вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.04.2026м. ДніпроСправа № 904/4816/24
за позовом Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д", смт. Слобожанське, Дніпропетровська область
про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 22 529,48 грн., пені у розмірі 2370,14 грн., 3% річних у розмірі 922,57 грн.; розірвання договору від 31.01.2020 № 148-ДРА/20; усунення перешкод в користуванні нерухомим майном
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" про:
- стягнення суми основної заборгованості у розмірі 22 529,48 грн., пені у розмірі 2370,14 грн., 3% річних у розмірі 922,57 грн.;
- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, від 31.01.2020 № 148-ДРА/20;
- усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням № X, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., (в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщені за адресою: м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3), шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" з такого нежитлового приміщення.
Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧІВ.
Позивач зазначив, що між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" (надалі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, від 31.01.2020 № 148-ДРА/20 (надалі - договір).
За твердженням позивача, вказаний договір був погоджений із балансоутримувачем об'єкта оренди - Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради.
Згідно з п. 10.1 договору, цей договір діє з 31.01.2020 до 29.04.2025 включно.
Відповідно до пункту 1.1 договору, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення №Х, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., (в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщене за адресою: м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3) вартість якого, згідно з незалежною оцінкою від 26.12.2019 року, становить 819050,0 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради (далі - балансоутримувач) для використання під розміщення недержавних підприємств на площі, яка використовується для обслуговування комунальних закладів, установ та організацій Дніпровської міської ради.
Позивач вказав, що орендодавець виконав умови договору, за актом приймання-передачі об'єкта оренди від 31.01.2020 передав відповідачу в оренду нерухоме майно.
Згідно з пунктом 3.1 договору, розрахунок орендної плати здійснюється відповідно до Методики розрахунку орендної плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.
Відповідно до п. 3.2 договору, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 2 043,53 грн. без ПДВ/базова за грудень місяць 2019 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди починаючи з січня місяця 2020 року.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 70% від загальної суми орендної плати у розмірі 1 430,47 грн. до загального фонду міського бюджету;
- 30% від загальної суми орендної плати у розмірі 613,06 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
За розрахунком позивача, з період з 01.06.2023 по 30.09.2024 орендар зобов'язаний сплатити до бюджету орендну плату в загальному розмірі 22 529,48 грн.
Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
З урахуванням положень п. 3.5 договору, позивач наполягає на тому, що строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за вищевказаний періоди є таким, що настав.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" утворилась заборгованість перед Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради зі сплати суми основного боргу у розмірі 22 529,48 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 2 370,14 грн. та 3% річних у розмірі 922,57 грн.
Посилаючись на факт невиконання орендарем своїх зобов'язань зі сплати орендної плати, позивач заявив вимоги про розірвання договору оренди від 31.01.2020 № 148-ДРА/20 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра, та усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням №X, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., ( в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщені за адресою: м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3), шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" з такого нежитлового приміщення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що суму заборгованості з орендної плати в розмір 4 420,64 грн. відповідачем було сплачено 11.10.2024, тобто до відкриття провадження у даній справі. Зазначене підтверджується платіжними інструкціями №№ 2374, 2383 від 11.10.2024. Окрім того, відповідач має заперечення щодо нарахованих позивачем 3 % річних за неналежне виконання зобов'язань з орендної плати. Так, позивач в розрахунку 3 % річних до позовної заяви, здійснив їх нарахування на суму заборгованості з орендної плати в розмірі 22 529,48 грн. за період з 01.06.2023 по 11.10.2024. При цьому, сума заборгованості в розмірі 22 529,48 грн. виникла не 01.06.2023, а станом на 30.09.2024. Вважає, що розрахунок 3 % річних в сумі 922,57 грн. є повністю помилковим, а позовні вимоги в цій частині необґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про:
- стягнення з відповідача на користь Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради суми основної заборгованості у розмірі 22 529,48 грн., пені у розмірі 2370,14 грн., 3% річних у розмірі 922,57 грн.;
- розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності міста, від 31.01.2020 № 148-ДРА/20;
- усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням № X, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., (в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщені за адресою: м.Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3), шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" з такого нежитлового приміщення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі орендна плата мала бути сплачена), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були орендні платежі сплачені відповідачем у повному обсязі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
Також необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору в судовому порядку, наявність істотних порушень орендарем умов договору оренди.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради (правонаступником якого, відповідно до рішення Дніпровської міської ради № 84/16 від 23.02.2022, є Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради) (надалі - орендодавець) та Комунальним підприємством "Центр екологічного моніторингу" Дніпропетровської обласної ради" (надалі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, від 15.03.2021 № 183-ДРА/21 (надалі - договір).
Вказаний договір був погоджений із балансоутримувачем об'єкта оренди - Комунальним підприємством "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради.
Згідно з п. 10.1 договору, цей договір діє з 31.01.2020 до 29.04.2025 включно.
Відповідно до пункту 1.1 договору, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення №Х, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., ( в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщене за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3) вартість якого, згідно з незалежною оцінкою від 26.12.2019 року, становить 819050,0 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської ради (далі - балансоутримувач) для використання під розміщення недержавних підприємств на площі, яка використовується для обслуговування комунальних закладів, установ та організацій Дніпровської міської ради.
Статтею 193 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статті 202 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин) та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Орендодавець виконав умови договору, за актом приймання-передачі об'єкта оренди від 31.01.2020 передав відповідачу в оренду нерухоме майно.
Згідно з пунктом 3.1 договору, розрахунок орендної плати здійснюється відповідно до Методики розрахунку орендної плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою.
Відповідно до п. 3.2 договору, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 2 043,53 грн. без ПДВ/базова за грудень місяць 2019 року.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.
Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди починаючи з січня місяця 2020 року.
Пунктом 3.4 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Пунктом 3.3 договору сторони визначили, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 70% від загальної суми орендної плати у розмірі 1 430,47 грн. до загального фонду міського бюджету;
- 30% від загальної суми орендної плати у розмірі 613,06 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
За період з 01.06.2023 по 30.09.2024 орендар зобов'язаний сплатити до бюджету орендну плату в загальному розмірі 22 529,48 грн
Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.
З урахуванням положень п. 3.5 договору, строк виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендних платежів за вищевказані періоди є таким, що настав.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не сплатив орендні платежі у встановлені строки.
За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" утворилась заборгованість перед: Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради зі сплати суми основного боргу у розмірі 22 529,48 грн.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 22 529,48 слід визнати обґрунтованими.
19.11.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до змісту якого відповідач просить закрити провадження в частині позовних вимог Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 148-ДРА/20 від 31.01.2020 за період з 01.06.202. по 30.09.2024 у розмірі 4 420,64 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 2383 від 11.10.2024 на сум 2 213 ,63 грн. та № 2374 від 11.10.2024 на суму 2 207,01 грн.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі. Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04).
У пункті 5.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 та в пункті 5.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 сформульовано правовий висновок про те, що під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
З урахуванням викладеного, а також враховуючи дату звернення позивача з позовом 31.10.2025) та дату відкриття провадження у справі (04.11.2025), суд вважає за необхідне відмовити в частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 4 420,64 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору до порушення провадження у справі.
Відповідно до п. 9.2 договору, за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу за весь період існуючої заборгованості у співвідношенні, визначеному у п. 3.3. цього договору.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин), учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення правовідносин), застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 9.2 договору позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу, що утворилась у період з 11.10.2023 по 11.11.2024 у загальному розмірі 2370,14 грн.
Розрахунок пені, наданий позивачем, містить арифметичні помилки.
Судом було зроблено перерахунок пені. При цьому, частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Тому, вимоги позивача про стягнення пені слід задовольнити в розмірі - 2 319,50 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, на суму боргу 22 529,48 грн. нарахував до сплати 3% річних за період з 01.06.2023 по 11.10.2024 у розмірі 922 ,57 грн.
Слід звернути увагу, що сума боргу 22 529,48 грн. утворилась за загальний період користування об'єктом оренди. При цьому, позивач здійснює нарахування 3% річних на всю суму заборгованості разом, починаючи з 01.06.2023. Тобто, у період, коли більшої частини заборгованості у відповідача ще не існувало.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з вимогами пункту 3 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Диспозитивність означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
З аналізу змісту наведених статей вбачається, що нарахування сум штрафних санкцій, зокрема, визначення суми заборгованості та періодів нарахування є обов'язком особи, яка звертається до суду з вимогою про стягнення таких штрафних санкцій.
Суд зобов'язаний перевірити наданий розрахунок на предмет дотримання у такому розрахунку вимог чинного законодавства та правильності арифметичних розрахунків. Однак, суд не має права самостійно замість позивача складати розрахунок штрафних санкцій, зокрема, визначати розмір суми боргу, на яку мають бути нараховані штрафні санкції, період нарахування таких штрафних санкцій тощо.
Різниця між коригуванням наданого розрахунку та складанням судом власного розрахунку полягає в тому, що у першому випадку суми боргу, дати виникнення сум боргу/накладні, за якими виникла заборгованість, періоди нарахування штрафних санкцій за кожною сумою заборгованості (як у даному випадку, коли у відповідача із закінченням кожного розрахункового місяця виникало нове грошове зобов'язання з окремим строком виконання), розмір штрафних санкцій на кожну суму боргу тощо вже визначені позивачем. Суд коригує такі суми/дати не збільшуючи їх.
У даному випадку, зобов'язання відповідача зі сплати орендних платежів має різний строк виконання, а отже, і період прострочення відповідача для нарахування 3% річних за кожним розрахунковим місяцем не є тотожними.
А отже, для правильного нарахування 3% річних позивачем мали були визначені періоди прострочення за кожним новим зобов'язанням окремо.
Чітке виокремлення сум заборгованостей за розрахунковими місяцями, у які така заборгованість утворилась, періодів нарахування за кожним розрахунковим періодом є основоположними даними для розрахунків 3% річних. За відсутності сум заборгованості, на які здійснено нарахування 3% річних, та періоду нарахування перевірити правильність нарахованих позивачем сум 3% річних є неможливим.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 3% річних у розмірі 922, 57 грн. є необґрунтованими.
Частиною 2 статті 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Частиною 1 ст. 782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.
Аналогічні приписи містить п. 8.2 договору, відповідно до якого виступати з ініціативою про внесення змін до цього договору або його припинення у випадках погіршення стану орендованого майна, неналежного його використання, неналежного виконання та/або невиконання орендарем умов цього договору, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суд повинен з'ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13).
З аналізу змісту наведених норм чинного законодавства вбачається, що основною метою договору оренди та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної (три та більше випадків) несплати орендної плати за користування нерухомим майном, тобто систематичне порушення договору оренди, може бути підставою для розірвання такого договору.
Систематична несплата орендної плати у повному обсязі протягом тривалого строку (майже 2-х років) є істотним порушенням умов договору оренди від 31.01.2020 № 148-ДРА/20 і є безумовною підставою для його розірвання. Оскільки орендодавець не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.
За таких обставин, вимога позивача про розірвання договору оренди від 31.01.2020 № 148-ДРА/20- є обґрунтованою.
Згідно з ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 ст. 25 статті 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Пунктом 2.4 договору визначено, що з дати припинення цього договору об'єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів.
Відповідно до п. 2.5 договору, орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання - передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі об'єкта оренди.
У зв'язку з розірванням договору оренди від 31.01.2020 № 148-ДРА/20 у судовому порядку, вимога позивача про усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням № X, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., (в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщене за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3), шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" з такого нежитлового приміщення - є обґрунтованою.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором оренди від 31.01.2020 № 148-ДРА/20 з додатками (т. 1 а.с. 25 - 33), актом приймання - передачі (т. 1 а.с. 23).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що вимоги позивача слід задовольнити у частині:
- стягнення з відповідача на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради суми основного боргу у розмірі 18 108,84 грн., пені у розмірі 2139,50 грн.;
- розірвання договору оренди від 31.01.2020 № 148-ДРА/20 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра;
- усунення перешкод в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням № X, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., (в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщене за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3), шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" з такого нежитлового приміщення.
У задоволенні вимог позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 4 420,64 грн., пені у розмірі 50,64 грн. та 3% річних у розмірі 922,57 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
При цьому, слід зазначити про таке.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру на загальну суму 25 822,19 грн. та 2 вимоги немайнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").
Положеннями ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3 028 грн.
За таких обставин, за подання цього позову позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 9 084 грн.
Платіжною інструкцією № 978 від 09.10.2024 позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 9 500 грн. Тобто, позивачем було надлишково сплачено до державного бюджету судовий збір у розмірі 416 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відтак, надлишково сплачений позивачем судовий збір у розмірі 416 грн. може бути повернутий останньому ухвалою суду за відповідним клопотанням.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Слобожанська, буд. 23А; ідентифікаційний код: 42353652) на користь Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75; ідентифікаційний код: 40392181) суму основного боргу у розмірі 18108,84 грн., пеню у розмірі 2 139,50 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 449,89 грн.
Розірвати договір оренди від 31.01.2020 № 148-ДРА/20 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Дніпра.
Усунути перешкоди в користуванні комунальним нерухомим майном, а саме: нежитловим приміщенням № X, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., (в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщене за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3), шляхом виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія-Д" (місцезнаходження: 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт. Слобожанське, вул. Слобожанська, буд. 23А; ідентифікаційний код: 42353652) з нежитлового приміщення № X, яке розташоване у підвалі, 3-х поверхової будівлі, загальною площею 117,4 кв.м., (в т.ч. вхід в підвал 3,8 кв.м.) розміщене за адресою: м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 88А, (літ.Б-3).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення основного боргу у розмірі 4 420,64 грн., пені у розмірі 50,64 грн. та 3% річних у розмірі 922,57 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 16.04.2026.
Суддя М.О. Ніколенко