вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.04.2026м. ДніпроСправа № 904/5592/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 96 070,80 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 15 317,64 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 96 070,80 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 15 317,64 грн.
Ухвалою суду від 27.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/5592/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що 14.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі залізниця) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі власник колії) укладено договір № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч (далі - договір) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці".
Крім того, за твердженням позивача, на сайті Філії "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця", оприлюднено текст Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позивач зазначив, що відповідач у встановленому порядку звернувся до позивача із заявами про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.
Позивач стверджує, в свою чергу, надав Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" повідомлення про укладення договору № 8116733 від 30.06.2020.
Пунктом 9.6 договору передбачено, що умови договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами, укладеними між сторонами. У випадку наявності суперечностей між договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови, встановлені договором.
За таких обставин, за твердженням позивача, правовідносини сторін регулюються умовами договору ПР/М-17-2/1-651/НЮдч від 14.11.2017 та Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 30.06.2020.
Позивач вказав, що у вересні 2024 року на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" були прийняті до перевезення порожні власні вагони. Перевезення було оформлене накладними (т.2 а.с. 1-249, т.3 а.с. 1-58).
Позивач зазначив, що по прибуттю вагонів на станцію Кривий Ріг Головний, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів на під'їзну колію відповідача, про що зроблені відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження і вивантаження станції Кривий Ріг Головний.
За твердженням позивача, у зв'язку з тим, що відповідач не був готовий прийняти вагони на свою під'їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів було складено акти загальної форми № 6365 від 16.09.2024, № 6374 від 17.09.2024, № 6375 від 17.09.2024, № 6414 від 17.09.2024, № 6417 від 17.09.2024, № 6418 від 17.09.2024, № 6425 від 18.09.2024, № 6426 від 18.09.2024, № 6427 від 18.09.2024, № 6451 від 18.09.2024, № 6453 від 18.09.2024, № 6457 від 18.09.2024, № 6491 від 19.09.2024, № 6497 від 20.09.2024, № 6500 від 20.09.2024, № 6513 від 20.09.2024, № 6534 від 20.09.2024, № 6547 від 20.09.2024, № 6562 від 21.09.2024, № 6603 від 21.09.2024, № 6634 від 22.09.2024, № 6637 від 23.09.2024, у яких зазначено, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції відбувається з вини клієнта, та зазначено час початку та закінчення затримки.
Позивач вказав, що після повернення вагонів з під'їзної колії було нараховано плату за користування ними під час простоювання на підставі актів загальної форми, та включено до відомостей плати за користування вагонами №№ 23099205, 23099207, 23099208, 23099209, 23099210, 23099211, 23099213, 24099215, 24099216, 24099217 на загальну суму 96 070,80 грн. (без ПДВ), які представник відповідача підписав із зауваженням.
Також, як зазначив позивач, за час затримки вагонів на коліях станції Кривий Ріг Головний з вини відповідача залізницею на підставі накопичувальних карток №№ 22099004, 29099012, 29099014, 29099017 було нараховано збір за зберігання вантажу на загальну суму 15 317,64 грн. (без ПДВ).
При оформленні накопичувальної картки № 22099004 від 20.09.2024 у графі "Найменування та номер документа" було помилково зазначено посилання на акт загальної форми ГУ-23 № 6514, у той час, як правильно слід було зазначити акт загальної форми № 6497 від 20.09.2024. З цього приводу агентом комерційним пункту концентрації обробки перевізних документів ОСОБА_1 надано відповідне письмове пояснення.
Представник відповідача відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки підписав з зауваженням, у якому послався на п. 6.1 Договору про надання послуг з організації перевезення та режим воєнного стану в Україні, зазначив, що відмовляється від сплати коштів, нарахованих за час затримки вагонів на підставі зазначених вище актів, протягом введеного правового режиму воєнного стану в Україні.
Щодо заперечень відповідача стосовно здійснення спірних нарахувань за користування вагонами та збору за зберігання вантажу зазначив, що посилання відповідача на лист Департаменту цивільного захисту Дніпровської обласної військової адміністрації від 31.12.2024 №3013/0/345-24 щодо кількості та тривалості повітряних тривог у вересні 2024 року та копію змін № 3 до Інструкції з охорони праці ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"щодо дій працівників підприємства у разі повітряної тривоги є безпідставними, скільки наявність Інструкції з охорони праці та інформації щодо повітряних тривог у вересні 2024 року не спростовують факт затримки вагонів на коліях станції з причини не забирання їх Відповідачем на свою під'їзну залізничну колію.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог.
Відповідач вказав, що користуючись положенням монополіста Позивач своїм наказом Міністерства інфраструктури України від 29.07.2022 №571 "Про деякі питання обчислення термінів доставки на залізничному транспорті України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2022 за №927/38263, зупинив на період дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану дію пункту 1.1 глави 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 865/5086.
Підпунктом 1.1 глави 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, визначено терміни, у які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням.
Позивач вважає, що такими діями в односторонньому порядку позивач:
- позбавив контрагентів (Відповідача) мати хоча б орієнтовні строки прибуття вагонів/вантажу до станції призначення, що унеможливлює складення графіків та здійснення підготовки до своєчасного прийняття вагонів/вантажу;
- позбавив своїх контрагентів права здійснювати нарахування штрафів з перевізника (залізниця) за порушення строків доставки вантажів, які розраховувалися у відповідності до вимог Правил обчислення термінів доставки вантажів.
Крім того, на виконання норм чинного законодавства та з урахуванням рекомендацій, за для забезпечення збереження життя працівників на підприємстві Відповідача розроблена Інструкція з охорони праці "Загальні вимоги для працівників підприємства", які введенні в дію (затверджені) наказом директора департаменту з охорони праці, промислової безпеки та екології № 395 від 09.06.2022. Вказана інструкція зобов'язує працівників негайно та спокійно припинити роботу виконавши інші вимоги переміститися до місяця укриття
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 96 070,80 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 15 317,64 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи підтверджується затримка вагонів належними та допустимими доказами), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи наявна вина відповідача у затримці вагонів), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником (чи правильно залізницею розраховано розміри плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу).
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
13.11.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця» та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено договір № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", яка примикає до станції Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Новоблочна Придніпровської залізниці" (далі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії, що примикає до станцій Кривий Ріг-Головний, Кривий Ріг, Новоблочна.
Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Відповідно до пункту 4 договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії та Інструкції по сигналізації на залізницях України.
Відповідно до пункту 6 договору порожні вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці окремими составами зі станції Кривий Ріг-Головний на одну із колій станції Східно-Прийомовідправна власника колії по прямому маршруту або станцію Новобункерна.
Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.
Згідно з пунктом 7 договору кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить:
7.1 навантажені маршрути у тій кількості, у якій прибули на станцію примикання залізниці, але не більше 228 вісей (57 вагонів);
7.2 інші вагони у будь-якій кількості, але не більше 228 вісей (57 вагонів).
Відповідно до пункту 14 договору власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу, забирання вагонів згідно з Тарифним керівництвом № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними в Тарифному керівництві № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 18 договору одностороння відмова від виконання договору і одностороння зміна його умов не допускається.
З усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та чинним законодавством.
На підставі пункту 19 Договору цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 17.112017 до 16.11.2022 включно.
Додатковою угодою № 2 від 14.03.2019 у назві, преамбулі та далі по тексту Договору замінено слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "акціонерне товариство "Українська залізниця". Також пункт 14 договору викладено в наступній редакції:
Власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу та забирання вагонів згідно Тарифного керівництва № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Додатковою угодою № 10 від 03.11.2022 пункт 19 договору викладено в новій редакції, відповідно до якої цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 17.11.2017 до 31.05.2023 року включно.
Додатковою угодою № 11 від 10.05.2023 пункт 19 договору викладено в новій редакції, згідно з якою цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 17.11.2017 до 31.05.2024 включно.
Додатковою угодою № 12 від 17.05.2024 пункт 19 договору викладено в новій редакції, відповідно до якої цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 17.11.2017 до 31.05.2025 року включно.
Повідомленням № 8116733 від 30.06.2020 Акціонерне товариство Укрзалізниця (далі - перевізник) засвідчило прийняття від Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - замовник) заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору від 25.02.2020 про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом ( далі - договір про надання послуг).
Згідно з пунктом 1.1 договору про надання послуг предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до пункту 7.3 договору про надання послуг строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з правовідносин сторін за договором, становить один рік.
Позивач вказав, що у вересні 2024 року на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" були прийняті до перевезення порожні власні вагони. Перевезення було оформлене накладними (т.2 а.с. 1-249, т.3 а.с. 1-58).
Позивач зазначив, що по прибуттю вагонів на станцію Кривий Ріг Головний, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів на під'їзну колію відповідача, про що зроблені відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження і вивантаження станції Кривий Ріг Головний.
За твердженням позивача, у зв'язку з тим, що відповідач не був готовий прийняти вагони на свою під'їзну колію, з моменту запланованого часу подачі вагонів було складено акти загальної форми № 6365 від 16.09.2024, № 6374 від 17.09.2024, № 6375 від 17.09.2024, № 6414 від 17.09.2024, № 6417 від 17.09.2024, № 6418 від 17.09.2024, № 6425 від 18.09.2024, № 6426 від 18.09.2024, № 6427 від 18.09.2024, № 6451 від 18.09.2024, № 6453 від 18.09.2024, № 6457 від 18.09.2024, № 6491 від 19.09.2024, № 6497 від 20.09.2024, № 6500 від 20.09.2024, № 6513 від 20.09.2024, № 6534 від 20.09.2024, № 6547 від 20.09.2024, № 6562 від 21.09.2024, № 6603 від 21.09.2024, № 6634 від 22.09.2024, № 6637 від 23.09.2024, у яких зазначено, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції відбувається з вини клієнта, та зазначено час початку та закінчення затримки.
Позивач вказав, що після повернення вагонів з під'їзної колії було нараховано плату за користування ними під час простоювання на підставі актів загальної форми, та включено до відомостей плати за користування вагонами №№ 23099205, 23099207, 23099208, 23099209, 23099210, 23099211, 23099213, 24099215, 24099216, 24099217 на загальну суму 96 070,80 грн. (без ПДВ), які представник відповідача підписав із зауваженням.
Також, як зазначив позивач, за час затримки вагонів на коліях станції Кривий Ріг Головний з вини відповідача залізницею на підставі накопичувальних карток №№ 22099004, 29099012, 29099014, 29099017 було нараховано збір за зберігання вантажу на загальну суму 15 317,64 грн. (без ПДВ).
Відповідно до статті 908 ЦК України та статті 307 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин), умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Згідно зі статтею 119 Статуту, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватись лише за наявності вини у сторони у зобов'язанні.
Пунктом 6.1 Правил експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що при виконанні функцій відправника (одержувача) оператори сплачують залізницям плату за перевезення вантажів у власних вантажних вагонах за перевезення цих вагонів у порожньому стані та інші платежі, які виникають у процесі перевезень, згідно з тарифами, що діють на залізничному транспорті, із застосуванням чинних коефіцієнтів.
Як зазначено у п.11 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/91, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", і якими залізниця не має права розпоряджатись на свій розсуд, як вона розпоряджається вагонами загального парку залізниць, а зобов'язана доставити ці власні порожні вагони на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній. Така сама правова позиція викладені в Постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.10.2018 у справі № 904/8012/17.
Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами та контейнерами, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Відповідно до пункту 8 Правил користування вагонами та контейнерами, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
В пункті 14 договору № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч зазначено, що власник колії сплачує залізниці:
Власник колії сплачує залізниці плату:
- за подачу та забирання вагонів згідно Тарифного керівництва № 1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);
- за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії згідно з діючими нормативно-правовими актами.
Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії “ЄРЦ».
Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації - нормативним відомчим документом Укрзалізниці, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854. У пункті 16.3 Правил технічної експлуатації зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції.
Технічно-розпорядчий акт - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки.
Згідно зі статтею 42 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня.
Так, позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", які зареєстровані у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Додатково слід звернути увагу, що при прибутті на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" спірних вагонів залізницею були складені повідомлення про затримку вагонів, які були вручені представникам відповідача. Разом з тим, відповідач зазначив про неможливість приймання вагонів, що надійшли.
Згідно з пунктом 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Згідно з частиною 1 статті 614 ЦК України, відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у випадку:
- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Згідно з ч.1 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до Листа ВГСУ від 12.06.2014 №0701-11/96/715/14, вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано належних доказів, які б підтвердили відсутність його вини у затримці вагонів. Відповідно до матеріалів справи, затримка вагонів на станції Кривий Ріг Головний мала місце з вини вантажоодержувача, яким несвоєчасно забирались вагони на свою під'їзду колію, що призвело до скупченості вагонів на станції.
Заперечення Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про те, що позивачем не враховано час тривалості оголошених повітряних тривог у Дніпропетровській області, оскільки в зазначений час працівники підприємства перебувають в укриттях, не приймаються судом з огляду на таке.
За правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Згідно з пунктами 6.2-6.4 договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини.
Виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови замовника від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин.
Суд звертає увагу, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України Про торгово-промислові палати в Україні та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3) (у редакції рішення Президії торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), далі Регламент).
Згідно з ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та абз.1 п. 3.1 Регламенту форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
На підставі абз. 1 п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Беручи до уваги вищевказані положення законодавства, відповідачем не надано документів, що підтверджують настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Щодо твердження відповідача про зловживання позивачем монопольним становищем на ринку послуг, суд зазначає наступне.
Відповідач стверджує, що позивач є монополістом на ринку послуг залізничного транспорту. Користуючись таким становищем, наказом Міністерства інфраструктури України від 29.07.2022 № 571 було зупинено на період дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану дію пункту 1.1 глави 1 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 року за № 865/5086. Внаслідок цього Відповідач за його твердженням позбавлений можливості складати графіки та здійснювати підготовку до своєчасного прийняття вагонів/вантажу.
Наказ Міністерства інфраструктури України від 29.07.2022 № 571 "Про деякі питання обчислення термінів доставки на залізничному транспорті України" був прийнятий відповідно до статті 15 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", абзацу двадцять дев'ятнадцятого пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2022 р. за № 927/38263, є чинним і підлягає застосуванню. Як зазначено у преамбулі наказу, він прийнятий з метою забезпечення безперебійної роботи залізничного транспорту України для потреб Збройних Сил України, вантажних перевезень медичних, гуманітарних та інших вантажів.
Підприємство у своїй діяльності керується зокрема Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113.
Відповідно до п. 16 цих Правил, Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами). Зміни, пов'язані з особливостями воєнного часу до цих правил не вносились, тому вони застосовуються у поточній редакції.
Враховуючи зазначене вище, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати нарахованих сум, включених до ціни позову.
Перевіривши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу суд встановив, що вони зроблені правильно та відповідають вимогам чинного законодавства.
За таких обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 96 070,80 грн. та збору за зберігання вантажів у розмірі 15 317,64 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № ПР/М-17-2/1-651/НЮдч (т. 1 а.с. 33 - 36), повідомленням про укладення договору (т. 1 а.с. 52), договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (т. 1 а.с. 54 - 61), відомостями плати за користування вагонами (т. 1 а.с. 76 - 96), накопичувальними картками (т. 1 а.с. 97 - 102), актами загальної форми (т. 1 а.с. 166 - 207), витягами з книги повідомлень про час подавання вагонів (т.1 а.с. 208 - 251), залізничними накладними (т.2 а.с. 1-249, т.3 а.с. 1-58).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (місце реєстрації: 50095, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 1; ідентифікаційний код 24432974) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце реєстрації: 49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108; ідентифікаційний код: 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 96 070,80 грн., збір за зберігання вантажів у розмірі 15 317,64 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 16.04.2026.
Суддя М.О. Ніколенко