вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
16.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2023/26
За позовом Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Губиниської селищної ради, сел. Губиниха, Самарівський район, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс", сел. Губиниха, Самарівський район, Дніпропетровська область
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Красота О.І.
без участі представників учасників справи
Перший заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Губиниської селищної ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" і просить суд:
- витребувати з чужого незаконного володіння Відповідача на користь Позивача об'єкти нерухомого майна з реєстраційним номером Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 1267516812232, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський район, сел. Губиниха, вул. Садова, 87, що складаються з: нежитлової будівлі "А" площею 24,38 кв.м; замощення греблі № 1 площею 3220 кв.м; - укосу греблі № 2 площею 3488,8 кв.м; водоскидної споруди № 3 площею 96 кв.м.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2017 у справі № 904/11567/16 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" право власності на Літ. "А" - нежитлова будівля загальною площею 24,38 кв.м, № 1 - замощення греблі, № 2 - укос греблі, № 3 - водоскидна споруда, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, буд. 87.
На підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2017 про примусове виконання рішення від 13.02.2017 у справі № 904/11567/16 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.03.2017 внесено запис про право приватної власності ТОВ "Агроальянс" (далі - Відповідач) на об'єкт нерухомого майна, площею 24,38 кв.м, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, 87 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1267516812232).
Разом із цим, дійсна площа майна є відмінною від вказаної у записі.
З урахуванням даних описової частини про об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1267516812232 та даних технічного паспорту від 07.10.2014, виготовленого КП "Магдалинівське бюро технічної інвентаризації" за замовленням Відповідача (долученого до реєстраційної справи № 1267516812232), об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, 87 складається з: нежитлової будівлі "А" площею 24,38 кв.м; замощення греблі № 1 площею 3220 кв.м; укосу греблі № 2 площею 3488,8 кв.м; водоскидної споруди № 3 площею 96 кв.м.
За даними технічного паспорту нерухоме майно, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, 87, загальною площею 6829,18 кв.м, збудоване у 1986 році, розташоване на земельній ділянці площею 28,21 кв.м.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (лист від 26.12.2025 № 58497/5/04-36-04-05-11) речові права Відповідача на земельну ділянку за місцем знаходження нерухомого майна не оформлені, а в період 2020-2025 років ним задекларовано фактичне використання земельної ділянки площею 41,4280 га, що призначена для експлуатації та догляду за водними об'єктами (категорія земель - 10.01).
Набуте Відповідачем у власність майно належить до комунальної власності Губиниської селищної ради (далі - Позивач), є складовою частиною об'єкта водного фонду - ставка "Ворошилівський" та в силу закону є майном, обмеженим в обороті, що призначене для забезпечення функціонування водного об'єкта.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 904/11567/16 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2017 скасовано, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агроальянс" до Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, треті особи - Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Новомосковська районна державна адміністрація, відмовлено.
Цією постановою встановлено обставини недобросовісної поведінки ТОВ "Агроальянс" та направленість вчинюваних ним дій з метою заволодіння обмеженим в обороті нерухомим майном, що створене виключно з метою забезпечення функціонування об'єкта водного фонду, що розташований на території ландшафтного заказника місцевого значення "Витока річки Губиниха".
Судом у справі № 904/11567/16 встановлено, що ставок "Ворошилівський" є штучно створеним водним об'єктом, який складається з трьох руслових ставків площею 23,3148 га, 0,6162 га, 0,201 га, що розташовані в балці Борисівська на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Згідно з інвентаризаційними відомостями гідротехнічних споруд на водних об'єктах по Новомосковському району за 2013 рік, на ставку балки Борисівська розташована гідротехнічна споруда - земляна гребля (8/150) та труба площею при НПГ 23,31 га, об'ємом при НПГ 581,6 тис. куб. м.
Руслові ставки площею 23,3148 га та 0,6162 га і гребля, як гідротехнічна споруда, що забезпечує існування та функціонування штучного водного об'єкту, створені з 1984 по 1986 роки колгоспом ім. Котовського, який припинив свою діяльність 08.02.2011.
У березні 2007 року на підставі звернення ліквідатора СВК імені Котовського Осауленка Е.І., рішенням Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 20.04.2007 № 1/8/У "Про надання згоди на прийом-передачу об'єктів державного житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність територіальної громади" надано згоду на прийняття у комунальну власність територіальної громади об'єктів житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури, зокрема ставку бригади № 1 та міжколгоспного ставку і греблі бригади № 4 (від міжколгоспного ставку).
Таким чином, ставок "Ворошилівський" з квітня 2007 року перебуває у комунальній власності Губиниської селищної територіальної громади.
Дніпропетровським обласним виробничим управлінням водного господарства Державного комітету України по водному господарству 05.02.2010 затверджено водогосподарські паспорти на три руслових ставка в балці Борисівська та надано технічні умови №№204/11-10, 205/11-10, 206/11-10, за якими виробниче управління, розглянувши матеріали по відведенню земельної ділянки в оренду для рибогосподарських потреб на території Губиниської селищної ради Новомосковського району для ТОВ "Агроальянс", погодило їх.
14.04.2010 Новомосковською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 467р10 "Про надання в оренду водного об'єкту ТОВ "Агроальянс", де було вказано надати в оренду ТОВ "Агроальянс" водний об'єкт загальною площею водного дзеркала при НПГ 24,13 (згідно водного паспорту шифр 409154536) на території Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області терміном на 49 років для рибогосподарських потреб.
Договір оренди водного об'єкту укладено не було.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 03.02.2012 № 247-11/VI "Про створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення" на території Новомосковського району створено ландшафтний заказник місцевого значення "Витоки річки Губинихи" загальною площею 117 га (пункт 2) та відповідно до графічних матеріалів ставок "Ворошилівський" у повному обсязі знаходиться на території вказаного ландшафтного заказника.
Надалі, 21.10.2014 Відповідач звернувся до Позивача із заявою про корегування адреси адмінбудівлі, розташованої за адресою: селище Губиниха, вул. Шевченка, 21 у зв'язку з накладкою на інший об'єкт нерухомого майна. До вказаної заяви долучено виключно технічний паспорт на сторожку літ. А-1, яка розташована на значній відстані від зазначеного у заяві об'єкту нерухомого майна.
Виконавчим комітетом Губиниської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області було прийнято рішення № 55 від 31.10.2014 "Про призначення юридичної адреси". У цьому рішенні вказано, що на підставі технічного паспорту, було вирішено призначити юридичну адресу нежитловому приміщенню "сторожка", що знаходиться у смт. Губиниха, вул. Садова - вул. Садова, буд. 87, смт. Губиниха, Новосковського району Дніпропетровської області.
У грудні 2016 року ТОВ "Агроальянс" на підставі ст. 344 ЦК України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання за набувальною давністю права власності на літ. "А" - нежитлову будівлю загальною площею 24,38 кв.м, № 1 - замощення греблі, № 2 - укос греблі, №3 - водоскидну споруду, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, 87.
Проте, спірне майно на час звернення до суду з позовом належало до комунальної власності Губиниської територіальної громади з 2007 року, про що достовірно знало ТОВ "Агроальянс" та міг встановити суд першої інстанції, оскільки відомості про передачу ставків, як об'єктів соціальної інфраструктури, у березні 2007 року містяться в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 у справі № Б24/117/02 про закриття провадження у справі про банкрутство СВК імені Котовського.
Відтак, набуття права власності Відповідачем на підставі ст. 344 ЦК України на гідротехнічні споруди, які разом з водним об'єктом, як його складова частина, належали до комунальної власності, є незаконним.
За результатами розгляду справи № 904/11567/16 судом вказано на відсутність ознак добросовісного володіння майном, оскільки ТОВ "Агроальянс", заволодівши спірним нерухомим майном у незаконний спосіб, не мало права на легітимізацію такого права за набувальною давністю.
Як вбачається з матеріалів справи № 904/11567/16, на підтвердження безперервності та відкритості володіння спірним майном ТОВ "Агроальянс" надано до суду декларації про сплату земельного податку за землю протягом 2013, 2014, 2015, 2016 років, зі змісту яких не можливо встановити та без об'єктивних сумнівів підтвердити володіння саме земельною ділянкою під спірним нерухомим майном. При цьому навіть за умови такого підтвердження ці документи не підтверджують факт добросовісного користування позивачем спірним майном протягом десяти років до часу звернення з позовом до суду.
Тобто, виготовлення у 2010 році водогосподарських паспортів на три руслових ставка в балці Борисівська та затвердження Дніпропетровським обласним виробничим управлінням водного господарства технічних умов №№ 204/11-10, 205/11-10 та 206/11-10 від 05.02.2010, і прийняття Новомосковською районною державною адміністрацією 14.04.2010 розпорядження № 467р10 "Про надання в оренду водного об'єкту ТОВ "Агроальянс", не є підставою для набуття права користування водним об'єктом у законний спосіб.
Враховуючи, що водний об'єкт розташовано на території ландшафтного заказника, здійснення Відповідачем ставкової аквакультури суперечить нормам чинного законодавства та відповідно не може свідчити про законність такого користування.
При цьому, Відповідач достеменно розумів, що право користування водним об'єктом, гідроспорудами, як його складовою частиною, та земельною ділянкою під ним не набуто на законних підставах.
Незважаючи на скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2017 у справі № 904/11567/16, запис про право власності Відповідача на гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт. Губиниха, вул. Садова, 87 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до цього часу не скасований (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1267516812232).
Про наявність підстав для поновлення майнових прав обласною прокуратурою повідомлено Позивача 27.08.2025 листом № 15/4-568 вих25.
За результатами розгляду цього листа Позивач звернувся із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно про припинення права власності за Відповідачем на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Садова, 87 у селищі Губиниха Самарівського району Дніпропетровської області.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 79624973 від 26.06.2025 відмовлено Позивачу у проведенні реєстраційних дій, з підстав відсутності у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2024 у справі № 904/11567/16 припинення (скасування) права власності за ТОВ "Агроальянс".
Надалі, Губиниська селищна рада звернулась із заявою про поворот виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2017 у справі № 904/11567/16.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2025 у справі № 904/11567/16 заяву Губиниської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області про поворот виконання рішення у справі залишено без задоволення.
Суд в обґрунтування ухвали зазначив, що майнові права територіальної громади мають бути захищені шляхом звернення до суду із позовом, оскільки вимога щодо скасування права власності не є вимогою, яка може бути розглянута в межах процедури повороту виконання рішення, а є позовною вимогою за своєю суттю.
Майно, що належить на праві приватної власності Відповідачу, знаходиться на землях створеного ландшафтного заказника місцевого значення "Витоки річки Губиниха", призначене для утримання та забезпечення функціонування водного об'єкта.
Прокурор зазначає, що в межах заповідних територій не може здійснюватись господарська діяльність, яка суперечить меті створення. При цьому, умови використання водних об'єктів мають свої особливості, дотримання яких вимагається законом.
На думку Прокурора, оскільки Відповідач набув право власності на обмежене в обігу майно на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але надалі скасованого, майно вибуло з володіння власника поза його волею та в поза установлений законом спосіб.
На підставі рішення суду, у подальшому скасованого, Відповідачем набуто у власність майно, що за встановлених у справі № 904/11567/16 обставин належало до комунальної власності та призначене для забезпечення функціонування і управління водним об'єктом, що розташований у ландшафтному заказнику місцевого значення "Витоки річки Губиниха".
Разом із цим державна реєстрація права власності на гідротехнічні споруди за Відповідачем створює передумови для позадоговірного використання земельної ділянки водного фонду, що розташована у ландшафтному заказнику місцевого значення.
Суб'єктами владних повноважень захист інтересів держави у спірних правовідносинах, відновлення порушених прав та законних інтересів до цього часу не вжито.
Проте, незаконне набуття права власності на гідротехнічні споруди, що призначені для запобігання виникненню негативних наслідків, регулювання функціонування водних об'єктів та раціонального використання природних ресурсів, створює небезпеку життєво важливим інтересам країни.
Одночасно з позовною заявою Першим заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив суд:
- заборонити Відповідачу вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Садова, 87, сел. Губиниха, Самарівський район, Дніпропетровська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1267516812232), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Заява обґрунтована тим, що предметом позову є витребування об'єктів нерухомого майна - гідротехнічних споруд, що вибули з володіння дійсного власника - територіальної громади Губиниської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області на підставі сфальсифікованого рішення суду. На думку Прокурора, з урахуванням того, що наявність зареєстрованого речового права на об'єкти нерухомого майна може призвести до повторного відчуження цього майна з метою утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у справі, наявні достатні підстави для забезпечення позову. З предмету спору вбачається, що такий позов може бути поданий лише до титульного власника нежитлового приміщення. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.
Разом з тим, обраний Прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі №1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21 тощо.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії.
За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.
Господарський суд звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Верховний Суд звертав увагу, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
При цьому, обраний Прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у його володінні, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.
З предмету спору вбачається, що такий позов може бути поданий лише до власників нерухомого майна. У разі задоволення позову та одночасної зміни власника, під час розгляду справи в суді, а також під час набрання законної сили судовим рішенням, виконання такого рішення суду буде неможливим, що може призвести до необхідності подання нового позову до наступного власника та виникненню нового спору.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14.08.2023 у справі № 904/1329/23.
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалах від 24.05.2021 у справі №9901/20/21 та від 25.07.2022 у справі № 640/4843/22, принцип процесуальної економії спрямований, у першу чергу, на пришвидшення розгляду судових справ та зменшення судових витрат.
Враховуючи викладене, суд вважає заявлені заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами і такими, що забезпечують збалансованість інтересів сторін.
Отже, суд вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Частиною 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.12.2021 у справі № 910/4564/21, щодо того, що є виконанням пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України в частині надання пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
Стаття 139 Господарського процесуального кодексу України містить обов'язкові вимоги до змісту заяви про забезпечення позову. Зокрема, пункт 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що така заява має містити пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору (постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 646/6171/18, від 17.02.2021 у справі № 760/19023/18, від 27.07.2021 у справі № 22-з/824/477/2021, 22-з/824/535/2021).
Частиною 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зважаючи на частину 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, постановлення ухвали про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічного забезпечення не позбавляє заявника права звернутись до суду із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подано після застосування судом заходів забезпечення позову. Зазначене відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).
Тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить конкретних пропозицій щодо зустрічного забезпечення, не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про допущення судом істотних процесуальних порушень, достатніх для скасування ухвали, якою було вжито відповідні заходи забезпечення позову, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутись з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2851/17, від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 18.06.2019 у справі № 904/661/19, від 24.06.2019 у справі № 916/2933/18, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19.
У даному випадку суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для Відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні Відповідача, а обмежується лише можливість розпоряджатись ним.
Вказані заходи спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більш того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" (51250, Дніпропетровська область, Самарівський район, сел. Губиниха, вул. Шевченка, 21А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31655024) вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо об'єктів нерухомого майна, що розташовані за адресою: вул. Садова, 87, сел. Губиниха, Самарівський район, Дніпропетровська область (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1267516812232), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, передачі в оренду, поділу об'єкта тощо.
Стягувач: Губиниська селищна рада (51250, Дніпропетровська область, Самарівський район, сел. Губиниха, вул. Шевченка, 16, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 04338457)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" (51250, Дніпропетровська область, Самарівський район, сел. Губиниха, вул. Шевченка, 21А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 31655024)
Ухвала набирає законної сили 16.04.2026 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала, як виконавчий документ, може бути пред'явлена до примусового виконання до 17.04.2029.
Суддя О.І. Красота