14.04.2026 Справа № 908/412/26
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Запорізької міської ради (сформовану в системі «Електронний суд» 31.03.26) про забезпечення позову у справі № 908/412/26
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69126, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “АВС 2013», 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 32
про стягнення 1 882 693,71 грн
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Мироненко Н.О., посвідчення від 21.07.25 № 1962, виписка з ЄДР від 10.07.25
від відповідача: Саланська І.Л., ордер серія АР № 1300987 від 05.03.26
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/412/26 за позовною Запорізької МР до ТОВ “АВС 2013» про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 14.03.07 № 040726100130 за період з 01.01.19 по 28.02.22 та з 01.01.23 по 31.10.25 в розмірі 1 882 693,71 грн.
Ухвалою від 17.03.26 судом відмовлено у задоволенні заяви Запорізької міської ради (сформованої в системі “Електронний суд» 19.02.26) про забезпечення позову у справі № 908/412/26, з підстав викладених в тексті такої ухвали.
Ухвалою від 17.03.26 судом закрито підготовче провадження у справі № 908/412/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.04.26 об 11 год. 00 хв.
31.03.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 31.03.26 № 02/03.3-20/01062 про забезпечення позову, в якій представник Запорізької міської ради просить суд забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно ТОВ “АВС 2013» в межах ціни позову на 1/20 частки нерухомого майна за адресою м. Запоріжжя, пр. Металургів, 8А, що належить на праві власності ТОВ “АВС 2013» (код ЄДРПОУ 31883888), реєстраційний номер майна 38507105.
Крім того, в обґрунтуванні заяви за вих. від 31.03.26 № 02/03.3-20/01062 про забезпечення позову представник Запорізької міської ради зазначає, що (дослівно): «…За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022р. у справі №905/446/22. …».
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.26 заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у цій справі передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
01.04.26 до суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання за вих. від 01.04.26, в якому представник відповідача просить суд призначити розгляд заяви Запорізької міської ради за вих. від 31.03.26 про забезпечення позову у справі № 908/412/26 у судовому засіданні з викликом сторін.
В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначає наступне (дослівно):
«… Відповідно до технічного паспорту, складеного ТОВ «Центр проектування та технічної інвентаризації» станом на 02.07.2018, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів,8а знаходиться житловий багатоквартирний будинок літ.К-7 та житловий багатоквартирний будинок літ.Л-9, рік побудови - 2017 та 2018 відповідно, площа земельної ділянки 3414 кв.м.
26 травня 2017 року завершено будівництво об'єкта: «Реконструкція житлового комплексу з торговельно-офісними приміщеннями, І черга - будівля (літ. К-7); код 1122.1; ІІІ категорія складності». 06.06.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області за № ЗП143171574873 зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І ІІІ категорії складності. Після завершення будівництва ІІ черги - будівля літ. Л-9 по пр. Металургів,8а у м. Запоріжжі, реконструкція житлового комплексу з торговельно офісними приміщеннями, ТОВ «АВС 2013» та ТОВ «Мега Девелопмент» був виданий Сертифікат серії ЗП № 162181940017 від 13.07.2018 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта.
Відповідно до отриманої ТОВ «АВС 2013» Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 466632906 від 04.03.2026, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за фізичними особами на 45 машиномісць цокольного поверху (паркінг) літ. Л-9 та цокольного поверху (паркінг) літ. К-7 за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Металургів, будинок 8а.
Відповідно до отриманих Відповідачем інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: пр. Металургів,8а, м. Запоріжжя, зареєстровано право власності на квартири № № 1,5,22,23,25,26,29,31,39 за фізичними особами у період з 23.08.2017 по 03.05.2018. Копії інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 468407800 від 16.03.2026, № 468407930 від 16.03.2026, № 468408002 від 16.03.2026, № 468408021 від 16.03.2026, № 468408055 від 16.03.2026, № 468408073 від 16.03.2026, № 468408082 від 16.03.2026, № 468408092 від 16.03.2026, № 468408107 від 16.03.2026 були надані Відповідачем до матеріалів справи.
Отже зібрані у справі докази спростовують наявність об'єкта незавершеного будівництва - житлового комплексу з торговельними офісними приміщеннями за адресою: пр. Металургів, 8а, на 1/20 якого Позивач просить накласти арешт з метою забезпечення позову, що свідчить про необхідність розгляду заяви представника Позивача у судовому засіданні, з викликом сторін, з метою прийняття обґрунтованого процесуального рішення по суті заяви про забезпечення позову. …».
Ухвалою від 02.04.26 судом призначено заяву представника Запорізької міської ради за вих. від 31.03.26 про забезпечення позову у справі № 908/412/26 до розгляду у судовому засіданні на 14.04.26 о 10 год. 50 хв.
13.04.26 до суду в системі «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення з проханням відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
В засіданні 14.04.26 представник позивача підтримала заяву (сформовану в системі «Електронний суд» 31.03.26) про забезпечення позову у справі № 908/412/26, представник відповідача заперечила проти задоволення вказаної заяви.
Розглянувши в засіданні 14.04.26 заяву про забезпечення позову у справі № 908/412/26 судом відмовлено у її задоволенні, виходячи з наступного.
В якості додатків до заяви про забезпечення позову у справі № 908/412/26 заявником (позивачем) додано копії:
- договору оренди землі від 03.03.2007;
- додаткової угоди 201604060400617 від 23.12.16 про внесення змін до договору оренди землі від 03.03.2007;
- інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.01.26 № 461398878 та від 04.03.26 № 466632906, стосовно відомостей про право власності «АВС» закритого акціонерного товариства, код ЄДРПОУ - 31883888;
- інформації з Державного земельного кадастру від 23.01.26 про право власності та речові права на земельну ділянку;
- листа ТОВ ЗМБТІ від 13.03.26 № 434;
- витягу з YouControl, щодо ТОВ «АВС 2013».
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст. ст. 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Положеннями ст.ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовною заявою.
В той же час, захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу здійснюється судом із дотримання основних засад судочинства, за наявності достатніх правових підстав та відповідних належних доказів, які підтверджують ту чи іншу обставину.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ГПК України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З наведеного вище в тексті цієї ухвали вбачається, що питання задоволення заяви сторони (учасника) у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20).
Статтею 136 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).
Позов забезпечується (ч. 1 ст. 137 ГПК України) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і заходяться в нього чи в ін. осіб (п. 1), забороною відповідачу вчиняти певні дії (п. 2), …
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України).
Розглядаючи заяву позивача від 31.03.26 про забезпечення позову у справі № 908/412/26 суд виходить з того, що, зокрема, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (вказане відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 17.12.18 у справі № 914/970/18, від 10.11.20 у справі № 910/1200/20).
Судом зазначається, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватись відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.20 у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Саме на оцінці цих обставинах неодноразово акцентував Верховний Суд, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, пов'язаних із забезпеченням позовів у корпоративних спорах (правові висновки, наведені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.20 у справі № 910/7338/19, від 24.06.20 у справі № 902/1051/19, від 11.08.20 у справі № 911/3136/19, від 26.08.20 у справі № 907/73/19, від 19.10.20 у справі № 915/373/20).
Розглянувши вказану вище повторну заяву про забезпечення позову судом встановлено, що:
- відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна від 04.03.26 № 466632906, стосовно відомостей про право власності, інших речових прав, іпотеки обтяжень нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 8а (на 23 аркушах), «АВС» закритому акціонерному товариству (код ЄДРПОУ 31883888) належить 1/20 частка приватної власності на майно інв. № 01006, № 0200033, № 02 00034, № 0200031, № 0200032, дата внесення запису 10.12.12;
- згідно із листом ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за вих. від 13.03.26 № 434 «Про надання інформації», в якому останній повідомляє (інформує) адвоката Ілону Саланську, що (дослівно): «… що 28.05.2008р, під час проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 8а фахівцями Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації було встановлено факт знесення всіх раніше існуючих будівель, а саме: нежитлової будівлі літ. А-2 (інв. № 02006), павільйону літ. Ж (інв. № 0200032), павільйону літ. З (інв. № 0200031), павільйону літ. Е (інв. № 0200033), павільйону літ. Д (інв. № 0200034) та збудований на їх місці фундамент житлового будинку літ. К. Інвентарна справа на об'єкти нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. А-2 (інв. № 01006), павільйон літ. Ж (інв. № 0200032), павільйон літ. З (інв. № 0200031), павільйон літ. Е (інв. № 0200033), павільйон літ. Д (інв. № 0200034) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 8а, зареєстровані за ЗАТ «АВС», була погашена у зв'язку із знесенням даних будівель.
Інформація щодо анулювання реєстрації права власності на вищезазначені (знесені) об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, 8а в матеріалах інвентаризаційної справи не міститься.
Крім того повідомляємо, що також до ЗМБТІ у подальшому було подано документи, а саме: Договору оренди землі від 14.03.2007, Договору про спільну діяльність (простого товариства) від 11.09.2007, Додаткової угоди № 1 від 18.06.2008 до договору про спільну діяльність (простого товариства) від 11.09.2007р., що підтверджують право власності на об'єкт незавершеного будівництва фундамент під житловий будинок літ. К ЗАТ «АВС» (1/20) та ТОВ «Мега Девелопмент» (19/20).»;
- згідно із листом від 10.04.26 № 01/10-04 ТОВ «Центр проектування та технічної інвентаризації» (дослівно):
« … До ТОВ «Центр проектування та технічної інвентаризації» звернулось ТОВ «Мега Девелопмент» за наданням послуг з проведення технічної інвентаризації нерухомого майна за адресою: пр. Металургів,8а, м. Запоріжжя.
Замовником було надано технічний паспорт, складений ТОВ «ЗМБТІ» за результатами інвентаризації станом на 12.01.2009, згідно якого за адресою: пр. Металургів,8а, м. Запоріжжя знаходиться недобудований житловий будинок літ. К-7, недобудований торгово-офісний центр літ. Л-2, власники ТОВ «Мега Девелопмент» (19/20) та ТОВ «АВС 2013» (1/20) та декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЗП083161751775 від 01.07.2016р. зареєстровану Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.
На підставі вищезазначених документів проведено технічну інвентаризацію станом на 29.05.2017, ТОВ «Центр проектування та технічної інвентаризації» встановлено наявність за адресою: пр. Металургів,8а, м. Запоріжжя житлового багатоквартирного будинку літ.К-7 у складі 42 квартир, 22 машиномісць та 29 нежитлових приміщень, рік побудови 2017, а також недобудови літ. Л-2.
За результатами технічної інвентаризації станом на 02.07.2018, ТОВ «Центр проектування та технічної інвентаризації» встановлено наявність за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів,8а житлового багатоквартирного будинку літ.К-7 у складі 42 квартир, 22 машиномісць та 29 нежитлових приміщень, рік побудови 2017, житлового багатоквартирного будинку літ.Л-9 у складі 60 квартир, 23 машиномісць та 12 нежитлових приміщень, рік побудови 2018, а також топкової літ. М, рік побудови 2018. Зафіксовано площу земельної ділянки 3414 кв. м., з неї під будівлями - 3070 кв. м. Наявність інших об'єктів нерухомості за даної адресою встановлено не було.
У подальшому, на замовлення ТОВ «Мега Девелопмент», ТОВ «Центр проектування та технічної інвентаризації» складались окремі технічні паспорти на квартири та нежитлові приміщення у житловому багатоквартирному будинку літ.К-7 та у житловому багатоквартирному будинку літ.Л-9. …».
З огляду на вказане вище в тексті цієї ухвали суд приходить до висновку, що подані у цій справі позивачем докази не надають (з причин не залежних від суду) можливість суду чітко визначити яке саме нерухоме майно (із зазначенням конкретного інвентарного номеру такого майна чи інших ознак такого нерухомого майна) входить, в розумінні позивача, до складу 1/20 частки такого нерухомого майна, яке належить ТОВ “АВС 2013".
При цьому, судом враховано, що принцип справедливості судового розгляду (ст. 6 Конвенції) в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.
Суд має пересвідчитись, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatismutandis, рішення у справі “Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
Відповідно до п. 48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 р., остаточне 17.11.2014: "Більше того, принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року).
З урахуванням викладеного вище в тексті цієї ухвали у справі № 908/412/26 суд дійшов висновку про відсутність (станом на час постановлення цієї ухвали суду) правових підстав для задоволення (у наданому вигляді) вказаної заяви Запорізької міської ради про забезпечення позову у цій справі.
А тому, як наслідок, через необґрунтованість та не доведеність належними та допустимими доказами, у задоволенні наведеної вище заяви відмовлено.
Більш того, за наведених обставин, у випадку задоволення заяви у наданому вигляді може мати місце втручання суду в господарську діяльність господарюючого суб'єкта чи власників машиномісць цокольного поверху (паркінгу) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 8а, що є не припустимим.
Керуючись ст. ст. 13, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76, 78, 86, 136-140, 234, 235, 236 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Запорізької міської ради (сформованої в системі «Електронний суд» 31.03.26) про забезпечення позову у справі № 908/412/26 відмовити.
Екземпляр (копію) ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею - 14.04.26.
Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун