вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.04.2026м. ДніпроСправа № 904/837/26
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 19 678,55грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" втрати від інфляції у розмірі 14 427,37грн та 3% річних у розмірі 5 251,18грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця" від 14.12.2017 та договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 01.07.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 у справі №904/1905/25 стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 222 606,84грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 10 005,60грн та судовий збір у розмірі 3 489,19грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 у справі №904/1905/25 залишено без змін.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України нараховані 3 % річних у розмірі 5 251,18грн за період з 14.12.2024 по 13.10.2025 та інфляційні збитки у розмірі 14 427,37грн за період січень - вересень 2025 року.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що спірним договором не визначено строк виконання відповідачем обов'язку з оплати послуг у разі не підписання ним таких документів або наявності спору щодо наданих послуг. Правила розрахунків за перевезення вантажів також не визначають строку виконання замовником (вантажовласником) обов'язку з оплати наданих перевізником послуг у випадку наявності спірних питань між сторонами договору. Обставини, встановлені судом у справі № 904/1905/25, свідчать про те, що між сторонами у позасудовому порядку не було досягнуто згоди щодо плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Тому стягнення здійснювалось у судовому порядку за позовом залізниці. З огляду на наявність спору між сторонами стосовно надання послуг та їх вартості, виникнення у відповідача (замовника) обов'язку з оплати таких послуг перед позивачем безпосередньо пов'язано з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 по справі № 904/1905/25, яке набрало законної сили 06.10.2025 (аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі №904/256/24, від 01.08.2025 у справі №904/1561/25 та від 29.09.2025 у справі № 904/1290/25). За розрахунком відповідача 3% річних складають 133,83грн. Інфляційні втрати, на думку відповідача, нарахуванню не підлягають, оскільки прострочення тривало неповний місяць.
У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Позивач вважає, що зобов'язання не є таким, що виникло з рішення суду. Виходячи з положень чинного законодавства, договору та інших доказів, у відповідача виник обов'язок внести плату за користування вагонами і збору за зберігання вантажу з моменту надання таких послуг та фіксації їх надання у відповідних документах (відомостях плати, накопичувальних картках).
Окрім того, Господарським судом Дніпропетровської області розглянуто значну кількість аналогічних справ, де позов залізниці задоволено у повному обсязі та стягнуто інфляційні втрати та 3 % річних за період прострочення виконання зобов'язання, який був обчислений відповідно до умов договору з моменту надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами) до дня фактичної сплати боргу. Після перегляду рішень у апеляційному порядку усі вони залишені без змін (постанови Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2025 по справі №904/2644/24, від 22.01.2025 по справі №904/2643/24, від 16.12.2024 по справі №904/2745/24, від 15.04.2025 по справі №904/792/24, від 08.04.2025 по справі №904/3042/24, від 13.11.2024 по справі №904/1192/24, від 18.02.2025 по справі №904/2454/24, від 11.03.2025 по справі №904/2453/24, від 25.02.2025 по справі №904/2746/24, від 29.04.2025 по справі №904/2452/24).
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2026 справу №904/837/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 02.03.2026 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 позов задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами у розмірі 222 606,84грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 10 005,60грн та судовий збір у розмірі 3 489,19грн (а.с. 8-16).
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.10.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 у справі №904/1905/25 залишено без змін (а.с. 17-31).
Рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 у справі №904/1905/25, встановлено таке.
14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Українська залізниця") в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії) укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Регіональної філії Придніпровська залізниця ПАТ "Укрзалізниця" №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч.
Доказів припинення, зміни, визнання недійсним або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Також відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 АТ "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди: 1) відправника/одержувача - 5344; 2) платника - 2558000 та відкриття особового рахунку з ідентичним номером.
За таких обставин 01.07.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі.
У грудні 2024 року за залізничними накладними №№ 45689338, 45694205,45707957, 45707940, 45708161, 45708153, 45708641, 45718079, 45689361, 45698495, 45707965, 45708070, 45708179, 45708534, 45708674, 45718095, 45687738, 45707775, 45707973, 45708062, 45708187, 45708542, 45708690, 45718046, 45689528, 45707783, 45707981, 45708088, 45708195, 45708559, 45708682, 45718111, 45689569, 45707825, 45707999, 45708104, 45708203, 45708211, 45708583, 45708724, 45689312, 45689585, 45708013, 45708039, 45708112, 45708229, 45708591, 45718129, 45689296, 45694072, 45707882, 45708047, 45708120, 45708237, 45708567, 45709144, 45687829, 45694197, 45707932, 45708054, 45708138, 45708666, 45708617, 45718038, 45718152, 45718160, 45718145 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ПівнГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Рядова Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані станцією Савро Придніпровської залізниці за наказами: № 288 від 06.12.2024, № 299 від 07.12.2024.
За фактом затримки вагонів на станцією Савро складено акти загальної форми ГУ-23а: №№ 37 від 06.12.2024, 37 від 07.12.2024 та акт загальної форми ГУ-23 № 37 від 06.12.2024.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Проте вагони, що прибули на адресу ПрАТ "Північний ГЗК", своєчасно не забиралися ним на під'їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23: № 2666 від 11.12.2024.
Плату за користування вагонами з цього поїзда включено до відомостей №№ 11129084, 12129085, 12129086.
За залізничними накладними №№ 34765859, 34698258, 34782524, 34771386, 34771428, 34782508, 34782532, 34771410, 38392148, 41333725, 34786079, 41310012, 34782565, 34784496, 41333766, 34784561, 41333782, 41333923, 41334103, 41334061, 41334129, 41333899, 41333808, 41365362, 41365388, 41337841, 41340993, 41337825, 41337858, 41365370, 41365396, 41384926, 41416827, 41397993, 41416918, 41365404, 41365420, 607739, 607697, 607689, 607721, 608323, 608091 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ПівнГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані станцією Савро Придніпровської залізниці за наказами: № 295 від 31.12.2024, № 3 від 01.01.25.
За фактом затримки вагонів на станцією Савро складено акти загальної форми ГУ-23а: №№ 38 від 31.12.2024, 1 від 01.01.2025 та акт загальної форми ГУ-23 № 38 від 31.12.2024.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Плату за користування вагонами з цього поїзда включено до відомостей №№ 02019006, 03019007, 03019070, 08019019 та нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки № 02019002 від 02.01.2025 .
За залізничними накладними: №№ 41214677, 41214685, 41194440, 41194424, 41194457, 41194002, 41194358, 41194432, 41190315, 41286279, 41286287, 41286345, 41214701, 41296088, 41296294, 41297409, 41339805, 41286329, 41296286, 41296302, 41297425, 41286337, 41286352, 41296310, 41297441, 41286253, 41286360, 41296344, 41315490, 41234790, 41286378, 41315508, 41339763, 41286261, 41296351, 41315573, 41339771, 41286428, 41297045, 41319161, 41339797, 41296005, 41297326, 41319179, 41339813, 41296088, 41296294, 41297409, 41339805, 41319229, 41322462, 41322611, 41339888, 41339821 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ПівнГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Рядова Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані станцією Терни Придніпровської залізниці за наказами: № 296 від 31.12.2024, № 2 від 01.01.2025.
За фактом затримки вагонів на станцією Рядова складено акт загальної форми ГУ-23а № 14 від 31.12.2024, № 2 від 01.01.2025 та акт загальної форми ГУ-23 № 2987 від 31.12.2024, № 38 від 03.01.2025.
Також, дані вагони були затримані станцією Рядова Придніпровської залізниці за наказами: № 2 від 02.01.2025, № 9 від 02.01.2025.
На виконання наказу на станції Рядова складено акт загальної форми ГУ-23а № 1 від 02.01.2025, № 3 від 02.01.2025 та акт загальної форми ГУ-23 № 9 від 02.01.2025.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Плату за користування вагонами з цього поїзда включено до відомостей № 04019012, 04019034, 08019020, 10019027, 12029207 та нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки № 02019004 від 02.01.2025.
За залізничними накладними №№ 41485426, 41485467, 41485459, 41485434, 41485400, 41485418, 41485392, 41485442, 41486275, 41485517, 41486291, 41486341, 41485483, 41485475, 41486358, 41485491, 41485509, 41486895, 41486911, 41488370, 41488362, 41488354, 41486390, 41486416, 41486440, 41488412, 41488438, 41488420, 41488446, 41488453, 41488388, 41488396, 41488404, 41488487, 41488503, 41488495, 41488511, 41488529, 41488537, 41488479, 41488461, 41488560, 41490038, 41490046, 41488545, 41488552 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ПівнГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані станцією Савро Придніпровської залізниці за наказами: № 1 від 02.01.2025, № 10 від 03.01.25.
За фактом затримки вагонів на станцією Савро складено акти загальної форми ГУ-23а: №№ 1 від 02.01.2025, 2 від 03.01.2025 та акт загальної форми ГУ-23 № 1 від 02.01.2025.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Плату за користування вагонами з цього поїзда включено до відомостей №№ 05019013, 09019003, 17019067 та нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки № 21019024 від 15.01.2025.
За залізничними накладними: №№ 41124702, 41124728, 41124686, 41124660, 41124975, 41124652, 41124967, 41124645, 41428400, 41428418, 41428442, 41428459, 41428426, 41125022, 41125048, 41428392, 41428517, 41428491, 41428640, 41428509, 41428467, 41428665, 41428483, 41428723, 41428715, 41428756, 41428749, 41433707, 41428764, 41428681, 41428707, 41428673, 41433806, 41443276, 41454604, 41454620, 41433772, 41433756, 41433780, 41454711, 41454695, 41454752, 41454653, 41454745, 41454661, 41454679, 41428475 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ПівнГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані станцією Рядова Придніпровської залізниці за наказами: № 3 від 02.01.2025, № 11 від 03.01.2025.
За фактом затримки вагонів на станцією Рядова складено акти загальної форми ГУ-23а: №№ 2 від 02.01.2025, 4 від 03.01.2025 та акт загальної форми ГУ-23 № 10 від 02.01.2025.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Плату за користування вагонами з цього поїзда включено до відомостей № 05019013, 05019014, 07019001, 14019037, 17019066, 17019067, 07019008.
За залізничними накладними: №№ 34780007, 34780957, 34770156, 34780916, 34788679, 34780932, 34779991, 34781013, 34788687, 34812941, 34805135, 34814210, 38595948, 41436817, 41437195, 41437245, 41441452, 41484262, 38595955, 38602181, 41436916, 41437278, 41441429, 34788695, 38602199, 41436965, 41437286, 41484288, 34788703, 38602207, 41436932, 41441551, 41489998, 34805127, 41436908, 41437328, 41463969, 41490004, 41436809, 41437153, 41437294, 41463977, 41465931, 41216904, 41437161, 41437310, 41465899, 41484270, 41436858, 41437229, 41441387, 41441486, 41490012, 41436817, 41437195, 41437245, 41441452, 41484262, 41490129, 41490244, 43760750, 41490095 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ПівнГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані станцією Савро Придніпровської залізниці за наказами: № 4 від 03.01.2025, № 13 від 04.01.2025.
За фактом затримки вагонів на станцією Савро складено акти загальної форми ГУ-23а: №№ 2 від 03.01.2025, 3 від 04.01.2025 та акт загальної форми ГУ-23 № 2 від 03.01.2025.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Плату за користування вагонами з цього поїзда включено до відомостей № 06019015, 07019002, 07019011, 09019032, 14019037 та нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки № 14019017 від 07.01.2025.
За залізничними накладними: №№ 34815837, 38590196, 34817049, 38590170, 34816753, 34805705, 38590188, 34817023, 41298068, 41298050, 41298027, 38637385, 41298076, 41216581, 41298019, 41298134, 41473240, 41298126, 41473265, 41473281, 41298100, 41473273, 41298118, 41494758, 41494733, 46207346, 41494725, 46142766, 46207338, 46142774, 41494717 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "ПівнГЗК" порожні власні вагони. У перевізних документах станцією призначення вказано станцію Терни Придніпровської залізниці.
На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, дані вагони були затримані станцією Савро Придніпровської залізниці за наказами: № 5 від 03.01.2025, № 14 від 05.01.2025.
За фактом затримки вагонів на станцією Савро складено акти загальної форми ГУ-23а: №№ 3 від 03.01.2025, 4 від 05.01.2025 та акт загальної форми ГУ-23 № 3 від 03.01.2025.
По прибутті цих вагонів на станцію призначення позивач своєчасно (відповідно до пункту 5 договору) повідомив відповідача про готовність залізниці передати вагони, про що зроблено відповідні записи у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Плату за користування вагонами з цього поїзда включено до відомостей № 07019011, 08019004,08019016,08019017, 09019025, 09019009,10019028 та нараховано збір за зберігання вантажу, який включено до накопичувальної картки № 06019006 від 06.01.2025.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями плати форми ГУ-46 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92.
Судом здійснено перевірку розрахунку виконаного позивачем, за результатами якої суд прийшов до висновку про його обґрунтованість.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі №904/1905/25 підлягають задоволенню повністю зі стягненням з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 222 606,84грн та збору за зберігання вантажу у розмірі 10 005,60грн.
За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 13.12.2022 у справі №910/10564/20 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.
У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.
Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
З огляду на положення частини четвертої ст. 75 ГПК України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025 у справі №904/1905/25 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені у судовому рішенні у справі №904/1905/25 не підлягають доказуванню в даній справі.
08.10.2025 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2025, яке набрало законної сили 06.10.2025, видано наказ №904/1905/25 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плати за користування вагонами у розмірі 222 606,84грн, збору за зберігання вантажу у розмірі 10 005,60грн та судового збору у розмірі 3 489,19грн.
На виконання рішення господарського суду Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" перерахувало на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 232 612,44грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4500073930 від 14.10.2025 (а.с. 32).
Позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати плати за користування вагонами з 14.12.2024 до 13.10.2025, збору за зберігання вантажу та плати за охорону вантажу з 07.01.2025 до 13.10.2025.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання з оплати плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно частини п'ятої ст. 307 ГК України (що діяв на час виникнення спірних відносин), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту та відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами (статутами) та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які відповідають положенням частин першої, сьомої статті 194 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Укладеним сторонами договором про надання послуг з організації перевезення №45-00191023/2020-0001 від 01.07.2020 передбачений обов'язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника (п. 2.1.4 договору).
Замовник зобов'язаний підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7 договору).
Відповідно до пункту 1.4 договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / збирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).
Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Беручи до уваги факти, встановлені у справі №904/1905/25, рішення, яке набрало законної сили, відповідач підписав вищевказані відомості плати за користування вагонами ф. ГУ-46 та накопичувальну картку форми ФДУ-92.
Вказане унеможливило списання залізницею плати за користування вагонами за відомістю плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу за накопичувальною карткою.
При цьому, з огляду на умови пункту 2.1.7 договору обов'язок підписати означені накопичувальні картки та відомості плати у відповідача виник після двох робочих днів від дня надання послуг, що підтверджується одним із документів передбачених п. 1.4 договору.
Оплата послуг перевізника здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати на підставі підписаних без заперечень накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами. Тобто, отримання залізницею коштів поставлене в залежність від виконання відповідачем певних дій, зокрема, підписання накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами без заперечень. При цьому, в силу пункту 1.4 договору надання послуг може підтверджуватись, зокрема, накопичувальною карткою та відомістю плати за користування вагонами, які з боку відповідача повинні підписуватись не пізніше двох робочих днів від дня їх складення.
Беручи до уваги факти, встановлені у справі №904/1905/25, у відповідача виник обов'язок внести плату за користування вагонами з моменту надання таких послуг та фіксації їх надання у відповідних документах (відомостях плати та накопичувальних картках тощо).
Разом з тим, ненадання відповідачем згоди на списання його коштів унеможливило отримання залізницею належних їй платежів у строк, визначений договором, а саме не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг (складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами).
Відповідно, прострочення платежів починається після двох робочих днів від дня складення накопичувальних карток та відомостей плати за користування вагонами.
Відтак, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність строку для оплати наданих послуг спростовується умовами укладеного між сторонами договору.
З огляду на законодавчо встановлений порядок оплати спірних у даній справі послуг (автоматичне списання з рахунку відповідача), оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу. Отже, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу (аналогічна правова позиція викладена у постановах Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі №904/1367/25, від 04.11.2025 у справі № 904/3735/25, від 30.03.2026 у справі №904/5487/25, від 02.04.2026 у справі №904/5794/25, від 06.04.2026 у справі №904/5793/25).
За порушення строків внесення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу позивач нарахував (по кожній відомості плати за користування вагонами окремо) та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 251,18грн за період з 14.12.2024 по 13.10.2025 та інфляційні збитки у розмірі 14 427,37грн за період з грудня 2024 року по вересень 2025 року включно.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Припис частини другої ст. 625 ЦК України застосовується судом за наявності порушення боржником будь-якого грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати
Отже, обов'язок зі сплати 3% річних та інфляційних втрат виникає безпосередньо з Цивільного кодексу України.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних судом та втрат від інфляції встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення 3% та інфляційних втрат, які обґрунтовані нормою ст. 625 ЦК України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов'язання, підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
При зверненні до господарського суду прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №105 (#2141048319805) від 14.01.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 5, 142).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 662,40грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 19 678,55грн - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (ідентифікаційний код 00191023; м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область; 50079) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) 3% річних у розмірі 5 251,18грн (п'ять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 18коп.), втрати від інфляції у розмірі 14 427,37грн (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять сім гривень 37коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 17.04.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва