вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.04.2026м. ДніпроСправа № 904/3459/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ", м. Кременчук, Полтавська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інтел", м. Дніпро
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 230 494 грн., пені у розмірі 31 704,39 грн., 3% річних у розмірі 3 658,20 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інтел" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 230 494 грн., пені у розмірі 31 704,39 грн., 3% річних у розмірі 3 658,20 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/3459/24 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог. Позивач зазначає, що відповідач платіжною інструкцією №672 від 15.08.2024 сплатив суму основного боргу у розмірі 1 230 494,00 грн. Таким чином, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 31 704,39 грн, 3% річних у розмірі 3 659,20 грн, а також судові витрати в розмірі 18 987,85 грн.
Також позивач подав заяву про повернення судового збору у розмірі 15 959,85 грн у зв'язку із зменшенням ціни позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інтел" (надалі - покупець, відповідач) укладений договір поставки нафтопродуктів №00166/23 від 05.05.2023 за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти відповідно до умов додаткових угод до нього.
Пунктами 5.1 та 5.2 договору передбачено, що відповідач (покупець) зобов'язаний був сплатити вартість товару на умовах попередньої оплати на підставі виставленого позивачем (постачальником) рахунку на умовах узгоджених цим договором або додатковою угодою до договору.
Додатковою угодою від 25.07.2023 сторони узгодили застосування за умовами договору відносин електронного документообігу
10.07.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду № 35 до договору, за умовами якої позивач зобов'язався поставити відповідачу наступні нафтопродукти - Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 31500 літрів за ціною 36,23 грн. без ПДВ на загальну суму 1 141 245,00 грн. без ПДВ.
Як зазначає позивач, 10.07.2024 позивачем було оформлено, а відповідачем підписано видаткову накладну за № БП-1499 про відвантаження палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 31500 літрів за ціною 36,23 грн без ПДВ на загальну суму 1 369 494,00 грн з ПДВ та рахунок на оплату № БП-1194 від 10.07.2024.
На зазначений вантаж також було складено товарно-транспортну накладну №1499 від 10.07.2024 для доставки палива дизельного відповідачу. Згідно ТТН від 10.07.2024 вантаж, а саме: паливо дизельне ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 31500 літрів був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис відповідача на ТТН.
Позивач вказує, що товар був отриманий уповноваженою відповідачем особою - директором Логоватовською В.І.
Пунктом 1.6 додаткової угоди № 35 сторони дійшли згоди, що відповідач (покупець) оплачує товар на умовах 100 відсоткової попередньої оплати.
За твердженнями відповідача, кінцевий термін розрахунків за поставкою настав - 11.07.2024.
Позивач зазначив, що своєчасна оплата була відсутня. У подальшому відповідач платіжними інструкціями № 563684214 від 12.07.2024 частково перерахував позивачу грошові кошти в сумі 130 000,00 грн та № 563684303 від 30.07.2024 - у сумі 9 000,00 грн.
Таким чином, станом на день звернення позивача з позовом до суду, за розрахунком позивача, загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 1 230 494,00 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 31 704,39 грн та 3% річних у розмірі 3 658,20 грн.
Після відкриття провадження у справі позивач зазначив, що відповідач платіжною інструкцією №672 від 15.08.2024 сплатив суму основного боргу в розмірі 1 230 494,00 грн. Таким чином, позивач зменшив розмір позовних вимог і просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 31 704,39 грн та 3% річних у розмірі 3 658,20 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3% річних за порушення строків сплати суми основного боргу за договором поставки нафтопродуктів №00166/23 від 05.05.2023.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі мав бути оплачений поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи належним чином виконане позивачем зобов'язання з поставки товару та чи сплачена відповідачем вартість товару в обсязі у встановлені строки), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ" (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інтел" (надалі - покупець, відповідач) укладений договір поставки нафтопродуктів №00166/23 від 05.05.2023, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти (надалі - товар), у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього.
Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній/них додатковій/вих угоді/ах до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою/ими угодою/ами. Оплата здійснюється покупцем за умовами, попередньої оплати або на умовах, визначених у додаткові/их угоді/ах.
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 5.3 договору).
Пунктом 6.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний прийняти товар, здійснивши зі свого боку всі дії, необхідні для забезпечення передачі і отримання товару.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання. Строк дії договору може бути пролонгований на кожний наступний період в один рік, на тих самих умовах, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за тридцять днів до закінчення кожного однорічного періоду дії цього договору про намір припинити його дію (п.11.1 договору).
25.07.2023 сторонами підписана додаткова угода "Про застосування та врегулювання відносин електронного документообігу до договору поставки нафтопродуктів №00166/23 від 05.05.2023". У п. 1.2 даної додатковї угоди сторони унормували, що електронні документи (надалі Е-документи) - належно оформлені документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних включаючи обов'язкові реквізити документа, які передбачені чинним законодавством. Сторони домовилися, що на виконання цієї додаткової угоди будуть застосовувати наступні види електронних документів: рахунок-фактура; видаткова накладна; акт коригування цін нафтопродуктів; акт звірки взаєморозрахунків; акт приймання-передачі товарів; накладна на повернення ТМЦ; специфікації оо договору; додатки до договору; доповнення до договору; зміни до додатків; зміни до доповнень. Сторони мають право вводити в електронний документообіг будь-які інші неформалізовані електронні документи, прямо не зазначені в цій додатковій угоді і застосовувати при обміні такими документами правила, встановлені цією додатковою угодою.
Додатковою угодою №35 від 10.07.2024 сторони погодили поставку палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 31500 л на суму 1 141 245,00 грн. Товар постачається наливом в автоцистерну надану покупцем (самовивіз).
Згідно з п. 1.6 додаткової угоди №35 умови оплати: шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на умовах стовідсоткової передоплати.
Відповідно до видаткової накладної №БП-1499 від 10.07.2024 позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 369 494,00 грн. Поставка товару також підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1499 від 10.07.2024.
Позивачем виставлений рахунок на оплату №БП-1194 від 10.07.2024 на суму 1 359 288,00 грн.
Платіжними інструкціями №563684214 від 12.07.2024 відповідач частково оплатив товар у розмірі 130 000,00 грн та №563684303 від 30.07.2024 у розмірі 9000,00 грн.
Після відкриття провадження, відповідач платіжною інструкцією №672 від 15.08.2024 сплатив суму основного боргу в розмірі 1 230 494,00 грн.
Позивач зменшив розмір позовних вимог на суму основного боргу та просить стягнути з відповідача лише пеню в розмірі 31 704,39 грн та 3 % річних у розмірі 3 658,20 грн.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав умови договору в частині поставки товару, що підтверджується видатковою накладною №БП-1499 від 10.07.2024 на суму 1 369 494,00 грн та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1499 від 10.07.2024.
Відповідач, у свою чергу, сплатив за поставлений товар, про що свідчать платіжні інструкції №563684214 від 12.07.2024 на суму 130 000,00 грн, №563684303 від 30.07.2024 на суму 9 000,00 грн та №672 від 15.08.2024 на суму 1 230 494,00 грн.
Проте, розрахунки відповідачем були здійснені з простроченням.
Пунктом 7.4 договору встановлено, що у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов'язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє покупця від виконання узятих на себе зобов'язань за даним договором.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 7.4 договору, позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 11.07.2024 по 05.08.2024.
Перевіркою правильності розрахунку пені суд встановив допущення позивачем помилки, пов'язаної із неправильним розрахунком пені за період з 11.07.2024 по 11.07.2024 (1 день), оскільки позивач у даному розрахунку фактично нарахував пеню за 10 днів, а не за 1. Також позивачем у інших періодах допущені арифметичні помилки при підрахунку.
За розрахунком суду у заявлені позивачем періоди, розмір пені становить 22 940,98 грн, а тому вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 3 658,20 грн за загальний період з 11.07.2024 по 05.08.2024.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд встановив допущення позивачем аналогічних помилок, що і при нарахуванні пені. За розрахунком суду розмір 3% річних у заявлені позивачем періоди становить 2 647,03 грн, а тому вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та 3 % річних підлягаю частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню в розмірі 22 940,98 грн та 3% річних у розмірі 2 647,03 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором №00166/23 від 05.05.2023 поставки нафтопродуктів з додатковими угодами до нього (том 1, а.с. 12-16, 18 на звороті), рахунком на оплату №БП-1194 від 10.07.2024, видатковою накладною №БП-1194 від 10.07.2024 та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1499 від 10.07.2024 (том 1, а.с. 17, 18), платіжними інструкціями №563684303 від 30.07.2024, №563684214 від 12.07.2024, №672 від 15.08.2024 (том 1, а.с. 19, 20, 50).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 22 940,98 грн. та 3% річних у розмірі 2 647,03 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8 763,41 грн. та 3% річних у розмірі 1 011,17 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог. А саме покласти на відповідача витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі 1 752,82 грн.
При цьому слід зазначити таке.
Як вбачається з позовної заяви, первісно позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру загальною ціною 1 265 856,59 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру позивачем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 грн.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За таких обставин, за подання цього позову позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 15 190,28 грн. (1 265 856,59 грн. х 1,5% х 0,8 = 15 190,28 грн.).
Платіжною інструкцією № 9780 від 01.08.2024 позивачем був сплачений судовий збір за подання цього позову у розмірі 18 987,85 грн.
Тобто, позивачем було надлишково сплачено до державного бюджету судовий збір у розмірі 3 797,57 грн.
Крім того, позивачем зменшено розмір позовних вимог на суму основного боргу - 1 230 494,00 грн. Ціна позову з урахуванням відповідного зменшення становила 35 362,59 грн.
З урахуванням наведених вище приписів чинного законодавства, при зверненні до суду з позовною заявою з ціною позову 35 362,59 грн. позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, внаслідок зменшення позивачем суми позовних вимог, останньому має бути повернута сума судового збору у розмірі 12 767,88 грн. (сума судового збору, що мала бути сплачена, у розмірі 15 190,28 грн. - мінімальний розмір судового збору 2 422,40 грн. = 12 767,88 грн.)
А всього сума судового збору, яка має бути повернута позивачу, становить 16 565,45 грн. (3797,57 грн. надлишково сплаченого судового збору + 12 767,88 грн. надлишкова частина судового збору після зменшення позовних вимог).
Позивач надав до суду клопотання про повернення сплаченого судового збору у розмірі 15959,85 грн.
За приписами статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачений стороною судовий збір може бути повернутий судом платнику виключно на підставі поданого останнім клопотання.
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
За таких обставин, Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ" слід повернути суму сплаченого судового збору у розмірі 15 959,85 грн.
Надлишково сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн. може бути повернутий останньому ухвалою суду за відповідним клопотанням.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Інтел" (місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Алексєєнко Надії, буд. 25; ідентифікаційний код: 42786381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ" (місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 18/14, ідентифікаційний код: 30777384) пеню в розмірі 22 940,98 грн., 3% річних у розмірі 2 647,03 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1752,82 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 8 763,41 грн. та 3% річних у розмірі 1 011,17 грн.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Термінал-ДТ" (місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Соборна, буд. 18/14, ідентифікаційний код: 30777384) суму сплаченого судового збору у розмірі 15 959,85 грн., перерахованого на підставі платіжної інструкції № 9780 від 01.08.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 16.04.2026.
Суддя М.О. Ніколенко