номер провадження справи 19/27/26
17.04.2026 Справа № 908/616/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Давиденко І.В., розглянувши матеріали заяви ФОП Луценка Юрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі 908/616/26
заявник (стягувач): Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» (69032, м. Запоріжжя, пр-т. Металургів, буд. 11, ідентифікаційний код 05478717)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Луценко Юрія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 4 627,36 грн
До Господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання №7» з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Луценко Юрія Володимировича 4 627,36 грн заборгованості за Договором оренди нежитлового приміщення №05-52-51 від 25.05.2001 із урахуванням додаткової угоди від 01.10.2018.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026, вказану заяву передано для розгляду судді Давиденко І.В.
16.03.2026 Господарським судом Запорізької області видано судовий наказ у справі №908/616/26, яким стягнуто з боржника - з Фізичної особи-підприємця Луценко Юрія Володимировича на користь Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлова об'єднання №7» заборгованість з орендної плати за період з грудня 2021 по 27 травня 2025 у розмірі 1 177,85 грн (одна тисяча сто сімдесят сім) грн 85 коп, 3% річних у розмірі - 80 (вісімдесят) грн 61 коп, інфляційні витрат у розмірі 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн 98 коп. та судові витрати у сумі 266 (двісті шістдесят шість) грн. 24 коп. та стягнуто на користь Місцевого бюджету заборгованість з орендної плати за період з грудня 2021 по 27 травня 2025 у розмірі 2 416 (дві тисячі чотириста шістнадцять) грн. 08 коп, 3% річних у розмірі - 168 (сто шістдесят вісім) грн 22 коп, інфляційних витрат у розмірі - 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 62 коп.
31.03.2026 від боржника через підсистему “Електронний суд» надійшла заява про скасування судового наказу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2026 заяву передано на розгляд судді Давиденко І.В.
Ухвалою від 31.03.2026 заяву ФОП Луценка Юрія Володимировича задоволено, скасовано судовий наказ Господарського суду Запорізької області № 908/616/26 від 16.03.2026.
13.04.2026 до суду від боржника через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування заяви ФОП Луценко Ю.В. зазначив, що під час розгляду його заяви про скасування судового наказу судом не було вирішено питання розподілу судових витрат, що складаються з судового збору в розмірі 132,80 грн, сплаченого ним при зверненні до суду з заявою.
Розглянувши заяву ФОП Луценка Ю.В., суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок розгляду вимог у наказному провадженні унормований Розділом ІІ “Наказне провадження» Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначено вище, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Водночас, за приписами статті 157 ГПК України боржник має право подати заяву про скасування судового наказу.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 157 ГПК України заява про скасування судового наказу має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
До заяви про скасування судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами, або скасувати такий судовий наказ за заявою боржника у разі наявності спору з приводу стягненої суми.
У свою чергу, процесуальними нормами, зокрема статтями 157, 158 ГПК України, не передбачено стягнення у наказному провадження сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості витрат зі сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.
Частинами 1 та 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Отже, за приписами ГПК України, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до частини другої статті 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Разом з тим, згідно зі статтею 157 ГПК України заява про скасування судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Частини третя та четверта зазначеної статті розкривають, що повинно бути зазначено в заяві і що до заяви додається.
Аналіз приписів процесуального законодавства свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов'язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Отже, розгляд заяви про видачу судового наказу в порядку наказного провадження не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження у разі надходження заяви про скасування судового наказу у порядку статті 157, разом з тим, відповідно приписам розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України, не передбачено розподілу судових витрат за результатами розгляду такої заяви про скасування судового наказу.
Крім того, ст. 129 ГПК України регулює питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд зазначає, що стягнення зі стягувача на користь боржника витрат по сплаті судового збору суперечить самій суті наказного провадження.
Виходячи із вищевикладеного в сукупності, процесуальний закон не передбачає розподілу будь-яких судових витрат, окрім судового збору за заявою стягувача про видачу судового наказу в порядку здійснення судочинства у наказному провадженні, що свідчить про те, що заявлена боржником вимога не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
З огляду на викладене, вимогу боржника про стягнення на його користь зі стягувача судового збору в розмірі 132,80 грн суд залишає без задоволення.
Керуючись ст.ст. 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Заяву Фізичної особи-підприємця Луценка Юрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 17.04.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.В. Давиденко