ОСОБА_1 виникли на підставі виконавчого листа на виконання чинного рішення Апеляційного суду м. Києва від 01.12.2015 у справі № 756/14325/13-ц, та відповідні посилання на постанову Київського апеляційного суду від 05.03.2026 у справі № 756/14325/13-ц, відхиляються судом у зв'язку з тим, що правовідносини сторін у справі не виникають на підставі судового рішення або виданого на його виконання виконавчого листа, а виникають зокрема із правочину.
Проте, як зазначено вище, укладений між ТОВ фірма «Добробут» та ОСОБА_1 правочин - Договір про надання юридичних послуг від 24.12.2007, визнано недійсним, зокрема з моменту його вчинення, отже такий договір не створює юридичних наслідків.
При цьому суд зазначає, що після відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який повністю змінює весь комплекс правовідносин боржника; задоволення вимог кредиторів, у т.ч. тих, які підтверджені судовими рішеннями, здійснюється в порядку Кодексу України з процедур банкрутства і не пов'язано з виконанням судового рішення або виконавчого листа відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Отже, вирішення Київським апеляційним судом процесуального питання щодо розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, жодним чином не впливає на порядок розгляду чи задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15.03.2026 № 77 (вх. № 9363) про скасування актуалізованого реєстру вимог кредиторів від 20.06.2023 та поновлення його прав як кредитора.
Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 15.03.2026 № 77 (вх. № 9363) про скасування актуалізованого реєстру вимог кредиторів від 20.06.2023 та поновлення його прав як кредитора.
2. Копію ухвали надіслати учасникам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Повна ухвала підписана 16.04.2026.
Суддя С.Ю. Наріжний