вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
16.04.2026 м. ДніпроСправа № 904/3993/19 (904/956/25)
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до відповідача-1: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" (49000, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 9Б, офіс 601, ідентифікаційний код 39223626)
відповідача-3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 )
відповідача-4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 )
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним договору, скасування реєстраційної дії
в межах розгляду справи №904/3993/19
за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Споруда" (місто Дніпро)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" (49000, місто Дніпро, вулиця Космічна, будинок 9 Б, офіс 101; ідентифікаційний код 39223626)
про визнання банкрутом
Суддя Примак С.А.
при секретарі судового засідання Скорик Н.О.
За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):
Представник позивача Заматов Роман Валерійович (поза межами приміщення суду) - представник ОСОБА_1 .
Представник відповідача Камінська Анна Анатоліївна (поза межами приміщення суду) - ліквідатор ТОВ "Аргос-Стандарт"
Відповідач ОСОБА_5 : адвокат Алєксєєнко Р. Ю. (в залі суду)
Відповідач ОСОБА_3 : не з'явився (в залі суду)
Відповідач ОСОБА_4 : не з 'явився (в залі суду)
Суть справи викладена в ухвалі господарського суду від 02.12.2025.
02.12.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 24.02.2026 на 12:00. Залишено клопотання позивача про витребування доказів від 26.02.2025 в частині п.1 без розгляду. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів від 26.02.2025 частково у пунктах 2, 3. Витребувано у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Лещенко Ольги Володимирівни (49000, м. Дніпро, вул. Шевченко, буд. 53, оф. 405) належним чином засвідчену копію довіреності, виданої 22 жовтня 2018 року від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенфолд» (ідентифікаційний код: 39538444) на ім'я ОСОБА_6 , зареєстрованої в реєстрі за № 2975. Витребувано у Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (49000, м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2) виписку про рух коштів по рахункам Товариства з обмеженою відповідальністю «Бенфолд» (ідентифікаційний код: 39538444) за період з 27 грудня 2018 року- по 11 жовтня 2019 року. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів (вх. № суду 20491/25 від 13.05.2025). Витребувано у Другої Дніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Метробудівська, буд. 1) інформаційну довідку про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи, а також належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відкладено розгляд клопотання відповідача-1 ОСОБА_2 про закриття провадження у справі на 24.02.2026 на 12:00. Відкладено розгляд клопотання ліквідатора ТОВ "Аргос Стандарт" від 13.06.2025 про закриття провадження у справі на 24.02.2026 на 12:00.
24.02.2026 судове засідання не відбулось, у зв'язку з плановими аварійними відключеннями світла які встановлені графіком відключення (офіційний сайт ДТЕК, черга 5.1) в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що унеможливило проведення судових засідань та підтверджується Актом від 24.02.2026, затвердженим Керівником апарату Господарського суду Дніпропетровської області (копія в матеріалах справи).
24.02.2026 ухвалою господарського суду призначено підготовче засідання в межах розумного строку на 16.03.2026 на 12:15. Призначено розгляд клопотання відповідача-1 ОСОБА_2 про закриття провадження у справі на 16.03.2026 на 12:15. Призначено розгляд клопотання ліквідатора ТОВ "Аргос Стандарт" від 13.06.2025 про закриття провадження у справі на 16.03.2026 на 12:15.
16.03.2026 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання в межах розумного строку на 16.04.2026 на 12:35. Відкладено клопотання відповідача-1 ОСОБА_2 про закриття провадження у справі на 16.04.2026 на 12:35. Відкладено розгляд клопотання ліквідатора ТОВ "Аргос Стандарт" від 13.06.2025 про закриття провадження у справі на 16.04.2026 на 12:35.
Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача-1 ОСОБА_2 від 14.05.2025, а також клопотання відповідача - 2 ТОВ "Аргос Стандарт" від 12.06.2025 про закриття провадження у справі №904/3993/19 (904/956/25) в частині позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_3 , заслухавши присутніх учасників справи, господарський суд встановив наступне.
В поданих клопотаннях відповідачі 1, 2 зазначають, що провадження у справі №904/3993/19 (904/956/25) в частині заявлених до ОСОБА_3 позовних вимог має бути закрито, оскільки ліквідатором ТОВ «АРГОС СТАНДАРТ» до матеріалів цієї судової справи долучений Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
Відповідно до зазначено Витягу ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно із положеннями ст.ст. 25, 30 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44 ГПК України позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.
Частиною 1 статті 45 ГПК України унормовано, що сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.(ч. 2 ст. 4 ГПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно зі ч. 1 ст. 44 ГПК України усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність).
У зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 помер, припинилась і його процесуальна правоздатність (здатність мати процесуальні права та обов'язки).
Відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ "Аргос Стандарт" наголошено на тому, що смерть ОСОБА_3 мала місце до пред'явлення позову до суду (05.03.2025), останній не набув процесуальної правоздатності у даному судовому процесі, тобто не був стороною у справі №904/3993/19 (904/956/25).
Відповідачем - 2 ТОВ "Аргос Стандарт" також зазначено, що за таких обставин, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ст. 25 ЦК України припинено, та в силу вказаного вище не могла бути стороною у справі, провадження у справі №904/3993/19 (904/956/25) в частині позовних вимог, пред'явлених до
ОСОБА_3 , підлягає закриттю з підстав п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Позивач заперечує проти таких клопотань, обґрунтовуючи заперечння тим, що в даному випадку спірні правовідносини не є тісно пов'язаними з особою померлого, тому допускають правонаступництво.
Також внаслідок смерті ОСОБА_3 немає необхідності змінювати і підстави позову. Оскільки в силу вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України суд з'ясовує, чи було додержано сторонами правочину вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, саме в момент вчинення правочину. Правочин, що оспорюється, було вчинено 27.12.2018, ще за життя ОСОБА_3 . Тобто - правочин є дією, яка мала місце одноразово в минулому. Підстави недійсності правочину існують саме в момент його вчинення. Тому смерть сторони правочину після його вчинення не впливає на підстави визнання правочину недійсним.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Права та обов'язки учасників справи визначені ст. 42 ГПК України, в тому числі право подавати заяви та клопотання.
Згідно з ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00023698538 від 16.08.2019 зазначено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Актовий запис про смерть зареєстровано 11.06.2019 реєстратором Самарський районний у місті Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Частиною 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
У своїй постанові від 16.05.2018 року по справі № 183/4229/14 Верховний суд зазначив, що ЦПК Українине містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №127/328/17 зазначено, що норма ст. 255 ЦПК є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у п.п.1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Саме такого висновку дійшов ВС у складі Об'єднаної палати КЦС у постанові від 20.06.2019 у справі №185/998/16.
Отже, законодавство визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином суд приходить до обґрунтованого висновку, що процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст.52 ГПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Враховуючи те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , його правоздатність відповідно до вимогст.25 ЦК України припинилась, а провадження в даній справі відкрито 10.03.2025 року, в силу вказаного вище він не міг бути стороною по справі.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження в справі в частині позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_3 з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. ст. 231 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Крім того, відповідно до пункту 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Відповідно до частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно з приписами статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Отже, у зв'язку з неможливістю розглянути у даному судовому засіданні питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України (зокрема, подання до суду додаткових доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень), суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання в межах розумного строку на іншу дату.
Керуючись статтями 182, 183, 197, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Задовольнити клопотання відповідача-1 Речицького О.Ю. від 14.05.2025 про закриття провадження у справі №904/3993/19 (904/956/25) в частині заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до ОСОБА_3 .
Задовольнити клопотання ТОВ "Аргос Стандарт" від 12.06.2025 про закриття провадження у справі №904/3993/19 (904/956/25) в частині позовних вимог, пред'явлених до ОСОБА_3 .
Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт", відповідача-3: ОСОБА_3 , відповідача-4: ОСОБА_4 про визнання визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним договору, скасування реєстраційної дії в частині позовних вимог до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відкласти підготовче засідання в межах розумного строку на 19.05.2026 на 12:45.
Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 3-410 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
Провести судове засідання, яке відбудеться 16.04.2026 о 12:35 за участю арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни, представника позивача адвоката Заматова Р.В. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя С.А. Примак